До статті 426 Цивільного кодексу України

Способи використання об'єкта інтелектуальної власності можуть передбачатись Цивільним кодексом України чи іншими нормативно-правовими актами, однак вони не повинні порушувати чинне законодавство.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Найпоширенішими способами здійснення своїх прав є використання та розпорядження об'єктами права інтелектуальної власності.

Використанням об'єкта права інтелектуальної власності є можливість вилучати корисні властивості з такого об'єкта. Розпорядженням - можливість на власний розсуд вирішувати долю об'єкта інтелектуальної власності.

Треті особи мають право використовувати об'єкти інтелектуальної власності лише з дозволу особи, яка має на це виключне право, тобто з дозволю творця. Таким дозволом є ліцензія. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності та вимоги до них передбачаються ст. 1107 - 1114 та ст. 1115 - 1129 Цивільного кодексу України.

До статті 427 Цивільного кодексу України

Суб'єкт права інтелектуальної власності має виключне право дозволяти використання належного йому об'єкта іншим особам. Свої права суб'єкт права інтелектуальної власності може передати повністю або частково. Умови передачі майнових прав інтелектуальної власності визначаються у договорі, в такому договорі обов'язково повинно зазначатись, які саме майнові права передаються. Передача прав, як правило, здійснюється на підставі ліцензійного договору. Такі договори укладаються на умовах виключної або невиключної ліцензії. За невиключною ліцензією ліцензіар надає іншій особі (ліцензіату) право використовувати об'єкт, при цьому за першим зберігається право використовувати даний об'єкт на власний розсуд і надавати дозвіл на використання такого об'єкта іншим особам.

За виключною ліцензією ліцензіар передає іншій особі виключне право на використання певного об'єкта інтелектуальної власності, а сам не має права на використання такого об'єкта і на надання дозволу на його використання іншій особі.

Таким дозволом є ліцензійний договір, в якому визначаються всі умови передачі прав на об'єкт інтелектуальної власності, визначаються права, які передаються. Вимоги до ліцензійних договорів передбачені у спеціальній главі Цивільного кодексу України.

Крім ліцензійного договору, права на об'єкти інтелектуальної власності можуть передаватись за договором комерційної концесії. Вимоги до зазначеного виду договорів та порядок їх укладання містяться в главі 76 Цивільного кодексу України.

До статті 428 Цивільного кодексу України

Право інтелектуальної власності на один і той самий об'єкт може належати кільком особам одночасно, особам, спільною працею яких було створено такий об'єкт. Таке право може належати також працівникові і роботодавцю на об'єкт, який було створено в результаті виконання трудового договору.

Відносини, що виникають між двома або більше суб'єктами права інтелектуальної власності, здійснюються на підставі договору між зазначеними особами. У випадку коли договору між співвласниками не існує, рішення щодо долі об'єкта приймаються спільно на підставі положень, які визначають режим права спільної власності.