Тема 3. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні (лекція 3/ заняття 4).

План лекції.

1. Потреби і їхня класифікація.

2. Виробничі можливості.

3. Економічні інтереси та суперечності.

1. Потреби і їхня класифікація.

Потреби – це вираження нестачі в чому-небудь необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку особистості і суспільства в цілому.

Усі потреби можуть бути класифіковані й об'єднані в окремі групи:

• первинні (потреба в засобах існування, що не можуть бути нічим замінені) і вторинні (потреби вибору);

• індивідуальні (потреби, що людина може задовольнити сама) і суспільні (потреби, що можуть бути задоволені тільки суспільством у цілому);

• матеріальні (у житлі, їжі і т.д.) і духовні (відвідування концертів, музеїв, читання книг);

• дійсні (які можуть бути задоволені при даному рівні виробництва) і абсолютні (які можуть бути задоволені тільки в майбутньому).

Широко відоме групування потреб американського вченого Маслоу:

1. фізіологічні потреби (у їжі, воді, теплі, відтворенні роду);

2. потреби в безпеці і самозбереженні (захищеність від зовнішніх ворогів, злочинців, хвороб);

3. потреба в соціальних контактах (спілкування з людьми, дружба, влада, любов);

4. потреба в повазі (визнання людини як особистості, самоповага, придбання певного статусу, авторитету);

5. потреба в саморозвитку (удосконалювання всіх можливостей і здібностей людини).

Однак в економіці розглядають не всі, а тільки економічні потреби, які можна задовольнити за допомогою економічних благ – зроблених товарів і послуг.

Економічні потреби – ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, які дають їм задоволення, насолоду і спонукають їх до діяльності, до того, щоб мати і володіти такими умовами.

Процес створення економічного блага і супутнє йому перетворення ресурсів і являють собою виробництво. Проблема виробництва полягає в тому, що людські потреби практично не обмежені, тоді як у будь-якому суспільстві мається обмежена кількість ресурсів.

Безмежність потреб і обмеженість ресурсів породжують дію двох законів суспільного розвитку – закону зростання потреб і закону розвитку виробництва. Ці закони взаємопов`язані і характеризують дві сторони соціально-економічного прогресу:

• неухильний розвиток людини з її зростаючими потребами;

• підвищення ефективності виробничих ресурсів за послідовного нарощування обсягу відтворюваних ресурсів та їх якісних показників.

2. Виробничі можливості.

Виробничі можливості – це можливості виробництва економічних благ при повному й ефективному використанні всіх наявних ресурсів і даному рівні розвитку НТП. Обмеженість ресурсів ставить межу можливостям виробництва. Використання ресурсів для створення одного продукту означає відмовлення від виробництва іншого.

Крива виробничих можливостей (КВМ) – графік, що показує всю безліч варіантів використання наявних ресурсів для виробництва альтернативних (альтернативний – що припускає одну з декількох можливостей) видів продуктів.

Припустимо, що суспільство має потребу у виробництві двох продуктів: споживчі блага (СБ) і інвестиційні ресурси (ІР). Можливі обсяги виробництва двох продуктів при повному використанні обмежених ресурсів представлені в таблиці.

Варіант	СБ, млн. од.	ІР, млн. од.
А	0	30
Б	2	27
В	4	21
Г	6	12
Д	8	0

Крапки на КВМ показують усі можливі варіанти сполучення виробництва двох продуктів при повному використанні наявних ресурсів і незмінної технології.

3 0 А

27 Б

21 В . М

12 Г

. Н

0 Д

2 4 6

Аналіз приведеної КВМ дозволяє сформулювати ряд найважливіших економічних становищ:

1. Закон заміщення, що говорить, що при повному використанні ресурсів і незмінної технології збільшення виробництва одного продукту приводить до скорочення іншого.

2. Якщо економіка знаходиться в крапці Н, це значить, що наявні ресурси використовуються не цілком: є можливість збільшити виробництво і гармат, і олії. Крапка Н свідчить про недовироблення і неефективне використання ресурсів.

3. Крапка М при даних ресурсах і наявній технології виробництва недосяжна.

4. Будь-яке виробництво є ефективним, якщо воно забезпечує повне використання ресурсів, тобто якщо збільшення виробництва одного продукту приводить до скорочення виробництва іншого продукту. Тому будь-яка крапка, що лежить на КПВ, є ефективною.

