Розділ 10 україна в складі срср ( 1922-1939 pp.)

Тема 1 Культура і духовне життя в роки неПу

Мета Студенти повинні проаналізувати політику більшовиків в галузі культури, звернувши увагу на підпорядкованість культури і духовного життя комуністичній ідеології.

Тема 2 Суспільно - політичне життя в Україні 30х рр. Хх ст. Культура України в 30-х рр

Мета. Розглядаючи тему студенти повинні звернути увагу на зміни в соціальній структурі населення, які відбулися після індустріалізації і колективізації; розкрити процес утвердження диктаторської влади Й. Сталіна, що супроводжувався небаченими репресіями.

Тема 3 Західноукраїнські землі в 1921 - 1939 роках

Мета. Студенти мають ознайомитись з економічним, політичним і національним життям західноукраїнських земель.

Рекомендована література до розділу 10

1. Бойко О.Д. Історія України. - К.: Академія, 2001.

2. Борисенко В. Курс української історії. К., 1997.

3. Брайчевський М. Конспект історії України. - К. ,1994.

4. Брайчевський М. Вступ до історичної науки. Навчальний посібник. - К., 1995.

5. Версток В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. - К., 1995.

6. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації XIX - XX століття. - К., 1996.

7. Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття. - ЇС, 1993.

8. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії У країни. Львів, 1991 р.

9. Енциклопедія українознавства. - Львів, 1993-1998, т.І-7.

10. Історія України. Курс лекцій у 2-х книгах. - К., 1991-1992.

11. Історія України / За ред. Ю.Зайцева. - Львів, 1996.

12. Історія України. Навчальний посібник / За ред. Б.Н.Лановика. - К., 1999.

13. Історія України / За заг. ред, В.Смолія - К., 2000.

14. Історія України. Документи, матеріали. Посібник / уклад. Король В.Ю. -К.: Академія, 2001.

15. Кормич Л.І., Багацький В.В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття. - Харків, 2001.

16. Кульчицький СВ. та ін. Історія України (10 клас). - К., 1998.

17. Полонська-Василенко Н. Історія України. - Т.1-2. - К., 1995.

18. Субтельний О. Україна: історія. - К., 1993.

19. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Для 10-го кл. середньої школи. - К, 1995.

Завдання до розділу 10

Таблиця 1 «Особливості Конституції УРСР 1919р. та 1937 р.»

Елементи структури	Констуція УРСР
	1919 р.	1937 р.
Державні атрибути України
Політична система
Економічна система
Соціальна система
Громадянські права та свободи

Тести:

1 Більшовики вважали завданням політики "українізації":

а)утвердження національної свідомості і державного патріотизму серед українських громадян;

б)перебудову культури в Україні на ідеологічних засадах марксизму;

в)розбудову української державності та незалежності;

г)поширення культурного доробку українських митців в інших радянських республіках.

2. Ставлення більшовиків до розвитку культури в УСРР у 20-х роках полягало у:

а)піклуванні про створення умов для вільного розвитку національної культури, мови, освіти, у задоволенні права усіх верств населення України на культурне самовираження у будь-якій формі;

б)підпорядкуванні національної культури ідеологічним догмам марксизму, підтримці лише тих представників української культури, які цілковито поділяли тези партії про розвиток єдиної інтернаціональної соціалістичної культури, нетерпимості до тих, хто заперечував право більшовиків на істину щодо культуротворчих процесів;

в)невтручанні більшовиків у сферу культурного розвитку, позаяк вони вважали, що створення економічних та політичних умов для побудови соціалізму і комунізму автоматично призведе до відповідних змін у культурі.

3. У 20-хроках більшовицький курс на "українізацію" отримав підтримку з боку українських комуністів — прихильників ідеї національного відродження:

а)Д.Мануїльського, ГХринька, О.Шумського, Д.Лебедя;

б)О.Шумського, М.Скрипника, Г.Гринька;

в)М.Скрипника, Л.Кагановича, Г.Гринька, ДЛебедя.

4. Опір процесові "українізації" чинили:

а)українська інтелігенція, яка не хотіла співпрацювати з більшовиками, бо вважала політику "українізації" тимчасовою та обмеженою;

б)державні чиновники та партійні функціонери, які за походженням здебільшого були не українцями, а тому інтереси українського культурного відродження були їм незрозумілі;

в)більшість населення України, яке за умов повоєнні господарської розрухи та голоду було нездатне сприймати ідеї відродження української культури.

5. Провідним літературним об'єднанням у 20-х роках в У кращі була Вільна академія пролетарської літератури (ВАПНІТЕ) ідейний лідер якої:

а)М.Хвильовий; в)М.Зеров; б)П.Тичина; г)В.Сосюра.

