
- •Мистецтво спілкування в медсестринстві. Навчання сестринської справи. Сестринська педагогіка
- •Класифікація пацієнтів за типами з погляду клінічної психології
- •Фаховий тип поведінки медичних сестер
- •Типи запитань під час проведення інтерв'ю з пацієнтом
- •Навички слухати пацієнта
- •Рекомендації медичній сестрі щодо проведення бесіди з пацієнтом
- •Типи лікувально-профілактичних закладів лікувально-охоронний режим медичних закладів
- •Первинна медико-санітарна допомога
- •Вторинна медична допомога
- •Третинна медична допомога
- •Безпечне лікарняне середовище. Запобігання розвитку травм у пацієнта. Біомеханіка тіла, переміщення пацієнта у ліжку
- •Запобігання травмам та іншим нещасним випадкам у хворих
- •Травми хворих з високим ризиком нещасних випадків
- •Біомеханіка тіла і переміщення пацієнта в ліжку
- •Поетапне переміщення хворого в ліжку
- •Переміщення безпорадного хворого в ліжку (бере участь одна медична сестра)
- •Підтримування пацієнта під час піднімання (виконують дві особи)
- •Підтримування хворого методом "захват через руку" (виконує одна медична сестра)
- •Підтримування пацієнта методом "захват при піднятому лікті" (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Підтримування пацієнта методом "пахвовий захват" (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Підтримування пацієнта за пояс (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Підтримування хворого під час ходіння (виконує одна медична сестра)
- •Піднімання голови та плечей пацієнта (виконує одна медична сестра)
- •Піднімання хворого в ліжку методом "піднімання плечем — австралійське піднімання" (виконують дві особи, пацієнт може допомагати)
- •Переміщення пацієнта до узголів'я на широкому ліжку (виконують дві особи)
- •Переміщення пацієнта до узголів'я за допомогою підкладної пелюшки на ліжку зі змінною висотою (виконують дві особи)
- •Переміщення пацієнта до узголів'я ліжка (виконують дві особи, пацієнт може допомагати)
- •Переміщення пацієнта до узголів'я ліжка (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Переміщення пацієнта до узголів'я, що опускається за допомогою простирадла (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення безпомічного хворого до узголів'я ліжка (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення пацієнта на край ліжка (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Переміщення пацієнта з положення лежачи на боці в положення сидячи з опущеними ногами (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення хворого з положення сидячи на ліжку з опущеними ногами на стілець (на функціональне крісло-каталку, яка має знімну підставку для ніг; виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Переміщення пацієнта з положення сидячи на ліжку з опущеними ногами на крісло-каталку, яка має нерухому (незнімну) підставку для ніг (виконують дві особи, пацієнт може допомагати)
- •Розміщення хворого в кріслі-каталці (виконують дві особи)
- •Переміщення пацієнта з ліжка на стілець (виконують дві особи методом піднімання плечем; пацієнт може сидіти, але не може пересуватися самостійно за допомогою ніг)
- •Переміщення хворого з ліжка на стілець без підлокітників чи спинки (виконують дві особи методом "захват через руку"; пацієнт може сидіти, але не може самостійно пересуватися за допомогою ніг)
- •Піднімання пацієнта зі стільця за допомогою розгойдування і переміщення його на інший стілець, крісло чи ліжко (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення пацієнта з положення сидячи на стільці в положення лежачи у ліжку (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення хворого з ліжка, в якому регулюється висота, на каталку і навпаки (виконують четверо осіб)
- •Переміщення пацієнта зі звичайного ліжка на каталку і навпаки (виконують три особи)
- •Перевертання пацієнта на бік за допомогою підкладної пелюшки і розміщення в цьому положенні (виконують дві особи)
- •Перевертання пацієнта методом вільного перекочування і розміщення в положенні лежачи на боці (виконують дві особи)
- •Перевертання пацієнта на бік і розміщення його в цьому положенні (виконує одна медична сестра)
- •Перевертання пацієнта на живіт (за призначенням лікаря) і розміщення його в такому положенні (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Розміщення пацієнта в положенні Фаулера (проміжне положення пацієнта між напівлежачим і напівсидячим положеннями)
- •Розміщення пацієнта з геміплегією в положенні Фаулера (виконує одна медична сестра)
- •Розміщення хворого в положенні Сімса — проміжному між положенням на животі та положенням лежачи на боці (виконує одна чи дві особи, пацієнт може допомагати лише частково або не допомагати взагалі)
- •Розміщення пацієнта в положенні лежачи на спині (виконує одна медична сестра)
- •Розміщення хворого з геміплегією в положенні лежачи на спині (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення хворого з геміплегією в положення лежачи на животі (виконують одна чи дві особи, пацієнт допомагати не може)
- •Піднімання хворого, який упав на підлогу з ліжка (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим лікувально-профілактичних закладів. Дезінфекція та стерилізація профілактика внутрішньолікарняних інфекцій
- •Використання індивідуальних засобів захисту від влі (суворо обов'язково)
- •Класифікація предметів навколишнього середовища стосовно ризику поширення влі
- •Навчання хворих та їхніх рідних з питань заходів профілактики інфекції
- •Правила для хворих та осіб, які доглядають за ними
