
- •До статті 418 Цивільного кодексу України
- •До статті 421 Цивільного кодексу України
- •До статті 422 Цивільного кодексу України
- •До статті 423 Цивільного кодексу України
- •До статті 424 Цивільного кодексу України
- •До статті 425 Цивільного кодексу України
- •До статті 426 Цивільного кодексу України
- •До статті 427 Цивільного кодексу України
- •До статті 428 Цивільного кодексу України
- •До статті 429 Цивільного кодексу України
- •До статті 430 Цивільного кодексу України
- •До статті 431 Цивільного кодексу України
- •До статті 432 Цивільного кодексу України
- •До статті 433 Цивільного кодексу України
- •До статті 434 Цивільного кодексу України
- •До статті 435 Цивільного кодексу України
- •До статті 436 Цивільного кодексу України
- •До статті 437 Цивільного кодексу України
- •До статті 438 Цивільного кодексу України
- •До статті 439 Цивільного кодексу України
- •До статті 440 Цивільного кодексу України
- •До статті 441 Цивільного кодексу України
- •До статті 442 Цивільного кодексу України
- •До статті 443 Цивільного кодексу України
- •До статті 444 Цивільного кодексу України
- •До статті 445 Цивільного кодексу України
- •До статті 446 Цивільного кодексу України
- •До статті 447 Цивільного кодексу України
- •До статті 448 Цивільного кодексу України
- •До статті 449 Цивільного кодексу України
- •4. Коментована стаття визначає чотири об'єкти суміжних прав. До них належать виконання, відеограми, фонограми, програми (передачі) організацій мовлення.
- •До статті 450 Цивільного кодексу України
- •До статті 451 Цивільного кодексу України
- •До статті 454 Цивільного кодексу України
- •До статті 455 Цивільного кодексу України
- •До статті 456 Цивільного кодексу України
- •До статті 457 Цивільного кодексу України
- •1 Постанова Ради Міністрів срср від 14 березня 1947 року "Про Комітет з винаходів та відкриттів при Раді Міністрів срср".
- •До статті 458 Цивільного кодексу України
- •До статті 459 Цивільного кодексу України
- •4. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.
- •До статті 460 Цивільного кодексу України
- •1. Корисною моделлю є результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології, що відповідає двом умовам патентоспроможності - новизні та промисловій придатності.
- •До статті 461 Цивільного кодексу України
- •До статті 462 Цивільного кодексу України
- •До статті 463 Цивільного кодексу України
- •До статті 464 Цивільного кодексу України
- •До статті 465 Цивільного кодексу України
- •До статті 466 Цивільного кодексу України
- •До статті 467 Цивільного кодексу України
- •До статті 468 Цивільного кодексу України
- •До статті 469 Цивільного кодексу України
- •До статті 470 Цивільного кодексу України
- •До статті 471 Цивільного кодексу України
- •До статті 472 Цивільного кодексу України
- •До статті 473 Цивільного кодексу України
- •До статті 474 Цивільного кодексу України
- •До статті 475 Цивільного кодексу України
- •До статті 476 Цивільного кодексу України
- •До статті 477 Цивільного кодексу України
- •До статті 478 Цивільного кодексу України
- •До статті 479 Цивільного кодексу України
- •До статті 480 Цивільного кодексу України
- •До статті 481 Цивільного кодексу України
- •До статті 482 Цивільного кодексу України
- •До статті 483 Цивільного кодексу України
- •До статті 484 Цивільного кодексу України
- •До статті 485 Цивільного кодексу України
- •До статті 486 Цивільного кодексу України
- •До статті 487 Цивільного кодексу України
- •До статті 488 Цивільного кодексу України
- •До статті 489 Цивільного кодексу України
- •До статті 490 Цивільного кодексу України
- •1. Суб'єкту права на комерційне найменування належить перелік майнових прав інтелектуальної власності, зазначених у тексті коментованої статті.
- •До статті 491 Цивільного кодексу України
- •До статті 492 Цивільного кодексу України
- •До статті 493 Цивільного кодексу України
- •До статті 494 Цивільного кодексу України
- •4. З метою перевірки відповідності поданого на реєстрацію позначення умовам правової охорони проводиться формальна та кваліфікаційна експертиза заявки.
