Розділ 6 позбавлення автономної державності ( к. Хvіі-хvііі ст.)

Тема 1 Українські землі в кінці XVIII ст.

Мета. Студенти мають визначити політику російського царизму, як таку, що обмежувала державні права українців та русифікувала їх, ознайомитись з діяльністю Ї.Скоропадського, П.Полуботка, Д.Апостол, К. Розумовського.

Тема 2 Слобідська Україна

Мета. Студенти мають розглянути тему, виявити особливості політичного, економічного та соціального розвитку Слобідської України.

Рекомендована література до розділу 6

1. Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі. - К., 1993.

2. Бойко О.Д. Історія України. - К.: Академія, 2001.

3. Борисенко В. Курс української історії. К., 1997.

4. Брайчевський М. Конспект історії України. - К. ,1994.

5. Брайчевський М. Вступ до історичної науки. Навчальний посібник. - К., 1995.

6. Володарі гетьманської булави, історичні портрети. - К., 1994.

7. Голобуцький В. Запорізьке козацтво, - К., 1994.

8. Грушевський М. Історія України - Русі. В 12 кн. - К., 1991-1998.

9. Грушевський М. Ілюстрована історія України. - К., 1990.

10. Дорошенко Д. Нарис історії У країни. Т.1-2 - К., 1991.

11. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. Львів, 1991 р.

12. Енциклопедія українознавства. - Львів, 1993-1998, т.І-7.

13. Єфименко О. Історія українського народу. - К., 1990.

14. Історія України. Курс лекцій у 2-х книгах. - К., 1991-1992.

15. Історія України / За ред. Ю.Зайцева. - Львів, 1996.

16. Історія України. Навчальний посібник / За ред. Б.Н.Лановика. - К., 1999.

17. Історія України / За заг. ред, В.Смолія - К., 2000.

18. Кормич Л.І., Багацький В.В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття. - Харків, 2001.

19. Котляр М, Кульчицький С. Довідник з історії України. - К., 1996.

20. Крип'якевич І. Історія України. - Львів, 1990.

21. Полонська-Василенко Н. Історія України. - Т.1-2. - К., 1995.

22. Субтельний О. Україна: історія. - К., 1993.

23. Шевчук В. Козацька держава. - К.? 1997.

24. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків: у 3-х т. - К., 1991.

25. Багалей Д.И. Очерки из истории колонизации и быта степной окраины Московского государства. М.,1987.

26. Багалей Д.И. Миллер Д.П. История города Харкова за 250 лет его существования ( 1655-1905 гг.).-Х.,1994.

27. Багалій Д.І. Історія Слобідської України. - Х.,1993.

28. Срофієва Г.М., Ярошик В.О. Історія Слобідської України,- X., 1993.

29. Зайцев Ю. Історія України. - Львів, 1996.

30. Історія міст і сел. Української PCP. Харківська область. - К., 1967.

31. Історія Слобідської України / за ред. В.І. Торкатюка, О.Л. Сидоренка,- X., 1998.

32. Михайлик А.Ф. Харкову - 300 лет. - X., 1957.

33. Рідний край / за ред. І.Ф. Прокопенка. - X., 1999.

Завдання до розділу № 6

Тести:

1. Із наведених тверджень про стан торгівлі в Україні наприкінці XVII—XVIII ст. виберіть правильні:

а) поширення товарно-грошових відносин лише на Правобережжі;

б) активніше, ніж на Правобережній Україні, поширення торгово-грошових відносин на Лівобережжі і на півдні України;

в) її перебування на Правобережжі, в основному, в руках євреїв і поляків;

г) її перебування на Лівобережжі в основному в руках росіян та євреїв;

д) збільшення кількості великих і дрібних ярмарків;

є) активні зовнішньоторговельні зносини українських купців з європейськими (до середини XVIII ст.);

ж) розгортання зовнішньої торгівлі українців наприкінці XVIII ст. (як правило, через новозбудовані портові міста);

з) наявність високих мит як на західних, так і на північно-східних кордонах Гетьманщини до середини XVIII ст.;

и) відсутність мита на північно-східних кордонах для українських купців;

к) поширення практики чумакування серед українських козаків та селян.

2. Прогресуюча феодалізація українського суспільства в Гетьманщині та на Слобожанщині наприкінці XVII— у XVIII ст. виявилася у:

а) зростанні старшинського та монастирського землеволодіння, посиленні особистої залежності селян від поміщиків, поступовому обмеженні "прав та вольностей" станів України та підпорядкуванні Київської митрополії Московському патріархату;

б) зростанні старшинського і монастирського землеволодіння та посиленні особистої залежності селян від землевласників, впровадженні податків на козацький стан;

в) посиленні особистої залежності селян від поміщиків, руйнуванні станової демократії і концентрації влади в руках державної бюрократії та російських царів, впровадженні податків на козацький стан.

