Кафедра іноземних мов

Курс “Латинська мова та основи медичної термінології”

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для самостійної позааудиторної роботи студентів I курсу медичного факультету

з латинської мови та основ медичної термінології

щодо підготовки до практичного заняття № 1

1. Тема: 1. Ознайомлення з організацією навчального процесу курсу

“Латинська мова та основи медичної термінології”.

2. Фонетика. Латинський алфавіт. Правила вимови голосних,

дифтонгів, приголосних, диграфів, буквосполучень.

3. Словникова форма іменників.

II. Актуальність теми: матеріал заняття займає важливе місце у системі занять курсу, тому що сприяє введенню в актив студента нової професійної лексики, спрямовує пізнавальні інтереси студента на свідоме вивчення основ нової мови, підкреслює важливість розуміння термінології у роботі лікаря.

3. Цілі навчання:

1. запам’ятати назву і написання літер латинського алфавіту;

2. навчитися вимовляти звуки, які позначаються цими літерами;

3. знати визначення словникової форми іменників;

4. уміти відтворювати по пам’яті іменники з обов’язкової лексики у словниковій формі.

ІV. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

Для досягнення мети заняття необхідно мати базові знання та вміння з матеріалу:

1. розуміння терміна “алфавіт”;

2. розуміння терміна “голосна літера”;

3. розуміння терміна “приголосна літера”;

4. розуміння термінів “дифтонг, диграф, буквосполучення”;

5. розуміння терміна “іменник”;

6. розуміння термінів “називний, родовий відмінок”.

V. Зміст навчання.

Перелік конкретних знань і умінь, яких необхідно набути при вивченні теми.

Студент повинен знати:

1. латинський алфавіт;

2. основну вимову звуків латинського алфавіту;

3. основні положення транслітерації латинських термінів;

4 словникову форму латинських іменників;

5. словникову форму певної кількості латинських іменників (лексичний мінімум).

Студент повинен вміти:

1.правильно писати великі і малі літери латинського алфавіту;

2.правильно вимовляти голосні звуки і вживати літери на письмі;

3.те ж щодо приголосних;

4.те ж щодо дифтонгів;

5.те ж щодо буквосполучень;

VІ. Орієнтовна основа дії (ООД).

Короткі методичні вказівки щодо самостійної роботи студента:

1. опановуючи алфавіт, проведіть аналогію з алфівітом іноземної мови, яку вивчали раніше;

2. письмово перевірте знання латинського алфавіту;

3. зверніть увагу на класифікацію літер атинського алфавіту:

голосні	приголосні	буквосполучення
а, е, і, о, u, у	b, c, d, f, g, h, j, k, l, m, n, p, q, r, s, t, v, x, z	qu, ngu, ti

монофтонги	дифтонги	монографи	диграфи	інваріантні буквосполучення	варіативні буквосполучення	інваріантні голосні	варіантні голосні	інваріантні приголосні	варіантні приголосні
а, е, і, о, u, у	ае, ое аu, еu	b, c, d, f, g, h, j, k, l, m, n, p, q, r, s, t, v, x, z	ch, ph, th, rh	qu – кв, ку	ti – ці, ті ngu – нгв, нгу	а, е, о, u, у	і – і,й	b, d, f, g, h, j, k, l, m, n, p, q, r, t, v, x, z		с – ц, к s – с, з

4. в дифтонгах два мають кінцеву голосну “е”, два інші – “u”;

5. серед приголосних лише звуки “с”, “s”, “z” є варіативними;

6. не плутатати літери “q” і “g” в буквосполученнях “qu” та “ngu”;

7. звернути увагу, що всі диграфи мають кінцевий звук “h”;

8.вивчення словникової форми іменників слід починати з вивчення латинської термінології категорій: роду (masculinum, femininum, neutrum), відмінків (Nominativus, Genetivus), чисел (singularis, pluralis).

VII. Система навчаючих завдань.

Тести для самоконтролю знань – умінь (питання з еталонами відповідей додаються).

Зразок тесту

І. Написати прописну та рядкову літери латинського алфавіту від А до Т.

