До статті 486 Цивільного кодексу України

1. Коментована стаття визначає коло суб'єктів права інтелектуальної власності на сорт рослин та породу тварин, якими можуть бути первинні суб'єкти зазначеного права, у яких це право виникає вперше (автор сорту рослин, породи тварин) та похідні суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин чи породу тварин, до яких це право переходить на підставі договору або закону (спадкоємці та інші правонаступники, ліцензіати, володільці патентів тощо). Особливості правового становища суб'єктів права інтелектуальної власності на сорт рослин конкретизуються в Законі України "Про охорону прав на сорти рослин" та інших нормативно-правових актах. Водночас правове становище суб'єктів права інтелектуальної власності на породу тварин залишаються законодавчо не визначеними.

2. Одним із основних суб'єктів права інтелектуальної власності на сорт рослин є автор сорту. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" автор сорту (селекціонер) - це людина, яка безпосередньо вивела або виявила і поліпшила сорт. Вона набуває особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин від дати державної реєстрації прав на сорт. Не визнаються авторами сорту фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення сорту, а тільки надали автору (авторам) технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при створенні сорту і/або оформленні заявки.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин не відчужуються, не передаються і діють безстроково. Автор сорту має право за своєю вимогою одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин. Автор сорту має право пропонувати назву створеного ним сорту і включати до назви своє ім'я. Автори сорту, який є результатом їх спільної творчої праці, мають однакові права, якщо інше не передбачено письмовим договором між ними.

3. Відповідно до норм чинного законодавства особа, визнана автором сорту, має право: а) перешкоджати іншим особам привласнювати та спотворювати його авторство; б) вимагати не розголошувати його ім'я як автора сорту і не зазначати його у публікаціях; в) вимагати зазначення свого імені під час використання сорту, якщо це практично можливо. Цей перелік особистих немайнових прав автора не є вичерпним. Привласнення авторства є порушенням особистих немайнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин і тягне за собою юридичну відповідальність.

4. Іншими особами, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин за договором чи законом можуть бути володілець патенту, власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту, ліцензіат, спадкоємець або інший правонаступник, суб'єкти, яким надається право на вільне використання сорту рослин, тощо. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" володілець патенту - це особа, якій належить впродовж визначеного цим Законом строку і засвідчені патентом майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин. Володілець патенту має право заповісти свої майнові права на сорт у спадщину.

Власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту - це особа, якій належить впродовж визначеного згаданим Законом строку і засвідчене свідоцтвом про державну реєстрацію сорту майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин. Володілець патенту може видати будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання сорту на підставі ліцензійного договору. За ліцензійним договором володілець патенту (ліцензіар) передає право на використання сорту іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені ліцензійним договором.

Будь-яка особа має право розмножувати у своєму господарстві, і це не вважається порушенням майнових прав володільця патенту, для власних потреб зібраний матеріал, одержаний нею у своєму господарстві вирощуванням сорту, що охороняється, за умови належності сорту до одного з ботанічних родів і видів, визначених в Законі України "Про охорону прав на сорти рослин".