
- •Мистецтво спілкування в медсестринстві. Навчання сестринської справи. Сестринська педагогіка
- •Класифікація пацієнтів за типами з погляду клінічної психології
- •Фаховий тип поведінки медичних сестер
- •Типи запитань під час проведення інтерв'ю з пацієнтом
- •Навички слухати пацієнта
- •Рекомендації медичній сестрі щодо проведення бесіди з пацієнтом
- •Типи лікувально-профілактичних закладів лікувально-охоронний режим медичних закладів
- •Первинна медико-санітарна допомога
- •Вторинна медична допомога
- •Третинна медична допомога
- •Безпечне лікарняне середовище. Запобігання розвитку травм у пацієнта. Біомеханіка тіла, переміщення пацієнта у ліжку
- •Запобігання травмам та іншим нещасним випадкам у хворих
- •Травми хворих з високим ризиком нещасних випадків
- •Біомеханіка тіла і переміщення пацієнта в ліжку
- •Поетапне переміщення хворого в ліжку
- •Переміщення безпорадного хворого в ліжку (бере участь одна медична сестра)
- •Підтримування пацієнта під час піднімання (виконують дві особи)
- •Підтримування хворого методом "захват через руку" (виконує одна медична сестра)
- •Підтримування пацієнта методом "захват при піднятому лікті" (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Підтримування пацієнта методом "пахвовий захват" (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Підтримування пацієнта за пояс (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Підтримування хворого під час ходіння (виконує одна медична сестра)
- •Піднімання голови та плечей пацієнта (виконує одна медична сестра)
- •Піднімання хворого в ліжку методом "піднімання плечем — австралійське піднімання" (виконують дві особи, пацієнт може допомагати)
- •Переміщення пацієнта до узголів'я на широкому ліжку (виконують дві особи)
- •Переміщення пацієнта до узголів'я за допомогою підкладної пелюшки на ліжку зі змінною висотою (виконують дві особи)
- •Переміщення пацієнта до узголів'я ліжка (виконують дві особи, пацієнт може допомагати)
- •Переміщення пацієнта до узголів'я ліжка (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Переміщення пацієнта до узголів'я, що опускається за допомогою простирадла (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення безпомічного хворого до узголів'я ліжка (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення пацієнта на край ліжка (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Переміщення пацієнта з положення лежачи на боці в положення сидячи з опущеними ногами (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення хворого з положення сидячи на ліжку з опущеними ногами на стілець (на функціональне крісло-каталку, яка має знімну підставку для ніг; виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Переміщення пацієнта з положення сидячи на ліжку з опущеними ногами на крісло-каталку, яка має нерухому (незнімну) підставку для ніг (виконують дві особи, пацієнт може допомагати)
- •Розміщення хворого в кріслі-каталці (виконують дві особи)
- •Переміщення пацієнта з ліжка на стілець (виконують дві особи методом піднімання плечем; пацієнт може сидіти, але не може пересуватися самостійно за допомогою ніг)
- •Переміщення хворого з ліжка на стілець без підлокітників чи спинки (виконують дві особи методом "захват через руку"; пацієнт може сидіти, але не може самостійно пересуватися за допомогою ніг)
- •Піднімання пацієнта зі стільця за допомогою розгойдування і переміщення його на інший стілець, крісло чи ліжко (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення пацієнта з положення сидячи на стільці в положення лежачи у ліжку (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення хворого з ліжка, в якому регулюється висота, на каталку і навпаки (виконують четверо осіб)
- •Переміщення пацієнта зі звичайного ліжка на каталку і навпаки (виконують три особи)
- •Перевертання пацієнта на бік за допомогою підкладної пелюшки і розміщення в цьому положенні (виконують дві особи)
- •Перевертання пацієнта методом вільного перекочування і розміщення в положенні лежачи на боці (виконують дві особи)
- •Перевертання пацієнта на бік і розміщення його в цьому положенні (виконує одна медична сестра)
- •Перевертання пацієнта на живіт (за призначенням лікаря) і розміщення його в такому положенні (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Розміщення пацієнта в положенні Фаулера (проміжне положення пацієнта між напівлежачим і напівсидячим положеннями)
- •Розміщення пацієнта з геміплегією в положенні Фаулера (виконує одна медична сестра)
- •Розміщення хворого в положенні Сімса — проміжному між положенням на животі та положенням лежачи на боці (виконує одна чи дві особи, пацієнт може допомагати лише частково або не допомагати взагалі)
- •Розміщення пацієнта в положенні лежачи на спині (виконує одна медична сестра)
- •Розміщення хворого з геміплегією в положенні лежачи на спині (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення хворого з геміплегією в положення лежачи на животі (виконують одна чи дві особи, пацієнт допомагати не може)
- •Піднімання хворого, який упав на підлогу з ліжка (виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •Санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим лікувально-профілактичних закладів. Дезінфекція та стерилізація профілактика внутрішньолікарняних інфекцій
- •Використання індивідуальних засобів захисту від влі (суворо обов'язково)
- •Класифікація предметів навколишнього середовища стосовно ризику поширення влі
- •Навчання хворих та їхніх рідних з питань заходів профілактики інфекції
