III. Цілі навчання:

1. знати основні положення ботанічної номенклатури, біліарності та вживання ботанічних назв рослин у фармакології;

2. уміти виписувати рецепти, які містять назви лікарських рослин та органів рослин;

3. знати назви олій, які найбільше вживаються в рецептурі;

4. знати способи виписування твердих лікарських форм.

IV. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

Для досягнення мети заняття необхідно мати базові знання та вміння з матеріалу:

№ з/п	Питання	Джерело інформації
1.	Моделі рецептурних приписів таблеток, драже, супозиторіїв, очних плівок: -традиційний розгорнутий спосіб; -сучасний скорочений припис.	1.Підручник, § 196, с. 238. 2.Методичні матеріали кафедри до заняття № 20.
2.	Рецептурні форми з дієсловом fio, fieri у singularis та pluralis.	1.Підручник, § 182, с.225-226. 2.Методичні матеріали кафедри до заняття № 20.
3.	Найбільш вживані прийменники з Accusativus та Ablativus.	1.Підручник, §§ 188-190, с. 230-233. 2.Методичні матеріали кафедри до заняття № 20.
4.	Рецептурні формулювання для позначення упакування лікарських форм або спеціального призначення ліків.	1.Підручник, § 191, с. 233-234. 2.Методичні матеріали кафедри до заняття № 20.

V. Зміст навчання.

Перелік конкретних знань та умінь, які необхідно набути в ході вивчення теми:

Студент повинен знати:

1. основні положення ботанічної номенклатури, біліарності та вживання ботанічних назв у фармакології;

2. назви лікарських рослин;

3. назви органів рослин;

4. знати назви олій;

5. способи виписування рецептів на тверді лікарські форми.

Студент повинен вміти:

1. виписувати рецепти, які містять назви лікарських рослин та олій;

2. виписувати рецепти на тверді лікарські форми.

VI. Орієнтовна основа дії (ООД).

Короткі методичні вказівки щодо самостійної роботи студентів:

1.запам’ятайте, що у латинській мові назви дерев та деяких кущів є іменниками жіночого роду;

2. прикметник rectificatus, a,um очищений вживається лише по відношенню до очищеної терпентинної олії;

3. конструкція неузгодженого означення з Gen.plur. вживається, якщо як сировина використовуються кістянки рослин.

4. запам’ятайте назви лікарських рослин та олій, найуживаніших в науковій медицині:

Назви рослин Назви рослин Назви рослин Назви рослин Назви рослин

І відміни ІІ відміни ІІІ відміни IV відміни І грецької

відміни

Назви олій

з неузгодженим означенням з узгодженим означенням

VII. Система навчаючих завдань.

Тести самоконтролю знань-умінь (питання з еталонами відповідей додаються).

Зразок тесту

І. Написати у словниковій формі:

а) назви рослин:

3. полин

4. обліпиха

б) назви органів рослин:

21. корінь

22. кора

ІІ. Написати назви олій у словниковій формі:

49. шипшинова олія

50. персикова олія

ІІІ. Перекласти рецепти. Написати слова з Designatio materiarum у словниковій формі.

Візьми: Екстракту калини рідкого 25 мл

Видай.

Познач: По 20-30 крапель 2-3 рази на день.

Еталон відповіді:

І. а)

36. Absinthium, i n

37. Hippophaё, ёs f

b)

6. radix, icis f

7. cortex, icis m

ІІ. 1. Oleum Rosae, i /ae n

2. Oleum Persicorum, i/orum n

III. D.m.: extractum , i n Viburnum, i n fluidus, a, um

Recipe: Extracti Viburni fluidi 25 ml

Da.

Signa: По 20-30 крапель 2-3 рази на день.

VIII. Основні питання, що підлягають вивченню.

№ з/п	Матеріал, що підлягає вивченню	Джерело інформації
1.	Назви рослин в номенклатурі лікарської сировини.	Методичні матеріали кафедри до заняття № 21.
2.	Назви лікарських рослин, найбільш вживаних в науковій медицині.	Методичні матеріали кафедри до заняття № 21.
3.	Назви органів рослин.	Підручник, § 177, с. 220; методичні матеріали кафедри до заняття № 21.
4.	Назви олій.	Методичні матеріали кафедри до заняття № 21.
5.	Тверді лікарські форми. Способи виписування.	Методичні матеріали кафедри до заняття № 21.

IX. Завдання для кращого засвоєння навчального матеріалу.

1. Назви рослин в номенклатурі лікарської сировини.

Методичні матеріали кафедри до заняття № 21.

2. Назви лікарських рослин.

Методичні матеріали кафедри до заняття № 21.

