Тема 2. Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт (лекція 2/ заняття 2).

План лекції.

1. Фази суспільного виробництва

2. Сфери виробництва.

3. Основні фактори суспільного виробництва та їхня взаємодія.

4. Суспільний продукт.

5. Ефективність суспільного виробництва.

1. Фази суспільного виробництва

Стрижнем економічної дійсності є виробнича діяльність, або виробництво. Виробництво - широка система дій , яка створює:

• матеріальні й духовні блага, які необхідні для існування людини;

• інші умови відтворення життя людей, зокрема виробничі відносини.

Виробництво має двоїстий характер:

1. йдеться про створення благ для подальшого споживання.

2. мається на увазі створення вартості для можливого подальшого обміну.

Треба відрізняти виробництво і працю. Праця - цілеспрямована діяльність людей щодо створення необхідних благ за допомогою інших чинників. Але особливий вплив на виготовлення блага має природа, що найбільш помітно у сільському господарстві, наприклад, вегетація рослин. Таким чином, спільна взаємодія людської праці й природних чинників створюють безпосередній виробничій процес.

У політекономії відрізняють виробництво у вузькому й широкому значенні.

Вузьке значення характеризує безпосереднє створення благ.

Широке значення складається з чотирьох основних фаз:

• безпосередньо виробництво (вузьке значення терміну);

• розподіл;

• обмін;

• споживання.

2. Сфери виробництва.

За характером економічної діяльності людей у суспільному виробництві розрізняють три великі сфери:

• основне виробництво – це галузі матеріального виробництва, де безпосередньо виготовляються предмети споживання й засоби виробництва. Включає сировинний, паливно-енергетичний, металургійний, агропромисловий, хімічно-лісовий комплекси, виробництво товарів народного споживання, капітальне будівництво.

• Виробнича інфраструктура – комплекс галузей, які обслуговують основне виробництво і забезпечують ефективну економічну діяльність на кожному підприємстві і в народному господарстві в цілому. До них належать: транспорт, зв`язок, торгівля, кредитно-фінансові заклади; спеціалізовані галузі ділових послуг (інформаційних, рекламних, лізингових, консультаційних, інженерно-будівельних);

• Соціальна інфраструктура – це нематеріальне виробництво, де створюються нематеріальні форми багатства, які відіграють вирішальну роль у всебічному розвитку трудящих, примноженні їхніх розумових і фізичних здібностей, професійних знань, підвищенні освітнього й культурного рівня.

Основне виробництво і виробнича інфраструктура в сукупності становлять сферу матеріального виробництва.

Сфера соціальної інфраструктури включає такі галузі:

• охорону здоров`я й фізичну культуру;

• загальну середню, спеціальну середню, професійно-технічну й вищу освіту, систему підвищення кваліфікації;

• житлово-комунальне господарство;

• пасажирський транспорт і зв`язок;

• побутове обслуговування;

• культуру і мистецтво.

3. Основні фактори суспільного виробництва та їхня взаємодія.

Суспільне виробництво являє собою взаємодію чотирьох основних факторів: робочої сили (праці), засобів виробництва (капіталу), землі, підприємницька здібність.

Робоча сила – це здатність людини до праці або сукупність її фізичних і розумових здібностей, що використовуються в процесі створення матеріальних і духовних благ.

Праця – це інтелектуальна або фізична діяльність, спрямована на виготовлення благ і надання послуг.

Засоби виробництва – це створені у процесі виробництва всі види засобів праці і предметів праці.

Засоби праці – це річ або комплекс речей, за допомогою яких людина діє на предмети праці.

Предмети праці – матеріали, що підлягають обробці.

Земля (природні ресурси) – це дар природи для виробничих процесів.

Підприємницька здібність – особливий вид людського капіталу, представлений діяльністю щодо координації і комбінування всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та надання послуг.

Виробництво не можна розглядати як механічне сполучення його простих елементів: робочої сили, засобів і предметів праці. Вони утворюють складну систему взаємодії. А всяка цілісна система якісно відрізняється від простої суми її елементів. Виникає ефект їхньої сполученості, що зв'язаний з технологією й організацією виробництва.