ІІ. Написати диграфи та вказати їх вимову.

ІІІ. Вказати словникову форму іменників:

1. тіло

2. ліки

3. відросток

Еталон відповіді

I. Aa, Bb, Cc, Dd, Ee, Ff, Gg, Hh, Ii, Jj, Kk, Ll, Mm, Nn, Oo, Pp, Rr, Ss, Tt.

II. ch - [х] ph - [ф]

th - [т] rh - [р]

III. corpus, oris n – тіло

medicamentum, i n – ліки

processus, us m – відросток

VIII. Основні питання, що підлягають вивченню.

№ п/п	Питання	Джерело інформації
	Латинський алфавіт.	Підручник, §1, с. 19-20.
	Класифікація звуків.	Підручник, §2, с.20.
	Вимова голосних і приголосних.	Підручник, §3, с.20-21.
	Вимова дифтонгів.	Підручник, §4, с.22.
	Вимова диграфів.	Підручник, §7, с. 25.
	Вимова буквосполучень.	Підручник, §6, с.24.
	Граматичні категорії іменника.	Підручник, §21, с. 43-44.
	Словникова форма латинських іменників.	Підручник, §21, с. 43-44. Методичні матеріали кафедри до заняття № 1 (словникова форма латинських іменників; лексичний мінімум).

IХ. Завдання для кращого засвоєння навчального матеріалу.

1.Латинський алфавіт, графіка друкованих та писаних літер, вимова та взаємне розташування (підручник, §§ 3-7, с. 20-25, методичні матеріали кафедри до заняття №1).

2.Підручник, § 2, с. 20 (ознайомитись).

3.Підручник , § 9, с. 26-29, вправи I-IХ (усно).

4.Зміст терміна “словникова форма латинського іменника” (методичні матеріали кафедри до заняття №1).

5.Лексичний мінімум (методичні матеріали кафедри заняття №1).

Х. Література.

Основна:

1. Смольська Л. Ю., Кисельова О. Г. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник.- К.: “Медицина”, 2008. - 360 с.

2. Закалюжний М. М., Паласюк Г. Б. Латинська мова і основи медичної термінології. Підручник.- Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004.- 424 с.

3. Латинский язык и основы медицинской терминологии. Под общей редакцией

М. Н. Чернявского.- Минск: “Вышэйшая школа”, 1989.-352 с.

Додаткова:

1. О. М. Бєляєва Латинська мова з основами рецептури і клінічної термінології.

– К.: ВСВ «Медицина», 2011. – 256 с.

2. Латинский язык и основы медицинской терминологии. Под общей редакцией

М. Н. Чернявского.- М.: “Медицина”, 1997.- 336 с.

3. Краковецька Г. О., Бобирьов Г. О., Бєляєва О. Н. Латинська мова. Рецептура.

Клінічна термінологія.- Київ: “Здоров’я”, 1999.-358 с.

4.М. М. Закалюжний, М. А. Андрейчин. Посібник з анатомічної та клінічної термінології.- Київ: “Здоров’я”, 1993.-224 с.

5.Латинська мова. За ред. А. Г. Ступінської. – Київ: “Вища школа”, 1993.- 257 с.

6. Міжнародна анатомічна номенклатура. Український стандарт.- К.: “Здоровя”, 2001.-227 с.

7. Энциклопедический словарь медицинских терминов.- М.: “Советская энциклопедия”, -

т. І-1982 – 464 с., т. ІІ-1983- 448 с., т. ІІІ-1984 - 512 с.

8. Arnaudov G. Terminologia medica polуglotta.- Sofia: “Medicina et Physcultura”, 1979.-943 p.

Автор доц. С. І. Тихолаз

Затверджено на засіданні кафедри

28. 08. 2012 р.

Протокол № 1

Зав. кафедри іноземних мов доц. Л.М. Кім

Кафедра іноземних мов

Курс “Латинська мова та основи медичної термінології”

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для самостійної позааудиторної роботи студентів I курсу медичного факультету

з латинської мови та основ медичної термінології

щодо підготовки до практичного заняття № 2

І. Тема: 1. Фонетика. Наголос. Довгота та короткість складу. Правила постановки

наголосу.