3. Назви органів рослин.

Підручник, § 177, с. 220; методичні матеріали кафедри до заняття № 21.

4. Назви олій.

Методичні матеріали кафедри до заняття № 21.

5. Тверді лікарські форми. Способи виписування таблеток, драже, порошків.

Методичні матеріали кафедри до заняття № 21.

6.Латинські афоризми, вирази.

Підручник, §208, с.250 (6-9).

X. Література.

Основна:

11. Смольська Л. Ю., Кисельова О. Г. Латинська мова і основи медичної термінології:

підручник.- К.: “Медицина”, 2008. - 360 с.

12. Латинский язык и основы медицинской терминологии. Под общей редакцией

М. Н. Чернявского.- Минск: “Вышэйшая школа”, 1989.-352 с.

3. Світлична Є.І., Толок О.І. Латинська мова: підручник. – К.: ВД “ Професіонал“, 2005.-400 с.

4. Посібник з латинської мови та основ фармацевтичної термінології. Укладачі:доц.Кім Л. М., ст.викладачі Тихолаз С.І., Стоян М.Г., Денека М. Т., Карпова В.О., Михайлюк Г.Т.- Вінниця, 2004.- 320 с.

Додаткова:

1. О. М. Бєляєва Латинська мова з основами рецептури і клінічної термінології.

– К.: ВСВ «Медицина», 2011. – 256 с.

2. Закалюжний М. М., Паласюк Г. Б. Латинська мова і основи медичної термінології. Підручник.- Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004.- 424 с.

3. Краковецька Г. О., Бобирьов Г. О., Бєляєва О. Н. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія.- Київ: “Здоров’я”, 1999.-358 с.

4. Латинська мова. За ред. А. Г. Ступінської. – Київ: “Вища школа”, 1993.- 257 с.

5. Машковский М. Д. Лекарственные средства. - М.: “Медицина”, 1997.

6. Энциклопедический словарь медицинских терминов.- М.: “Советская энциклопедия”, 1979.- т.І-1982 – 464 с., т. ІІ-1983- 448 с., т. ІІІ-1984 -512 с.

7. Arnaudov G. Terminologia medica polуglotta.- Sofia: “Medicina et Physcultura”, 1979.- 943 p.

Автор ст. викл. Г.Т. Михайлюк

Затверджено на засіданні кафедри

28. 08. 2012 р.

Протокол № 1

Зав. кафедри іноземних мов доц. Л.М. Кім

Кафедра іноземних мов

Курс “Латинська мова та основи медичної термінології”

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для самостійної позааудиторної роботи студентів I курсу медичного факультету

з латинської мови та основ медичної термінології

щодо підготовки до практичного заняття № 22

І. Тема: 1.Частотні відрізки у назвах вуглуводневих радикалів.

Деякі частотні відрізки з хімічним значенням.

2. Частотні відрізки терапевтичного, фізіологічного та фармакологічного

характеру (частина І).

3. М’які та рідкі лікарські форми. Способи виписування.

ІІ. Актуальність теми полягає в розвитку здібностей встановлювати системні зв’язки між лексичним значенням термінів з відповідними поняттями і фактами дійсності. Даний термінологічний матеріал тісно пов’язаний з вивченням такої базової медичної дисципліни як фармакологія, тому на заняттях з рецептури закладається підґрунтя для оволодіння фундаментальними знаннями.

ІІІ. Цілі навчання:

1.уміти вказати в рецепті спеціальну упаковку для ліків чи спосіб їх вживання;

2.уміти правильно писати латинські назви лікарських засобів і визначити компоненти їх

хімічного складу за частотними відрізками;

3.уміти правильно писати частотні відрізки у назвах вуглеводневих радикалів та частотні

відрізки терапевтичного, фізіологічного та фармакологічного характеру;

4. засвоїти способи виписування м’яких та рідких лікарських форм.

ІV. Забезпечення вихідного рівня знань та вмінь.

Для досягнення мети заняття необхідно мати базові знання та вміння з такого матеріалу:

№ п/п	Матеріал, що підлягає вивченню	Джерело інформації
1.	Назви рослин в номенклатурі лікарської сировини.	Методичні матеріали кафедри до заняття № 21.
2.	Назви лікарських рослин, найбільш вживаних в науковій медицині.	Методичні матеріали кафедри до заняття № 21.
3.	Назви органів рослин.	Підручник, § 177, с. 220; методичні матеріали кафедри до заняття № 21.
4.	Назви олій.	Методичні матеріали кафедри до заняття № 21.
5.	Тверді лікарські форми. Способи виписування.	Методичні матеріали кафедри до заняття № 21.