
- •До статті 418 Цивільного кодексу України
- •До статті 421 Цивільного кодексу України
- •До статті 422 Цивільного кодексу України
- •До статті 423 Цивільного кодексу України
- •До статті 424 Цивільного кодексу України
- •До статті 425 Цивільного кодексу України
- •До статті 426 Цивільного кодексу України
- •До статті 427 Цивільного кодексу України
- •До статті 428 Цивільного кодексу України
- •До статті 429 Цивільного кодексу України
- •До статті 430 Цивільного кодексу України
- •До статті 431 Цивільного кодексу України
- •До статті 432 Цивільного кодексу України
- •До статті 433 Цивільного кодексу України
- •До статті 434 Цивільного кодексу України
- •До статті 435 Цивільного кодексу України
- •До статті 436 Цивільного кодексу України
- •До статті 437 Цивільного кодексу України
- •До статті 438 Цивільного кодексу України
- •До статті 439 Цивільного кодексу України
- •До статті 440 Цивільного кодексу України
- •До статті 441 Цивільного кодексу України
- •До статті 442 Цивільного кодексу України
- •До статті 443 Цивільного кодексу України
- •До статті 444 Цивільного кодексу України
- •До статті 445 Цивільного кодексу України
- •До статті 446 Цивільного кодексу України
- •До статті 447 Цивільного кодексу України
- •До статті 448 Цивільного кодексу України
- •До статті 449 Цивільного кодексу України
- •4. Коментована стаття визначає чотири об'єкти суміжних прав. До них належать виконання, відеограми, фонограми, програми (передачі) організацій мовлення.
- •До статті 450 Цивільного кодексу України
- •До статті 451 Цивільного кодексу України
- •До статті 454 Цивільного кодексу України
- •До статті 455 Цивільного кодексу України
- •До статті 456 Цивільного кодексу України
- •До статті 457 Цивільного кодексу України
- •1 Постанова Ради Міністрів срср від 14 березня 1947 року "Про Комітет з винаходів та відкриттів при Раді Міністрів срср".
- •До статті 458 Цивільного кодексу України
- •До статті 459 Цивільного кодексу України
- •4. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.
- •До статті 460 Цивільного кодексу України
- •1. Корисною моделлю є результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології, що відповідає двом умовам патентоспроможності - новизні та промисловій придатності.
- •До статті 461 Цивільного кодексу України
- •До статті 462 Цивільного кодексу України
- •До статті 463 Цивільного кодексу України
- •До статті 464 Цивільного кодексу України
- •До статті 465 Цивільного кодексу України
- •До статті 466 Цивільного кодексу України
- •До статті 467 Цивільного кодексу України
- •До статті 468 Цивільного кодексу України
- •До статті 469 Цивільного кодексу України
- •До статті 470 Цивільного кодексу України
- •До статті 471 Цивільного кодексу України
- •До статті 472 Цивільного кодексу України
- •До статті 473 Цивільного кодексу України
- •До статті 474 Цивільного кодексу України
- •До статті 475 Цивільного кодексу України
- •До статті 476 Цивільного кодексу України
- •До статті 477 Цивільного кодексу України
- •До статті 478 Цивільного кодексу України
- •До статті 479 Цивільного кодексу України
- •До статті 480 Цивільного кодексу України
- •До статті 481 Цивільного кодексу України
- •До статті 482 Цивільного кодексу України
- •До статті 483 Цивільного кодексу України
- •До статті 484 Цивільного кодексу України
- •До статті 485 Цивільного кодексу України
- •До статті 486 Цивільного кодексу України
- •До статті 487 Цивільного кодексу України
- •До статті 488 Цивільного кодексу України
- •До статті 489 Цивільного кодексу України
- •До статті 490 Цивільного кодексу України
- •1. Суб'єкту права на комерційне найменування належить перелік майнових прав інтелектуальної власності, зазначених у тексті коментованої статті.
- •До статті 491 Цивільного кодексу України
- •До статті 492 Цивільного кодексу України
- •До статті 493 Цивільного кодексу України
- •До статті 494 Цивільного кодексу України
- •4. З метою перевірки відповідності поданого на реєстрацію позначення умовам правової охорони проводиться формальна та кваліфікаційна експертиза заявки.
- •До статті 495 Цивільного кодексу України
- •До статті 496 Цивільного кодексу України
- •До статті 497 Цивільного кодексу України
- •До статті 498 Цивільного кодексу України
- •До статті 499 Цивільного кодексу України
- •До статті 500 Цивільного кодексу України
- •До статті 501 Цивільного кодексу України
- •До статті 502 Цивільного кодексу України
- •3. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права, передбачені законодавством України, відповідно до міжнародних договорів України чи на основі принципу взаємності.
