До статті 451 Цивільного кодексу України

1. Для виникнення та здійснення суміжних прав чинне законодавство не вимагає дотримання будь-яких формальностей. Права на виконання, фонограми чи відеограми виникають на підставі факту здійснення відповідного звуко- або відеозапису. Суміжні права виникають внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, відеограми, оприлюднення передачі організації мвлення.

На відміну від об'єктів патентного права виконанням, фонограмам,відеограмам та організації мовлення надається правова охорона з моменту їх першого здійснення. Реалізація суміжних прав також не потребує проведення будь-яких додаткових процедур реєстрації чи патентування як підстави засвідчення факту створення об'єкта правової охорони.

2. Виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми для сповіщення про свої суміжні права на фонограмах, відеограмах і всіх їх примірниках, що розповсюджуються на законних підставах, або їх упаковках можуть використовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак встановлений ст. 37 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та складається з трьох елементів:

- латинська літера "P", обведена колом;

- імена (назви) осіб, які мають щодо цих фонограм (відеограм) суміжні права;

- рік першої публікації фонограми (відеограми).

Знак охорони суміжних прав необхідно відрізняти від торговельної марки та логотипу телерадіоорганізації чи виробника фонограми чи відеограми.

Зокрема, згідно ст. 46 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" під час трансляції телепередач телерадіоорганізація використовує логотип, тобто фірмовий, торговий знак у формі будь-якої комбінації позначень (слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів), що придатна для вирізнення програм чи передач однієї телерадіоорганізації від іншої або інші вихідні дані (найменування, позивні, емблему).

Відповідно до ст. 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Таким чином, торговельна марка є індивідуальним позначенням, що використовується для вирізнення товарів (послуг) різних товаровиробників. Торговельна марка та інші позначення можуть бути використані телерадіоорганізацією для вирізнення своїх програм та передач.

У свою чергу, знак охорони суміжних прав складається з ряду обов'язкових елементів, який застосовують виробники фонограм та відеограм, який видозмінюється лише у частині найменування суб'єкта та року створення фонограми та відеограми.

За відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником фонограми чи відеограми вважаються особи, імена (назви) яких зазначені на фонограмі,відеограмі та їх примірниках або на їх упаковці.

Незважаючи на те, що коментована стаття вказує на виникнення суміжних прав з моменту першого здійснення виконання, вироблення фонограми чи відеограми та першого здійснення передачі організації мовлення, слід враховувати, що перебіг строку чинності майнових прав на зазначені об'єкти спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, опублікування фонограми чи відеограми або першого здійснення передачі організації мовлення (ст. 456 ЦК України).

до статті 452 Цивільного кодексу України

1. Крім особистих немайнових прав виконавці, виробники фонограм та відеограм та організації мовлення мають комплекс майнових прав інтелектуальної власності на створені ними об'єкти. До них належать право на використання об'єкта суміжних прав, виключне право дозволяти його використання іншими особами, право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання та інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законодавством.

Незважаючи на поділ ст. 452 ЦК України майнових прав інтелектуальної власності на виключні та невиключні, Закон України "Про авторське право і суміжні права" характеризує виключні права як майнові права особи, яка має щодо виконання, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми суміжні права на використання цих об'єктів суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах встановленого строку. Тому згідно чинного законодавства всі майнові права інтелектуальної власності на об'єкти суміжних прав мають виключний характер.

Виключність майнових прав не означає відсутність будь-яких їх обмежень. Зокрема, відповідно до ст. 42 Закону допускаються використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення, якщо задовольняються такі умови: а) відтворення зазначених об'єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень; б) право на відтворення не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України; в) за суб'єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників. Таке використання об'єктів суміжних прав без згоди суб'єктів суміжних прав є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб'єктів авторського права і суміжних прав.

2. Чинне законодавство широко визначає зміст права на використання об'єктів суміжних прав. Так, майновим правом виконавця на використання виконання охоплюється його виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам: публічне сповіщення своїх незафіксованих виконань (прямий ефір); фіксацію у фонограмах чи відеограмах своїх раніше незафіксованих виконань; відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх виконань, зафіксованих без їх згоди у фонограмі чи відеограмі, чи за їх згодою, але якщо відтворення здійснюється з іншою метою, ніж та, на яку вони дали свою згоду; розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, шляхом першого продажу або іншої передачі права власності у разі, коли вони при першій фіксації виконання не дали дозволу виробнику фонограми (виробнику відеограми) на її подальше відтворення; комерційний прокат, майновий найм своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, якщо при фіксації не було їх згоди на комерційний прокат і майновий найм, навіть після розповсюдження виконань,здійсненого виробником фонограми (відеограми) або за його дозволом; розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмах чи відеограмах, через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором, якщо при першій фіксації виконання не було їх згоди на такий вид розповсюдження. Зміст права використання розкривається у ст. ст. 453 - 455 ЦК України.