Технологія виражає взаємодію між основними факторами виробництва, а також відкриті наукою і практикою і засновані на механічних, фізичних і хімічних властивостях засобів виробництва способи впливу людини на предмети праці.

Організація виробництва - забезпечує єдність, злагодженість функціонування всіх його факторів, взаємодія людей, що беруть участь у ньому.

4. Суспільний продукт.

Узагальнюючим результативним показником виробничої діяльності суспільства виступає сукупний суспільний продукт – вся сума матеріальних і духовних благ, створених суспільством за певний проміжок часу.

Варто обчислювати проміжний і кінцевий продукт.

Кінцевими продуктами є матеріальні блага і послуги, які виробляються для кінцевого використання, а не для подальшої обробки чи переробки або перепродажу.

Проміжні продукти – матеріальні блага і послуги, які виробляються для подальшої обробки чи переробки або перепродажу.

Основні форми суспільного продукту:

• Валовий внутрішній продукт (ВВП) - ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у поточному періоді на території країни, незалежно від національної належності підприємств.

• Валовий національний продукт (ВНП) - ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, створених за певний період вітчизняними підприємствами в країні і за її межами.

• Чистий внутрішній продукт (ЧВП) – це ВВП, зменшений на величину амортизаційних відрахувань.

• Національний дохід (НД) – це ЧВП, зменшений на величину податків на бізнес.

5. Ефективність суспільного виробництва.

Розрізняють соціальну та економічну ефективність.

Соціальна ефективність виражає ступінь задоволення особистих потреб суспільства. Вона показує, наскільки господарська діяльність спрямована на саму людину, відповідає її потребам та інтересам.

Економічна ефективність виражає результативність суспільного виробництва шляхом зіставлення затрат і одержаного результату, її визначають за такою формулою:

де П – вартість продукту, а З – матеріально-грошові затрати.

Для характеристики ефективності виробництва використовується ціла система економічних показників, за допомогою яких визначається результативність використання окремих видів ресурсів.

Продуктивність праці (ПП) – виражає відношення величини продукту (П) до витрат живої праці (ВЖП):

Зворотній цьому показник виражає трудоємність продукції.

Матеріаловіддача – це відношення вартості продукту до матеріальних затрат. Вона показує скільки виробляється продукції на одиницю затрат праці, втіленої в предметах праці.

Фондовіддача – відношення вартості продукту до основних виробничих фондів. Вона виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів.

Приклад.

Визначити основні показники економічної ефективності суспільного виробництва, якщо відомо, що в 2004 році на підприємстві було реалізовано продукції на суму 890 тис. грн. Чисельність персоналу - 385 чел. Вартість основних виробничих фондів складає 675 тис. грн. Матеріальні витрати склали 465 тис. грн.

Вирішення.

Q=890тис.грн. Ч=385 люд. ОФ=675 тис.грн. МВит=465 тис.грн. В=? ФВ=? ФЄ=? МВ=? МЄ=?

В= Q/Ч ФВ= Q/ОФ ФЄ=ОФ/ Q МВ=Q/МВит МЄ=МВит/Q

В = 890000/385= 2311,68грн/люд. ФВ = 890000/675000 = 1,32грн/грн ФЄ = 675000/890000 = 0,76грн/грн МВ = 890000/465000 = 1,91грн/грн МЄ = 465000/890000 = 0,52грн/грн

Контрольні запитання до теми:

1. Які виділяють фази у суспільному виробництві?

2. Що включається до матеріальної сфери суспільного виробництва?

3. Що включається до нематеріальної сфери суспільного виробництва?

4. Назвіть основні фактори суспільного виробництва.

5. Через що відбувається взаємодія між основними факторами суспільного виробництва?

6. Розкрийте сутність результативних показників суспільного виробництва: ВВП, ВНП, ЧВП, НД.

7. В чому сутність соціальної ефективності суспільного виробництва?

8. Які показники характеризують економічну ефективність суспільного виробництва?