6. Лесь Курбас був художнім керівником:

а)державного драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка; б)театру "Березіль".

7. Режисером художніх фільмів "Звенигора", "Арсенал", "Земля"був:

а)В.Гардін; б)О.Довженко; в)Л.Ревуцький.

8. Соціальні зміни в структурі населення України, в міжвоєнний період, були зумовлені:

а)соціалістичною модернізацією економіки України;

б)насильницьким знищенням соціальних верств населення у роки громадянської війни;

в)високим рівнем міграції населення через стихійні лиха.

9. У результаті сталінських репресій у 1929р. змушена була заявити про саморозпуск:

а)Російська православна церква в Україні; б)Українська автокефальна православна церква; в)Українська греко-католицька церква; г)Протестантська церква в Україні.

10. "Українізація" була згорнута, оскільки:

а) зникла потреба в державній підтримці української мови та культури. Вони домінували й успішно розвивались в УРСР;

б)довелося знову розпочати боротьбу з націоналізмом, поширення якого почало загрожувати існуванню радянської влади в УРСР;

в)треба було забезпечити централізацію влади та уніфікацію суспільного життя в Радянському Союзі.

11. Наукові досягнення українського винахідника Ю.Кондратюка, зроблені в 30-х роках, після другої світової війни були використані:

а)американцями для підготовки польотів на Місяць;

б)радянськими вченими для створення атомного підводного човна;

в)японськими вченими для сучасних технологічних розробок у галузі електроніки.

12. Монархічну групу в еміграції репрезентував Союз українських хліборобів-державників. Його очолював:

а)П.Скоропадський; б)В.Липинський; в)Д.Донцов.

13. Хто з діячів комуністичної партії несе безпосередню відповідальність за організацію голодомору 1932-1933 рр. в Україні:

а)О.Шліхтер, С.Косіор, В.Молотов, Й.Сталін;

б)Й.Сталін, В.Молотов, П.Постишев, СКосіор;

в)М.Бухарін, О.Шліхтер, С.Косіор, П.Постишев.

14. У Східній Галичині у міжвоєнний період польський уряд:

а)дотримувався зобов'язань, узятих на Паризькій конференції, зберіг автономний статус західноукраїнських земель у складі Польщі, надав українцям рівні з поляками права, а також підтвердив їхнє право на культурно-національну автономію;

б)лише частково виконав зобов'язання, покладені на нього Паризькою мирною конференцією: ліквідував автономний статус Східної Галичини, проте надав українцям рівні з поляками права та забезпечив культурно-національну автономію:

в)порушив свої зобов'язання, взяті на Паризькій мирній конференції, ліквідував автономний статус Східної Галичини та місцеві органи самоврядування, не надав українцям права на культурно-національну автономію.

15. Згідно із законом про адміністративну уніфікацію, прийнятим румунським урядом:

а)закони румунського королівства поширювалися на буковинські землі, було ліквідоване самоврядування українських громад, влада перейшла до румунських чиновників;

б)закони румунського королівства поширювалися на буковинські землі, втім зберігалось самоврядування українських громад;

в) Буковина, що увійшла до складу Румунії, отримала статус автономної території, право на створення місцевих органів самоврядування та власних законів.

16. У перші роки перебування в складі Польщі українці Східної Галичини бойкотували вибори сейму і сенату. Вони домагалися:

а)соціального захисту інвалідів і безробітних;

б)національно-культурної автономії;

в)політичної автономії.

17. Серед перелічених українських науково-освітніх організацій відберіть ті, котрі в міжвоєнний період своєю діяльністю чинили опір процесові денаціоналізації, який здійснювався урядом Польщі в Східній Галичині:

а)Академія Наук УСРР; б)"Рідна школа"; в)"Просвіта"; г)Київський, Харківський, Одеський університети; д)Український таємний університет у Львові; є) Наукове товариство ім. Т.Шевченка.

18. Єдиним легальним українським вищим навчальним закладом у міжвоєнній Польщі був(ла):

а)Львівський університет;

б)Львівська політехніка;

в)Богословська (теологічна) академія у Львові.

19. У міжвоєнний період західноукраїнські землі в складі Польщі:

а)досягли значного економічного розвитку, стали центром концентрації промисловості. Тут сформувалася розвинена транспортна мережа, була зосереджена найбільша на польській території кількість водопроводів, понад 80% друкарень, культурних та лікувальних закладів;

б)економічно розвивалися тими ж темпами, що й інші регіони. У Східній Галичині з'явились нові галузі промисловості (металообробна, електротехнічна, текстильна), продукція яких наповнювала ринки Польщі та Західної Європи;

в)залишалися аграрно-сировинним придатком економіки Центральної Польщі, її внутрішньою колонією, ринком збуту для польських товарів й джерелом сировини та дешевої робочої сили.