- •Навчання інфекційного контролю членів сім'ї хворого та осіб, які доглядають за ним
- •Правила для відвідувачів
- •Дезінфекція, передстерилізаційне очищення, стерилізація об'єктів та предметів медичного призначення
- •Профілактика гепатиту та інших внутрішньолікарняних інфекцій під час виконання лікувально-діагностичних втручань
- •Дезінфекція виробів медичного призначення Навчальна інструкція із санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму
- •Приготування дезінфекційних розчинів хлорного вапна та хлораміну Навчальна інструкція санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму
- •Послідовність дій під час приготування дезінфекційних розчинів
- •Передстерилізаційне очищення виробів медичного призначення Навчальна інструкція санітарно-гігіенічного та протиепідемічного режиму
- •Контроль якості передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення за допомогою реактиву азопірам Навчальна інструкція із санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму
- •Послідовність дій під час проведення передстерилізаційного очищення
- •Методичні рекомендації щодо дезінфекції, передстерилізаційного очищення та стерилізації гнучких ендоскопів та інструментів до них
- •Стерилізація виробів медичного призначення Навчальна інструкція із санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму
- •Знезараження рук персоналу операційно-перев'язувального блока Оброблення рук
- •Навчальна інструкція до проведення процедури
- •Надягання стерильного халата та гумових рукавичок Навчальна інструкція з проведення процедури
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Знімання використаних гумових рукавичок
- •Накривання стерильного стола в операційній Навчальна інструкція до проведення процедури
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Прибирання кабінетів (процедурного, перев'язувального, маніпуляційного)
- •Санітарно-гігієнічний режим палати Навчальна інструкція санітарно-гігієнічного режиму
- •Послідовність дій у дотриманні санітарно-гігієнічного режиму
- •Правила очищення приміщень і одягу (демеркуризація) від ртуті
- •Прийом хворих функціональні обов'язки медичної сестри приймального відділення
- •Послідовність дій під час прийому хворих у приймальне відділення
- •Санітарне оброблення пацієнтів із педикульозом
- •Послідовність дій при виконанні процедури
- •Перша допомога при отруєнні педикулоцидами
- •Транспортування та перекладання хворого
- •Санітарно-протиепідемічний режим приймального відділення
- •Антропометричні дослідження
- •Особиста гігієна хворих і догляд за ними надання хворому функціонального положення в ліжку
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Заміна постільної та натільної білизни тяжкохворим
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за шкірою тяжкохворих. Профілактика пролежнів
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за очима
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за вухами
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання підкладних суден і сечоприймачів
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Підмивання тяжкохворих
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Харчування хворих годування тяжкохворих
- •Послідовність дій під час годування хворого
- •Годування хворих через зонд
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Годування хворих через гастростому та єюностому
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Парентеральне харчування
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Спостереження за хворими вимірювання температури тіла
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за хворими з гарячкою
- •Послідовність дій під час догляду за хворим з гарячкою
- •Дослідження пульсу
- •Послідовність дій під час дослідження пульсу
- •Вимірювання артеріального тиску
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Спостереження за диханням
- •Послідовність дій під час спостереження за диханням
- •Визначення добового діурезу
- •Послідовність дій під час визначення добового діурезу та водного балансу
- •Найпростіші методи фізіотерапії, їх вплив на організм хворого. Гірудотерапія. Оксигенотерапія застосування водних ванн
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Застосування лікувальних ванн
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Світлолікування
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання пузиря з льодом, примочок
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Приготування та використання грілки
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Приготування та використання припарок
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання компресів, парафіну
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання гірчиці та гірчичників
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання медичних банок
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Гірудотерапія (застосування медичних п'явок)
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Оксигенотерапія
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за пацієнтами під час блювання та порушення фізіологічних відправлень промивання шлунка
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Допомога хворому в разі блювання
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання газовідвідної трубки
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Використання очисної клізми
