Комплексний план заходів по зниженню рівня виробничого травматизму, захворюваності та поліпшення умов праці працівників в стов «Удай-Агро» на 2012 р.

Найменування заходів	Відповідальний за виконання	Термін виконання
Організаційні заходи
1.Забезпечити керівників структурних підрозділів та відповідальних за охорону праці підприємства новітньою літературою та нормативно-правовою базою з ОП	Інженер з ОП	Протягом року
2.Оформити стенди з ОП, вдосконалити куточки з ОП	Інженер з ОП	До кінця 3-го кварталу
3.Забезпечити обладнання відповідними знаками та застережними позначеннями небезпечних місць	Інженер з ОП	До кінця 3-го кварталу
4.Організувати додаткове навчання робітників, що працюють в умовах підвищеної небезпеки	Інженер з ОП	Протягом року
Технічні заходи
1.Для підтримання відповідного рівня освітлення замінити освітлювальні прилади, що вийшли з ладу, в приміщеннях	Електрик	03.06.12
2.Забезпечити вентиляційні системи в СТФ та МТФ	Завідуючі фермами МТФ та СТФ	17.07.12
3.Забезпечити гараж кращими вогнегасниками	Завідуючий гаражами	до ІІІ кварталу 2012р.
Санітарно-гігієнічні заходи
1.Забезпечити наявність миючих засобів при роботах з осіменінням тварин	Головний ветлікар	Постійно протягом року
2. Забезпечити склад рушниками та миючими засобами	Завідуючий складом	Постійно

З метою покращення умов та охорони праці в СТОВ «Удай-Агро» на майбутнє необхідно проаналізувати основні причини виникнення нещасних випадків та вжити заходи щодо їх усунення. А саме:

1. збільшити фінансування заходів по охороні праці;

2. систематично обстежувати виробниче устаткування та приведення його до вимог нормативних актів про охорону праці;

3. своєчасне проведення оглядів та планово-попереджувальних ремонтів виробничих будівель та споруд;

4) впровадження засобів механізації та автоматизації виробничих процесів;

5) забезпечити працівників засобами індивідуального захисту у відповідності до діючих норм;

6) зменшити навантаження техніки на одного працівника;

7. проводити систематичну перевірку знань працівників з питань охорони.

Та головним, при поліпшенні рівня організації охорони праці на досліджуваному підприємстві, є її здійснення не на формальному рівні, а з урахуванням вимог законодавства України, враховуючи серйозність підходу при плануванні заходів охорони праці.

Розділ 6 екологічна експертиза

Екологічна експертиза - це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян. Ґрунтується екологічна експертиза на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці перед проектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей. Спрямована екологічна експертиза на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам та вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Згідно ст. 3 Закону України «Про екологічну експертизу» завданням законодавства про екологічну експертизу є регулювання суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян і держави.

Основними завданнями екологічної експертизи є:

• визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

• організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

• встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил (пункт 3 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.04.2000 р. №1642-ІІІ);

• оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і якість природних ресурсів (пункт 4 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.04.2000р.№1642-ІІІ);

• оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища ( пункт 5 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.04.2000 р.№1642ІІІ);

• підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на природне середовище та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях та об'єктах.

Об'єктами екологічної експертизи можуть бути: проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів; перед проектні, проектні матеріали; документація із впровадження нової технології, техніки, матеріалів; екологічні ситуації, що склалися, в окремих пунктах та регіонах; діючі об'єкти та комплекси; військові, оборонні та інші об'єкти.

СТОВ «Удай-Агро» Лубенського району, Полтавської області розташоване в селі Духове в 30 км. від міста Лубни та 5 км. від траси.

Основна частина орних земель СТОВ «Удай-Агро» розташована на правому березі річки Сула та її притоки Удай. Рельєф цієї частини вузько хвилястий, водно – ерозійного характеру з густою сіткою сильно вироблених глибоких балок.

В зв’язку з такою будовою поверхні, тут дуже розвинений поверхневий стік води в період сніготанення і великих дощів. Тому на території господарства сильно розвинена водна ерозія ґрунтів і утворення активних форм глибокої ерозії - витаїв та ярів. Таким чином, потрібно проводити заходи, що ведуть до зменшення дії водної ерозії. Природно – кормові угіддя та спеціальні сівозміни розташовані в основному в заплаві р. Сула та її притоки Удаю. Ґрунти в основному чорноземи з гумусовим горизонтом до 100 см із вмістом гумусу 5-6 %.

