
- •Мистецтво спілкування в медсестринстві. Навчання сестринської справи. Сестринська педагогіка
- •Класифікація пацієнтів за типами з погляду клінічної психології
- •Фаховий тип поведінки медичних сестер
- •Типи запитань під час проведення інтерв'ю з пацієнтом
- •Навички слухати пацієнта
- •Рекомендації медичній сестрі щодо проведення бесіди з пацієнтом
- •Типи лікувально-профілактичних закладів лікувально-охоронний режим медичних закладів
- •Первинна медико-санітарна допомога
- •Вторинна медична допомога
- •Третинна медична допомога
- •Безпечне лікарняне середовище. Запобігання розвитку травм у пацієнта. Біомеханіка тіла, переміщення пацієнта у ліжку
- •Запобігання травмам та іншим нещасним випадкам у хворих
- •Травми хворих з високим ризиком нещасних випадків
- •Біомеханіка тіла і переміщення пацієнта в ліжку
- •Поетапне переміщення хворого в ліжку
- •Переміщення безпорадного хворого в ліжку (бере участь одна медична сестра)
- •Підтримування пацієнта під час піднімання (виконують дві особи)
- •Підтримування хворого методом "захват через руку" (виконує одна медична сестра)
- •Підтримування пацієнта методом "захват при піднятому лікті" (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Підтримування пацієнта методом "пахвовий захват" (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Підтримування пацієнта за пояс (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Підтримування хворого під час ходіння (виконує одна медична сестра)
- •Піднімання голови та плечей пацієнта (виконує одна медична сестра)
- •Піднімання хворого в ліжку методом "піднімання плечем — австралійське піднімання" (виконують дві особи, пацієнт може допомагати)
- •Переміщення пацієнта до узголів'я на широкому ліжку (виконують дві особи)
- •Переміщення пацієнта до узголів'я за допомогою підкладної пелюшки на ліжку зі змінною висотою (виконують дві особи)
- •Переміщення пацієнта до узголів'я ліжка (виконують дві особи, пацієнт може допомагати)
- •Переміщення пацієнта до узголів'я ліжка (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Переміщення пацієнта до узголів'я, що опускається за допомогою простирадла (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення безпомічного хворого до узголів'я ліжка (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення пацієнта на край ліжка (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Переміщення пацієнта з положення лежачи на боці в положення сидячи з опущеними ногами (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення хворого з положення сидячи на ліжку з опущеними ногами на стілець (на функціональне крісло-каталку, яка має знімну підставку для ніг; виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Переміщення пацієнта з положення сидячи на ліжку з опущеними ногами на крісло-каталку, яка має нерухому (незнімну) підставку для ніг (виконують дві особи, пацієнт може допомагати)
- •Розміщення хворого в кріслі-каталці (виконують дві особи)
- •Переміщення пацієнта з ліжка на стілець (виконують дві особи методом піднімання плечем; пацієнт може сидіти, але не може пересуватися самостійно за допомогою ніг)
- •Переміщення хворого з ліжка на стілець без підлокітників чи спинки (виконують дві особи методом "захват через руку"; пацієнт може сидіти, але не може самостійно пересуватися за допомогою ніг)
- •Піднімання пацієнта зі стільця за допомогою розгойдування і переміщення його на інший стілець, крісло чи ліжко (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення пацієнта з положення сидячи на стільці в положення лежачи у ліжку (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення хворого з ліжка, в якому регулюється висота, на каталку і навпаки (виконують четверо осіб)
- •Переміщення пацієнта зі звичайного ліжка на каталку і навпаки (виконують три особи)
- •Перевертання пацієнта на бік за допомогою підкладної пелюшки і розміщення в цьому положенні (виконують дві особи)
- •Перевертання пацієнта методом вільного перекочування і розміщення в положенні лежачи на боці (виконують дві особи)
- •Перевертання пацієнта на бік і розміщення його в цьому положенні (виконує одна медична сестра)
- •Перевертання пацієнта на живіт (за призначенням лікаря) і розміщення його в такому положенні (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Розміщення пацієнта в положенні Фаулера (проміжне положення пацієнта між напівлежачим і напівсидячим положеннями)
- •Розміщення пацієнта з геміплегією в положенні Фаулера (виконує одна медична сестра)
- •Розміщення хворого в положенні Сімса — проміжному між положенням на животі та положенням лежачи на боці (виконує одна чи дві особи, пацієнт може допомагати лише частково або не допомагати взагалі)
- •Розміщення пацієнта в положенні лежачи на спині (виконує одна медична сестра)
- •Розміщення хворого з геміплегією в положенні лежачи на спині (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення хворого з геміплегією в положення лежачи на животі (виконують одна чи дві особи, пацієнт допомагати не може)
- •Піднімання хворого, який упав на підлогу з ліжка (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим лікувально-профілактичних закладів. Дезінфекція та стерилізація профілактика внутрішньолікарняних інфекцій
- •Використання індивідуальних засобів захисту від влі (суворо обов'язково)
- •Класифікація предметів навколишнього середовища стосовно ризику поширення влі
- •Навчання хворих та їхніх рідних з питань заходів профілактики інфекції