- •До статті 503 Цивільного кодексу України
- •До статті 504 Цивільного кодексу України
- •1 Носік ю. В. Права на комерційну таємницю в Україні: Монографія. - к.: кнт, 2007. - 240 с.
- •2 Про поняття інформації див.: ст. 200 цк і Закон України "Про інформацію".
- •До статті 506 Цивільного кодексу України
- •До статті 507 Цивільного кодексу України
- •До статті 508 Цивільного кодексу України
До статті 493 Цивільного кодексу України
1. Суб'єктом права інтелектуальної власності на торговельну марку, тобто носієм суб'єктивних прав та обов'язків, що випливають з державної реєстрації марки, може бути будь-яка фізична або юридична особа.
Українське законодавство на відміну від законодавств деяких зарубіжних держав не обмежує можливість реєстрації торговельних марок лише на ім'я фізичної чи юридичної особи, що здійснює підприємницьку діяльність.
Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" зазначає, що під поняттям "особа", що вживається у даному правовому акті, слід розуміти будь-яку фізичну або юридичну особу. Тобто Закон та ЦК України не вимагає набуття суб'єктом права на торговельну марку правового статусу підприємця.
Проте, якщо ж зареєстрована торговельна марка не використовується в Україні повністю, або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва, то будь-яка особа згідно ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення його дії.
Тому суб'єкт права на торговельну марку хоча і не повинен бути підприємцем, але зобов'язаний, згідно вимог Закону, використовувати належне йому право на марку щодо товарів чи послуг для яких вона зареєстрована. Управомочена особа може реалізувати дане право як безпосередньо шляхом маркування виробленої продукції чи при надані послуг, так і через передачу (надання) права на її застосування іншому суб'єкту на підставі відповідних ліцензійних договорів. Даний висновок випливає з ч. 4 ст. 18 наведеного Закону, який вказує, що використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.
2. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права, передбачені законодавством України, відповідно до міжнародних договорів України чи на основі принципу взаємності.
Іноземні та інші особи, що проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Державною службою інтелектуальної власності реалізують свої права лише через представників, зареєстрованих згідно з Положенням про представників у справах інтелектуальної власності, яке затверджене постановою КМ України від 10.08.94 р. N 545.
3. Діюче законодавство України передбачає можливість надання правової охорони знаку, зареєстрованому на ім'я декількох суб'єктів - колективної марки. На зазначену обставину вказує Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", який у ч. 5 ст. 5 зазначає, що право на одержання свідоцтва має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники. Тобто, на законодавчому рівні закріплюється належність знаку об'єднанню осіб. Такий знак, що належить не одній особі, а об'єднанню у цілому, прийнято ідентифікувати як колективний.
Більш детально регулюється зазначене питання Правилами складання та подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затвердженими наказом від 28.07.95 N 116. Правила не містять визначення колективного знаку, але у загальному окреслюють процедуру його реєстрації.
Згідно п. 2.1.32 Правил, якщо об'єднання осіб, що заявляє на реєстрацію знак для товарів і послуг зі спільними характерними ознаками, бажає зареєструвати знак як колективний, така можливість може бути надана з урахуванням положень Паризької конвенції. У цьому випадку до заявки додається статут колективного знака.
У свою чергу, стаття 7 bis Паризької конвенції закріплює, що країни Паризького Союзу (його утворюють країни, що підписали Конвенцію) зобов'язуються приймати заявки на реєстрацію та охороняти колективні знаки, що належать колективам, існування яких не суперечить закону країни походження, навіть якщо ці колективи не є власниками промислового чи торговельного підприємства.
При цьому кожна країна сама визначає особливі умови охорони колективного знака і може відмовити в охороні, якщо цей знак суперечить громадським інтересам.
Особливістю колективних торговельних марок є їх належність не конкретному члену, а організації в цілому. Лише остання має весь комплекс прав інтелектуальної власності на колективне позначення. Членам організації надається лише право у порядку та на умовах, визначених статутом колективного знаку, використовувати останній у процесі здійснення своєї підприємницької діяльності.
Характерною рисою правового режиму колективних торговельних марок є неможливість відчуження або передачі права на їх використання іншій особі, яка не входить до об'єднання, на ім'я якого було видане свідоцтво про реєстрацію колективної марки.
ГК України також дає визначення торговельної марки, права на яку належать декільком особам. Відповідно до ст. 158 торговельна марка, право на яку належить кільком особам, - це марка, що відрізняє товари і послуги учасників об'єднання підприємств (торговельна марка об'єднання, спільна торговельна марка) від однорідних товарів і послуг інших суб'єктів господарювання, або використовується спільно кількома суб'єктами в інших випадках, передбачених законом.