3. Чия це біографія? Син козака, брат фаворита імператриці Єлизавети, у 18 років — президент імператорської Академії наук, граф, російський генерал-фельдмаршал, гетьман України:

а) Іван Мазепа; б) Кирило Розумовський; в) Петро Калнишевський.

4. Генеральний з'їзд козацької старшини, скликаний гетьманом К.Розумовським у Глухові в 1763 р., обговорював:

а) проекти судової реформи в Малоросії та закріплення за родом Розумовських гетьманської булави;

б) заходи на підтримку скиненого з престолу Петра III, із поверненням якого пов'язували відновлення "прав та вольностей" України в повному обсязі;

в) проекти відновлення "прав і вольностей" України в повному обсязі і створення в автономній Козацькій державі станового парламенту (сейму) та гетьманської династії Розумовських.

5. Із наведених суджень про досягнення К.Розумовського у відновленні української автономії виберіть правильні:

а) перебування Гетьманщини у віданні Колегії іноземних справ;

б) підписання нових "договірних статей", які закріплювали українську автономію;

в) юрисдикція гетьмана над Запорозькою Січчю та Києвом;

г) право зносин гетьмана з іншими державами;

д) повна самостійність гетьмана у внутрішній політиці, судочинстві, фінансах, військовій справі.

6. Які із наведених фактів віддзеркалюють результати політики гетьмана К.Розумовського:

а) створення станових судів на зразок тих, що існували в Україні до Визвольної війни (згідно з Литовським правом);

б) переведення України з відомства Сенату у відання Колегії іноземних справ;

в) закріплення за козацькою знаттю її земельних володінь та надання їй нових маєтностей;

г) наділення значними повноваженнями старшинської ради (вона почала претендувати на роль своєрідного станового парламенту);

д) видання універсалів, що обмежували право переходів посполитих;

є) проведення військової реформи і впровадження муштри на зразок європейських та російської армій;

ж) створення шкіл для навчання та військової підготовки козацьких дітей;

з) об'єднання під булавою гетьмана Ліво- і Правобережної України.

7. Юридичною основою існування п'яти полків Слобожанщини були:

а) царські жалувані грамоти для кожного полку, які надавали право козацького устрою;

б) царські грамоти Білгородському воєводі, який затверджував козацьких полковників на їхніх посадах;

в) "Статті Богдана Хмельницького" та інші "договірні статті", в яких йшлося про Слобожанщину.

8. Серед перелічених характерних рис суспільного життя Слобідської України в другій половині XVII — першій половині XVIII ст. виділіть ті, які відрізняли її від Гетьманщини:

а) Слобожанщина була поділена на полки і сотні;

б) полковники та сотники обиралися козаками довічно, затверджувалися Бєлгородським воєводою і підпорядковувалися йому;

в) полковники та сотники зосереджували в своїх руках не лише військову, а й судову та адміністративну владу;

г) козаки проживали на "вільних військових землях", що зобов'язувало їх нести військову службу власним коштом;

д) у XVIII ст. козацтво слобожанських полків було поділене на "виборних" і "підпомічників";

є) з-поміж козацтва своїми маєтностями та привілеями виділялася козацька старшина, яка утворювала майже замкнену групу;

ж) православна церква володіла значними маєтностями, а священики користувалися великим впливом на населення;

з) міста не мали магдебурзького права і перебували під юрисдикцією козацтва;

і) в містах Слобожанщини ремісники створювали цехи;

к) селяни були особисто вільними, але проживали в основному на землях козацької знаті;

л) поруч з українцями на Слобожанщині, в тому числі й на "вільних військових землях", оселялися росіяни (приблизно третина населення);

м) земля в Слобожанщині перебувала здебільшого у державній власності, але часто траплялася й її "займанщина".

9. Господарство в житті запорожців у середині — другій половині XVIII ст. відігравало:

а) допоміжну роль; було поряд з державною платнею та військовою здобиччю джерелом їх забезпечення;

б) роль доволі важливу, бо приносило добрий прибуток від реалізації продуктів сільського господарства, ремесел та рибальського і мисливського промислів;

в) найважливішу роль, запорожці перетворились на заможних господарів — "гречкосіїв", що жили землеробством і торгівлею.

