Розділ 8 україна на поч. XX ст.

Тема 1 Україна в роки і світової війни

Мета. Студенти, вивчаючи тему, повинні приділити особливу увагу українському національному руху, зазначивши, що війна дала поштовх до зростання української національної свідомості, але й призвело до розколу національного руху.

Рекомендована література до розділу 8

1. Бойко О.Д. Історія України. - К.: Академія, 2001.

2. Брайчевський М. Конспект історії України. - К. ,1994.

3. Брайчевський М. Вступ до історичної науки. Навчальний посібник. - К., 1995.

4.Версток В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. - К., 1995.

5. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації XIX - XX століття. - К., 1996.

6. Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття. - К., 1993.

7. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. Львів, 1991 р.

8. Енциклопедія українознавства. - Львів, 1993-1998, т.І-7.

9. Історія України / За ред. Ю.Зайцева. - Львів, 1996.

10. Історія України. Навчальний посібник / За ред. Б.Н.Лановика. - К., 1999.

11. Історія України / За заг. ред, В.Смолія - К., 2000.

12. Історія України: документи, матеріали. Посібник / уклад. Король В.Ю. -К.: Академія, 2001.

13. Кормич Л.І., Багацький В.В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття. - Харків, 2001.

14. Кульчицький СВ. та ін. Історія України (10 клас). - К., 1998.

15. Полонська-Василенко Н. Історія України. - Т.1-2. - К., 1995.

16. Субтельний О. Україна: історія. - К., 1993.

17. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Для 10-го кл. середньої школи. - К, 1995.

Завдання до розділу 8

Тести:

1. Легіон добровольців "Українські січові стрільці" був створений у:

а) 1913 р.; б) 1914 р.; в) 1916 р.

2. У роки першої світової війни визнаних лідерів української громади — митрополита А.Шептицького, вченого-історика М Грушевського, журналіста М.Богацького — російські власті:

а)підтримували (в тому числі й матеріально), розраховуючи на толерантність українців завдяки їхньому впливові; б) затримали і насильно вивезли за межі України, побоюючись їхнього впливу на українців; в) зробили в'язнями російських тюрем, звинувативши в радикальних поглядах та "шпигунстві" на користь Австро-Угорщини.

3. Яку подію, пов'язану з військовими діями під час першої світової війни, росіяни могли оцінювати як завершення "справи великого князя Івана Калити":

а) окупацію Галичини у 1914 р.; б) бої за г. Маківку в 1915 р.; в) Брусиловський прорив 1916 р.

4. Російська окупація Галичини, Буковини і Закарпаття тривала:

а) з вересня 1914 р. до червня 1915 р.; б) з грудня 1914 р. до лютого 1916 р.; в) з червня 1915 р. до травня 1916 р.

5. Під час окупанії Галичини в роки першої світової війни російський уряд проводив тут:

а) політику, спрямовану на підтримку національного руху поляків та українців. Німці, а також євреї визнавалися "неблагонадійними";

б) політику, яка не мала чітко визначених національних пріоритетів, однак в умовах воєнного часу діяльність усіх національних організацій була заборонена;

в) політику, метою якої було запровадження в життя місцевого населення "русских начал". З адміністрацією співпрацювали лише москвофіли, українці разом з німцями та євреями були визнані "неблагонадійними".

6. У відозві "До всіх культурних народів світу" Загальна українська рада проголошувала окремішність українців як народу і вимагала:

а) самостійності Української держави "від Карпат аж по Кавказ"; б) самостійності для Наддніпрянської України й автономії західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини; в) самостійності для західноукраїнських земель і політичної автономії Наддніпрянської України в складі федеративної Росії.

7. Рада Товариства українських поступовців у декларації "Паша позиція" (1916):

а) переконувала російське суспільство в лояльності українців та їх готовності чесно виконати" свій обов'язок перед Російською державою;

б) закликала українців до підтримки у війні держав Четверного союзу через те, що російський уряд ігнорує "українське питання";

в) проголошувала нейтральну позицію українського руху до обох ворогуючих сторін, бо "жодна з них не могла викликати співчуття ні цілями, ані способами боротьби".

8. Союз визволення України висловився за:

а) підтримку Росії в першій світовій війні; б) підтримку Австро-Угорщини в першій світовій війні; в) нейтралітет українців у першій світовій війні.

9. Початок першої світової війни викликав:

а) піднесення національного життя українців у Російській імперії; б) занепад національного життя і репресії проти українства в Росії.

10. Відозву галицьких українців, в якій їх названо "російським народом Галичини" й агітовано вітати російську армію як визволительку, видав на початку першої світової війни:

а) Карпато-русский освободительный комитет; б) Союз визволення України; в) Русько-український християнський союз.