20. Українське підприємництво в міжвоєнній Польщі:

а)взагалі не розвивалося;

б)мало рівні з польським підприємництвом можливості для розвитку; українці на рівні з поляками створювали власні підприємства, фабрики, банки;

в) підприємницька ініціатива українців у Східній Галичині була обмежена низкою законодавчих актів та економічних заходів, які робили збитковою підприємницьку діяльність в цьому регіоні; лише кооперативи, започатковані українцями, виявилися конкурентоспроможними і розвивалися на рівні з іноземним підприємництвом.

21. "Центросоюз", "Маслосоюз", "Центробанк", "Народна торгівля"—це:

а)найбільш відомі в міжвоєнний період підприємства в: Східній Галичині, створені за участю іноземного капіталу;

б)українські кооперативні організації;

в)польські приватні підприємства у Львові;

г)польсько-українські спільні підприємства у Східній Галичині.

22. Економіка західноукраїнських земель у міжвоєнний період мала характер:

а)аграрний;

б)індустріальний;

в)аграрно-індустріальний;

г)індустріально-аграрний,

23. Основу сільського господарства західноукраїнських земель у міжвоєнний період становили:

а)господарства колективної форми власності;

б)поміщицькі, державні та церковні маєтності;.

в)дрібні приватні селянські господарства.

24. Яка з українських політичних партій, що діячі на теренах Східної Галі нині і в міжвоєнний період, вважала можливою співпрацю з демократичними колами польського окупаційного уряду?

а)УНДО; б)ОУН; в)КПЗУ.

25. "Нормалізація" — це:

а)військова операція польської армії з метою примирення та підкорення українських поселень;

б)програма польського уряду, згідно з якою допускалося викладання української мови в гімназіях, припинялося переслідування православного духовенства, надавалися кредити для розвитку українським банкам та кооперативам;

в)угода між польським урядом та УНДО, згідно з якою УНДО відмовлялося від ідеї боротьби за незалежність України та закликало українців визнати пріоритетність Польської держави. Зі свого боку, польський уряд припиняв переслідування українських демократичних організацій.

26. Визначить політичну й економічну мету діяльності ОУН:

а)самостійність Української держави;

б)територіальна цілісність українських земель;

в)федеративний устрій України;

г)автономія українських земель у складі Польщі, Чехо-Словаччини, Румунії;

д)розвиток національної економіки на основі державної, приватної, кооперативної власності;

є) розвиток національної економіки лише на основі державної власності;

27. Члени ОУН у боротьбі за незалежність України надавали перевагу:

а) мирним, парламентарним формам боротьби;

б) організованим у рамках закону страйкам, демонстраціям, бойкотам;

в) терористичним актам, експропріації та саботажу.

28 "Нація — це абсолютна цінність, немає витої мети, ніж здобуття незалежної держави. Утворення незалежної Української держави —- ця мета виправдовує усі засоби, якими вона буде досягнута. Боротьба, дія, насильство кращі від бездіяльності та спостереження. Інтереси особистості, політичних партій та інших соціальних груп повинні бути підпорядковані інтересам національної єдності", — так у 30-ті роки міг висловлювати свої погляди прихильник ідеології:

а) комуністичної; б) ліберальної; в) інтегрального націоналізму.

29. Творцем ідеології інтегрального націоналізму був:

а) В Липинський; б) Д.Донцов; в) В.Винниченко,

30. Політичні(а) організації(я). які(а) з національно-демократичних позицій відстоювали(а) інтереси українців, що жили в Румунії називались(ась):

а) Українська національна партія;

б) Організація українських націоналістів; Українська націонал-демократична організація; Українська національна партія; прокомуністична організація "Визволення";

в) Організація українських націоналістів; Українська націонал-демократична організація; прокомуністична організація "Визволення".

31. Період відносно ліберального правління на території Буковини і Бессарабіїу міжвоєнний період мав місце у:

а) 1919-1927 рр.; б) 1928-1938 рр.; в)1938-1940рр.

32. Єдиною легальною українською політичною партією на Буковині в 1927-1938рр. була:

а) Організація українських націоналістів;

б) Українська національна партія;

в) Українське національне об'єднання.

33. Українську національну партію на Буковині у міжвоєнний період очолив:

а) О.Забачинський;

б) В.Залозецький;

в) П.Григорович.