- •Правила для хворих та осіб, які доглядають за ними
- •Навчання інфекційного контролю членів сім'ї хворого та осіб, які доглядають за ним
- •Правила для відвідувачів
- •Дезінфекція, передстерилізаційне очищення, стерилізація об'єктів та предметів медичного призначення
- •Профілактика гепатиту та інших внутрішньолікарняних інфекцій під час виконання лікувально-діагностичних втручань
- •Дезінфекція виробів медичного призначення Навчальна інструкція із санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму
- •Приготування дезінфекційних розчинів хлорного вапна та хлораміну Навчальна інструкція санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму
- •Послідовність дій під час приготування дезінфекційних розчинів
- •Передстерилізаційне очищення виробів медичного призначення Навчальна інструкція санітарно-гігіенічного та протиепідемічного режиму
- •Контроль якості передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення за допомогою реактиву азопірам Навчальна інструкція із санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму
- •Послідовність дій під час проведення передстерилізаційного очищення
- •Методичні рекомендації щодо дезінфекції, передстерилізаційного очищення та стерилізації гнучких ендоскопів та інструментів до них
- •Стерилізація виробів медичного призначення Навчальна інструкція із санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму
- •Знезараження рук персоналу операційно-перев'язувального блока Оброблення рук
- •Навчальна інструкція до проведення процедури
- •Надягання стерильного халата та гумових рукавичок Навчальна інструкція з проведення процедури
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Знімання використаних гумових рукавичок
- •Накривання стерильного стола в операційній Навчальна інструкція до проведення процедури
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Прибирання кабінетів (процедурного, перев'язувального, маніпуляційного)
- •Санітарно-гігієнічний режим палати Навчальна інструкція санітарно-гігієнічного режиму
- •Послідовність дій у дотриманні санітарно-гігієнічного режиму
- •Правила очищення приміщень і одягу (демеркуризація) від ртуті
- •Прийом хворих функціональні обов'язки медичної сестри приймального відділення
- •Послідовність дій під час прийому хворих у приймальне відділення
- •Санітарне оброблення пацієнтів із педикульозом
- •Послідовність дій при виконанні процедури
- •Перша допомога при отруєнні педикулоцидами
- •Транспортування та перекладання хворого
- •Санітарно-протиепідемічний режим приймального відділення
- •Антропометричні дослідження
- •Особиста гігієна хворих і догляд за ними надання хворому функціонального положення в ліжку
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Заміна постільної та натільної білизни тяжкохворим
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за шкірою тяжкохворих. Профілактика пролежнів
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за очима
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за вухами
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання підкладних суден і сечоприймачів
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Підмивання тяжкохворих
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Харчування хворих годування тяжкохворих
- •Послідовність дій під час годування хворого
- •Годування хворих через зонд
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Годування хворих через гастростому та єюностому
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Парентеральне харчування
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Спостереження за хворими вимірювання температури тіла
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за хворими з гарячкою
- •Послідовність дій під час догляду за хворим з гарячкою
- •Дослідження пульсу
- •Послідовність дій під час дослідження пульсу
- •Вимірювання артеріального тиску
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Спостереження за диханням
- •Послідовність дій під час спостереження за диханням
- •Визначення добового діурезу
- •Послідовність дій під час визначення добового діурезу та водного балансу
- •Найпростіші методи фізіотерапії, їх вплив на організм хворого. Гірудотерапія. Оксигенотерапія застосування водних ванн
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Застосування лікувальних ванн
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Світлолікування
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання пузиря з льодом, примочок
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Приготування та використання грілки
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Приготування та використання припарок
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання компресів, парафіну
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання гірчиці та гірчичників
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання медичних банок
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Гірудотерапія (застосування медичних п'явок)
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Оксигенотерапія
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за пацієнтами під час блювання та порушення фізіологічних відправлень промивання шлунка
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Допомога хворому в разі блювання
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання газовідвідної трубки
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Використання очисної клізми