11. Відозва "Війна іукраїнці" (1914 р), автором якої був С.Петлюра:

а) переконувала російське суспільство в лояльності українців та їх готовності "чесно виконати" свій обов'язок перед Російською державою;

б) закликала українців до підтримки у війні держав Четвертного союзу через те, що російський уряд ігнорує "українське питання";

в) проголошувала нейтральну позицію українського руху до обох ворогуючих сторін, бо "жодна з них не могла викликати співчуття ні цілями, ані способами боротьби".

12. Невелика група східноукраїнських емігрантів, котрі перед початком світової війни жили у Львові, створила організацію для пропаганди ідеї політичної самостійності України, яка отримала назву:

а) Український парламентарний клуб; б) Головна українська рада; в) Союз визволення України.

13. У маніфесті до українського народу Головна українська рада висловилася за:

а) підтримку Австро-Угорщини у першій світовій війні; б) підтримку Росії у першій світовій війні; в) нейтралітет українців у першій світовій війні.

14. Військові дії під час першої світової війни велися на території:

а) Закарпаття, Буковини і Центральної України; б) Буковини, Галичини і Центральної України; в) Закарпаття, Буковини, Галичини та Волині; г) Закарпаття, Галичини, Волині та Центральної України; д) Закарпаття, Буковини, Галичини, Волині та Південної України.

15. Україна XIX — початку XX ст. — це:

а) країна, яка, не будучи окремою державою, не перебувала все ж у колоніальній залежності від Росії та Австрії; б) колонія "азіатського" типу, природні ресурси якої викачують метрополії—Росія та Австрія; в) колонія "європейського" типу, яку позбавляють не стільки ресурсів, скільки капіталів та потенційних прибутків. Обґрунтуйте вибране Вами твердження.

16. Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильний: Основні українські політичні партії Галичини після початку першої світової війни створили міжпартійну організацію (Союз визволення України, Головна українська рада, "Карпато-русский освободительный комитет"), завданнями якої було виробити загальний напрям української політики та створити військові формування українців. У травні 1915 р. ця організація була перетворена в (Товариство українських поступовців, Всеукраїнську загальну організацію, Загальну українську раду).

17. Допишіть речення:

В.Дорошенко, Д.Донцов, А.Жук, О.Скоропис-Йолтуховський, М.Меленевський після початку першої світової війни створили....

18. Допишіть речення:

"Позакривані школи, заборонена мова, вивезений митрополит, церкви, знасилувані у своєму обряді, пророче говорили про долю, яка ждала цей нещасний край в разі анексії", — такі враження французький журналіст Е.Пріва виніс, побувавши у... в часи...,

19. Допишіть речення:

Після окупації Галичини царськими військами учасники українського руху — банкіри, кооператори, вчителі гімназій, усі, хто посідав помітне місце в громадському житті краю — були....

20. Знайдіть у тексті помилки історичного змісту: Єдиними, хто в роки першої світової війни скористався з російської окупації Галичини, були клерикали. Вони отримували посади в російській адміністрації, їхні товариства та газети, заборонені з початком війни німецькою владою, відновили роботу. Закрили натомість москвофільські громадські установи, школи і гімназії. Під заборону потрапило видання москвофільських газет, видання в бібліотеках книг, написаних москвофілами. У той же час почала зростати кількість шкіл з українською мовою викладання. Для вчителів, які не знали мови, у Львові та інших містах були відкриті спеціальні курси. Ці заходи доповнювались наверненням галичан-українців, переважна більшість яких була католиками, у православ'я.

21. Допишіть речення:

Російський наступ у 1916 р. по всій лінії Південно-Західного фронту, в результаті якого була захоплена Буковина, східна частина Галичини включно з Тернополем і Західна Волинь разом з Луцьком, отримав назву....

22. Виберіть правильний та повний варіант кінцівки речення. Низький рівень освіченості українських селян у XIX — на початку XX ст. зумовлювався:

а)перешкодами, які чинила влада поширенню серед них освіти, відсутністю освіти серед пріоритетів селянського життя, а також тим, що навчання в школах підросійської України провадилося російською мовою;

б)відсутністю освіти серед пріоритетів селянського життя, байдужістю до просвіти селян української інтелігенції, а також тим, що навчання в школах підросійської України провадилося російською мовою;

в)природною нездатністю українців засвоювати знання; перешкодами, які чинила влада освіті селян, байдужістю до їх просвіти верхівки українського суспільства, а також відсутністю освіти серед пріоритетів селянського життя.

Таблиця 1 Бойові дії на території України

1914	1915	1916	1917	1918

Творчі питання:

1. Розкрийте політичні плани і наміри держав — учасниць першої світової війни щодо українських земель. Чому війна актуалізувала і загострила "українське питання"?

2. Порівняйте зовнішньополітичну орієнтацію українських політичних лідерів Наддніпрянщини, Галичини та Буковини в період першої світової війни.

3. "Як і для чехів, словаків, литовців, поляків, фінів та ін., для українців революція почалася не в 1917, а у 1914 р.", — пише історик Я.Грішак. Обґрунтуйте істинність (або хибність) цього судження.