2. Види й управління асортиментом фармацевтичних товарів

Важливу роль у діяльності фармацевтичного підприємства відіграють проблеми формування асортименту. Асортимент товарів буває двох видів:

• промисловий — це сукупність товарів, які випускає підприємство-ви- робник;

• торговий — асортимент товарів, які надходять на оптові та роздрібні фармацевтичні підприємства для подальшої реалізації.

У торговому асортименті виділяють такі поняття:

• товарна номенклатура, товар-мікс (ргоаисі-тіх) — сукупність усіх асор­ тиментних груп товарів і товарних одиниць, які пропонуються споживачам;

• асортиментна група, товарна лінія, асортиментний ряд (ргойис!;-1іпе) — сукупність товарів, які тісно взаємопов'язані між собою з огляду на вико­ нання аналогічних функцій. Щодо лікарських засобів — це різні фармако- терапевтичні групи;

• асортиментна підгрупа (може бути товарною лінією) — сукупність товарів, які об'єднані однією ознакою, дрібніший підрозділ асортиментної групи. Наприклад, серед сечогінних засобів — це діуретики, що мають без­ посередній вплив на ниркові канальці; сечогінні засоби з групи антагоністів альдостерону, осмотично активні сечогінні засоби тощо;

• товарна одиниця, асортиментна позиція — окремий виріб у межах торгової марки або товарного асортименту певного зовнішнього вигляду, хімічного складу або такий, що має будь-яку іншу характерну ознаку;

• • варіант товару, варіант товарної одиниці, різновид товару — товар­на одиниця певного розміру, об'єму, маси, дозування, лікарської форми, упакування та ін.

• Для задоволення потреб споживачів та отримання бажаного прибутку фармацевтичне підприємство має постійно управляти асортиментом товарів.

• Управління асортиментом — діяльність, спрямована на створення ра­ціонального асортименту. Основними елементами управління є формування асортименту та встановлення рівня вимог за показниками, які визначають його раціональність.

• Керівники аптечних закладів під час формування асортименту повинні прагнути максимально наблизити його до раціонального з метою задоволен­ня різних потреб і отримання бажаного прибутку. Для цього потрібно вста­новити реальні та передбачувані потреби в певних товарах і проаналізувати раціональність асортименту, виявити постачальників, які дадуть змогу сфор­мувати його, оцінити матеріальні можливості для закупівлі необхідних то­варів, а також визначити основні напрямки формування асортименту.

• Формування асортименту — діяльність із визначення набору товарів, який дає змогу задовольнити потреби, а також досягнути цілей, визначених керівництвом фармацевтичної організації. Кожна фармацевтична компанія здійснює свою асортиментну політику.

• Асортиментна політика — цілі, завдання й основні напрямки формуван­ня асортименту, які окреслює керівництво організації. Асортиментна по­літика аптечних закладів залежить від різних чинників. Одним з найголов­ніших є нормативно-правова база, що регламентує діяльність аптек.

• Торговий асортимент аптек регламентується насамперед Законом Украї­ни "Про лікарські засоби", в якому сказано, що аптечні заклади мають право реалізовувати лише ті лікарські засоби, які зареєстровані в Україні та ма­ють сертифікат якості виробника. Крім того, прийнято і затверджено багато законодавчих документів і постанов уряду щодо порядку обігу лікарських засобів і діяльності аптечних закладів, які їх реалізують.

• Діють постанова Кабінету Міністрів України за № 1570 від 17 листопада 2004 р. "Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптеч­них закладах" та інші відповідні нормативні документи, прийняті на вико­нання її вимог.

• Так, наказом МОЗ України за № 577 від 26 листопада 2004 р. затверджено "Перелік товарів, які мають право купувати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи". Придбання та продаж зазначених у Переліку то­варів, а саме: лікарських засобів, виробів медичного призначення, дезінфекц­ійних засобів, предметів особистої гігієни (засобів із догляду за ротовою по­рожниною, засобів для та після гоління, мила туалетного, шампунів тощо), природних і штучних мінеральних вод, спеціальних харчових продуктів (дієтичних, оздоровчих, профілактичних продуктів і біологічно активних до­бавок, продуктів дитячого харчування, харчування для спортсменів тощо), лікувальних косметичних засобів (кремів, шампунів, лосьйонів, еліксирів тощо), репелентів здійснюється за умови наявності дозволу МОЗ України до застосування (державної реєстрації, санітарно-гігієнічного висновку тощо).

• Суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю лікарськими засобами, зобов'язані забезпечити обов'язковий мінімальний асортимент, лікарських засобів, який визначається МОЗ України. Згаданий асортимент містить 108 найменувань, з яких 96 позицій стосуються лікар­ських засобів під міжнародними непатентованими назвами (а в разі і'х відсут­ності — під загальноприйнятими назвами) і 12 — виробів медичного призна­чення. Необхідність затвердження мінімального асортименту зумовлена тим, що в разі роздержавлення аптеки часто міняють асортимент, виключаючи з нього дешеві лікарські засоби, які не входять у перелік життєво важливих і необхідних. Вказаний асортимент лікарських засобів повинен бути в аптеці не пізніше, ніж через півроку після її відкриття.

• Постановою Кабміну України за № 400 від 29 березня 2006 р. затвердже­но Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, який включає 781 позицію: лікарські засоби під міжнародною непатентованою або загальноприйнятою назвою діючої речовини (із зазна­ченням фармакотерапевтичної групи, до якої належить остання), тест-сис-теми та лікарські засоби, виготовлені в умовах аптечного закладу.

• У своїй діяльності аптечні заклади керуються також "Переліком лікар­ських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів" (наказ МОЗ України за № 897 від 27 грудня 2006 р.).

• Відповідно до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" постановою Кабінету Міністрів України за № 770 від 6 травня 2000 р. затверджено "Перелік нар­котичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів".

• На виконання статті 2 Закону України "Про лікарські засоби" та з метою впорядкування обігу МОЗ України затверджено наказ за № 344 від 7 липня 2004 р. "Про затвердження Переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів".

• Наказ МОЗ України за № 360 від 19 липня 2005 р. "Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і ви­роби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-за­мовлень" містить перелік лікарських засобів, які підлягають предметно-кількісному обліку в закладах охорони здоров'я: наркотичні лікарські засо­би; психотропні лікарські засоби; отруйні та сильнодіючі лікарські засоби (за міжнародними непатентованими назвами); наркотичні (психотропні) комбіновані лікарські засоби, які містять на одиницю дози (в перерахунку на безводну основу) певну їх кількість. Причому зазначено, що регіональ­ним управлінням охорони здоров'я обласних/міських держадміністрацій спільно з об 'єднаннями/підприємствами "Фармація" дозволяється за потре­би розширювати згаданий перелік, а керівникам лікувально-профілактич­них закладів — установлювати у відділеннях предметно-кількісний облік і інших лікарських засобів.

• У зазначеному наказі наведено також Перелік лікарських засобів (за міжнародними непатентованими назвами), на які не дозволяється випи­сувати рецепти: засоби для наркозу, опіоїдні аналгетики, деякі нейролеп­тики та похідні бензодіазепіну, міорелаксанти периферійної дії, діагностичні та терапевтичні радіофармацевтичні препарати.

• Для впорядкування закупівлі лікарських засобів державними закладами охорони здоров'я МОЗ України видано наказ за № 86 від 27 лютого 2006 р. "Про внесення змін до Переліку лікарських засобів вітчизняного та інозем­ного виробництва, які можуть закуповувати заклади охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевого бюджетів".

• Ціноутворення на лікарські засоби регламентує спільний наказ МОЗ України і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції Украї­ни від 3 грудня 2001 р. "Про затвердження Переліку вітчизняних та імпорт­них лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підля­гають державному регулюванню".

• До важливих чинників, які впливають на асортиментну політику аптеч­них закладів, належать також захворюваність населення, наявність у поста­чальників необхідних товарів за прийнятною ціною та конкурентоспро­можність лікарських засобів і виробів медичного призначення.