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання послаблювальних клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна)
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання медикаментозної клізми
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання сифонної клізми
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Катетеризація сечового міхура
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Промивання (інстиляція) сечового міхура
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Застосування лікарських засобів виписування та зберігання лікарських речовин у відділеннях стаціонару
- •Послідовність дій під час оформлення вимоги та порядок зберігання ліків
- •Облік гостродефіцитних препаратів, наркотичних анальгетиків та отруйних лікарських речовин у відділенні
- •Правила заведення та заповнення "журналу обліку наркотичних анальгетиків"
- •Зовнішнє застосування лікарських речовин
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Закапування крапель у вуха, ніс, очі
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Роздавання хворим ліків, які призначають для внутрішнього застосування
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Методика сублінгвального (під'язикового) приймання препаратів (порада пацієнтам)
- •Роздавання ліків хворим
- •Взаємодія між лікарськими препаратами та їжею
- •Дії медичної сестри при поводженні з лікарськими засобами
- •Загальна інформація для пацієнтів щодо приймання медикаментозних препаратів
- •Уведення лікарських речовин через пряму кишку
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Накривання стерильного стола в маніпуляційному кабінеті
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка збирання шприца
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Набирання ліків з ампул і флаконів
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньом'язових ін'єкцій
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Розведення антибіотиків
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньовенних ін'єкцій
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Автогемотерапія
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Кровопускання
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньовенних уливань
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Взяття крові з вени на аналіз
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Можливі ускладнення при ін'єкціях, надання допомоги
- •Катетеризація підключичної вени
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Елементи медсестринського процесу у медикаментозній терапії
- •Лабораторні та інструментальні методи дослідження. Участь медичної сестри збирання мокротиння для лабораторного дослідження
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Взяття мазка із зіва та носової порожнини
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Збирання сечі для лабораторних досліджень
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Постановка проби за зимницьким
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Збирання калу для лабораторного дослідження
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Дослідження секреторної функції шлунка
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Дуоденальне зондування
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Підготовка хворого до рентгенологічного обстеження шлунка
- •Послідовність дій під час підготовки хворого до рентгенологічного обстеження шлунка
- •Підготовка хворого до іригоскопії
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Підготовка хворого до холецистографії та холангіографії
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Підготовка хворого до рентгенологічного обстеження нирок і сечовивідних шляхів
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Гастродуоденоскопія
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Бронхоскопія
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Підготовка хворого до колоноскопії
- •Послідовність дій під час підготовки хворого до процедури
- •Підготовка хворого до цистоскопії
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Підготовка хворого до ректороманоскопії
- •Послідовність дій під час підготовки хворого до процедури
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез)
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Пункція плевральної порожнини (плевроцентез)
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Спинномозкова (люмбальна) пункція
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Медсестринський процес
- •Медсестринське обстеження пацієнта та визначення стану його здоров'я (і етап медсестринського процесу)
- •Пам'ятка Перелік обов'язкових об'єктивних обстежень
- •Перелік обов'язкових додаткових обстежень
- •Встановлення проблем пацієнта і формулювання медсестринського діагнозу (II етап медсестринського процесу)
- •Структура II етапу медсестринського процесу
- •Проблеми пацієнта, що виникають унаслідок порушення дихання, пов'язані з:
- •Проблеми пацієнта з харчуванням та вживанням рідини, пов'язані з:
- •Проблеми пацієнта, що виникають унаслідок порушення фізіологічних відправлень, пов'язані з:
- •Планування сестринських втручань (III етап медсестринського процесу)
- •Здійснення плану сестринських втручань (IV етап медсестринського процесу)
- •Оцінка ефективності медсестринського процесу (V етап медсестринського процесу)
Послідовність дій під час дослідження пульсу
1. Розмістіть руки хворого на рівні серця в середньому положенні між супінацією та пронацією.
