До статті 468 Цивільного кодексу України

1. Підставами для дострокового припинення дії патенту є відмова патентовласника або несплата збору за підтримання чинності патенту. Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на використання цих об'єктів, такі збитки підлягають відшкодуванню особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом

2. Чинність достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути відновлено за заявою колишнього патентовласника у разі встановлення такої можливості чинним законодавством. Так, річний збір за підтримання чинності патенту сплачується за кожний рік його дії починаючи від дати подання заявки. Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено. Проте річний збір за підтримання чинності патенту може бути сплачений протягом 12 місяців після закінчення встановленого строку. У цьому випадку розмір річного збору збільшується на 50 відсотків. При сплаті збору дія патенту та майнових прав на винахід, корисну модель або промисловий зразок відновлюється.

3. Будь-яке посягання на права власника патенту тягне за собою відповідальність згідно чинного законодавства України. На вимогу власника патенту таке порушення має бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки. Крім патентовласника вимагати поновлення порушених прав може також особа, яка придбала ліцензію.

Правовими актами передбачений достатньо широкий арсенал засобів захисту прав на винахід та корисну модель у разі їх порушення, оспорювання чи невизнання, який включає можливість захисту порушеного права в адміністративному і судовому порядку, відшкодування моральної шкоди і упущеної вигоди.

Зокрема, суди відповідно до їх компетенції розв'язують спори про авторство на винахід або корисну модель, встановлення факту їх використання, встановлення власника патенту, порушення прав власника патенту, укладання та виконання ліцензійних договорів, право попереднього користування, компенсації та інші спори, пов'язані з об'єктами патентних прав.

Власник патенту може вимагати поновлення чинності достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності у судовому порядку.

До статті 469 Цивільного кодексу України

1. Патент на винахід чи корисну модель може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого винаходу, корисної моделі або промислового зразка умовам патентоздатності; б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці; в) порушення вимог щодо патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах; г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

У судовому порядку патент на промисловий зразок може бути визнано недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності; б) наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці; в) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

При визнанні патенту чи його частини недійсними Держслужба повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Вищий господарський суд у своїх рекомендаціях "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 10.06.2004 р. N 04-5/1107 підкреслює ряд обставин, які мають враховуватися при застосуванні норм законодавства про захист патентних прав:

- за патентно-правовою системою охорони захист прав інтелектуальної власності надається проти будь-якого несанкціонованого використання іншою особою об'єкта права інтелектуальної власності, зокрема промислового зразка, корисної моделі, винаходу (крім передбачених законом випадків вільного використання чужих охоронюваних об'єктів) незалежно від того, чи був цей охоронюваний зразок, модель, винахід свідомо використаний іншою особою або ці об'єкти були створені іншою особою в результаті її власної творчої діяльності, але вже після публікації відомостей про видачу відповідного патенту про їх охорону. Тому будь-яке несанкціоноване використання прав інтелектуальної власності на зазначені об'єкти іншими особами є встановленим фактом позадоговірного порушення патентних прав, яке відповідно до закону не доводиться при розгляді справи.

- особливістю процесу доказування у справах про порушення прав інтелектуальної власності на винахід є правова презумпція, встановлена у частині другій статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі". Згідно з цією нормою будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутності доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог: продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим; існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятих зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту.

Отже за цією нормою патентовласника звільнено від доказування факту виготовлення нового продукту іншою особою із застосуванням запатентованого процесу. Відповідно до частини п'ятої статті 35 ГПК факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку. Тому тягар доказування протилежного покладається на іншу особу, яка виготовила цей продукт.

- відповідно до пункту 3 статті 22 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" не визнається порушенням прав, що надаються патентом, введення в цивільний оборот виробу, виготовленого із застосуванням запатентованого промислового зразка, після введення цього виробу в цивільний оборот власником патенту чи з його спеціального дозволу. Тому виключні права власника патенту порушуються, якщо особа, не маючи патенту або дозволу (ліцензії) на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору, вперше вводить в цивільний оборот конкретний виріб або партію виробів, виготовлених із застосуванням цього промислового зразка, навіть у разі коли до моменту цього введення в оборот власником патенту вже здійснювались операції з аналогічними партіями товару.

2. Оскільки патент на корисну модель видається за результатами формальної експертизи, то з метою визнання його недійсним будь-яка особа може подати до Держслужби клопотання про проведення експертизи запатентованої корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності. Негативний висновок кваліфікаційної експертизи щодо умов патентоздатності корисної моделі не означає автоматичне визнання патенту недійсним. Він може бути визнаний недійсним лише у судовому порядку. У такому випадку висновок кваліфікаційної експертизи не буде мати наперед встановленої сили та розцінюватися судом разом з іншими доказами по справі.

Вищий господарський суд України у своїх рекомендаціях від 29.03.2005 N 04-5/76 "Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності" вказує, що у вирішенні спорів про захист права інтелектуальної власності на винахід чи корисну модель господарським судом залежно від обставин справи та суті спору лише за допомогою експертного дослідження можуть бути встановлені фактичні дані про: наявність новизни винаходу чи корисної моделі на дату подання заявки на видачу патенту або, якщо заявлено пріоритет, на дату пріоритету; наявність у винаходу винахідницького рівня, тобто чи не випливає він явно з рівня техніки; наявність у формулі запатентованого винаходу (корисної моделі) усіх ознак, які були у поданій заявці. Розгляд справи про визнання патенту недійсним передбачає проведення судової експертизи щодо патентоспроможності відповідного технічного рішення на дату подання заявки або на дату пріоритету.

При цьому як зазначається в оглядовому листі Вищого господарського суду від 14.02.2007 р. N 01-8/78 висновок спеціаліста з питань, зокрема, розробки та виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, наданий поза межами проведення судової експертизи, не є експертним, а тому не може бути прийнятий судом як висновок експерта.

3. У випадку визнання патенту недійсним права, що випливають з державної реєстрації, вважаються такими, що не набрали чинності, а отже всі подальші дії з патентом з моменту його видачі не мають чинності. Тому патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.