34. Румунізація закладів шкільної освіти на території Буковини була завершена у:

а) 20-х роках;

б) 30-х роках;

в) 40-х роках.

35. Після першої світової війни Закарпаття, опинившись у складі Чехо-Словаччини, було виділене в окремий адміністративний край під назвою:

а) Підкарпатська Україна;

б) Підкарпатська Русь;

в) Карпатська Україна.

36. Проголошення української державної автономії Закарпаття в 1938р. стало можливим завдяки:

а) зростанню впливу українського національно-визвольного руху в Закарпатті;

б) міжнародним обставинам, а саме Мюнхенській угоді 1938 р., наслідком якої стало розчленування Чехо-Словаччини;

в) окупації Закарпаття радянськими військами;

г) відповіді а) і б).

37. Причинам втрати державної самостійності Карпатської України була(и) такав):

а) українська влада не користувалася підтримкою місцевого населення;

б) Закарпаття було окуповане угорськими військами;

в) політичні чвари між українцями не давали змоги здійснювати будівництво держави;

г) у державі панувала анархія, яка і прирекла її на загибель;

38. Армія Карпатської України мала назву:

а) Українська Повстанська Армія;

б) Карпатська Січ;

в) Карпатська армія.

39. Утраквістична школа — це:

а) початкова школа;

б) школа з двома мовами викладання;

в) школа, яка спеціалізувалася на викладанні окремих предметів.

40. Згідно з рішеннями Паризької мирної конференції 1919 р., а також положеннями Ризького мирного договору 1921 р„ західні та північно-західні території України:

а) формували незалежну Українську державу;

б) увійшли до складу УСРР;

в) увійшли до складу Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини.

Творчі питання:

1. Що було спільним і в чому полягала відмінність у позиціях Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) та Російської православної церкви (РПЦ) стосовно державності України, національного відродження, а також радянської влади та її політики в Україні?

2. Дайте оцінку політики радянської влади у сфері релігійних відносин. Порівняйте її ставлення до УАПЦ та РПЦ.

3. Змалюйте історичний портрет будь-кого з представників українського націонал-комунізму: О.Шумського, МСкрипника, В.Чубаря або ін.

4. С.Петлюра, спостерігаючи з еміграції за подіями в Україні, зазначав: "Взагалі українізація справляє враження тактичного ходу з боку більшовиків; коли він не дасть бажаних наслідків, то про нього швидко забудуть". Чи був правий С.Петлюра? Коли і як була завершена політика "українізації"?

5. Як у рамках політики "українізації"" розв'язувалося питання про ставлення до національних меншин в Україні і їхній розвиток?

6. Розкрийте причини згортання радянською владою курсу на "українізацію".

7. Дайте власне визначення поняття "розстріляне відродження". В чому, на Ваш погляд, полягала трагедія української творчої інтелігенції 20-30-х років?

8. У роки "культурної революції"" більшовики оголосили кобзу та бандуру "класововорожими" інструментами, а в 1934 p. у Харкові НКВС було страчено майже 300 українських кобзарів та лірників. Вкажіть причини, чому українське народне пісенне мистецтво зазнало таких жорстоких переслідувань радянської влади.

9. Який характер (політичний чи економічний) мала західноукраїнська еміграція у міжвоєнний період? Обґрунтуйте свій висновок.

10. Дайте порівняльну характеристику соціальних змін серед українського населення західноукраїнських земель та Української PCP у 20-30-х роках.

11. Доведіть, що політика урядів Польщі та Румунії щодо українського населення своїх країн у міжвоєнний період мала колонізаторський характер.

12. Розкрийте причини провалу політики "нормалізації"".

13. Чи було виправданим (з моральної, історичної або іншої позиції), на Вашу думку, використання ОУН терористичних методів у боротьбі за незалежність України в міжвоєнний період?

14. Чим пояснюється звернення до тоталітарних ідеологій частини представників українського національного руху у 20-30-ті роки?

15. Підготуйте повідомлення "Митрополит А.ШептицькиЙ та український національно-визвольний рух між двома світовими війнами",

16. Розкрийте зміст ідеології "інтегрального націоналізму". Які категорії українського населення найохочіше сприймали політичні та ідеологічні погляди Д.Донцова?

17. Розкрийте роль кооперативного руху в організації економічного та політичного життя західних українців у міжвоєнний період.

18. У чому виявлялася політика румунізації Буковини?

Таблиця 1 Політика українізації та її наслідки

Сфера культури	Зроблене у рамках «українізації»	Позитивні наслідки «українізації»	Негативні наслідки «українізації»
Розвиток української мови
Початкова і середня освіта
Вища школа
Наука
Мистецтво
література