2. Визначайте пульс одночасно на обох руках.
3. Пульс на правій руці хворого досліджуйте лівою рукою, на лівій — правою.
4. Візьміть руку досліджуваного в ділянці променево-зап'ясткового суглоба великим пальцем ззовні та знизу, а пучками II, III пальців — зверху і, відчувши пульсуючу артерію в зазначеному місці, з помірною силою притисніть її до внутрішньої поверхні променевої кістки.
5. У разі однакових властивостей пульсу на обох руках дослідження продовжуйте на одній руці.
6. Відчувши пульсову хвилю, насамперед зверніть увагу на частоту пульсу, його ритм, наповнення та напруження.
7. Для визначення частоти пульсу за 1 хв підрахунок проводьте протягом 30 с і одержане число помножте на два. Якщо пульс аритмічний або частота його більша чи менша від звичайної, то, щоб не помилитися, повторно підрахуйте пульс протягом 1 хв.
8. При доброму наповненні пульсу ви відчуєте під пальцями високі пульсові хвилі, при поганому — малі пульсові хвилі.
Визначте, який пульс у хворого,— ниткоподібний, напружений (твердий) чи м'який. Можливо, у нього аритмія (екстрасистоли).
9. Якщо малі й великі пульсові хвилі виникають хаотично та відсутня закономірність ритму, то це вид миготливої аритмії. Підрахуйте пульс на променевій артерії й одночасно кількість серцевих скорочень, скориставшись допомогою колеги. Різниця цих показників і є дефіцитом пульсу.
Запис показників частоти пульсу в температурний листок
1. Пам'ятайте, що на шкалі "П" (пульс) у температурному листку є поділки частоти пульсу від 50 до 160 за 1 хв.
При значеннях частоти пульсу від 50 до 100 одна поділка позначає 2 удари, а при значеннях частоти пульсу понад 100 за 1 хв — 4 удари.
2. Частоту пульсу позначають червоним кольором з наступним зображенням у вигляді кривої лінії аналогічно температурі тіла.
Вимірювання артеріального тиску
Навчальна мета: уміти визначити артеріальний тиск за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова; визначити артеріальний тиск за допомогою електронного сфігмоманометра; визначити артеріальний тиск осциляторним методом; записати показники артеріального тиску в температурний листок.
Виховна мета: усвідомити необхідність виключення стороннього шуму під час вимірювання артеріального тиску.
Початковий обсяг знань: знати, що таке систолічний та діастолічний тиск крові; діагностичне значення показників артеріального тиску.
Оснащення:
1) сфігмоманометр мембранний;
2) сфігмоманометр електронний;
3) стетофонендоскоп;
4) температурний листок.
Систолічний та діастолічний тиск крові. Артеріальний тиск — це тиск крові на стінки судин. Розрізняють систолічний (максимальний) тиск, який виникає в момент систоли серця і пульсова хвиля досягає найвищого рівня, та діастолічний (мінімальний) тиск, який виникає в кінці діастоли серця під час спадання пульсової хвилі, а також пульсовий (різниця між величинами систолічного та діастолічного тиску).
У нормі систолічний артеріальний тиск коливається від 100 до 140 мм рт. ст., мінімальний — від 60 до 90 мм рт. ст. залежно від віку, фізичного і психічного стану людини. Добові коливання знаходяться в межах 10 — 20 мм рт. ст. Уранці тиск дещо нижчий, ніж увечері. Залежно від різних фізіологічних процесів (втома, збудження, приймання їжі) рівень артеріального тиску може змінюватися. З віком артеріальний тиск дещо підвищується.
Діагностичне значення показників артеріального тиску. Артеріальний тиск є важливим об'єктивним показником функції серцево-судинної системи. Вимірювання артеріального тиску служить незамінним діагностичним методом під час обстеження хворих. Керуючись показниками артеріального тиску, можна скласти уявлення про ступінь тяжкості шоку або колапсу, про величину крововтрати. Під контролем артеріального тиску проводиться введення крові, деяких ліків.
Показники артеріального тиску можуть відображати стан і ступінь захворювань різних органів (нирок, ендокринних залоз).
Підвищення артеріального тиску понад норму називають артеріальною гіпертензією, а зниження — артеріальною гіпотензією.