- •Правила для хворих та осіб, які доглядають за ними
- •Навчання інфекційного контролю членів сім'ї хворого та осіб, які доглядають за ним
- •Правила для відвідувачів
- •Дезінфекція, передстерилізаційне очищення, стерилізація об'єктів та предметів медичного призначення
- •Профілактика гепатиту та інших внутрішньолікарняних інфекцій під час виконання лікувально-діагностичних втручань
- •Дезінфекція виробів медичного призначення Навчальна інструкція із санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму
- •Приготування дезінфекційних розчинів хлорного вапна та хлораміну Навчальна інструкція санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму
- •Послідовність дій під час приготування дезінфекційних розчинів
- •Передстерилізаційне очищення виробів медичного призначення Навчальна інструкція санітарно-гігіенічного та протиепідемічного режиму
- •Контроль якості передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення за допомогою реактиву азопірам Навчальна інструкція із санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму
- •Послідовність дій під час проведення передстерилізаційного очищення
- •Методичні рекомендації щодо дезінфекції, передстерилізаційного очищення та стерилізації гнучких ендоскопів та інструментів до них
- •Стерилізація виробів медичного призначення Навчальна інструкція із санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму
- •Знезараження рук персоналу операційно-перев'язувального блока Оброблення рук
- •Навчальна інструкція до проведення процедури
- •Надягання стерильного халата та гумових рукавичок Навчальна інструкція з проведення процедури
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Знімання використаних гумових рукавичок
- •Накривання стерильного стола в операційній Навчальна інструкція до проведення процедури
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Прибирання кабінетів (процедурного, перев'язувального, маніпуляційного)
- •Санітарно-гігієнічний режим палати Навчальна інструкція санітарно-гігієнічного режиму
- •Послідовність дій у дотриманні санітарно-гігієнічного режиму
- •Правила очищення приміщень і одягу (демеркуризація) від ртуті
- •Прийом хворих функціональні обов'язки медичної сестри приймального відділення
- •Послідовність дій під час прийому хворих у приймальне відділення
- •Санітарне оброблення пацієнтів із педикульозом
- •Послідовність дій при виконанні процедури
- •Перша допомога при отруєнні педикулоцидами
- •Транспортування та перекладання хворого
- •Санітарно-протиепідемічний режим приймального відділення
- •Антропометричні дослідження
- •Особиста гігієна хворих і догляд за ними надання хворому функціонального положення в ліжку
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Заміна постільної та натільної білизни тяжкохворим
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за шкірою тяжкохворих. Профілактика пролежнів
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за очима
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за вухами
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання підкладних суден і сечоприймачів
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Підмивання тяжкохворих
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Харчування хворих годування тяжкохворих
- •Послідовність дій під час годування хворого
- •Годування хворих через зонд
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Годування хворих через гастростому та єюностому
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Парентеральне харчування
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Спостереження за хворими вимірювання температури тіла
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за хворими з гарячкою
- •Послідовність дій під час догляду за хворим з гарячкою
- •Дослідження пульсу
- •Послідовність дій під час дослідження пульсу
- •Вимірювання артеріального тиску
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Спостереження за диханням
- •Послідовність дій під час спостереження за диханням
- •Визначення добового діурезу
- •Послідовність дій під час визначення добового діурезу та водного балансу
- •Найпростіші методи фізіотерапії, їх вплив на організм хворого. Гірудотерапія. Оксигенотерапія застосування водних ванн
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Застосування лікувальних ванн
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Світлолікування
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання пузиря з льодом, примочок
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Приготування та використання грілки
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Приготування та використання припарок
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання компресів, парафіну
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання гірчиці та гірчичників
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання медичних банок
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Гірудотерапія (застосування медичних п'явок)
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Оксигенотерапія
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Догляд за пацієнтами під час блювання та порушення фізіологічних відправлень промивання шлунка
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Допомога хворому в разі блювання
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання газовідвідної трубки
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Використання очисної клізми
