Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій

Навчальна мета: уміти виконати внутрішньошкірну ін'єкцію; продезінфікувати шприци та голки після використання.

Виховна мета: усвідомити значення доброзичливої, спокійної бесіди з хворим для запобігання почуттю страху перед ін'єкцією.

Початковий обсяг знань: знати призначення внутрішньошкірних ін'єкцій.

Оснащення:

1) стерильні шприци ємкістю 1 — 2 мл;

2) стерильні голки завдовжки 15 мм, діаметром 0,4 мм;

3) стерильні ватні тампони;

4) 70 % розчин етилового спирту;

5) лікарські препарати в ампулах, флаконах;

6) гумові рукавички.

Призначення внутрішньошкірних ін'єкцій. Внутрішньошкірні ін'єкції призначають для місцевого знеболювання та діагностування туберкульозу (проба Манту), ехінококозу (проба Каццоні), бруцельозу (проба Бюрне), профілактики правця.

Для діагностичних проб використовують переважно шкіру внутрішньої поверхні передпліччя.

Послідовність дій під час виконання процедур

Виконання внутрішньошкірної ін'єкції

1. Підготовку рук, збирання шприца, набирання ліків проведіть за загальноприйнятими правилами.

2. Хворого посадіть або покладіть на спину.

3. Місце ін'єкції (середня третина внутрішньої поверхні передпліччя) продезінфікуйте двома стерильними ватними тампонами, зволоженими 70 % розчином етилового спирту.

4. Шприц візьміть у праву руку так, щоб II палець утримував муфту голки, кінчики решти пальців підтримували циліндр.

5. Після висихання шкіри лівою рукою обхопіть передпліччя хворого знизу і злегка розтягніть шкіру або І пальцем лівої руки трохи натягніть шкіру нижче від місця ін'єкції.

6. Тримаючи шприц із голкою зрізом догори й майже паралельно до поверхні шкіри, вколіть голку так, щоб у шкіру занурився її зріз.

7. Лівою рукою повільно натисніть на поршень і введіть вміст шприца. При правильному введенні на місці ін'єкції утвориться папула білуватого кольору, яка нагадує лимонну шкірку.

8. Після введення ліків вийміть голку і до місця ін'єкції прикладіть стерильний ватний тампон.

Запам'ятайте! Категорично забороняється використовувати той самий шприц, замінюючи лише голки, для введення ліків декільком хворим.

Дезінфекція шприців і голок після їх використання

1. Шприци та голки після використання промийте водою або дезінфекційним розчином (3 % розчин хлораміну) в окремій ємкості.

2. Замочіть шприци в розібраному вигляді, не знімаючи голки, в 3 % розчині хлораміну на 60 хв.

3. Промийте шприци та голки під проточною водою, висушіть і здайте шприци і голки одноразового використання в утильсировину, а шприци багаторазового використання — у централізоване стерилізаційне відділення.

4. Промивну воду перекип'ятіть протягом 30 хв або засипте сухим хлорним вапном з розрахунку 200 г вапна на 1 л промивної води й витримайте протягом години, потім вилийте воду в каналізацію.

Запам'ятайте! Промивання використаних шприців і голок здійснюють у гумових рукавичках.

Техніка підшкірних ін'єкцій

Навчальна мета: уміти ввести лікарську речовину підшкірне; увести підшкірне олійні розчини.

Виховна мета: уміти знайти зручне положення хворого і чітко виконати ін'єкції для запобігання і зменшення болю.

Початковий обсяг знань: знати перевагу підшкірного введення ліків; протипоказання до підшкірних ін'єкцій; ділянки тіла, які частіше використовують для ін'єкцій.

Оснащення:

1) стерильні шприци ємкістю 1, 2, 5 мл, голки завдовжки 2,5 — 4 см;

2) стерильні ватні тампони, серветки;

3) 70 % розчин етилового спирту;

4) лікарські препарати в ампулах, флаконах;

5) пилочка;

6) ниркоподібний лоток;

7) гумові рукавички.

Перевага підшкірного введення ліків. Підшкірні ін'єкції забезпечують відносно швидке (через 20 хв) всмоктування лікарських препаратів у загальне коло кровообігу. Найчастіше вводять розчин ліків, які швидко всмоктуються в підшкірній жировій клітковині і не справляють на неї подразнювальної дії.

Протипоказані підшкірні ін'єкції в разі глибоких змін шкіри, опіків, поранень у тих ділянках, де треба робити укол, а також у разі вираженого набряку та рубцевих змін підшкірної жирової клітковини.

Ділянки тіла, які частіше використовують для ін'єкцій. Для підшкірних ін'єкцій частіше використовують зовнішню поверхню плеча, підлопаткові ділянки, передньозовнішню поверхню стегна, латеральні поверхні живота на рівні пупка. У цих ділянках шкіру та підшкірну жирову клітковину легко захопити в складку, до того ж відсутня небезпека пошкодження великих судин і нервів. Підшкірно вводять 1 — 2 мл розчину, максимальний об'єм не повинен перевищувати 5 мл.

Уникайте ділянок з ямками або вузлами, утвореними внаслідок ліподистрофій, оскільки вони можуть стати причиною зниженої абсорбції та ефективності лікарських засобів.