До статті 494 Цивільного кодексу України

1. Законодавство про інтелектуальну власність визначає свідоцтво як документ, що засвідчує правову охорону торговельної марки та надає його володільцю комплекс майнових прав. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки і продовжується за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору у встановленому порядку. Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені чинним законодавством.

У свідоцтві міститься зображення торговельної марки, перелік товарів і послуг, згрупованих за міжнародною класифікацією, на які поширюється правова охорона торговельної марки, дата початку та закінчення правової охорони марки.

2. Особа, яка бажає зареєструвати марку та отримати свідоцтво України на знак для товарів і послуг, подає заявку до центрального органу виконавчої влади з питань інтелектуальної власності, функції якого виконує Державна служба інтелектуальної власності (далі - Держслужба). Фактично заявка подається до структурного підрозділу Державної служби інтелектуальної власності - ДП "Український інститут промислової власності", який здійснює її експертизу. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу. При цьому заявка іноземної фізичної чи юридичної особи може бути подана лише через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного).

Заявка на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг складається українською мовою і повинна містити: заяву про реєстрацію знака, зображення позначення, що заявляється, та перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за Міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП).

У заяві про реєстрацію знака необхідно вказати заявника (заявників) та його адресу. У разі, якщо заявник просить охорону кольору чи поєднання кольорів як розрізняльної ознаки свого знака, то він зобов'язаний заявити про це і вказати в заяві колір чи поєднання кольорів, охорону яких він просить та подати в заявці кольорові зображення цього знака.

За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості класів МКТП, якими охоплюються зазначені в заявці товари і послуги.

3. Умовою реєстрації позначення, що заявляється як торговельна марка, є вимога його охороноздатності. Правова охорона надається марці, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на яку не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони

Чинним законодавством України встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні правової охорони. Їх можна об'єднати у три групи. До першої належить наявність у заявленому позначенні елементів, що імітують державну чи офіційну символіку (герби, прапори, офіційні назви держав, емблеми міжнародних організацій тощо). Вони можуть бути включені до позначення лише як елементи, що не охороняються за наявності згоди відповідного компетентного органу.

Іншу групу підстав відмови у правовій охороні становлять дефекти позначення, що не дають йому можливості виконувати ідентифікуючі функції. До них належать відсутність розрізняльної здатності позначення, його загальновживаність, оманливість чи вказівка лише на вид, якість, склад, кількість або властивості товарів і послуг. Наявність таких обставин є абсолютною підставою відмови у правовій охороні.

Не можуть також одержати правову охорону позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію засобами індивідуалізації чи іншими об'єктами інтелектуальної власності (торговельними маркам, комерційними найменуваннями, кваліфікованими зазначеннями походження товарів, промисловими зразками, назвами чи фрагментами з творів науки, літератури, мистецтва, іменами та псевдонімами відомих осіб). Такі марки можуть бути зареєстровані лише у випадку одержання попереднього дозволу відповідних правоволодільців.