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання послаблювальних клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна)
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання медикаментозної клізми
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Використання сифонної клізми
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Катетеризація сечового міхура
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Промивання (інстиляція) сечового міхура
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Застосування лікарських засобів виписування та зберігання лікарських речовин у відділеннях стаціонару
- •Послідовність дій під час оформлення вимоги та порядок зберігання ліків
- •Облік гостродефіцитних препаратів, наркотичних анальгетиків та отруйних лікарських речовин у відділенні
- •Правила заведення та заповнення "журналу обліку наркотичних анальгетиків"
- •Зовнішнє застосування лікарських речовин
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Закапування крапель у вуха, ніс, очі
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Роздавання хворим ліків, які призначають для внутрішнього застосування
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Методика сублінгвального (під'язикового) приймання препаратів (порада пацієнтам)
- •Роздавання ліків хворим
- •Взаємодія між лікарськими препаратами та їжею
- •Дії медичної сестри при поводженні з лікарськими засобами
- •Загальна інформація для пацієнтів щодо приймання медикаментозних препаратів
- •Уведення лікарських речовин через пряму кишку
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Накривання стерильного стола в маніпуляційному кабінеті
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка збирання шприца
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Набирання ліків з ампул і флаконів
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньом'язових ін'єкцій
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Розведення антибіотиків
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньовенних ін'єкцій
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Автогемотерапія
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Кровопускання
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньовенних уливань
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Взяття крові з вени на аналіз
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Можливі ускладнення при ін'єкціях, надання допомоги
- •Катетеризація підключичної вени
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Елементи медсестринського процесу у медикаментозній терапії
- •Лабораторні та інструментальні методи дослідження. Участь медичної сестри збирання мокротиння для лабораторного дослідження
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Взяття мазка із зіва та носової порожнини
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Збирання сечі для лабораторних досліджень
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Постановка проби за зимницьким
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Збирання калу для лабораторного дослідження
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Дослідження секреторної функції шлунка
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Дуоденальне зондування
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Підготовка хворого до рентгенологічного обстеження шлунка
- •Послідовність дій під час підготовки хворого до рентгенологічного обстеження шлунка
- •Підготовка хворого до іригоскопії
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Підготовка хворого до холецистографії та холангіографії
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Підготовка хворого до рентгенологічного обстеження нирок і сечовивідних шляхів
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Гастродуоденоскопія
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Бронхоскопія
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Підготовка хворого до колоноскопії
- •Послідовність дій під час підготовки хворого до процедури
- •Підготовка хворого до цистоскопії
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Підготовка хворого до ректороманоскопії
- •Послідовність дій під час підготовки хворого до процедури
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез)
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Пункція плевральної порожнини (плевроцентез)
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Спинномозкова (люмбальна) пункція
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Медсестринський процес
- •Медсестринське обстеження пацієнта та визначення стану його здоров'я (і етап медсестринського процесу)
- •Пам'ятка Перелік обов'язкових об'єктивних обстежень
- •Перелік обов'язкових додаткових обстежень
- •Встановлення проблем пацієнта і формулювання медсестринського діагнозу (II етап медсестринського процесу)
- •Структура II етапу медсестринського процесу
- •Проблеми пацієнта, що виникають унаслідок порушення дихання, пов'язані з:
- •Проблеми пацієнта з харчуванням та вживанням рідини, пов'язані з:
- •Проблеми пацієнта, що виникають унаслідок порушення фізіологічних відправлень, пов'язані з:
- •Планування сестринських втручань (III етап медсестринського процесу)
- •Здійснення плану сестринських втручань (IV етап медсестринського процесу)
- •Оцінка ефективності медсестринського процесу (V етап медсестринського процесу)
Дуоденальне зондування
Навчальна мета: уміти ввести дуоденальний зонд у дванадцятипалу кишку; отримати порції жовчі А, В, С; надати допомогу в разі можливого ускладнення.