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання послаблювальних клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна)
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання медикаментозної клізми
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання сифонної клізми
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Катетеризація сечового міхура
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Промивання (інстиляція) сечового міхура
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Застосування лікарських засобів виписування та зберігання лікарських речовин у відділеннях стаціонару
- •Послідовність дій під час оформлення вимоги та порядок зберігання ліків
- •Облік гостродефіцитних препаратів, наркотичних анальгетиків та отруйних лікарських речовин у відділенні
- •Правила заведення та заповнення "журналу обліку наркотичних анальгетиків"
- •Зовнішнє застосування лікарських речовин
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Закапування крапель у вуха, ніс, очі
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Роздавання хворим ліків, які призначають для внутрішнього застосування
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Методика сублінгвального (під'язикового) приймання препаратів (порада пацієнтам)
- •Роздавання ліків хворим
- •Взаємодія між лікарськими препаратами та їжею
- •Дії медичної сестри при поводженні з лікарськими засобами
- •Загальна інформація для пацієнтів щодо приймання медикаментозних препаратів
- •Уведення лікарських речовин через пряму кишку
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Накривання стерильного стола в маніпуляційному кабінеті
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка збирання шприца
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Набирання ліків з ампул і флаконів
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньом'язових ін'єкцій
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Розведення антибіотиків
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньовенних ін'єкцій
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Автогемотерапія
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Кровопускання
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньовенних уливань
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Взяття крові з вени на аналіз
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Можливі ускладнення при ін'єкціях, надання допомоги
- •Катетеризація підключичної вени
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Елементи медсестринського процесу у медикаментозній терапії
- •Лабораторні та інструментальні методи дослідження. Участь медичної сестри збирання мокротиння для лабораторного дослідження
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Взяття мазка із зіва та носової порожнини
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Збирання сечі для лабораторних досліджень
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Постановка проби за зимницьким
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Збирання калу для лабораторного дослідження
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Дослідження секреторної функції шлунка
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Дуоденальне зондування
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Підготовка хворого до рентгенологічного обстеження шлунка
- •Послідовність дій під час підготовки хворого до рентгенологічного обстеження шлунка
- •Підготовка хворого до іригоскопії
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Підготовка хворого до холецистографії та холангіографії
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Підготовка хворого до рентгенологічного обстеження нирок і сечовивідних шляхів
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Гастродуоденоскопія
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Бронхоскопія
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Підготовка хворого до колоноскопії
- •Послідовність дій під час підготовки хворого до процедури
- •Підготовка хворого до цистоскопії
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Підготовка хворого до ректороманоскопії
- •Послідовність дій під час підготовки хворого до процедури
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез)
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Пункція плевральної порожнини (плевроцентез)
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Спинномозкова (люмбальна) пункція
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Медсестринський процес
- •Медсестринське обстеження пацієнта та визначення стану його здоров'я (і етап медсестринського процесу)
- •Пам'ятка Перелік обов'язкових об'єктивних обстежень
- •Перелік обов'язкових додаткових обстежень
- •Встановлення проблем пацієнта і формулювання медсестринського діагнозу (II етап медсестринського процесу)
- •Структура II етапу медсестринського процесу
- •Проблеми пацієнта, що виникають унаслідок порушення дихання, пов'язані з:
- •Проблеми пацієнта з харчуванням та вживанням рідини, пов'язані з:
- •Проблеми пацієнта, що виникають унаслідок порушення фізіологічних відправлень, пов'язані з:
- •Планування сестринських втручань (III етап медсестринського процесу)
- •Здійснення плану сестринських втручань (IV етап медсестринського процесу)
- •Оцінка ефективності медсестринського процесу (V етап медсестринського процесу)
Дослідження пульсу
Навчальна мета: уміти дослідити частоту, наповнення, напруження та ритм пульсу; записати показники частоти пульсу в температурний листок.
