- •Підготовка до виконання лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 2
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 3
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2.1 Три типи облікових записів
- •2.2 Створення, зміна або видалення облікового запису
- •2.3 Налаштування профілю користувача
- •2.4 Створення облікового запису локальної групи
- •4.1 Вкладка Приложения Диспетчера задач Windows
- •4.2 Зависання комп'ютера
- •4.3 Оптимізація процесів, що виконуються
- •2 Порядок виконання роботи.
- •Лабораторна робота № 3
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •1 Надання в спільне використання дисків і папок
- •2 Надання у спільне використання принтерів
- •1 Доступ до спільно використовуваних дисків і папок
- •2 Доступ до мережі по телефонних лініях
- •2 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 5 (нельзя!)
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Порядок виконання роботи
2 Порядок виконання роботи
Добавити в ПУСК значок програми з вікна Мій комп'ютер. Результат продемонструвати викладачу і видалити цю програму.
Представити, а потім видалити з Головного меню команду Выполнить. Результат продемонструвати викладачу.
Змініть покажчик миші на екрані. Результат продемонструвати викладачу.
Добавити на вашому комп'ютері іспанську і португальську мови. Результат продемонструвати викладачу і видалити ці мови.
Відкрийте папку SendTo. Добавте в неї об'єкти принтер, диск 3,5А і папку, в якій ви зберігаєте документи. Подивіться і опишіть, як зміниться склад меню команди. Результат продемонструвати викладачу і відмініть ваші дії.
Виконайте за завданням викладача настройку Віртуальної пам'яті.
Виконайте настройку корзини на диску D і опишіть свої дії. Відновіть з Корзини ті ярлики, які видалили в порядку експерименту.
Зміст звіту
В звіті про виконану роботу необхідно:
вказати П. І. Б. студента, шифр групи;
навести найменування роботи;
сформулювати мету роботи;
дати опис розв'язання завдань, сформульованих в розділі 6.
Контрольні питання
1. Для чого призначена Панель управління? Охарактеризуйте її елементи, для чого кожний з них призначений.
2. Призначення Головного меню. Як його настроїти?
3. Для чого служить папка SendTo?
4. Як настроїти команду Відправити?
5. Як добавити мову на ваш ПК?
6. Які параметри настройки Корзини ви знаєте?
7. Як видаляти файли, минаючи Корзину?
8. Що таке віртуальна пам'ять, диспетчер віртуальної пам'яті?
9. Як настроїти параметри віртуальної пам'яті?
Лабораторна робота № 2
Тема: Організація обміну даними.
Мета роботи: Практичне освоєння процедур обміну даними між різними додатками Windows на базі використання буфера обміну і методів технології OLE. Ознайомлення з функціонуванням буфера обміну і найбільш часто використовуваними форматами даних в буфері обміну. Відпрацювання схем зв’язування і впровадження об'єктів.
1. Короткі теоретичні відомості
СТАТИЧНИЙ ОБМІН ДАНИМИ
Здатність ОС Windows дозволяти прикладним програмам обмінюватися даними між собою є однією з найважливіших переваг цієї операційної системи. Після створення документа його можна використовувати цілком або по частинах в інших документах, економлячи час і зменшуючи кількість можливих помилок.
Здатність обміну даними в ОС Windows не обмежується тільки копіюванням тексту з одного документа в інший. В більшості прикладних програм для Windows ви можете копіювати і переміщати дані різних типів між документами, навіть якщо ці документи були створені різними програмами.
ОС Windows підтримує два різні типи обміну даними: статичний і динамічний. При статичному обміні дані-копія втрачають зв'язок з даними-оригіналом після завершення обміну. При динамічному обміні зв'язок між даними-копією і даними-оригіналом зберігається і будь-які зміни в оригіналі відображаються в копії.
Буфер обміну Windows представляє собою спеціальну область пам'яті, до якої мають доступ всі прикладні програми. Прикладна програма може вирізати або скопіювати дані в буфер обміну, інші прикладні програми (і ця у тому числі) можуть потім вставити дані з буфера в свої документи. Дані залишаються в буфері обміну до тих пір, поки ви не заміните їх іншими, не очистите вміст буфера або не вийдете з Windows.
ОС Windows містить утиліту Папка обмена [Буфер обмена] (Clipboard Viewer), яка дозволяє переглядати вміст буфера обміну, очищати його, зберігати у файлі і завантажувати раніше збережений вміст буфера обміну (хоча необхідність в цьому достатньо рідка). Для запуску програми Папка обмена [Буфер обмена] (Clipboard Viewer), необхідно виконати команду Выполнить… (Run…) з меню Пуск (Start), і у вікні, що відкрилося, написати Clipbrd. Після чого натиснути кнопку ОК. Вікно програми представлено на Рис. 3.1.
Рис. 3.1
Всі прикладні програми для Windows забезпечують однаковий набір команд для вирізання, копіювання і вставки даних, які, як правило, розташовуються в меню Правка (Edit):
Вырезать (Cut) - вирізання даних з документів і розміщення їх в буфер обміну;
Копировать (Copy) - копіювання виділених даних в буфер обміну;
Вставить (Paste) - вставка даних з буфера обміну в документ.
Поміщуючи дані в буфер обміну, прикладна програма може викори-стовувати різні формати даних. Множинність форматів забезпечує великі можливості: при вставці даних в інший додаток ви можете використовувати формат, найбільш відповідний для вашої задачі.