5. Оскільки збільшення виробництва одного продукту веде до скорочення виробництва іншого, то витрати виробництва одного продукту можуть бути виражені в кількості іншого, від виробництва якого приходиться відмовитися в зв'язку з виробництвом першого. Так, збільшення виробництва олії з нуля до 2 млн. «обійшлося» у 3 тис. гармат, від виробництва яких довелося відмовитися. Можна сказати, що додаткові 2 млн. т олії коштують 3 тис. гармат. У політекономії така чи вартість такі витрати виробництва називаються альтернативними чи вмінені.

Альтернативні витрати виробництва даного продукту – це кількість іншого товару, від виробництва якого доводиться відмовитися, щоб зробити додаткову одиницю даного товару.

6. Кожні наступні 2 млн. т олії обходяться усе дорожче і дорожче. Перші 2 млн. т коштували 3 тис. гармат, другі 2 млн. т – уже 6 тис. гармат, треті 2 млн. т – 9 тис. гармат і т.д.

Поступове подорожчання виробництва одного продукту (і опукла форма КВМ) пояснюються дією одного з найважливіших економічних законів – закону зростаючих альтернативних витрат виробництва, що говорить: в умовах повного використання ресурсів для одержання кожної додаткової одиниці одного товару доводиться відмовлятися від все зростаючої кількості інших товарів.

Пояснюється це тим, що при збільшенні виробництва одного товару, у нашому прикладі – олії, приходиться використовувати ресурси, пристосовані для виробництва олії. Причому, чим більше олії ми хочемо зробити, тим менш придатні для цього ресурси нам доводиться використовувати.

3. Економічні інтереси та суперечності.

Економічний інтерес – реальний, зумовлений економічними відносинами та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій людей щодо задоволення потреб.

Економічний інтерес є перш за все породженням і соціальним проявом потреби, її усвідомленням. Але реалізуються інтереси через трудову, господарську діяльність людей, їхні економічні відносини.

Зміст інтересів визначається матеріальними умовами життя, місцем, яке вони посідають в історико-конкретних виробничих відносинах, а також політичними, моральними та соціальними факторами.

Виділяють економічні інтереси:

- особисті (відносини між працівником і суспільством в цілому, а також між працівником і підприємством за формами участі у виробництві, розподілом доходів, умовами праці, вирішенням трудових суперечок);

- класові (інтереси визначаються становищем відповідного класу чи соціальної групи в суспільстві);

- інтереси трудових колективів фіксуються при укладанні трудових договорів і реалізуються у процесі спільної праці, участі у розподілі прибутку, підтриманні соціального партнерства тощо;

- інтереси держави (розподіл національного доходу, регулювання суспільного виробництва, проведення політики соціального захисту).

Там, де відсутня тотожність інтересів – існує відмінність, отже, властиві їм суперечність і конфлікт.

З точки зору характеру економічні інтереси можуть складатися з двох типів: антагоністичних і неантагоністичних.

Ознаками антагоністичних суперечностей є:

• наявність непримиренних інтересів між власниками засобів виробництва та трудящими;

• неможливість їх докорінного вирішення без ліквідації певної економічної системи;

• тенденція до вибору гострих форм боротьби.

Слід зазначити, що часто антагоністична суперечність виникає лише тому, що вона несвоєчасно вирішується.

Існує два методи вирішення антагоністичних суперечностей:

- шляхом застосування насильства, яким є соціально-економічна революція;

- через здійснення глибоких економічних реформ.

Неантагоністичні суперечності теж характеризуються наявністю протилежних інтересів суб`єктів суспільного виробництва, але вони передбачають їх своєчасне вирішення такими соціально-економічними заходами, як реформи, перебудови, прискорення темпів розвитку, зміна пріоритетів у економічній політиці держави та ін.

Контрольні запитання за темою:

1. що таке потреби?

2. Які виділяють групи потреб за загальною їх класифікацією?

3. В чому особливість класифікації потреб за Маслоу?

4. Що таке виробничі можливості?

5. Що показує крива виробничих можливостей?

6. Що таке альтернативні витрати виробництва?

7. В чому сутність закону зростаючих альтернативних витрат?

8. Що таке економічні інтереси?

9. Які групи економічних інтересів виділяють?

10. Що таке економічні суперечності?

11. Чим відрізняються антагоністичні та неантагоністичні суперечності?

Питання на домашнє завдання:

1. Закон зростання потреб [3]с.44-48

2. Мотиви та стимули ефективного господарювання [3]с.54-57