Виховна мета: усвідомити значення ретельної підготовки хворого до дуоденального зондування.
Початковий обсяг знань: знати мету дуоденального зондування; протипоказання до проведення дуоденального зондування; як підготувати хворого до дуоденального зондування.
Оснащення:
1) стерильний дуоденальний зонд;
2) штатив із пробірками;
3) лоток;
4) стерильний шприц ємкістю 10 мл;
5) ентеральні подразники: 33 % розчин магнію сульфату — 50 мл; 40 % розчин глюкози — 50 мл; 40 % розчин ксиліту або сорбіту — 50 мл; оливкова або кукурудзяна олія — 50 мл; два сирих жовтки курячих яєць;
6) пітуїтрин — 5 ОД (парентеральний подразник);
7) 10 % розчин кальцію хлориду в ампулах;
8) грілка з теплою водою;
9) валик із ковдри або подушка;
10) рушник, фартух із пластикату, гумові рукавички;
11) клейонка;
12) низький стільчик.
Мета дуоденального зондування: дуоденальне зондування проводять з діагностичною метою: в отриманих порціях жовчі визначають наявність запальних елементів, паразитів, жовчного піску тощо. Крім цього, дуоденальне зондування є лікувальною процедурою. Звільнення печінкових ходів і жовчного міхура від жовчі сприяє усуненню застійних явищ у жовчних шляхах, що запобігає утворенню конкрементів у жовчному міхурі та подальшому розвиткові запального процесу.
Протипоказаннями до проведення дуоденального зондування є: гострий холецистит, загострення виразкової хвороби шлунка, дванадцятипалої кишки, звуження стравоходу, спричинене пухлиною або рубцями, варикозне розширення вен стравоходу.
Підготовка хворого до дуоденального зондування
За 2 — 3 дні до обстеження потрібно вилучити з раціону хворого продукти, які призводять до виникнення метеоризму: капусту, картоплю, молоко. Напередодні йому дають атропін у краплях (10 крапель 0,1 % розчину атропіну сульфату). Дуоденальне зондування проводять натще.
Послідовність дій під час виконання процедури
Уведення дуоденального зонда у дванадцятипалу кишку
1. Процедуру здійснюйте в гумових рукавичках і фартусі.
2. У дохідливій формі поясніть хворому необхідність та послідовність проведення процедури.
3. Визначте відстань, на яку треба ввести зонд. У положенні стоячи виміряйте у хворого відстань від пупка до різців (ця величина відповідає першій позначці на зонді) і додайте відстань від різців до вушної часточки або довжину долоні (відповідає другій позначці на зонді).
4. Хворого посадіть на кушетку.
5. Чисто вимитими руками візьміть зволожений водою стерильний зонд. Правою рукою — на відстані 10 — 15 см від оливи, лівою — підтримуйте вільний кінець зонда.
6. Уведіть оливу за корінь язика, запропонуйте хворому зробити кілька ковтальних рухів і глибоко дихати, а в цей час просовуйте зонд у глотку. Якщо з'явилися позиви до блювання, хворий повинен припинити ковтання, губами затиснути зонд і глибоко дихати через ніс.
7. Хворий ковтає зонд повільно, щоб він не скрутився.
8. Коли зонд досягне шлунка (це відповідає першій позначці на зонді), перевірте його положення шляхом аспірації вмісту шприцом. При цьому в шприц надходить світлий вміст шлунка з кислою реакцією (змочений лакмусовий папірець червоніє).
9. Потім хворий ходить по кімнаті й поступово протягом 30 хв ковтає зонд до другої позначки. Олива зонда повинна пройти через воротар шлунка.
