- •14.1.2. Робота і розрахунок тонких оболонок обертання
- •14.1.3. Перевірка міцності оболонок
- •14.1.4. Перевірка стійкості оболонок
- •14.1.5. Розрахунок на витривалість
- •14.1.6. Крайовий ефект
- •14.2. Резервуари
- •14.2.1. Загальні поняття
- •14.2.2. Резервуари для води
- •14.2.3. Резервуари для нафтопродуктів
- •14.3. Газгольдери
- •14.3.1. Призначення та класифікація газгольдерів
- •14.3.2. Газгольдери змінного об’єму
- •14.3.3. Газгольдери постійного об’єму
- •14.4. Бункери та силоси
- •14.4.1. Загальні відомості
- •14.4.2. Конструкція бункерів з плоскими стінками
- •14.4.3. Основи розрахунку бункерів з плоскими стінками
- •XV. Великопролітні покриття
- •15.1. Загальна характеристика
- •15.2. Великопролітні покриття з плоскими несучими конструкціями
- •15.2.1. Балочні конструкції покриття
- •15.2.2 Рамні конструкції
- •15.2.3. Арочні конструкції
- •15.3. Великопролітні просторові конструкції покриття
- •15.3.1. Загальна характеристика
- •15.3.2. Структурні та перехресно-балочні системи покриття (стержневі плити)
- •15.3.3 Оболонки
- •15.3.4 Куполи
- •15.3.5. Складки.
- •15.4. Висячі покриття
- •15.4.1. Загальна характеристика висячих покриттів
- •15.4.2. Класифікація висячих покриттів
- •15.4.3. Робота та розрахунок гнучких ниток (вант)
- •15.4.4. Способи зменшення деформацій (стабілізації) висячих покриттів
- •15.4.5. Однопоясні системи з гнучкими вантами
- •15.4.6. Однопоясні системи з жорсткими вантами
- •15.4.7. Двопоясні системи
- •15.4.8. Вантові ферми
- •15.4.9. Сідловидні покриття
- •15.4.10. Стальні мембрани
- •15.4.11. Опорні конструкції висячих покриттів
- •15.4.12. Основи розрахунку висячих покриттів
- •XVI. Стальні каркаси багатоповерхових будинків
- •16.1. Загальна характеристика
- •16.2 Призначення багатоповерхових каркасів та їх системи
- •16.3 Рамна система
- •16.4 В’язева система
- •16.5. Рамно–в’язева система
- •16.6. Каркасно–стовбурна система
- •16.8. Система з зовнішніми в’язевими фермами
- •16.9. Основи компоновки каркасів багатоповерхових будинків
- •16.10. Конструкції елементів каркасу
- •16.10.1. Колони
- •16.10.2. Балки – ригелі
- •16.11.2. Розрахунок рамних каркасів
- •16.11.3. Розрахунок в’язевих каркасів
- •16.11.4.Розрахунок каркасів на жорсткість
- •16.12. Протипожежний захист стальних каркасів
16.10.2. Балки – ригелі
Ригелі перекриттів утворюють балочну клітку, компоновка якої розглянута в розділі VI. Типи перерізів балок: прокатні двотаври (звичайні і типу Ш ), складені зварні двотаври, коробчасті перерізи (рис.16.22).
Рис. 16.22. Типи перерізів балок-ригелів
Оскільки будівельна висота перекриття обмежується (350…400мм), то висота головних балок приймається меншою за оптимальну, задаючись відношенням h/l=1/10...1/18. Сполучення балок між собою приймається в одному рівні.
Приєднання балок до колон може бути шарнірним ( у в’язевих каркасах) або жорстким ( в рамних каркасах).
Рис.16.23. Шарнірне та жорстке з’єднання балок з колонами: 1-колона;
2-балка; 3-опорний столик; 4-горизонтальні накладки
При шарнірному опиранні балки передають на колони тільки вертикальні реакції F. При жорсткому сполученні – вертикальні реакції F і моменти M.
16.10.3. Вертикальні в’язеві ферми
В’язі конструюють як ферми, поясами яких служать колони, а стояками – балки перекриттів, і додатково встановлюються ще розкоси. Розкоси приєднуються до фасонок. Складання ведеться на болтах, а потім розкоси приварюються до фасонок.
16.11. Основи розрахунку каркасів
багатоповерхових будинків
16.11.1. Навантаження на каркас
Каркас розраховується на міцність і жорсткість. В розрахунках на міцність несучу здатність каркаса перевіряють на дію вертикальних і горизонтальних навантажень. Жорсткість перевіряють від дії горизонтальних навантажень.
Вертикальні навантаження поділяються на постійні і змінні. До постійних вертикальних належать навантаження від ваги несучих конструкцій, стін і перекриттів.
До змінних вертикальних належать навантаження від ваги людей, обладнання і меблів, розміщених на перекриттях (характеристичне значення 1,5…4 кН/м2).
Всі вертикальні навантаження приймаються у вигляді еквівалентних рівномірно розподілених навантажень.
Горизонтальне навантаження - це короткочасне вітрове навантаження.
Величини навантажень визначають за нормами проектування і спеціальними технічними умовами.
16.11.2. Розрахунок рамних каркасів
Вся просторова система каркаса розчленовується на окремі плоскі багатопролітні багатоповерхові рами, які є багато разів статично невизначеними системами.
Вертикальні навантаження на балки прикладаються у вигляді лінійних рівномірно розподілених навантажень. Горизонтальні навантаження від вітру зводяться до зосереджених сил, прикладених у вузлах плоскої рами.
Розрахункове граничне лінійне навантаження від вітру на раму:
, кН/м,
де а – крок рам; Wm – розподілене по площі граничне розрахункове вітрове навантаження, кН/м2.
Значення
обчислюється для всіх нормативних висот
z,
що знаходяться в межах висоти будинку.
Далі будується епюра вітрового
навантаження на раму, яка має ламану
форму, і обчислюються вузлові сили
(рис.16.24).
Рис. 16.24. До визначення вузлових сил вітрового навантаження
кН, де h
– висота поверху.
Статичний розрахунок рами виконується, як правило, за допомогою ЕОМ. За отриманими зусиллями підбираються перерізи елементів.