3. До інших майнових прав, встановлених законом про які йде мова у коментованій статті належить право на винагороду. Згідно ст. 42 Закону виробники фонограм і відеограм та інші особи, що мають авторське право і (або) суміжні права у разі за відтворення третіми особами в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках мають право на одержання винагороди.

Виплата такої винагороди здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім випадків, встановлених законодавством.

Розміри таких відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Держслужбою інтелектуальної власності організаціям колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.

Постановою КМ України "Про затвердження розміру винагороди(роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати" від 18.01.2003 N 71 встановлені розміри винагороди за використання фоно- та відеограм, які, як правило, визначаються у відсотковому відношенню до доходів одержаних від діяльності, у процесі якої здійснюється використання комерційною метою об'єктів суміжних прав.

4. Суб'єкти суміжних прав можуть передати або надати окремі майнові права на виконання, фонограми чи відеограми або програми організацій мовлення іншим особам. Розпорядження майновими правами на об'єкти суміжних прав здійснюється на підставі встановлених главою 75 ЦК України договірних конструкцій у формі ліцензії, ліцензійного договору, договору про передачу майнових прав інтелектуальної власності. Такі договори повинні укладатися в простій письмовій формі з урахуванням встановлених Законом України "Про авторське право і суміжні права" особливостей та істотних умов.

Зокрема, ст. 33 Закону особливо підкреслює, що майнові права на використання твору, які передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як передані суб'єктом авторського права, вважаються такими, що не передані, і зберігаються за ним.

Майнові права виробників фонограм і виробників відеограм можуть передаватися іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання фонограми (відеограми), розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору, строк використання фонограми (відеограми), територія, на яку розповсюджуються передані права тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені постановою КМ України "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав" від 18.01.2003 р. N 72. Майнові права виробника фонограми чи відеограми, який є юридичною особою,можуть бути також передані іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи - суб'єкта суміжних прав.

до статті 453 Цивільного кодексу України

1. Чинне законодавство надає широкі можливості виконавцю щодо здійснення ним дій, пов'язаних з виконанням твору. Насамперед, виконавець вправі самостійно виконувати, тобто доводити до відома публіки, певний твір. Виконавцеві належить право оприлюднення, тобто здійснена за згодою автора чи суб'єкта суміжних прав дія, що вперше робить твір доступним для публіки шляхом опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення тощо.

Передбачені змістом коментованої статті права виконавця деталізуються у ст. 39 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

2. Виконавець має право дозволяти чи забороняти іншим особам: публічне сповіщення своїх незафіксованих виконань (прямий ефір); фіксацію у фонограмах чи відеограмах своїх раніше незафіксованих виконань; відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх виконань, зафіксованих без їх згоди у фонограмі чи відеограмі, чи за їх згодою, але якщо відтворення здійснюється з іншою метою, ніж та, на яку вони дали свою згоду; розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, шляхом першого продажу або іншої передачі права власності у разі, коли вони при першій фіксації виконання не дали дозволу виробнику фонограми (виробнику відеограми) на її подальше відтворення; комерційний прокат, майновий найм своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, якщо при фіксації не було їх згоди на комерційний прокат і майновий найм, навіть після розповсюдження виконань, здійсненого виробником фонограми (відеограми) або за його дозволом; розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмах чи відеограмах, через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором, якщо при першій фіксації виконання не було їх згоди на такий вид розповсюдження.

Виконавець може надати дозвіл на використання свого виконання в аудіовізуальному творі. Проте у цьому випадку він повинен передати організації, яка здійснює виробництво аудіовізуального твору, або продюсеру аудіовізуального твору майнові права на виконання, якщо інше не передбачено договором. Якщо виконавець під час першої фіксації виконання дозволить виробнику фонограми чи виробнику відеограми її подальше відтворення, вважається, що він передав виробнику фонограми чи відеограми виключне право на розповсюдження фонограм, відеограм і їх примірників способом першого продажу. При цьому виконавець зберігає право на одержання справедливої винагороди за зазначені види використання свого виконання через організації колективного управління або іншим способом.

3. Майнові права виконавців можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання виконань, розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору і використання виконань, територія, на яку розповсюджуються передані права тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені постановою КМ України "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав" від 18.01.2003 р. N 72.

4. Законом встановлені обмеження майнових прав виконавців. Так, допускається використання виконань, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, якщо відтворення виконань здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень; право на відтворення, не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України та за суб'єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників. Таке використання об'єктів суміжних прав без згоди суб'єктів суміжних прав є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб'єктів авторського права і виконавців.