1. Загальний план зовнішньої будови тіла комах

Для знайомства із зовнішньою будовою тіла комаху кладуть на предметне скло, розглядають під лупою, звертаючи при цьому увагу на основні ознаки, що характеризують представників класу комах.

Зовнішні покриви тіла в комахи тверді, у чому легко переконатися, якщо перевірити це на дотик або проколоти їх голкою. Тіло розділене на серію члеників або сегментів. Останні виразно об’єднані в три відділи тіла: голову, груди та черевце (рис. 1). Під лупою видно, що кожний із цих відділів має різного роду придатки.

Рис. 1. Чорний тарган, вид зверху:

а – самець; б – самка; 1 – голова; 2 – нижньощелепні щупики; 3 – очі;

4 – вусики; 5 – передньоспинка; 6 – середньоспинка; 7 – надкрила;

8 – задньоспинка; 9 – черевце; 10 – стегно; 11 – гомілка; 12 – лапка; 13 – церки; 14 – щиток; 15 – грифельки.

Огляд відділів починають з голови, що являє собою передній відділ тіла. Голова має вусики, ротові органи, складні очі, прості очі або вічка. Груди складаються з 3-х сегментів, що мають знизу по парі членистих ніг, а зверху, на 2-му й 3-му грудних сегментах, прикріплені дві пари крил. Черевце починається за місцем прикріплення задніх ніг, воно складається з різної кількості більш-менш подібних сегментів й у дорослих комах позбавлено ніг. На задньому кінці черевця можуть бути при датки у вигляді яйцеклада, церок, грифельків.

Після загального огляду комаху поміщають у препарувальну ванночку й відчленовують препарувальними голками або пінцетом голову від грудей, а потім груди від черевця та замальовують схематично.

2. Голова та її придатки

Об’єкти вивчення. Саранові, жужелиці, цикади (для вивчення типів постановки голови), коники, таргани, саранові, златки, хрущі, джмелі, довгоносики, рогачі, шовкопряди, кімнатна муха (для вивчення типів вусиків).

Основними типами постановки голови є прогнатичний, гіпогнатичний (рис. 2) та опістогнатичний. За прогнатичного типу голови ротові частини спрямовані вперед (жужелиці), а за гіпогнатичного – униз (саранові, клопи, жуки). За опистогнатичного типу ротові частини звернені назад і дуже наближені до ніг (цикадові, попелиці, кокциди).

Рис. 2. Голова прямокрилої комахи, вид збоку: 1 – верхня губа; 2 – верхня щелепа; 3 – наличник; 4 – фронтокліпеальний шов; 5 – щоки; 6 – чоло; 7 – вусикові западини; 8 – вічка; 9 – видима частина епікраніального шва; 10 – око; 11 – тім’я; 12 – потиличний шов; 13 – потилиця; 14 – потиличний шов; 15 – позапотилиця; 16 – шийна мембрана; 17 – нижня губа; 18 – губний щупик; 19 – нижня щелепа; 20 – щелепний щупик.

Після перегляду частин голови варто переходити до знайомства з головними органами почуттів – очами та вусиками, розташованими на голові. Для того щоб побачити фасетки, роговицю ока необхідно розглянути під мікроскопом.

Після перегляду особливостей будови голови роблять замальовку з позначенням на рисунку всіх частин голови, фасеточних очей та вічок.

Вусики розглядають безпосередньо на комахах (рис. 3).

Рис. 3. Будова вусика:

1 – джгутик; 2 – ніжка; 3 – скапус; 4 – вусикова западина.

Визначаючи тип вусиків, користуються описами, приведеними нижче на рис. 4.

Рис. 4. Типи вусиків:

1 – щетинкоподібний; 2 – ниткоподібний; 3 – чоткоподібний;

4 – пилоподібний; 5 – гребенеподібний або гребінчастий; 6 – булавоподібний; 7 – головчастий; 8 – веретеноподібний; 9 – пластинчасто-булавоподібний; 10 – колінчасто-гребінчастий; 11 – неправильний; 12 – пір’ястий; 13 – щетинконосний; 14 – колінчасто-булавоподібний.