10. Запорозька Січ була остаточно зруйнована російською царицею Катериною II тому що:

а) імператриця ненавиділа українців, а запорожці уособлювали в собі їхні кращі якості та були стійкими прихильниками української автономії;

б) вона перестала бути військовим захистом Півдня після занепаду Кримського ханства й Османської імперії, але зберігала свій демократичний устрій, була опорним пунктом "бунтівників" та перешкодою колонізації Північного Причорномор'я;

в) вона була потенційною союзницею татар під час неминучих російсько-турецьких воєн за вихід до Чорного моря.

11. З козаків - добровольців створили п'ять гусарських полків, а інших перетворили у "військових обивателів", які мали сплачувати податки. Послідовно заборонили "займанщину", переходи козаків з полку в полк, селянські переходи. Козацькій старшині було надано військові ранги російської армії. Ці та деякі інші "реформи" в Слобідській Україні були проведені:

а) Петром І; б) Єлизаветою Петрівною; в) Катериною ІІ.

12. Нова Сербія та Слов'яно - Сербія — це:

а) колонії іноземців — сербів, молдаван, волохів, болгар на території Кодацької, Самарської і Орільської паланок Запоріжжя, створені царським урядом у першій половині XVIII ст.;

б) поселення іноземців: сербів, молдаван, волохів, болгар у так званих "задніпровських місцях" (територія сучасної Кіровоградщини), які виникли наприкінці XVII ст.:

в) адміністративно-територіальні одиниці, створені урядом у середині XVIII ст. після виникнення військових поселень іноземців — сербів, молдаван, волохів, болгар у так званих "задніпровських місцях" (територія сучасної Кіровоградщини).

13. У соціально-економічному розвитку півдня України у другій половині XVIII ст. визначальними були тенденції до:

а) індустріалізації краю та розвитку тут капіталістичних відносин, про що свідчить, зокрема, виникнення нових міст, розвиток торгівлі та фермерського господарства запорожців на зимівниках, у слободах та ін.;

б) утвердження аграрного характеру краю та феодальних відносин, про що свідчить, зокрема, зростання кількості поміщицьких латифундій закріпачення селян, впровадження російського адміністративного управління та ін.;

в) розвитку аграрно-ринкової економіки на основі феодальних відносин зі збереженням окремих елементів капіталістичного господарства, про що свідчить перетворення поміщиками своїх маєтностей у великі ринкової орієнтації зернові господарства, використання поряд з кріпацькою найманої праці, збереження козаками та військовими поселенцями своїх господарств і особистої свободи, торговий характер міст тощо.

14. Представники української шляхти та міщан — депутати Комісії для укладання нових законів, створеної у 1767р. Катериною II, висловлювалися:

а) за повернення станам Гетьманщини їхніх давніх прав і вольностей;

б) за продовження і прискорення "русифікації" Гетьманщини, якнайшвидшу ліквідацію її автономії;

в) з різних питань, однак одностайно обминали проблему "прав та вольностей" Малоросії.

15. "Соціальними розбійниками", які поєднували в собі звичайні розбійницькі інстинкти й напівальтруїстичні прагнення помститися за гноблення співвітчизників шляхом експропріації власності у багатих, не мали чіткої ідеології чи планів встановлення нової соціально-економічної системи, можна назвати:

а) гайдамаків та опришків; б) опришків та козаків; в) козаків та гайдамаків.

16. Із перелічених тверджень про здобутки політики гетьмана Д.Апостола виберіть правильні:

а) відновлення політичних прав Гетьманщини в межах "Глухівських статей" Д. Многогрішного;

б) здійснення низки корисних для українського суспільства соціально-економічних реформ, зокрема, скорочення обтяжливого експортного мита, поповнення фонду рангових маєтностей, обмеження можливостей церкви нагромаджувати нерухоме майно і земельні володіння та ін.;

17. Загони гайдамаків на Правобережній Україні діяли у:

а) 1710-1750 рр.; б) 1730-1770 рр.; в) 1710-1770 рр.

18. Із наведених суджень про причини розгортання і посилення гайдамацького руху у XVIII ст. виберіть правильні:

а) підтримка руху російським урядом, який прагнув таким чином ще більше послабити Польщу;

б) постійне збільшення соціальної напруги через зростаючу сваволю шляхти та ксьондзів, посилення соціального, релігійного і національного гноблення селян і міщан Правобережжя;

в) прогресуюче військове та політичне ослаблення Речі Посполитої;

г) підтримка збройної боротьби місцевим православним духівництвом, яке вбачало в цьому єдиний засіб зупинити наступ уніатів і католиків;

д) підтримка руху правлячими колами Гетьманщини; старшина розраховувала таким чином реалізувати давні плани об'єднання з "обох боків Дніпра";

є) сусідство із Запорозькою Січчю, яка стала базою, що постачала зброю і керівників гайдамацьким загонам.