10. За допомогою повітряного поштовху визначте місце знаходження зонда. Покладіть хворого на спину і за допомогою шприца введіть 10 см3 повітря. Якщо хворий відчує поштовх у правому підребер'ї, це означає, що олива знаходиться в дванадцятипалій кишці. Якщо поштовх хворий відчуває в надчеревній ділянці, це означає, що зонд скрутився і знаходиться в шлунку. У такому разі відтягніть зонд до першої позначки і запропонуйте хворому знову поступово ковтати зонд до другої позначки.
11. Покладіть хворого на правий бік на кушетку без подушки, під голову підстеліть рушник, під таз покладіть валик, а під праве підребер'я гарячу грілку.
12. Нижче від рівня розташування хворого на низькому стільчику або спеціальній підставці встановіть штатив з пробірками, лоток і шприц.
13. У разі потрапляння оливи в дванадцятипалу кишку із зонда самостійно виділяється рідина жов-туватого кольору. Зовнішній кінець зонда опустіть у пробірку. Перші порції жовчі мутні, оскільки вони містять домішки шлункового вмісту. Потім виділяється прозора рідина світло-жовтого кольору лужної реакції. За 20 — 30 хв виділяється близько 15 — 40 мл першої порції (А) вмісту дванадцятипалої кишки.
Якщо ви впевнені, що зонд знаходиться в дванадцятипалій кишці, а жовч не виділяється, то введіть підшкірне 1 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату, який сприяє розкриттю сфінктера загальної жовчної протоки.
14. Для одержання порції В (міхурової жовчі) через зонд поступово за допомогою циліндра шпри-ца введіть один з ентеральних подразників (50 мл 33 % розчину магнію сульфату, підігрітого до 38 °С, оливкову або кукурудзяну олію, 40 % розчин глюкози або ксиліту) і накладіть затискувач, хворий при цьому лежить на спині протягом 10 хв.
Подразником може бути 5 ОД пітуїтрину, уведеного внутрішньом'язово.
15. Потім покладіть хворого знову на правий бік, відкрийте зонд, і з нього почне надходити більш густа і в'язка жовч темно-оливкового кольору. У нормі вона виділяється у кількості 50 — 60 мл протягом 20 — 30 хв.
У разі застійних явищ у жовчному міхурі порція В може збільшуватися і, навпаки, у разі хронічного холециститу кількість жовчі цієї порції може зменшуватися.
16. Після другої порції з'являється печінкова жовч — порція С. Вона світло-лимонного кольору, прозора, без домішок.
17. Після одержання третьої порції витягніть зонд.
18. Позначте пробірки з жовчю (А, В, С) і відправте до лабораторії якомога швидше у зв'язку з продовженням дії ферментів, які руйнують клітинні елементи. Дуоденальний вміст відправте до лабораторії в спеціальному ящику — контейнері.
Запам'ятайте!
1. У разі появи крові в дуоденальному вмісті зондування припиніть і повідомте лікаря.
2. Розчин магнію сульфату не всі хворі сприймають добре: у одних виникає біль у правому підребер'ї, у інших — пронос. У такому разі 33 % розчин магнію сульфату слід замінити на інший ентеральний подразник. Розчин магнію сульфату також не рекомендується призначати хворим з колітами зі схильністю до проносів.
3. Якщо немає можливості відправити порції жовчі до лабораторії, додайте в кожну пробірку 5 — 8 крапель 10 % розчину формаліну, який припиняє дію ферментів.
4. Якщо перше зондування не дало позитивних результатів, то перед повторним зондуванням протягом трьох днів хворий приймає один раз на ніч по 6 крапель 0,1 % розчину атропіну сульфату за призначенням лікаря.
Надання допомоги у разі можливого ускладнення. Концентрований (33 %) розчин магнію сульфату спричинює не тільки випорожнення жовчного міхура, але й сильно подразнює центри вегетативної нервової системи, у результаті чого у хворих може спостерігатися слабкість, запаморочення, серцебиття, зниження артеріального тиску. У такому випадку хворому введіть внутрішньовенно повільно 10 мл 10 % розчину кальцію хлориду, який є антагоністом магнію сульфату.