За схемою агрогрунтового розташування України земельна площа господарства розташована в межах східного агрогрунтового району лівобережної лісостепової зони України. Клімат даної території помірно – континентальний, з холодною зимою та жарким, а в окремі роки, сухим літом.

Кількість опадів за даними метеостанції досягає в середньому 503,4 мм на рік, з розбивкою по кварталах: зимою – 80 мм, весною – 117,6 мм, літом – 94 мм, восени – 211,8 мм. Перші осінні заморозки бувають 1 листопада; весняні приморозки у травні.

При недостатній кількості опадів, особливо у весняно – літній період , зволоження ґрунту буває недостатнє, тому прийоми агротехніки повинні бути направлені на затримку вологи в ґрунті. Одним із важливих факторів, що визначає умови перезимування озимих і багаторічних трав є сніговий покрив. Перший сніг випадає в другій-третій декаді листопада, сходить – в першій декаді квітня. Товщина снігового покриву невелика і нестійка.

Не менше важливим елементом клімату є відносна вологість повітря. Зниження її в весняно-літній період до 30 % в нижче шкідливо впливає на рослини, особливо на їх плодоношення. Шкідливим елементом клімату для рослин є весняні приморозки та осіння заморозки.

Антивірусні препарати, частина яких може бути використана як для лікування, так і для профілактики захворювань, викликаних штамами вірусів грипу А, клінічно ефективні для дорослих і дітей. Однак вони мають певні протипоказання.

Для виготовлення нової вакцини у кількості, здатній забезпечити захист проти нових підтипів вірусу, потрібно принаймні чотири місяці.

Таким чином, державі потрібно виконання цілого ряду умов. Однією з них є нагальність зменшення антропогенного тиску за допомогою розробки та впровадження технологій, що зменшують забруднення середовища, а також біологічного, економічного обґрунтування ефективних заходів щодо охорони навколишнього середовища.

Природні умови дають можливість для забезпечення виробництва екологічно - чистої продукції. Тваринницькі комплекси розташовані далеко на відстані від населеного пункту.

Згідно ст. 16 громадська екологічна експертиза може здійснюватись в будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обґрунтування, за ініціативою громадської організації СТОВ «Удай-Агро». З метою інформування населення та погодження дій з іншими об'єднаннями громадян суб'єкти громадської екологічної експертизи оголошують через засоби масової інформації. Заяву про проведення громадської екологічної експертизи, в якій зазначаються відомості про склад громадського еколого-експертного формування, перелік спеціалістів, залучених до участі в експертизі, об'єкт екологічної експертизи, строки її проведення. Заява про проведення громадської екологічної експертизи, строки її проведення. Заява про проведення громадської екологічної експертизи, подається до відповідних місцевих рад, органів державної виконавчої влади та державної екологічної експертизи.

Експертом екологічної експертизи може бути спеціаліст, який має вищу освіту, відповідну спеціальність, кваліфікацію і професійні знання, володіє навичками аналізу експертної інформації і методикою еколого-експертної оцінки, а також має практичний досвід у відповідній галузі не менше трьох років. Фінансування громадської екологічної експертизи здійснюється за рахунок коштів об'єднань громадян, громадських природоохоронних та інших фондів, а також цільових добровільних грошових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

По ст.31 вищезгаданого Закону замовники екологічної експертизи мають право:

1. порушувати відповідні клопотання та одержувати консультації;

2. надавати суб'єктам екологічної експертизи письмові чи усні пояснення, зауваження, пропозиції щодо об'єктів екологічної експертизи чи з окремих їх рішень та обґрунтувань;

3. знайомитися з висновками екологічної експертизи;

4. клопотати про проведення додаткової екологічної експертизи;

5. одержувати інформацію про хід проведення екологічної експертизи;

6. здійснювати й інші функції в галузі екологічної експертизи в порядку, встановленому законодавством.