19. Які концептуальні ідеї лежали в основі філософії Г.Сковороди:

а) існування трьох світів: великого — Всесвіту, малого — Людини і символічного — Біблії;

б) світ як єдність двох натур: видимої і невидимої, субстанції та форми, матерії і Бога;

в) необхідність розрізняти дві істини: істину розуму та істину віри, істину логіки та істину одкровення;

г) потреба самопізнання, яке є пізнанням свого духу, і через самопізнання — пізнання природи і Бога;

д) необхідність експериментального пізнання Природи;

є) непомильність розуму, який єдиний є основою пізнання (помилки людини — наслідок впливу на неї емоцій та волі);

ж) розуміння держави як гаранта національного життя;

з) досягнення соціальної рівності можливе шляхом знищення приватної власності;

і) людське щастя як результат самопізнання та наслідок праці згідно з нахилами та душевним спокоєм;

к) думка, що лише Божа благодать може вивести людину з інерції гріха.

20. "Решительные пункты " 1728р. — це:

а) "договірні статті", що визначали межі автономії Гетьманщини в складі Росії, підписані Д.Апостолом та Петром її;

б) низка указів імператора, які визначали статус Малоросії в Російській державі у період правління Д.Апостола;

в) низка універсалів гетьмана Д.Апостола, на основі яких здійснювалися реформи в Гетьманщині під час його правління.

21. Кодифікація чинних на Лівобережжі норм українського права, була здійснена в:

а) "Пактах й конституціях законів і вольностей Війська Запорозького"; б) "Решительных пунктах"; в) "Правах, за якими судиться малоросійський народ".

22. Кодекс норм українського права, що називався "Права за якими судиться малоросійський народ", був укладений у:

а) 1728 р.; б) 1734 р.; в) 1743 р.

23. Після зруйнування Петром І Старої (Чортомлицької) Січі в 1708 р. козаки-запорожці заснували:

а) Хортицьку Січ у російських володіннях поблизу сучасного Запоріжжя; б) Олешківську Січ у татаро - турецьких володіннях, поблизу сучасного Цюрупінська на Херсонщині; в) Нову Січ у російських володіннях на р. Підпільній.

24. Запорожці повернулися під владу російського імператора і заснували Нову Січ у:

а) 1710 р.; б) 1717 р.; в) 1734 р.

25. Правління гетьманського уряду — це:

а) колегіальний орган, створений Петром І для управління Козацькою державою (Гетьманщиною) і збирання податків у царську казну, який складався з російських військових та чиновників високого рангу;

б) колегіальний орган з росіян та українців, створений царем при гетьманові Д.Апостолі для контролю за його діяльністю та роботою місцевої адміністрації (полкової і сотенної);

в) колегіальний орган, створений царицею Анною Іванівною для управління козацькими землями (Гетьманщиною), що складався з представників російського уряду та козацької старшини.

26. Із наведених тверджень про стан сільського господарства в Україні наприкінці XVII— у XVIII ст. виберіть правильні:

а) значне збільшення оброблюваних площ;

б) відчутне зростання врожайності та продуктивності скотарства;

в) впровадження нових методів господарювання та сільськогосподарської техніки;

г) використання традиційного трипілля і застарілого реманенту;

д) широке використання дармової праці кріпаків у поміщицьких господарствах та праці "підпомічних" козаків у господарствах козаків "виборних";

є) поширення практики найму на сільськогосподарські роботи і відмова від використання неефективної дармової праці кріпаків;

ж) зростання панщини до 3-5 днів на тиждень;

з) переведення більшості кріпаків на грошовий оброк;

і) впровадження нових культур, зокрема, картоплі, кукурудзи;

к) розвиток сільських промислів, зокрема, винокуріння, млинарства, а також бджільництва.