- •До статті 495 Цивільного кодексу України
- •До статті 496 Цивільного кодексу України
- •До статті 497 Цивільного кодексу України
- •До статті 498 Цивільного кодексу України
- •До статті 499 Цивільного кодексу України
- •До статті 500 Цивільного кодексу України
- •До статті 501 Цивільного кодексу України
- •До статті 502 Цивільного кодексу України
- •3. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права, передбачені законодавством України, відповідно до міжнародних договорів України чи на основі принципу взаємності.
- •До статті 503 Цивільного кодексу України
- •До статті 504 Цивільного кодексу України
- •1 Носік ю. В. Права на комерційну таємницю в Україні: Монографія. - к.: кнт, 2007. - 240 с.
- •2 Про поняття інформації див.: ст. 200 цк і Закон України "Про інформацію".
- •До статті 506 Цивільного кодексу України
- •До статті 507 Цивільного кодексу України
- •До статті 508 Цивільного кодексу України
До статті 507 Цивільного кодексу України
Зобов'язання владних органів та їх посадових осіб зберігати конфіденційність відомостей, які становлять комерційну таємницю, виникають безпосередньо з вказівки закону (т. зв. зобов'язання ex lege). При цьому обов'язок правоволодільця розкривати комерційну таємницю перед уповноваженими органами влади розглядається як органічно інтегрована частина правового режиму комерційної таємниці. Закон України "Про інформацію" наділяє державні органи правом на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації своїх прав, здійснення завдань і функцій.
Органи державної влади зобов'язані охороняти від недобросовісного комерційного використання інформацію, яка є комерційною таємницею та створення якої потребує значних зусиль, і яка надана їм з метою отримання встановленого законом дозволу на діяльність, пов'язану з фармацевтичними, сільськогосподарськими, хімічними продуктами, що містять нові хімічні сполуки. Ця інформація охороняється органами державної влади також від розголошення, крім випадків, коли розголошення необхідне для забезпечення захисту населення або не вжито заходів щодо її охорони від недобросовісного комерційного використання.
Органи державної влади зобов'язані охороняти комерційну таємницю також в інших випадках, передбачених законом. Зокрема, як встановлено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", під час здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані зберігати комерційну таємницю суб'єкта господарювання. Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю), може використовуватися виключно в порядку, встановленому законом. Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною таємницею, згідно з вимогами закону.
В кримінальному процесі основи правової охорони суб'єктивних прав на комерційну таємницю закладені в нормі ст. 20 КПК України, відповідно до якої принцип гласності кримінального судочинства, тобто відкритий розгляд справ у судах, не поширюється на випадки, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці. Оскільки правова охорона комерційної таємниці базується на нормативно-правових актах, що мають силу закону, можна стверджувати, що інтереси охорони комерційної таємниці є достатньою підставою для розгляду кримінальних справ у закритих судових засіданнях відповідно до умов, вказаних у ст. 20 КПК України. На цих же підставах можуть розглядатись в закритих судових засіданнях справи, підвідомчі адміністративним судам України (ст. 12 КАС України) та судам загальної юрисдикції (ст. 6 ЦПК України).
Коли розгляд справи у відкритому судовому засіданні господарського суду суперечить вимогам щодо охорони комерційної таємниці, то розгляд такої справи відбувається в закритому судовому засіданні, про що постановляється ухвала (ст. 4 4 ГПК України). Зміст господарсько-процесуальної охорони прав на комерційну таємницю полягає в тому, що на судових засіданнях при розгляді справ, у матеріали яких залучені відомості, що становлять комерційну таємницю, не можуть бути присутніми, спостерігати і робити нотатки особи, котрі не беруть процесуальної участі в судовому розгляді справи. На такі судові засідання не допускаються також представники засобів масової інформації, не дивлячись на їх привілеї у сфері доступу до інформації. Природно, що перебіг закритих судових засідань не може транслюватися по радіо, телебаченню, через мережу Інтернет та в будь-який інший спосіб. Крім того, не може застосовуватися розгляд судом справи безпосередньо на підприємстві чи в організації, оскільки виїзні судові засідання як один зі шляхів реалізації принципу гласності судочинства носять публічний характер, здійснюються головним чином у виховних цілях і тому не узгоджуються з вимогами щодо охорони комерційної таємниці.