3. Аналіз асортименту.

• Найчастіше асортимент аптечних закладів аналізують за та­кими показниками: ширина, повнота, глибина, структура, стійкість, ступінь оновлення тощо.

• Ширина асортименту — це кількість асортиментних груп для лікарських засобів і/або виробів медичного призначення, що наявна в роздрібному чи оптовому аптечному закладі, представлена в номенклатурних або формуляр­них списках, державних реєстрах, каталогах, а також випускається фарма­цевтичними підприємствами або фірмами — виробниками медичних інстру­ментів, приладів та обладнання.

• Характеризується відносною величиною — коефіцієнтом ширини (К %):

• К_ш = (Ш_ф/Ш_б)хЮО (19),

• де: Ш_ф — ширина фактична, тобто кількість асортиментних груп, які є в аптеці, на аптечному складі, в лікувально-профілактичному закладі тощо;

• ПІ₆ — ширина базова, тобто кількість асортиментних груп, представле­них у класифікаторах, реєстрах, формулярних списках тощо.

• Дійсна (фактична) ширина асортименту — фактична кількість видів, різновидів і найменувань продукції, яка є в досліджуваному аптечному або лікувальному закладі.

• Базова ширина асортименту — ширина, прийнята за основу для по­рівняння. Як базова ширина може бути використана кількість видів, різно­видів і найменувань продукції, що регламентована нормативними або техніч­ними документами (стандартами, прейскурантами, каталогами тощо), або максимально можлива, тобто вся, що зареєстрована в Україні.

• Ширина асортименту може бути непрямим показником насичення рин­ку продукцією: що вона більша, то більше насичення. Оптимальне значення ширини асортименту змінюється залежно від насичення ринку, а також ста­ну попиту. Коли попит перевищує пропозицію, виробнику та комерційному аптечному закладу вигідніше мати вузький асортимент товару, оскільки за значної ширини потрібні додаткові витрати на закупівлю сировини, розши­рення виробничих площ, створення нових видів упакування, а в комерцій­них аптечних закладах — додаткова площа торгового залу для викладання лікарських засобів і виробів медичного призначення. Крім того, в такому разі зростають транспортні витрати.

• На насиченому ринку фірми-виробники та комерційні аптечні заклади прагнуть задовольнити різні вимоги. Коли пропозиція перевищує попит, потрібні комерційні зусилля з формування споживчих переваг. Цього дося­гають завдяки збільшенню ширини асортименту, що є, крім того, одним з критеріїв конкурентоспроможності підприємств — виробників і постачаль­ників фармацевтичної продукції.

• Ширина асортименту певною мірою є рейтинговим показником, який дає змогу порівнювати аптечні заклади між собою, а також оперативно зробити вис­новок про те, скільки і яких груп медичних і фармацевтичних товарів немає в певній аптеці, на аптечному складі або в лікувально-профілактичному закладі.

• Для споживачів, з одного боку, широкий асортимент дає змогу задоволь­нити більше різних потреб, з іншого — їм важко зорієнтуватися, важко виб­рати необхідне. Тому ширина асортименту не може бути єдиним показником його раціональності.

• Повнота асортименту (насичення, довжина товарної лінії) — це кількість товарних одиниць однієї асортиментної групи, яка наявна в тому чи іншому роздрібному чи оптовому аптечному закладі, представлена в номенклатур­них або формулярних списках, класифікаторах, державних реєстрах тощо. Характеризується коефіцієнтом повноти (К_п, % ):

• К_п = (П_ф/П_б)хЮО (20),

• де: П — повнота фактична, тобто кількість товарних одиниць однієї асор­тиментної групи, яка є в аптеці, лікувально-профілактичному закладі, на аптечному складі;

• П_б — повнота базова, тобто кількість товарних одиниць однієї асортимент­ної групи, представлених у класифікаторах, державних реєстрах або форму­лярних списках тощо.

• Найбільше значення показник повноти асортименту має на насиченому ринку. Підвищена повнота асортименту може бути одним із засобів стиму­лювання збуту та задоволення потреб споживачів, обумовлених різними чин­никами. У той саме час надмірне збільшення повноти асортименту також може ускладнювати вибір, тому повнота повинна бути раціональною.

• Глибина асортименту — це кількість варіантів однієї товарної одиниці або однієї асортиментної групи, яка є в тому чи іншому роздрібному або оп­товому аптечному закладі, представлена в номенклатурних або формуляр-

• них списках, класифікаторах, державних реєстрах тощо. Характеризується коефіцієнтом глибини (К_г, %):

• К_г = (Г_ф/Г_б)хЮО (21),

• де: Г_ф — глибина фактична, тобто кількість варіантів товарів однієї то­варної одиниці (асортиментної групи), які є в аптеці, лікувально-профілак­тичному закладі, на аптечному складі тощо;

• Г_б — глибина базова, тобто кількість варіантів товарів однієї товарної одиниці (асортиментної групи), які представлені в класифікаторах, держав­них реєстрах або формулярних списках тощо.

• Тобто глибина асортименту лікарських засобів і виробів медичного при­значення — це кількість їх різновидів, тобто форма випуску з урахуванням таких показників, як розмір, об'єм, маса, концентрація, активність, вид і форма упакування тощо.

• Структура асортименту — частка в обсязі продажів (С_п, %) або частка в обсязі прибутку (С_п , %).

• Показники структури асортименту можуть мати натуральне або вартісне вираження, їх розраховують як відношення кількості окремих лікарських засобів або виробів медичного призначення до загальної кількості всіх лікарсь­ких засобів або виробів медичного призначення, що входять в асортимент.

• Структура асортименту, розрахована в натуральних показниках, відріз­няється від структури цього самого асортименту у вартісних показниках.

• Вибір показників структури асортименту в тому чи іншому вираженні визначається аналітичними цілями. Якщо необхідно встановити потребу в складських приміщеннях або площу для викладання лікарських засобів, то аналізують структуру асортименту в натуральних показниках.

• Під час аналізу прибутковості окремих лікарських засобів враховують структуру асортименту у вартісних показниках.

• Частку в обсязі продажу розраховують за формулою:

• С_п = (а/б)хЮО (22),

• де: а — обсяг продажу окремої товарної одиниці лікарського засобу;

• б — обсяг продажу однієї товарної лінії. Частку в обсязі прибутку розраховують за формулою:

• С_пр = (в/г)хЮО (23),

• де: в — обсяг прибутку окремої товарної одиниці лікарського засобу; г — обсяг прибутку однієї товарної лінії.

• Найчастіше згаданий показник визначають під час проведення марке­тингових досліджень.

Стійкість асортименту — це зміни показників ширини, повноти, глиби­ни, структури асортименту за будь-який період.

Коефіцієнт стійкості (К_с, %) — це відношення кількості видів, різновидів та найменувань фармацевтичної продукції, яка користується стійким попи­том у споживачів, до загальної кількості видів, різновидів і найменувань фармацевтичної продукції тих самих однорідних груп.

Деколи стійкість пов'язують з періодом, протягом якого фармацевтична продукція певних видів, різновидів і найменувань перебуває в реалізації.

У цьому разі стійкість асортименту буде залежати від стійкості попиту на певну продукцію, а також відповідності товарних запасів можливостям їх реалізації.

Оновлення (новизна) асортименту — один з напрямків асортиментної політики організації, який реалізують в умовах насиченого ринку.

Оновлення асортименту — якісні та кількісні зміни переліку лікарських засобів і/або виробів медичного призначення, що мають здатність задоволь­няти змінені потреби споживачів. Характеризується цей показник коефіцієн­том новизни (К_н, %), який розраховують за формулою:

К_н = (Н/Ш)х100 (24),

де: Н —- показник новизни (кількість нових видів і найменувань фарма­цевтичної продукції).

Гармонійність асортименту відображає, наскільки тісно пов'язані між собою окремі асортиментні групи з огляду на кінцеве споживання, канали розподілу, діапазон цін тощо.

Найбільшою гармонійністю відзначається груповий асортимент і його різновиди, найменшою — змішаний. Гармонійність забезпечує якісну харак­теристику асортименту і не вимірюється кількісно, внаслідок чого ця влас­тивість має описовий характер.