До статті 502 Цивільного кодексу України

1. Коментована стаття носить бланкетний характер вказуючи на орієнтовний перелік суб'єктів права на географічне зазначення (виробники товарів, асоціації споживачів та інші особи), відносячи більш детальне окреслення кола суб'єктів зазначеного права до компетенції спеціального законодавства.

2. Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" розмежовує суб'єктів права на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та суб'єктів права на використання кваліфікованого зазначення.

До першої категорії належать: а) особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов'язані з цим географічним місцем; б) асоціації споживачів; в) установи, що мають безпосереднє відношення до вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.

Право на використання зареєстрованої назви місця походження товару або зареєстрованого географічного зазначення походження товару мають, за умови реєстрації цього права, лише виробники, які в географічному місці, зазначеному в реєстрі, виробляють товар, особливі властивості, певні якості чи інші характеристики якого відповідають тим, що внесені до відповідного реєстру.

3. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права, передбачені законодавством України, відповідно до міжнародних договорів України чи на основі принципу взаємності.

Іноземні та інші особи, що проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Державною службою інтелектуальної власності з приводу охорони географічних зазначень реалізують свої права лише через представників, зареєстрованих згідно з Положенням про представників у справах інтелектуальної власності, яке затверджене постановою КМ України від 10.08.94 р. N 545.

При цьому, іноземці разом із заявкою також подають документи, які підтверджують: а) правову охорону заявленого кваліфікованого зазначення походження товару у відповідній іноземній державі; б) право іноземного заявника на використання відповідного кваліфікованого зазначення походження товару. Такі документи можуть бути подані іноземною мовою, але переклад їх українською повинен надійти до Держслужби не пізніше трьох місяців від дня подання заявки.

До статті 503 Цивільного кодексу України

1. До прав інтелектуальної власності на географічне зазначення відносяться право на визнання позначення товару (послуги) географічним зазначенням, право на використання географічного зазначення та право перешкоджати неправомірному використанню географічного зазначення, в тому числі забороняти таке використання.

2. Закон до обсягу прав власника свідоцтва на право використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару відносить право: а) використовувати зареєстроване кваліфіковане зазначення походження товару; б) вживати заходів щодо заборони використання кваліфікованого зазначення походження товару особами, які не мають на це права; в) вимагати від осіб, що порушили його права, припинення цих порушень і відшкодування матеріальної та моральної шкоди у встановленому законом порядку.

Використанням зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару згідно ст. 17 Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" визнається нанесення його на товар або на етикетку; нанесення його на упаковку товару, застосування у рекламі; запис на бланках, рахунках та інших документах, що супроводжують товар.

Власник свідоцтва має право наносити поряд із кваліфікованим зазначенням походження товару попереджувальне маркування для інформації про те, що це зазначення зареєстровано в Україні. Для попереджувального маркування назви місця походження товару застосовується обведена овалом абревіатура (НМП). Замість цього маркування або разом із ним може наноситися текст: "Зареєстрована в Україні назва місця походження товару". Для попереджувального маркування географічного зазначення походження товару застосовується обведена овалом абревіатура (ГЗП). Замість цього маркування або разом із ним може наноситися текст: "Зареєстроване в Україні географічне зазначення походження товару".

3. Особливістю конструкції суб'єктивного права на географічне зазначення є відсутність правомочності розпорядження. Суб'єкт права на географічне зазначення не вправі його передати чи надати іншими особам. З іншого боку, право на використання географічного зазначення потенційно мають всі виробники, які у межах відповідного графічного району здійснюють виробництво продукції, якісні властивості якої відповідають обумовленим реєстрацією параметрам. Тому право на географічне зазначення за своєю природою не є виключним.

Власник свідоцтва також не має права забороняти (перешкоджати) спеціально уповноваженим органам здійснювати контроль за наявністю в товарі особливих властивостей та інших характеристик, на підставі яких зареєстровано географічне зазначення.

Крім прав, режим правової охорони географічних зазначень передбачає покладення на управомоченого суб'єкта обов'язку забезпечувати відповідність якості, особливих властивостей та характеристик товару, що виробляється, їх опису у відповідному реєстрі.