Встановив:

Позивач звернулася до відповідача з позовом про розлучення де зазначив, що подальше спільне життя з позивачем суперечить її інтересам, вони більше п’яти місяців разом не живуть.

В судовому засіданні позивач просила задовольнити свій позов.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відповідно до телефонограми позов визнав.

Суд вислухавши позивача та дослідивши матеріали справи вважає, що позов задовольнити можливо, зважаючи на те, що сторони наполягають на розлученні, миритися не бажають, довгий час разом не живуть, неявку відповідача в судове засідання суд розцінює як небажання зберегти шлюб.

Керуючись ст. ст. 105, 112 СК України, 11, 14, 57, 60, 208, 214, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розлучення задовольнити.

Шлюб, зареєстрований Хрестищенською сільською радою Красноградського району Харківської області ІНФОРМАЦІЯ_1 між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 – розірвати.

Стягнути зі сторін держмито в дохід держави у розмірі по 10 (десять) грн за отримання свідоцтва про розірвання шлюбу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд, шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з поданням її копії до апеляційної інстанції в порядку визначеному ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя __________________

3. Зразок додаткового рішення суду першої інстанції

Додаткове рішення про розподіл судових витрат

21 травня 2006 р. м.Харків

Київський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді Петрова В.Г.,

секретаря Іванової О.Г.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву П.В.І. про ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат,

Встановив:

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 1 квітня 2006 року частково задоволений позов П.В.І. до П.Л.Ю. про визнання права власності на 1\2 частину жилого будинку, про реальний поділ будинку і зустрічний позов П.Л.Ю. про визнання права власності на жилий будинок.

П.В.І. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що судом не було вирішено питання про судові витрати і просить відшкодувати йому в повному обсязі судовий збір у розмірі 250 грн., оплату судово-технічної експертизи 350 грн. і послуг адвоката – 500 грн.

У судовому засіданні заявник підтримав свою заяву, П.Л.Ю. прохання не визнала, пояснивши, що нею також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 260 грн.

Суд, вислухавши сторони, розглянувши документи, що підтверджують понесені сторонами судові витрати, вважає за можливе ухвалити додаткове рішення у відповідно до положення п. 4 ст. 220 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджується позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Статтею 84 ЦПК України передбачено, що витрати пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Зі справи вбачається, що позивач поніс витрати в загальній сумі 1100 грн., з них 500 грн. – витрати на правову допомогу. Його позов задоволений частково, визнано право власності на 3\10 частини житлового будинку, в частині 2\10 – відмовлено. Пропорційно до цього йому підлягає присудженню 3\5 частини понесених ним витрат зі сплати судового збору і експертизи, що становить 360 грн.

Витрати на правову допомогу, розмір яких не виходить за граничний розмір, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, оскільки рішення ухвалено на користь позивача, за ним визнано право власності на частину будинку і проведений поділ будинку в натурі, у задоволенні вимог відповідачки на весь будинок відмовлено.

Таким чином, на користь позивача підлягає присудженню витрати в загальній сумі 860 гривень.

Зустрічний позов П.Л.Ю. задоволений частково, її неоспорюване позивачем право на половину будинку збільшено до 7\10 частин, тобто на 2\10, в праві на інші 3\10 частини відмовлено. Тому їй підлягає присудженню 2\5 частини витрат зі сплати судового збору, що від суми в 260 грн. становить 104 грн.

Із зарахуванням взаємних вимог підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача на відшкодування судових витрат 756 грн.

Керуючись ст. ст. 84,88,220 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з П.Л.Ю. на користь П.В.І. для відшкодування судових витрат 756 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя __________________

4. Зразок окремої ухвали суду першої інстанції