27. Із наведених суджень про характерні риси промислового розвитку України наприкінці XVII— у XVIII ст. виберіть правильні:

а) значне поширення мануфактурного виробництва і ремесел, особливо на Лівобережжі;

б) порівняно повільний розвиток мануфактурного виробництва і ремесел;

в) швидке формування класу підприємців-капіталістів із міського бюргерства, козацтва та великих землевласників і класу найманих робітників — зі збіднілих вільних селян та козаків;

г) поширення в основному міських мануфактур через панування феодалізму в українському селі;

д) відсутність підтримки промислового розвитку та ініціативи у створенні мануфактур з боку урядів Росії та Речі Посполитої;

є) розвиток міських і особливо сільських промислів;

ж) подальша спеціалізація ремісничого виробництва, його часткова переорієнтація на ринок;

з) збереження цехового устрою в містах;

і) використання на багатьох мануфактурах дармової праці кріпаків;

к) активна роль царського уряду Росії у створенні мануфактур, передусім у Слобідській Україні;

л) заснування мануфактур, переважно поміщиками;

м) активізація мануфактурного виробництва у сільській місцевості.

28. Прогресуюча феодалізація українського суспільства в Гетьманщині та на Слобожанщині наприкінці XVII— у XVIII ст. виявилася у:

а) зростанні старшинського та монастирського землеволодіння, посиленні особистої залежності селян від поміщиків, поступовому обмеженні "прав та вольностей" станів України та підпорядкуванні Київської митрополії Московському патріархату;

б) зростанні старшинського і монастирського землеволодіння та посиленні особистої залежності селян від землевласників, впровадженні податків на козацький стан;

в) посиленні особистої залежності селян від поміщиків, руйнуванні станової демократії і концентрації влади в руках державної бюрократії та російських царів, впровадженні податків на козацький стан.

29. Останнім кошовим отаманом Запорозької Січі був:

а) Кирило Розумовський; б) Кость Гордієнко; в) Петро Калнишевський.

30. Замість гетьмана, посада якого була скасована Катериною II, управляти Малоросією почала(о):

а) Генеральна військова канцелярія;

б) Малоросійська колегія;

в) Правління гетьманського уряду.

в) адміністративна реформа, яка дала змогу суттєво зміцнити владу гетьмана і обмежити права та привілеї старшини;

г) повернення під юрисдикцію гетьмана запорожців;

д) судова реформа і започаткування процесу кодифікації українського права;

є) усунення багатьох чужинців з посад у козацькому війську та викуп їхніх маєтностей в Україні (чи позбавлення їх рангових помість). "Українізація" діловодства в Гетьманщині. •

Таблиця 1 Народні рухи II пол. XVII -1 пол. ХVІП ст.

Народні рухи	Хронологічні рамки	Ватажки	Хід і результати
Гайдамацький рух на Правобережжі
Опришківський рух на Західній Україні
Антифеодальні виступи на Лівобережжі і Слобо­жанщині

Таблиця 2 Українська культура II пол. XVII -1 пол. ХVІП ст.

	Архітектура	Живопис	Література	Музика і театр
Досягнення і представники

Творчі питання:

1. Порівняйте соціально-економічний розвиток Ліво- і Правобережної України наприкінці XVII— у XVIII ст., вкажіть причини існуючих суттєвих відмінностей.

2. Яка із тенденцій: до відродження традиційного станового чи формування нового, громадянського суспільства домінує в суспільному житті Гетьманщини та Слобожанщини наприкінці XVII— у першій половині XVIII ст.?

3. Які факти свідчать, що саме під час правління К.Розумовського заможна козацька верхівка Лівобережжя остаточно перетворилась у панівний (шляхетський дворянський) стан? Чи існували суттєві відмінності між українською старшиною та російськими дворянами у другій половині XVIII ст.?

4. Охарактеризуйте мету учасників гайдамацького руху. Чи можна стверджувати, що цей рух мав антифеодальний та національно-визвольний характер? Обґрунтуйте відповідь.

5. Визначить причини поразки і наслідки Коліївщини та гайдамацького руху в цілому для українського суспільства і Речі Посполитої.

6. Які характерні риси епохи бароко властиві українській культурі? Чи можна говорити про українське, або "козацьке", бароко?

7. Проаналізуйте найважливіші зміни в поглядах українців на релігію, владу і суспільний устрій, мову та освіту, що відбулися у ХУІІ-ХУІІІ ст.

8. Які факти засвідчують поширення ідеології просвітництва в українському суспільстві XVIII ст.? Наскільки глибоким, на Вашу думку, був її вплив на нього?

9. Проаналізуйте роль церкви в житті українського суспільства наприкінці XVII— у XVIII ст.

10. Які цінності та моральні принципи утверджувалися в мистецтві України у другій половині XVII— у XVIII ст.? (Покажіть на прикладах з творів тогочасних українських письменників).

11. Проаналізуйте взаємовпливи української та російської культур у другій половині XVII— у XVIII ст. Дайте оцінку внескові української культури в розвиток російської та інших слов'янських культур у той час