До статті 424 Цивільного кодексу України

Майновими правами інтелектуальної власності є права, які мають економічний зміст. Всі майнові права можна поділити на виключні і невиключні. До виключних прав відносяться: право дозволяти використання об'єкта інтелектуальної власності і право перешкоджати неправомірному використанню такого об'єкта, у тому числі забороняти таке використання. До невиключних майнових прав відносяться: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності та інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Використання об'єкта права інтелектуальної власності може здійснюватися будь-яким способом в межах закону.

Право дозволяти використання об'єкта інтелектуальної власності полягає в праві суб'єкта права інтелектуальної власності розпоряджатися таким об'єктом на свій власний розсуд.

Виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єктів права інтелектуальної власності полягає також в можливості забороняти таке використання. Таке перешкоджання може бути лише в межах закону, тобто способами, які не заборонені законодавством.

До інших майнових прав інтелектуальної власності можна віднести право розпоряджатись об'єктами інтелектуальної власності, право відчужувати об'єкт, право подарувати, здати в оренду та інші права.

Чинне законодавство України може передбачати винятки та встановлювати обмеження у використанні майнових прав, однак у будь-якому випадку творець повинен мати можливість для нормальної реалізації прав інтелектуальної власності. Крім того, у передбачених законом випадках суб'єкт права інтелектуальної власності може бути позбавлений цих прав.

Частина 3 коментованої статті визначає, що майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах. Для цього їх вартість повинна бути визначена в грошових одиницях. Порядок оцінки майнових прав інтелектуальної власності визначається Національним стандартом N 4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1185. Відповідно до зазначеного нормативного акта для проведення оцінки майнових прав інтелектуальної власності застосовуються дохідний, порівняльний і витратний методичні підходи. Об'єктами оцінки є майнові права інтелектуальної власності, які належать до об'єктів у нематеріальній формі.

Слід відзначити, що нормативно-правовими актами з питань оцінки можуть встановлюватись особливості застосування та порядок визначення оціночної вартості майнових прав інтелектуальної власності.

До статті 425 Цивільного кодексу України

Строк чинності прав на об'єкти інтелектуальної власності є різним для різних об'єктів. Особисті немайнові права є необмеженими у часі. В той же час майнові права чинні протягом спеціально встановленого часу, після закінчення строку чинності таких прав будь-яка третя особа має право використовувати чи відтворювати об'єкт права інтелектуальної власності.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України встановлені наступні строки чинності майнових прав інтелектуальної власності:

1. строк чинності майнових прав інтелектуальної власності спливає через сімдесят років, що відраховується з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього співавтора;

2. строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через п'ятдесят років, що відраховується з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, а за відсутності такого запису - з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання;

3. строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму, відеограму спливає через п'ятдесят років, що відраховуються з 1 січня року, наступного за роком її опублікування, а за відсутності такого опублікування протягом п'ятдесяти років від дати її вироблення - з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми;

4. строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення спливає через п'ятдесят років, що відраховуються з 1 січня року, наступного за роком її першого здійснення.

Майнові права на винахід, корисну модель та промисловий зразок, компонування інтегральних мікросхем, на сорти рослин і породи тварин мають певну специфіку, про що йдеться у відповідних розділах Цивільного кодексу України.

Цивільним кодексом України, законами України про інтелектуальну власність можуть бути передбачені випадки дострокового припинення майнових прав інтелектуальної власності, крім того власник охоронного документа на об'єкт інтелектуальної власності може сам відмовитись від своїх прав на такий об'єкт.