5. Шляхи вдосконалення комунікацій.

Вдосконалення комунікацій можна забезпечити використанням контрольного переліку, так називаємого "П'ять "С комунікацій, який приводиться Р.Фапмером. Якщо повідомлення високо оцінюється за кожною з наступних категорій, то воно успішно перенесе ідеї від відправника до отримувача:

Ясність. Повідомлення повинно бути настільки однозначним і логічно витриманим, наскільки це можливо. Тому, якщо у вашому повідомлені що-небудь може зіпсуватися, то воно зіпсується, перекрутиться.

Повнота. У спробах спростити і уяснити ситуацію ми можемо потрапити в пастку неповноти.

Лаконічність. У випадку формування довгих послань проблема рідко пов'язана з обширністю теми. Частіше справа у неспроможності відправника скласти конкретне повідомлення, яке він хоче передати.

Конкретність. Часто відправники вдаються до абстракцій та узагальнень, коли вони не зовсім впевнені в реальностях, конкретних фактах. Абстракція, звичайно, набуває цінності, коли ми маємо справу з абстрактними поняттями, а вибір конкретної термінології залежить від ситуації.

Коректність. Вміла використання методів комунікації буде зовсім непотрібним, якщо повідомлення некоректне. Однак некоректні повідомлення не завжди викликані намірами викривити інформацію. Незначні перебільшення, а також необґрунтовані узагальнення та припущення спроможні перерости у великі комунікаційні бар'єри.

"П'ять "С" комунікацій корисні при оцінюванні будь-якого повідомлення, і досвідчені менеджери вміло реалізують ці вимога.

6. Комунікаційні бар’єри.

Деформація комунікаційного процесу, викликана різними причинами, може приводити до неадекватних дій адресата. В окремих випадках комунікації розриваються.

До комунікаційних бар'єрів належать:

1. Конкуренція між повідомленнями.

У ситуаціях, коли на отримувача одночасно діє кілька джерел інформації, адресат надає перевагу тому повідомленню, яке в даний момент є для нього найбільш важливим. Тому відправник інформації повинен пам’ятати про необхідність забезпечення увага адресата та використовувати найефективніші канали та засоби комунікацій.

2. Сприйняття повідомлення адресатам.

Немає двох однакових людей, які б сприймали речі ідентично. Відправник повинен добитися розуміння адресатом суті повідомлення, тобто з точки зору відправника розуміння повідомлення адресатом повинно бути достатнім.

3. Мова, логіка, абстракції.

Мова є основою для більшості комунікацій. Практика управління підтверджує, що менеджер повинен пристосовувати свої повідомлення до рівня аудиторії, вміло добирати словник, конструкцію своїх повідомлень і пропозицій.

У ситуаціях, де окремі аспекти повідомлення залишаються нерозкритими, виникає проблема абстрагування. При належному формулюванні повідомлень підлеглі можуть їх інтерпретувати адекватно до намірів відправника

4. Статус особи, яма надсипає повідомлення.

Управлінська практика підтверджує, що статус особи-відправника інформації впливає на сприйняття повідомлення адресатом: особа, яка має вищий статус порівняно з адресатом, оцінюється останнім як така, що заслуговує довіри. З іншого боку, повідомлення осіб з нижчим статусом вважається менш достовірним

5. Опір змінам.

Практикою доведено, що люди, як правило, чинять опір змінам. Менеджери повинні знати, що опір змінам неминучий, і завданням кожного керівника є його подолання шляхом пояснення працівникам організації доцільності запланованих змін. Тому одна з найбільш поширених рекомендацій – це підготовку до змін в організації проводити заздалегідь. І чим більші зміни, тим довше і ретельніше проводиться підготовка.

14