Найпоширенішими текстовими форматами є:
Текст (Text) - неформатований текст, що використовує поточний шрифт Windows;
Форматований текст (RTF - Rich Text Format) - формат RTF зберігає форматування документа в цілому, а також абзацне і символьне форматування;
Текст ОЕМ (ОЕМ Text) - неформатований текст в якому-небудь спеціальному кодуванні (найбільш часто використовується для копіювання тексту з буфера обміну в програму для DOS).
Найпоширенішими графічними форматами є:
Растровий формат (Bitmap) - представлення зображення у вигляді растра, що складається з окремих крапок (пікселів);
Незалежний від пристрою растровий формат (DIB - Device Independent Bitmap);
Рисунок (Picture)
Метафайл Windows (спеціальний формат Windows) - зображення складається з графічних елементів (лінії, кола і др.).
Слід зазначити, що при зміні масштабу зображення растрові файли втрачають розподільну здатність, а метафайли - ні.
Прикладні програми, які дають можливість вибору форматів для вставки даних з буфера обміну, містять в меню Правка (Edit) команду Специальная вставка (Paste Special). Діалогове вікно цієї команди для редактора Word представлено на Рис. 3.2.
Рис.
3.2
Для вставки даних в документ з використанням бажаного формату необхідно виділити цей формат в списку Как: (As:) діалогового вікна Специальная вставка (Paste Special) і натиснути кнопцу OK.
ДИНАМІЧНИЙ ОБМІН ДАНИМИ
Статичний обмін даними (розглянутий в розділі 1), має два недоліки: зміни в даних-оригіналі не відображаються в даних-копії; кожна копія даних вимагає для свого зберігання додаткового місця на диску. Від цих недоліків позбавлений динамічний обмін даними. Багато програм для WINDOWS дозволяють проводити динамічний обмін даними. Якщо ви зв'язали частину електронної таблиці з документом Word, то самі дані при цьому в документ не переміщаються. Натомість в документ вставляється зв'язок з електронною таблицею, а реальні дані залишаються в електронній таблиці. Таким чином, будь-які зміни, внесені в електронну таблицю, знайдуть відображення в документі Word.
Обидві програми, і яка надає дані (сервер), і яка одержує дані (клієнт) повинні підтримувати DDE (dynamic data exchange - динамічний обмін даними) або OLE (object linking and embedding – зв’язування і вбудовування об'єктів).
Для створення зв'язку між даними необхідно виконати наступні дії:
відкрити програму-джерело і скопіювати дані в буфер обміну;
потім відкрити програму-приймач і виконати ланцюжок команд Правка (Edit) => Специальная вставка (Paste Special). Якщо команда Специальная вставка відсутня в меню Правка прикладної програми, то це значить, що дана програма не підтримує створення зв'язків або використовує для цього нестандартну команду (щоб отримати точну відповідь, потрібно звернутися до опису програми);
в діалоговому вікні Специальная вставка вибрати бажаний формат даних для вставки, встановити перемикач в положення Связать (Paste Link) і клацнути на кнопці ОК. Якщо опція Связать недоступна, то, можливо, прикладна програма-джерело не підтримує скріплення даних як сервер.
Найважливішою перевагою використання зв'язків є їхня здатність забезпечувати автоматичне оновлення документів: будь-яка модифікація початкових даних автоматично відображається в документі призначення.
Використовуючи можливості OLE, ви можете створювати складені документи, тобто документи, які включають різні типи даних з різних джерел (текст, дані електронних таблиць, інформацію з бази даних, діаграми, малюнки і т.д.).
В програмі, що реалізує OLE, є багато опцій для створення складних документів. Коротке зведення найпоширеніших опцій:
- Вбудувати дані в документ (Embed Data In А Document);
- Вбудувати файли в документ (Embed А File In А Document);
- Зв'язати дані з документом (Link Data In Document);
- Зв'язати файли з документом (Link А File In А Document).
Більшість прикладних програм, які підтримують OLE, полегшують переміщення або прив'язку даних до документа. Найлегший спосіб динамічного обміну даними полягає у використанні буфера обміну (досить схоже на використання буфера обміну при створенні зв'язку, тобто Правка (Edit) => Специальная вставка (Paste Special)).
Якщо вихідна прикладна програма може працювати як OLE-сервер, то один з пунктів у вікні списку Как: (As:) включає слово Объект (Object). Вибір такого пункту приводить до того, що прикладна програма поміщає в документ дані як об'єкт формату OLE. При подвійному натисканні на такому об'єкті в документі він стає доступним для редагування або відтворення.
Багато прикладних програм мають також і інші команди для вставки в документ об'єктів у форматі OLE. Наприклад, в редакторі Word при виборі команд Вставка (Insert) => Объект (Object) на екран виводиться діалогове вікно Вставка объекта (Рис. 3.3), в якому перераховані різні типи об'єктів у форматі OLE, які можна вставити в документи цього редактора.
Рис.
3.3
На рисунку 3.4 показана панель Создание из файла (Create From File) діалогового вікна Вставка объекта.
Рис.
3.4
Ця панель дозволяє вставляти в документи або зв'язувати цілі файли. На Рис. 3.3 і Рис. 3.4 потрібно звернути увагу на прапорець опції В виде значка (Display As Icon). Якщо він встановлений, то Word вставить в документ значок, що представляє значок OLE, а не самі дані. Подвійне натискання на цьому значку відкриває прикладну програму, в якій був створений об'єкт, для виведення його на екран або відтворення.
