До статті 508 Цивільного кодексу України

Коментована стаття визначає строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю. Початок і закінчення строку чинності прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю визначається подіями.

Суб'єктивні права на комерційну таємницю виникають на підставі юридичного складу, тобто за умови одночасного настання таких обставин: правомірне володіння особою інформацією з правом визначати режим доступу до неї, наявність в цієї інформації ознак конфіденційності та комерційної цінності, а також вжиття такою особою адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її конфіденційності.

Строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю обмежується строком існування сукупності вищезазначених ознак комерційної таємниці.

Існують загальна та спеціальні підстави припинення прав на комерційну таємницю. Загальною підставою припинення прав на комерційну таємницю є припинення хоча б однієї з її ознак. Спеціальними підставами припинення прав на комерційну таємницю є: поширення суспільно-значимої інформації без згоди її власника; виявлення адміністративним судом порушень законодавства при встановленні режиму обмеженого доступу до інформації, для захисту якої справа розглядається у закритих судових засіданнях; прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 9 ст. 30 Закону України "Про інформацію" інформація з обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно значимою, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу і якщо право громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на її захист. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що комерційна таємниця як інформація з обмеженим доступом є суспільно значимою або доступ до цієї інформації обмежено з порушенням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні. Згідно зі ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю.