1. Конспект лекцій.

2. Гончаренко С.У. Фізика: Пробний навчальний посібник для 11 класу шкіл ІІІ-ступеня, гімназій і ліцеїв гуманітарного профілю. – К.: Освіта, 1995.–287 с.

3. Соколович ю.А. Фізика: Довідник з прикладами розв’язання задач / ю.А. Соколович, г.С. Богданова. – х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2008. – 464 с.

4. Коршак Є.В., Ляшенко О.І., Савченко В.Ф. Фізика. 11 кл.: Підруч. для загальноосвіт.навч. закл. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 302с.

5. Римкевич а. П. Збірник задач з фізики для 9-11 класів середньої школи. – х.:Олант, 2005 – 244 с.: мал..

ЗАНЯТТЯ №14

(практичне)

ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ

Мета: З'ясовати механізм виникнення вільних електромагнітних коливань та перетворення енергії електричного та магнітного полів у коли­вальному контурі.

Питання для повторення

1. Електричне поле. Характеристики електричного поля.

2. Магнітне поле. Характеристики магнітного поля.

Основні питання теми заняття

1. Змінний струм.

2. Індуктивність та ємність у колі змінного струму.

3. Коливальний контур. Виникнення електромагнітних коливань у коливальному контурі.

4. Формула Томсона.

5. Електромагнітна хвиля і її графічне зображення.

6. Швидкість поширення електромагнітних хвиль.

7. Властивості електромагнітних хвиль.

8. Шкала електромагнітних хвиль.

9. Випромінювання, поширення і прийом електромагнітних хвиль. Радіолокація.

10. Винайдення радіо О.С. Поповим.

Задачі для самостійного розв'язку

1. Який період коливань у відкритому коливальному контурі, що випромінює радіохвилі з довжиною хвилі 300 м?

2. Батарею з двох однакових конденсаторів ємністю С = 10 нФ кожен, заряджену від джерела постійної напруги, підключають до котушки індуктивністю L = 8,0 мкГн. Визначити період Т і частоту ν електромагнітних коливань, що виникають в контурі, якщо конденсатори в батареї сполучені: а) послідовно; б) паралельно.

3. Коливальний контур радіоприймача налаштований на частоту ν = 6 МГц. У скільки разів треба змінити ємність конденсатора контура, щоб налаштуватися на довжину хвилі λ = 150 м?

Література

1. Конспект лекцій.

2. Гончаренко С.У. Фізика: Пробний навчальний посібник для 11 класу шкіл ІІІ-ступеня, гімназій і ліцеїв гуманітарного профілю. – К.: Освіта, 1995.–287 с.

3. Соколович ю.А. Фізика: Довідник з прикладами розв’язання задач / ю.А. Соколович, г.С. Богданова. – х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2008. – 464 с.

4. Коршак Є.В., Ляшенко О.І., Савченко В.Ф. Фізика. 11 кл.: Підруч. для загальноосвіт.навч. закл. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 302с.

5. Римкевич а. П. Збірник задач з фізики для 9-11 класів середньої школи. – х.:Олант, 2005 – 244 с.: мал..

6. Гельфгат І.М. та ін. Збірник різнорівневих завдань для державної підсумкової атестації з фізики. – Харків: Гімназія, 2003. – 80 с.

Заняття №15

(лабораторне)

ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА ЗАЛОМЛЕННЯ СКЛА

Мета: Користуючись скляною пластинкою з паралельними гранями виміряти показник заломлення скла.

Обладнання: скляна пластинка з паралельними гранями, шпильки, лінійка, транспортир.

Питання для повторення

1. Світлові промені.

2. Швидкість світла.

Основні питання теми заняття

3. Розвиток уявлень про природу світла.

4. Поширення світла в різних середовищах.

5. Відбивання світла. Закони відбивання світла.

6. Заломлення світла. Закони заломлення світла.

7. Показник заломлення. Повне відбивання світла.

8. Лінзи та їх характеристики.

9. Побудова зображень, одержаних за допомогою лінз.

10. Формула тонкої лінзи.

Короткі теоретичні відомості

На межі двох середовищ промінь світла міняє свій напрям. Якщо друге середовище прозоре, то частина променя світла піде в нього, змінивши, як правило, при цьому напрям свого поширення. Промінь, що поширюється в першому середовищі, називається падаючим, а та частина його, яка поширюється в другому середовищі, – заломленим променем. Кут α між падаючим променем і перпендикуляром, опущеним у точку падіння до межі двох середовищ, називається кутом падіння, а кут β між заломленим променем і тим самим перпендикуляром називається кутом заломлення. 

Згідно із законом заломлення відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення для даних двох середовищ – величина стала:

Величина n₂₁ називається відносним показником заломлення другого середовища відносно першого. Показник заломлення середовища відносно вакууму називається абсолютним показником заломлення.

Порядок виконання роботи

1. Поклавши скляну пластинку на аркуш паперу, накресліть олівцем лінії уздовж її заломлюючих граней.

2. Довільно розмістіть з одного боку пластинки дві шпильки. Це буде напрям падаючого променя.

3. Третю шпильку встроміть так, щоб коли дивитися крізь пластинку, вона закривала перші дві.

4. Четверту встроміть так, щоб, дивлячись крізь пластинку, ви бачили всі чотири шпильки уздовж прямої.

5. Накресліть падаючий і заломлений промені (Рис. 1).

6. На перпендикулярі відміряйте однакові відстані ОВ = ОС .

7. Опустіть із точок В і С перпендикуляри на промені АВ і СD.

8. Виміряйте АВ і СD та обчисліть показник заломлення скла.

Рис. 1

9. Можна виміряти кути транспортиром і перевірити здобутий результат.

10. Вимірювання провести три рази при різних значеннях кута падіння.

11. Знайти середнє значення показника заломлення скла.

12. Зробити висновок.

Література