- •До статті 418 Цивільного кодексу України
- •До статті 421 Цивільного кодексу України
- •До статті 422 Цивільного кодексу України
- •До статті 423 Цивільного кодексу України
- •До статті 424 Цивільного кодексу України
- •До статті 425 Цивільного кодексу України
- •До статті 426 Цивільного кодексу України
- •До статті 427 Цивільного кодексу України
- •До статті 428 Цивільного кодексу України
- •До статті 429 Цивільного кодексу України
- •До статті 430 Цивільного кодексу України
- •До статті 431 Цивільного кодексу України
- •До статті 432 Цивільного кодексу України
- •До статті 433 Цивільного кодексу України
- •До статті 434 Цивільного кодексу України
- •До статті 435 Цивільного кодексу України
- •До статті 436 Цивільного кодексу України
- •До статті 437 Цивільного кодексу України
- •До статті 438 Цивільного кодексу України
- •До статті 439 Цивільного кодексу України
- •До статті 440 Цивільного кодексу України
- •До статті 441 Цивільного кодексу України
- •До статті 442 Цивільного кодексу України
- •До статті 443 Цивільного кодексу України
- •До статті 444 Цивільного кодексу України
- •До статті 445 Цивільного кодексу України
- •До статті 446 Цивільного кодексу України
- •До статті 447 Цивільного кодексу України
- •До статті 448 Цивільного кодексу України
- •До статті 449 Цивільного кодексу України
- •4. Коментована стаття визначає чотири об'єкти суміжних прав. До них належать виконання, відеограми, фонограми, програми (передачі) організацій мовлення.
- •До статті 450 Цивільного кодексу України
- •До статті 451 Цивільного кодексу України
- •До статті 454 Цивільного кодексу України
- •До статті 455 Цивільного кодексу України
- •До статті 456 Цивільного кодексу України
- •До статті 457 Цивільного кодексу України
- •1 Постанова Ради Міністрів срср від 14 березня 1947 року "Про Комітет з винаходів та відкриттів при Раді Міністрів срср".
- •До статті 458 Цивільного кодексу України
- •До статті 459 Цивільного кодексу України
- •4. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.
- •До статті 460 Цивільного кодексу України
- •1. Корисною моделлю є результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології, що відповідає двом умовам патентоспроможності - новизні та промисловій придатності.
- •До статті 461 Цивільного кодексу України
- •До статті 462 Цивільного кодексу України
- •До статті 463 Цивільного кодексу України
- •До статті 464 Цивільного кодексу України
- •До статті 465 Цивільного кодексу України
- •До статті 466 Цивільного кодексу України
- •До статті 467 Цивільного кодексу України
- •До статті 468 Цивільного кодексу України
- •До статті 469 Цивільного кодексу України
- •До статті 470 Цивільного кодексу України
- •До статті 471 Цивільного кодексу України
- •До статті 472 Цивільного кодексу України
- •До статті 473 Цивільного кодексу України
- •До статті 474 Цивільного кодексу України
- •До статті 475 Цивільного кодексу України
- •До статті 476 Цивільного кодексу України
- •До статті 477 Цивільного кодексу України
- •До статті 478 Цивільного кодексу України
- •До статті 479 Цивільного кодексу України
- •До статті 480 Цивільного кодексу України
- •До статті 481 Цивільного кодексу України
- •До статті 482 Цивільного кодексу України
- •До статті 483 Цивільного кодексу України
- •До статті 484 Цивільного кодексу України
- •До статті 485 Цивільного кодексу України
- •До статті 486 Цивільного кодексу України
- •До статті 487 Цивільного кодексу України
- •До статті 488 Цивільного кодексу України
- •До статті 489 Цивільного кодексу України
- •До статті 490 Цивільного кодексу України
- •1. Суб'єкту права на комерційне найменування належить перелік майнових прав інтелектуальної власності, зазначених у тексті коментованої статті.
- •До статті 491 Цивільного кодексу України
- •До статті 492 Цивільного кодексу України
- •До статті 493 Цивільного кодексу України
- •До статті 494 Цивільного кодексу України
- •4. З метою перевірки відповідності поданого на реєстрацію позначення умовам правової охорони проводиться формальна та кваліфікаційна експертиза заявки.
