- •14.1.2. Робота і розрахунок тонких оболонок обертання
- •14.1.3. Перевірка міцності оболонок
- •14.1.4. Перевірка стійкості оболонок
- •14.1.5. Розрахунок на витривалість
- •14.1.6. Крайовий ефект
- •14.2. Резервуари
- •14.2.1. Загальні поняття
- •14.2.2. Резервуари для води
- •14.2.3. Резервуари для нафтопродуктів
- •14.3. Газгольдери
- •14.3.1. Призначення та класифікація газгольдерів
- •14.3.2. Газгольдери змінного об’єму
- •14.3.3. Газгольдери постійного об’єму
- •14.4. Бункери та силоси
- •14.4.1. Загальні відомості
- •14.4.2. Конструкція бункерів з плоскими стінками
- •14.4.3. Основи розрахунку бункерів з плоскими стінками
- •XV. Великопролітні покриття
- •15.1. Загальна характеристика
- •15.2. Великопролітні покриття з плоскими несучими конструкціями
- •15.2.1. Балочні конструкції покриття
- •15.2.2 Рамні конструкції
- •15.2.3. Арочні конструкції
- •15.3. Великопролітні просторові конструкції покриття
- •15.3.1. Загальна характеристика
- •15.3.2. Структурні та перехресно-балочні системи покриття (стержневі плити)
- •15.3.3 Оболонки
- •15.3.4 Куполи
- •15.3.5. Складки.
- •15.4. Висячі покриття
- •15.4.1. Загальна характеристика висячих покриттів
- •15.4.2. Класифікація висячих покриттів
- •15.4.3. Робота та розрахунок гнучких ниток (вант)
- •15.4.4. Способи зменшення деформацій (стабілізації) висячих покриттів
- •15.4.5. Однопоясні системи з гнучкими вантами
- •15.4.6. Однопоясні системи з жорсткими вантами
- •15.4.7. Двопоясні системи
- •15.4.8. Вантові ферми
- •15.4.9. Сідловидні покриття
- •15.4.10. Стальні мембрани
- •15.4.11. Опорні конструкції висячих покриттів
- •15.4.12. Основи розрахунку висячих покриттів
- •XVI. Стальні каркаси багатоповерхових будинків
- •16.1. Загальна характеристика
- •16.2 Призначення багатоповерхових каркасів та їх системи
- •16.3 Рамна система
- •16.4 В’язева система
- •16.5. Рамно–в’язева система
- •16.6. Каркасно–стовбурна система
- •16.8. Система з зовнішніми в’язевими фермами
- •16.9. Основи компоновки каркасів багатоповерхових будинків
- •16.10. Конструкції елементів каркасу
- •16.10.1. Колони
- •16.10.2. Балки – ригелі
- •16.11.2. Розрахунок рамних каркасів
- •16.11.3. Розрахунок в’язевих каркасів
- •16.11.4.Розрахунок каркасів на жорсткість
- •16.12. Протипожежний захист стальних каркасів
14.1.3. Перевірка міцності оболонок
Оскільки оболонки обертання, з яких утворюються листові конструкції, знаходяться в двоосному напруженому стані (σ1 ≠ 0 і σ2 ≠ 0), то перевірка їх міцності виконується за зведеними напруженнями:
де σ1, σ2 – нормальні напруження по двом взаємно перпендикулярним напрямкам;
Ry – розрахунковий опір сталі за межею текучості;
γс – коефіцієнт умов роботи, γс = 0,8.
14.1.4. Перевірка стійкості оболонок
При рівномірному зовнішньому тиску або внутрішньому вакуумі оболонка працює на стиск і може втратити стійкість. Перевірка оболонок на стійкість полягає в тому, щоб розрахункові напруження в оболонці σ від навантаження не перевищували б σcr, які залежать від виду оболонки, відношення r/t, напруженого стану і матеріалу:
σ ≤ σcr γс.
Значення σcr, для оболонок наведені в нормах проектування і в спеціальній літературі.
Наприклад, для циліндричних оболонок обертання, рівномірно стиснутих вздовж твірних (по напрямку N1 або σ1) втрата стійкості стінки відбувається в меридіальному напрямку, і умова стійкості має вигляд
При дії зовнішнього рівномірного тиску Р, нормального до бокової поверхні, втрата стійкості стінки відбувається в кільцевому напрямку і умова стійкості
При одночасній дії стискаючих навантажень, рівномірно розподілених вздовж твірних, і зовнішнього рівномірного тиску умова стійкості має вигляд
Аналогічно перевіряється стійкість інших типів оболонок.
14.1.5. Розрахунок на витривалість
Листові конструкції таких споруд, як димові та вентиляційні труби, градирні та інші, що перевіряються на резонанс від дії вітру, а також бункери, які сприймають багатократно повторювані вібраційні навантаження, при кількості циклів навантажень 105 і більше необхідно перевіряти на витривалість:
де Rv – розрахунковий опір сталі стомленості (за п.9.2 [1]); α – коефіцієнт, який враховує кількість циклів навантажень; γv –
коефіцієнт (за п.9.2 [1]).
14.1.6. Крайовий ефект
За безмоментною теорією оболонки розраховуються на розтяг або стиск. Але в місцях, які перешкоджають вільним деформаціям оболонок, проявляється крайовий ефект – згин. При цьому епюри згинаючих моментів Мк по довжині оболонки мають хвилеподібний різко затухаючий характер.
Деякі місця, в яких проявляється крайовий ефект, наведені на рис.14.9, 14.10, 14.11.
Мк визначається за наближеними формулами, які наведені в літературі.
Рис. 14.9. Місце з’єднання циліндричної оболонки з плоским днищем
Рис. 14.10. Місце приєднання кільцевого ребра до оболонки
Рис. 14.11. Місце зміни товщини оболонки
Додаткові місцеві напруження в оболонці від згину в перерізі одиничної ширини
В нормах проектування не вказується про необхідність перевірки листових конструкцій на напруження від крайового ефекту, але в багатьох випадках його необхідно оцінювати і враховувати.
Зменшити крайовий ефект можна деякими конструктивними мірами – більш плавним переходом від однієї конструктивної форми до іншої; влаштуванням плавних скосів кромок при зміні товщини листів; використанням марок сталей з гарантією згину в холодному стані, тощо.