2. Вступ до медичної термінології. Поняття «науковий термін».Структура

анатомо-гістологічних термінів.

3. Грецькі корені та префікси, які пишуться через “у”.

II. Актуальність теми: питання, які піднімаються на занятті, допомагають студенту практично користуватися лексичними одиницями нової мови, озвучувати друкований текст, логічно обґрунтовувати правильність вимови та орфографії слова. Підкреслює важливість знання словотворчих елементів під час оволодіння медичною термінологією використання її в подальшій практичній діяльності.

ІІІ.Цілі навчання:

1. уміти ставити наголос в латинських словах;

2. знати загальні відомості з історії виникнення та підсистеми медичної термінології;

3. знати структурні типи анатомо-гістологічних термінів.

4. грецькі корені та префікси, які пишуться через “у”.

ІV. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

Для досягнення мети заняття необхідно мати базові знання та вміння з такого матеріалу:

№ з/п	Питання	Джерело інформації
	Латинський алфавіт.	Підручник, §1, с. 19-20.
	Класифікація звуків.	Підручник, §2, с.20.
	Вимова голосних і приголосних.	Підручник, §3, с.20-21.
	Вимова дифтонгів.	Підручник, §4, с.22.
	Вимова диграфів.	Підручник, §7, с. 25.
	Вимова буквосполучень.	Підручник, §6, с.24.
	Граматичні категорії іменника.	Підручник, §21, с. 43-44.
	Словникова форма латинських іменників.	Підручник, §21, с. 43-44. Методичні матеріали кафедри до заняття № 1 (словникова форма латинських іменників; лексичний мінімум).

V.Зміст навчання.

Перелік конкретних знань і умінь, яких необхідно набути при вивченні теми.

Студент повинен знати:

1. правила довготи і короткості другого складу;

2. загальні відомості з історії виникнення та підсистеми медичної термінології;

3.основні положення про структурні типи анатомо-гістологічних термінів;

4. грецькі корені та префікси, які пишуться через “у”.

5. лексичний мінімум до заняття.

Студент повинен вміти:

1.візуально визначати довготу і короткість другого складу за позицією голосної і за суфіксом;

2.читати з самостійною постановкою наголосу.

VI. Орієнтовна основа дії (ООД).

Короткі методичні вказівки щодо самостійної роботи студентів:

1. постановку наголосу слід починати з визначення другої голосної від кінця;

2. знайшовши її, визначити довготу і короткість другого складу;

3. звертати увагу на наявність у слові позначок довготи і короткості ( ˉ , ˘);

4. запам’ятайте схему довготи і короткості другого складу:

	1.НАГОЛОС В СЛОВАХ
На другому складі від кінця (якщо він довгий)		На третьому складі від кінця (якщо другий короткий)

наявність дифтонга: glutaeus

голосний перед двома або більше приголосними: ligamentum,

голосний перед х, z reflexus

довгі суфікси:–al-, -ar-, -at-, -os-, -ur-, -in- costalis

Голосний перед голосним: cranium

Голосний перед диграфами : choledochus

Короткі суфікси -ul-, -cul--ol-, -ic-,-itas fossula

Голосний перед літеросполученнями b, c, d, g, p, t + l, r palpebra

5. спробувати завчити грецькі корені з допомогою принципу вірша;

6. щодо грецьких коренів і префіксів, то вони пишуться через “у”, частина з них містить ще і диграфи; їх вивчення краще практикувати письмово, відтворюючи також значення того чи іншого кореня.

VII. Система навчаючих завдань.

Тести для самоконтролю знань – умінь (питання з еталонами відповідей додаються).

Зразок тесту

І. Поставити наголос в словах: incisura, vertebralis, superior.