- •До статті 495 Цивільного кодексу України
- •До статті 496 Цивільного кодексу України
- •До статті 497 Цивільного кодексу України
- •До статті 498 Цивільного кодексу України
- •До статті 499 Цивільного кодексу України
- •До статті 500 Цивільного кодексу України
- •До статті 501 Цивільного кодексу України
- •До статті 502 Цивільного кодексу України
- •3. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права, передбачені законодавством України, відповідно до міжнародних договорів України чи на основі принципу взаємності.
- •До статті 503 Цивільного кодексу України
- •До статті 504 Цивільного кодексу України
- •1 Носік ю. В. Права на комерційну таємницю в Україні: Монографія. - к.: кнт, 2007. - 240 с.
- •2 Про поняття інформації див.: ст. 200 цк і Закон України "Про інформацію".
- •До статті 506 Цивільного кодексу України
- •До статті 507 Цивільного кодексу України
- •До статті 508 Цивільного кодексу України
До статті 494 Цивільного кодексу України
1. Законодавство про інтелектуальну власність визначає свідоцтво як документ, що засвідчує правову охорону торговельної марки та надає його володільцю комплекс майнових прав. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки і продовжується за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору у встановленому порядку. Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені чинним законодавством.
У свідоцтві міститься зображення торговельної марки, перелік товарів і послуг, згрупованих за міжнародною класифікацією, на які поширюється правова охорона торговельної марки, дата початку та закінчення правової охорони марки.
2. Особа, яка бажає зареєструвати марку та отримати свідоцтво України на знак для товарів і послуг, подає заявку до центрального органу виконавчої влади з питань інтелектуальної власності, функції якого виконує Державна служба інтелектуальної власності (далі - Держслужба). Фактично заявка подається до структурного підрозділу Державної служби інтелектуальної власності - ДП "Український інститут промислової власності", який здійснює її експертизу. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу. При цьому заявка іноземної фізичної чи юридичної особи може бути подана лише через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного).
Заявка на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг складається українською мовою і повинна містити: заяву про реєстрацію знака, зображення позначення, що заявляється, та перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за Міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП).
У заяві про реєстрацію знака необхідно вказати заявника (заявників) та його адресу. У разі, якщо заявник просить охорону кольору чи поєднання кольорів як розрізняльної ознаки свого знака, то він зобов'язаний заявити про це і вказати в заяві колір чи поєднання кольорів, охорону яких він просить та подати в заявці кольорові зображення цього знака.
За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості класів МКТП, якими охоплюються зазначені в заявці товари і послуги.
3. Умовою реєстрації позначення, що заявляється як торговельна марка, є вимога його охороноздатності. Правова охорона надається марці, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на яку не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони
Чинним законодавством України встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні правової охорони. Їх можна об'єднати у три групи. До першої належить наявність у заявленому позначенні елементів, що імітують державну чи офіційну символіку (герби, прапори, офіційні назви держав, емблеми міжнародних організацій тощо). Вони можуть бути включені до позначення лише як елементи, що не охороняються за наявності згоди відповідного компетентного органу.
Іншу групу підстав відмови у правовій охороні становлять дефекти позначення, що не дають йому можливості виконувати ідентифікуючі функції. До них належать відсутність розрізняльної здатності позначення, його загальновживаність, оманливість чи вказівка лише на вид, якість, склад, кількість або властивості товарів і послуг. Наявність таких обставин є абсолютною підставою відмови у правовій охороні.
Не можуть також одержати правову охорону позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію засобами індивідуалізації чи іншими об'єктами інтелектуальної власності (торговельними маркам, комерційними найменуваннями, кваліфікованими зазначеннями походження товарів, промисловими зразками, назвами чи фрагментами з творів науки, літератури, мистецтва, іменами та псевдонімами відомих осіб). Такі марки можуть бути зареєстровані лише у випадку одержання попереднього дозволу відповідних правоволодільців.
