- •14.1.2. Робота і розрахунок тонких оболонок обертання
- •14.1.3. Перевірка міцності оболонок
- •14.1.4. Перевірка стійкості оболонок
- •14.1.5. Розрахунок на витривалість
- •14.1.6. Крайовий ефект
- •14.2. Резервуари
- •14.2.1. Загальні поняття
- •14.2.2. Резервуари для води
- •14.2.3. Резервуари для нафтопродуктів
- •14.3. Газгольдери
- •14.3.1. Призначення та класифікація газгольдерів
- •14.3.2. Газгольдери змінного об’єму
- •14.3.3. Газгольдери постійного об’єму
- •14.4. Бункери та силоси
- •14.4.1. Загальні відомості
- •14.4.2. Конструкція бункерів з плоскими стінками
- •14.4.3. Основи розрахунку бункерів з плоскими стінками
- •XV. Великопролітні покриття
- •15.1. Загальна характеристика
- •15.2. Великопролітні покриття з плоскими несучими конструкціями
- •15.2.1. Балочні конструкції покриття
- •15.2.2 Рамні конструкції
- •15.2.3. Арочні конструкції
- •15.3. Великопролітні просторові конструкції покриття
- •15.3.1. Загальна характеристика
- •15.3.2. Структурні та перехресно-балочні системи покриття (стержневі плити)
- •15.3.3 Оболонки
- •15.3.4 Куполи
- •15.3.5. Складки.
- •15.4. Висячі покриття
- •15.4.1. Загальна характеристика висячих покриттів
- •15.4.2. Класифікація висячих покриттів
- •15.4.3. Робота та розрахунок гнучких ниток (вант)
- •15.4.4. Способи зменшення деформацій (стабілізації) висячих покриттів
- •15.4.5. Однопоясні системи з гнучкими вантами
- •15.4.6. Однопоясні системи з жорсткими вантами
- •15.4.7. Двопоясні системи
- •15.4.8. Вантові ферми
- •15.4.9. Сідловидні покриття
- •15.4.10. Стальні мембрани
- •15.4.11. Опорні конструкції висячих покриттів
- •15.4.12. Основи розрахунку висячих покриттів
- •XVI. Стальні каркаси багатоповерхових будинків
- •16.1. Загальна характеристика
- •16.2 Призначення багатоповерхових каркасів та їх системи
- •16.3 Рамна система
- •16.4 В’язева система
- •16.5. Рамно–в’язева система
- •16.6. Каркасно–стовбурна система
- •16.8. Система з зовнішніми в’язевими фермами
- •16.9. Основи компоновки каркасів багатоповерхових будинків
- •16.10. Конструкції елементів каркасу
- •16.10.1. Колони
- •16.10.2. Балки – ригелі
- •16.11.2. Розрахунок рамних каркасів
- •16.11.3. Розрахунок в’язевих каркасів
- •16.11.4.Розрахунок каркасів на жорсткість
- •16.12. Протипожежний захист стальних каркасів
14.3.3. Газгольдери постійного об’єму
Використовуються у випадках:
1) для зберігання природного газу, який виходить при добуванні з-під землі під високим тиском і подається на великі відстані;
2) при значному добовому обороті газу.
Тиск у них сягає до 2000 кПа, що дає можливість зберігати набагато більшу кількість газу (порівняно з газгольдерами змінного об’єму). Відповідно вони і більш економічніші за витратами сталі на 1 м3 зберігаємого газу.
За конструктивними ознаками поділяються на циліндричні та сферичні.
А. Циліндричні газгольдери.
Складаються з циліндричного корпуса та двох днищ у вигляді на півсфер (рис.14.41). Їх об’єм від 50 до 300 м3, що дозволяє виготовляти їх габаритними для перевезення залізницею.
Рис. 14.41. Схема циліндричного газгольдера постійного об’єму
За положенням в просторі вони можуть бути горизонтальними і вертикальними. Вертикальні використовуються рідко, оскільки вони складні в експлуатації внаслідок значної висоти.
Товщина стінки корпуса визначається як для циліндричної оболонки, а товщина днища – як для сферичної оболонки.
Б. Сферичні газгольдери.
Виготовляють негабаритними об’ємом 600 м3 і більше. Вони більш економічніші, ніж циліндричні, але складніші у виготовленні та монтажі. Конструктивне оформлення та методика їх розрахунку такі ж, як і для сферичних резервуарів.
14.4. Бункери та силоси
14.4.1. Загальні відомості
Бункерами та силосами називаються місткості, призначені для зберігання та перевантаження сипких матеріалів (рис.14.42).
Бункери – це місткості, в яких висота стінки не перевищує півтори величини найменшого поперечного розміру. Місткості із більшою висотою називаються силосами.
Силоси в плані бувають тільки круглими. Бункери мають більшу різновидність конструктивних рішень.
Завантажують бункери механічним чи пневматичним способом через отвори у верхньому перекритті. Розвантаження виконується під дією маси сипкого матеріалу при відкриванні випускних отворів. Для поліпшення умов розвантажування бункери і силоси закінчуються знизу звуженою частиною – воронкою. Найменший кут нахилу стінки воронки до горизонту α повинен на 5…10o перевищувати кут природного укосу сипкого матеріалу. Випускні отвори можуть мати круглу, квадратну, прямокутну чи витягнуту щілеву форми в плані.
Рис. 14.42. Схема бункера та силоса:1–верхня частина (призматична чи циліндрична); 2–воронка (пірамідальна чи конічна); 3–випускний отвір
В бункерах, призначених для зберігання твердих кускових матеріалів, внутрішню поверхню похилих стінок необхідно футерувати, щоб запобігти стиранню стінок та утворенню вм’ятин при ударах. Футерують листовою сталлю, або використовують дерев’яну футеровку. Розміри випускних отворів змінюються в межах від 300 мм (для сухого піску) до 1500 мм (для крупнокускових матеріалів). Виготовляються бункери і силоси зварними зі з’єднанням елементів встик.
14.4.2. Конструкція бункерів з плоскими стінками
Вони є жорсткими конструкціями, оскільки зберігають незмінну геометричну форму в процесі експлуатації. Верхня призматична частина бункера висотою h1 (див. рис.14.42) утворюється вертикальними балками двотаврового несиметричного перерізу, які називаються бункерними балками (рис.14.43). Стінка цих балок укріплюється вертикальними та горизонтальними ребрами жорсткості. Нижня частина (воронка) висотою h2 (див. рис.14.42) являє собою обшивку зі стального листа, яка укріплюється тільки горизонтальними ребрами жорсткості з кутиків (рис.14.43).
Рис. 14.43. Конструкція бункера з плоскими стінками:1, 2 – відповідно поперечні та поздовжні бункерні балки; 3, 4 – відповідно вертикальні і горизонтальні ребра жорсткості бункерних балок; 5 – обшивка воронки; 6 – ребра жорсткості воронки; 7 – випускний отвір; 8 – колони
Бункери опираються на колони через бункерні балки. Поперечні балки разом з колонами утворюють поперечні рами. В поздовжньому напрямку бункерної естакади влаштовуються вертикальні поздовжні в’язі між колонами для забезпечення незмінності форми споруди.
Бункери проектують у вигляді окремих споруд чи вбудованих у виробничу будівлю. Окремо стоячі бункери наведені на рис.14.44.
Рис. 14.44. Схема окремо стоячих бункерів: 1 – бункерні балки;
2 – надбункерна галерея; 3 – воронки; 4 – колони; 5 – конвеєр;
6 – вертикальні поздовжні в’язі
У вбудованих бункерах функції бункерних балок виконують балки перекриття (балки балкових кліток).