Якщо діяльність зв'язана з виконанням робіт по внесенню мінеральних добрив, гербіцидів, фунгіцидів та інших засобів захисту рослин і тварин, їх доставкою та зберіганням, доставкою і зберіганням нафтопродуктів, тощо, необхідно запланувати витрати на здійснення заходів щодо збереження навколишнього середовища, відповідно до діючих нормативів, будівництво чи реконструкцію відповідних приміщень та влаштування території, навколо таких об'єктів і інше. При необхідності розробляють план дій на випадок аварії. На постійне підтримання таких об'єктів у стані, що відповідає екологічним нормативним вимогам та заходи по поліпшенню ситуації, передбачаються кошти. Прагнучи якомога більше одержати продукції з посівних площ, людина здійснює вплив на всі компоненти екосистеми і, зокрема, на ґрунти шляхом використання комплексу агротехнічних заходів з застосуванням хімізації механізації та меліорації.

Об’єктами екологічної експертизи можуть бути: проекти законодавчих та інших нормативне - правових актів; перед проектні, проектні матеріали; документація із впровадженням нової технології, техніки, матеріалів; екологічні ситуації, що склалися, в окремих пунктах та регіонах; діючі об'єкти та комплекси; військові, оборонні та інші об'єкти.

Вимоги до проведення екологічної експертизи такі:

1. дотримання пріоритету права суспільства на сприятливе екологічне середовище;

2. гармонійне поєднання екологічних та економічних інтересів;

3. екологічна сумісність об'єктів з вимогами охорони довкілля;

4. комплексна еколого-економічна оцінка існуючого чи передбачуваного впливу на навколишнє середовище;

5. альтернативні варіанти зменшення негативних впливів об'єктів експертизи на оточуюче середовище;

6. сурове дотримання законодавства та державних норм природокористування.

Суб'єктами екологічної експертизи є Міністерство охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки; органи та установи Міністерства охорони здоров'я; місцеві ради народних депутатів і органи виконавчої влади; громадські організації екологічного спрямування; інші установи та організації, які залучаються до проведення екологічної експертизи; окремі громади.

Форми екологічної експертизи в Україні: державна, громадська та інші.

Висновки державної екологічної експертизи обов'язкові для виконання, а громадської та інших видів екологічної експертизи мають рекомендаційний характер вони враховуються при проведенні державної екологічної експертизи.

Порядок проведення екологічної експертизи включає:

1. перевірку наявності та повноти матеріалів та реквізитів на об'єкти екологічної експертизи;

2. аналітичне опрацювання матеріалів екологічної експертизи;

3. узагальнення окремих експертних досліджень та наслідків діяльності об'єктів експертизи;

4. підготовку висновків.

Проведення екологічної експертизи передбачено Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища» (від 25.06.1991 р.), та «Про екологічну експертизу» (від 09.02.1995 р.).

Проведення екологічної експертизи діяльності сільськогосподарських комплексів базується на основі вимог «Водного» та «Земельного» кодексів України (від 6.06.1995 р. та 13.03.1992 р. відповідно), Законів України «Про власність» від 07.02.1991р., «Про приєднання України до міжнародної конвенції по охороні нових сортів рослин» (від 02.06.1995р.), «Про колективне сільськогосподарське підприємство»від 14.02.1992 р., «Про плату за землю»від 03.07.1992 р., «Про селянське (фермерське) господарство»від 22.06.1993 р., «Про систему оподаткування»від 02.02.1994р., «Про енергозбереження»від 01.07.1994 р. та інших законів.

Крім того, до нормативної бази з екологічної експертизи належать Кодекси України: «Про надра»від 27.07.1994 р., «Водний кодекс України»від 06.06.1995 р, «Земельний кодекс України»від 13.03.1992 р. та «Повітряний кодекс України»від 04.05.1993 р.

В СТОВ «Удай-Агро» увага спеціалістів спрямована на основні питання по охороні навколишнього середовища:

- раціональне використання земель, їх охорона, освоєння правильних сівозмін;

- здійснення комплексу заходів по захисту сільськогосподарських рослин і тварин від шкідників та хвороб;

- чітке дотримання встановлених правил по застосуванню пестицидів, які передбачають недопущення попадання отрутохімікатів в сільськогосподарську продукцію, грунт тощо;

- встановлення в кожному окремому випадку цілеспрямованості використання хімічних засобів, здійснення правильного транспортування і зберігання отрутохімікатів на території господарства; методів їх використання, які виключають забруднення навколишнього середовища;

- запобігання забрудненню природного середовища стічними водами і гноєм з тваринницьких ферм;

- охорона захисних лісонасаджень від пошкодження отрутохімікатами.

Розв'язання цих питань повинно зумовити значне поліпшення умов охорони навколишнього середовища.