ІІ. Написати корені та префікси грецького походження, що мають значення:

жар, вогонь кислий, дуже сильний

риба розлад, порушення функції

ІІІ. Написати слова в словниковій формі:

ганглій

кістка

простий

Eталон відповіді

I. incisura, vertebralis, superior.

II. pyr oxy

ichthy dys

III. ganglion, i n

os, ossis n

simplex, icis

VIII. Основні питання, що підлягають вивченню.

№ з/п	Питання	Джерело інформації
1.	Загальне правило наголосу в латинських словах.	Підручник, §§12-13, с. 30-34. Підручник, §14, с. 34. Методичні матеріали кафедри до заняття № 2.
2.	Довгота і короткість другого складу.
3.	Правила довготи другого складу.
4.	Правила короткості другого складу.
5.	Довгота і короткість за природою.
6.	Поняття «науковий термін». Структура анатомо- гістологічних термінів.	Підручник, с. 8-18.
7.	Грецькі корені і префікси, що пишуться через “у”.	Методичні матеріали кафедри до заняття № 2.

IХ. Завдання для кращого засвоєння навчального матеріалу.

1. Наголос. Довгота та короткість складу. Правила постановки наголосу.

Підручник, §§12-13, с. 30-34.

2. Підручник, §14, с.34 (опрацювати).

3. Підручник, §15, с.34-36, вправи 1-5 (усно).

4. Орфографія та значення грецьких коренів і префіксів, що пишуться через “у” (методичні матеріали кафедри до заняття № 2).

5. Лексичний мінімум (методичні матеріали кафедри до заняття № 2).

Х. Література.

Основна:

1. Смольська Л. Ю., Кисельова О. Г. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник.- К.: “Медицина”, 2008. - 360 с.

2.Закалюжний М. М., Паласюк Г. Б. Латинська мова і основи медичної термінології. Підручник.- Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004.- 424 с.

3. Латинский язык и основы медицинской терминологии. Под общей редакцией

М. Н. Чернявского.- Минск: “Вышэйшая школа”, 1989.-352 с.

Додаткова:

1. О. М. Бєляєва Латинська мова з основами рецептури і клінічної термінології.

– К.: ВСВ «Медицина», 2011. – 256 с.

2. Латинский язык и основы медицинской терминологии. Под общей редакцией

М. Н. Чернявского.- М.: “Медицина”, 1997.- 336 с.

3.Краковецька Г. О., Бобирьов Г. О., Бєляєва О. Н. Латинська мова. Рецептура.

Клінічна термінологія.- Київ: “Здоров’я”, 1999.-358 с.

4.М. М. Закалюжний, М. А. Андрейчин. Посібник з анатомічної та клінічної

термінології.- Київ: “Здоров’я”, 1993.-224 с.

5. Латинська мова. За ред. А. Г. Ступінської. – Київ: “Вища школа”, 1993.- 257 с.

6. Міжнародна анатомічна номенклатура. Український стандарт.- К.: “Здоровя”, 2001.-227 с.

7. Энциклопедический словарь медицинских терминов.- М.: “Советская энциклопедия”, -

т. І-1982 – 464 с., т. ІІ-1983- 448 с., т. ІІІ-1984 - 512 с.

8. Arnaudov G. Terminologia medica polуglotta.- Sofia: “Medicina et Physcultura”, 1979.-943 p.

Автор доц. С. І. Тихолаз

Затверджено на засіданні кафедри

28. 08. 2012 р.

Протокол № 1

Зав. кафедри іноземних мов доц. Л.М. Кім

Кафедра іноземних мов

Курс “Латинська мова та основи медичної термінології”

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для самостійної позааудиторної роботи студентів I курсу медичного факультету

з латинської мови та основ медичної термінології

щодо підготовки до практичного заняття № 3

I. Тема: 1. Іменник. Граматичні категорії іменника.

2. Словникова форма іменника.

3. Визначення відмін, основи, роду іменників.

4. Відмінкові закінчення іменників I-V відмін.

5. Відмінювання іменників I-V відмін.

6.Функції іменників у складі анатомічних термінів. Неузгоджене означення,

способи перекладу.

II. Актуальність теми: заняття навчає студента візуально впізнавати головну лексичну одиницю медичної термінології, визначати граматичні категорії іменника, правильно використовувати іменник у медичних термінах.