Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
м.вказ.№1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.5 Mб
Скачать

V. Зміст навчання.

Перелік конкретних знань і умінь, яких набуватиме студент в ході вивчення теми.

Студент повинен знати:

  1. хімічні елементи, що перекладаються з української латинською;

  2. модель утворення назв кислот, оксидів, пероксидів латинською мовою;

  3. лексичний мінімум.

Студент повинен вміти:

1. використовувати набуті знання з фармацевтичної термінології під час написання контролю змістового модуля №4;

2. візуально визначати частотний відрізок в назві лікарського засобу, хімічного терміна, які написані латинською і українською мовами;

3.транслітерувати назви хімічних елементів, оксидів, пероксидів, гідроксидів латинською мовою та записувати їх у словниковій формі.

VI. Орієнтовна основа дії (ООД).

Короткі методичні вказівки щодо самостійної роботи студента:

  1. зверніть увагу на те, що транслітеровані назви хімічних елементів підпадають під правила транслітерації назв лікарських засобів, крім назви Phosphorus, i m;

  2. те ж саме щодо назв, що потребують перекладу; з загального ряду випадає Sulfur, uris n;

  3. назви кислот запам’ятовуйте за моделлю: іменник + прикметник на –icum/ -osum;

  4. назви оксидів, пероксидів, гідроксидів запам’ятовуйте за моделлю: іменник + іменник, пригадавши з якої літери треба писати назву катіона;

  5. працюючи з лексичним мінімумом, в українському тексті виділяйте частотні відрізки, пригадуючи їх значення.

VII. Система навчаючих завдань.

Тести для самоконтролю знань-умінь / питання з еталонами відповідей додаються/.

Зразок тесту

Питання 1. Написати у словниковій формі:

1. Алюміній 4. Саліцилатна кислота

2. Сірка (Сульфур) 5. Магнію пероксид

3. Золото (Аурум) 6. Азоту закис

Відповідь:

1. Aluminium, i n 4. Acidum salicylicum, i/i n

2. Sulfur, uris n 5. Magnesii peroxydum, i/i n

3. Aurum, i n 6. Nitrogenium oxydulatum, i/i n

Питання 2. Перекласти латинською мовою. Записати в формах називного та родового відмінків.

  1. сухий екстракт

  2. порошок у вощеному папері

Відповідь:

  1. Nom. sing. extractum siccum

Gen. sing. extracti sicci

  1. Nom. sing. pulvis in charta cerata

Gen. sing. pulveris in charta cerata

Питання 3. Перекласти рецепт. Написати слова з Designatio materiarum в словниковій формі.

Візьми: Розчину борної кислоти 1% - 20 мл

Ментолу 0,75

Цинку оксиду

Тальку по 15,0

Гліцерину

Етилового спирту 70% по 20 мл

Змішай. Видай.

Познач: Для змащування шкіри при сверблячці.

Відповідь: Solutio, onis f; Acidum boricum, i/i n; Mentholum i n;

Zinci oxydum, i/i n; Talcum, i n; Glycerinum, i n; Spiritus aethylicus, us/i m

Recipe: Solutionis Acidi borici 1% - 20 ml

Menholi 0,75

Zinci oxydi

Talci ana 15,0

Glycerini

Spiritus aethylici 70% ana 20 ml

Misce. Da.

Signa: Для змащування шкіри при сверблячці.

VІІI. Основні питання, що підлягають вивченню.

з/п

Питання

Джерело інформації

Типова модель побудови латинських назв хімічних елементів. Правила транслітерації. Назви, що підлягають перекладу.

Підручник, §202, с. 245-246; методичні матеріали кафедри до заняття № 24.

Типова модель побудови назв кислот.

Підручник, §203, с. 246-247; методичні матеріали кафедри до заняття № 24.

Міжнародний спосіб утворення назв оксидів, пероксидів, гідроксидів. Особливості утворення назв закисів.

Підручник, §204, с. 247; методичні матеріали кафедри до заняття № 24.

Лексичний мінімум з хімічної номенклатури.

Методичні матеріали кафедри до заняття

№ 24.

IX. Завдання для кращого засвоєння навчального матеріалу.

1. Підручник, § 202-205, с. 245-247.

2. Методичні матеріали кафедри до заняття № 22 (cписок рецептів).