Виховна мета: усвідомити значення показників пульсу для оцінки стану здоров'я людини.
Початковий обсяг знань: знати характеристику основних параметрів пульсу та судин, які найчастіше використовують для пальпації пульсу.
Оснащення:
1) секундомір;
2) температурний листок;
3) стетофонендоскоп.
Характеристика основних параметрів пульсу. Пульс — це періодичні коливання стінок артерій унаслідок руху крові та зміни тиску в судинах при кожному скороченні серця. За характером пульсу можна визначити стан серцево-судинної системи та загальний стан хворого.
Частота пульсу — це кількість пульсових коливань за 1 хв. У здорової людини вона складає 60 — 80 за 1 хв і відповідає кількості серцевих скорочень. Частоту серцевих скорочень понад 80 за 1 хв називають тахікардією, а частоту серцевих скорочень меншу ніж 60 за 1 хв — брадикардією.
У фізіологічних умовах частота пульсу залежить від багатьох чинників: віку (найбільша частота пульсу в перші роки життя); фізичної роботи, під час якої пульс прискорюється; фізіологічного стану (під час сну пульс сповільнюється); статі (у жінок пульс на 5 — 10 ударів частіший, ніж у чоловіків); психічного стану (від страху, гніву, болю пульс прискорюється). Підвищення температури тіла на 1 °С прискорює пульс на 8 — 10 за 1 хв. Особливо тривожним симптомом є зниження температури тіла з тахікардією, що наростає.
Наповнення пульсу визначають за кількістю крові, яка утворює пульсову хвилю й залежить від систолічного об'єму серця. У разі доброго наповнення відчуваються під пальцями високі пульсові хвилі, а у разі поганого — малі пульсові хвилі. Частий, ледве відчутний пульс називають ниткоподібним.
Напруженням пульсу називають ступінь опору артерії натиску пальця. Його визначають силою, з якою необхідно притиснути стінку артерії, щоб припинити пульсацію. Напруження залежить від тиску крові в артерії, зумовленому діяльністю серця й тонусом судинної стінки. Так, у разі гіпертонічної хвороби судину здавити важко. Такий пульс називають напруженим, або твердим. Навпаки, у разі різкого зниження артеріального тиску, наприклад при колапсі, навіть легке натискання на артерії призводить до того, що пульс зникає. Такий пульс називають м'яким.
У здорової людини серце скорочується ритмічно, з однаковими інтервалами між пульсовими хвилями. У разі захворювання серцево-судинної системи часто виникають аритмії.
Найбільш важливими для оцінки стану здоров'я людини є такі види аритмій:
1. Екстрасистолічна — між двома черговими скороченнями серця виникає додаткова систола (екстрасистола). Пауза, що настає за екстрасистолою, називається компенсаторною паузою і є значно довшою від звичайної. Екстрасистоли можуть бути поодинокими й груповими. При деяких захворюваннях виникають напади екстрасистолічної тахікардії, які можуть тривати від декількох секунд до кількох діб.
2. Миготлива аритмія характеризується відсутністю закономірності ритму та наповнення пульсу. Вона характерна для тяжкого ураження міокарда.
Дуже часто в умовах миготливої аритмії розвивається дефіцит пульсу, при якому не всі серцеві скорочення виштовхують в артерії достатню кількість крові. Іноді пульсова хвиля не досягає периферійних артерій і не визначається під час пальпації. У цьому випадку недостатньо порахувати пульс на променевій артерії, а обов'язково треба порахувати кількість серцевих скорочень.
Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
Найчастіше пульс визначають на променевій артерії (на долонній поверхні передпліччя хворого біля основи великого пальця).
Визначають пульс на сонній артерії, яка розташована на шиї — по передньому краю груднинно-ключично-соскоподібного м'яза, приблизно на його середині.
На скроневій артерії пульс досліджують на рівні брів, відступивши від зовнішнього кута ока на 1 — 1,5 пальця в бік вуха.
Пульсацію стегнової артерії визначають нижче від пахвинної складки, приблизно на її середині.
Пульс на ліктьовій артерії визначають на 1 см медіальніше від ямки ліктьового згину.