3. Лексичний мінімум.

4. Латинські афоризми, вирази /підручник, §220, с. 267 (1-5)/.

X. Література.

Основна:

    1. Смольська Л. Ю., Кисельова О. Г. Латинська мова і основи медичної термінології:

підручник.- К.: “Медицина”, 2008. - 360 с.

    1. Латинский язык и основы медицинской терминологии. Под общей редакцией

М. Н. Чернявского.- Минск: “Вышэйшая школа”, 1989.-352 с.

3. Світлична Є.І., Толок О.І. Латинська мова: підручник. – К.: ВД “Професіонал“, 2005.- 400с.

4. Посібник з латинської мови та основ фармацевтичної термінології.Укладачі: доц. Кім Л. М., ст.викладачі Тихолаз С.І., Стоян М.Г., Денека М. Т., Карпова В.О., Михайлюк Г.Т.- Вінниця, 2004.- 320 с.

Додаткова:

1. О. М. Бєляєва Латинська мова з основами рецептури і клінічної термінології.

– К.: ВСВ «Медицина», 2011. – 256 с.

2. Закалюжний М. М., Паласюк Г. Б. Латинська мова і основи медичної термінології. Підручник.- Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004.- 424 с.

3. Краковецька Г. О., Бобирьов Г. О., Бєляєва О. Н. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія.- Київ: “Здоров’я”, 1999.-358 с.

4. Латинська мова. За ред. А. Г. Ступінської. – Київ: “Вища школа”, 1993.- 257 с.

5. Машковский М. Д. Лекарственные средства. - М.: “Медицина”, 1997.

6. Энциклопедический словарь медицинских терминов.- М.: “Советская энциклопедия”, 1979.- т.І-1982 – 464 с., т. ІІ-1983- 448 с., т. ІІІ-1984 -512 с.

7. Arnaudov G. Terminologia medica polуglotta.- Sofia: “Medicina et Physcultura”, 1979.- 943 p.

Кафедра іноземних мов

Курс “Латинська мова та основи медичної термінології”

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для самостійної позааудиторної роботи студентів I курсу медичного факультету

з латинської мови та основ медичної термінології

щодо підготовки до практичного заняття № 25

І. Тема: Хімічна номенклатура.

Назви солей. Солі кисневмісних кислот. Кислі та основні солі.

Назви складних ефірів. Солі безкисневих кислот.

Калієві і натрієві солі.

ІІ. Актуальність теми полягає в налагодженні міжпредметних зв’язків на заняттях з латинської мови (зокрема, з хімією, фармакологією). Даний лінґвістичний матеріал допомагає оволодінню системним мисленням, стимулює інтелектуальний розвиток, розширює кругозір.

ІІІ. Цілі навчання:

1. уміти утворювати назви солей кисневмісних та безкисневих кислот, кислих та основних солей латинською мовою, знати їх словникову форму;

2. уміти використовувати ці назви при виписуванні рецептів;

3. уміти візуально визначати в назві лікарського засобу частотні відрізки;

4. знати алгоритм утворення найменувань аніонів в латинських назвах солей;

5. знати особливості утворення назв складних ефірів в латинській термінології.

ІV. Забезпечення вихідного рівня знань та вмінь.

Для досягнення мети заняття необхідно мати базові знання та вміння з такого матеріалу:

з/п

Питання

Джерело інформації

Типова модель побудови латинських назв хімічних елементів. Правила транслітерації.

Назви, що підлягають перекладу.

Підручник, §202, с. 245-246; методичні матеріали кафедри до заняття № 24.

Типова модель побудови назв кислот.

Підручник, §203, с. 246-247; методичні матеріали кафедри до заняття № 24.

Міжнародний спосіб утворення назв оксидів, пероксидів, гідроксидів. Особливості утворення назв закисів.

Підручник, §204, с. 247; методичні матеріали кафедри до заняття № 24.

Лексичний мінімум з хімічної номенклатури.

Методичні матеріали кафедри до заняття

№ 24.

Розуміння термінів “сіль кисневмісної кислоти з більшим та меншим ступенем окислення”, “сіль безкисневої кислоти”, “кисла сіль”, “основна сіль”, “складний ефір”.

Методичні матеріали кафедри до заняття № 24.