139

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ

ЗАТВЕРДЖУЮ:_______________

Заст. директора з НР Т.Ю.Демченко

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

«Політична економія»

м.Горлівка, 2011

Конспект лекцій з дисципліни «Політична економія». Розробив викладач: Т.В.Кучеренко – Горлівка: ГМК, 2011. – 139с.

Викладені теоретичні основи навчального матеріалу з курсу «Політична економія» у вигляді тематичних лекцій відповідно робочій навчальній програмі дисципліни за денною формою навчання.

Призначений для використання при організації аудиторного навчального процесу та самостійному опрацюванні програмного матеріалу студентами спеціальностей 5.03050401 «Економіка підприємства» і 5.03050901 «Бухгалтерський облік» денної та заочної форм навчання.

Ухвалено до використання на засіданні комісії циклу фахової підготовки за галуззю знань «Економіка і підприємництво».

Протокол №____2_ 2011.10.05

Голова ц/к ________________ Н.В. Горбатовська

зміст

Вступ	5
Модуль 1. Загальні засади економічного розвитку суспільства.	6
Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука.	6
Тема 2. Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт.	10
Тнма 3. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні.	17
Тема 4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності.	23
Тема 5. Відносини власності в економічному житті суспільства.	29
Тема 6. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини.	37
Тема 6.1 Форми організації суспільного виробництва	37
Тема 6.2 Теорія грошей і грошового обігу	44
Тема 6.3 Інфляція та забезпечення стабільності купівельної спроможності грошової одиниці	52
Модуль 2. Основи ринкової економіки та макроекономічної теорії	59
Тема 7. Загальні основи ринку. Суб'єкти ринкової економіки	59
Тема 7.1 Загальні основи ринку	59
Тема 7.2 Попит і пропозиція. Теорія ринкової рівноваги	67
Тема 7.3 Конкуренція і монополія в ринковій економіці	75
Тема 7.4 Основні суб’єкти ринкової економіки	86
Тема 8. Змішана економіка та її типи.	95
Тема 8.1 Сутність та ознаки змішаної економіки	95
Тема 8.2 Монополії та олігополії в умовах капіталістичної змішаної економіки	101
Тема 9. Суспільний продукт та його форми. Національний дохід.	106
Тема 10. Економічне зростання і його чинники.	116
Тема 11. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини.	123
Тема 12. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу.	132
Перелік літератури	139

ВСТУП

Розвиток і удосконалення системи підготовки фахівців посилює інтерес до економічних знань. Потреба в ґрунтовних економічних знаннях у висококваліфікованих спеціалістів за сучасних умов є дуже актуальною. Економічне становище сьогодні змінюється надто швидко в умовах невизначеності, підвищеного ризику. Отже нам постійно доводиться розв’язувати економічні завдання, що мають непересічне значення для добробуту й соціального самопочуття.

Ці тексти лекцій покликані допомогти студентам сформувати ґрунтовні знання про економічну систему суспільства, закони її функціонування і розвитку для розуміння чинників зародження, утвердження і напрямів розвитку сучасних соціально-економічних систем, їх спроможності задовольняти потреби людей. Крім того, вони є суттєвою підмогою для підготовки до семінарських занять, самостійної роботи, виконання завдань поточно-модульного і підсумкового контролю.

З точки зору кредитно-модульної організації навчального процесу, всі 12 тем укрупнені в 2 змістові модулі:

Модуль 1. Загальні засади економічного розвитку суспільства.

МОДУЛЬ 2. Основи ринкової економіки та макроекономічної теорії

Модуль 1. Загальні засади економічного розвитку суспільства.

Тема 1. Політекономія як фундаментальна суспільна наука (лекція 1/ заняття 1).

План лекції

1. Предмет політекономії.

2. Економічні закони та категорії.

3. Методи політекономії.

4. Функції політекономії

1. Предмет політекономії.

Політична економія – це наука, що вивчає всю систему економічних відносин в їх єдності і взаємодії з обмеженими продуктивними силами та політичними, ідеологічними і соціальними інститутами суспільства.

Об`єктом ПЕ є економічне життя суспільства, тобто його економіка, а економіка – це суспільне виробництво.

Назва “економіка” виникла з поєднання двох слів грецького походження “ойкос” – будинок, господарство і “номос” – закон. Уперше цей термін застосував Аристотель (ІІІ ст. до н.е.). Термін «політична економія» був уперше застосований французьким меркантелістом Антуаном Монкретьєном у праці «Трактат політичної економії» у 1615р. З грецької «політікос» перекладається як державний, суспільний. Отже, у поєднанні з терміном «економія» означає науку про ведення господарства в державі, суспільстві.

Сьогодні економіку суспільства вивчають понад 50 окремих економічних наук, у т.ч. політична економія, економікс, мікроекономіка, макроекономіка, історія економічних учень.

Макроекономіка – галузь економічної науки, що вивчає економіку в цілому. У її полі зору попадають такі об'єкти, як обсяг національного виробництва, зайнятість безробіття.

Мікроекономіка – галузь економічної науки, що вивчає поведінку і взаємодію окремих економічних суб'єктів. Її рівень – локальні економічні зв'язки. Її проблеми – попит, пропозиція, ціна, заробітна плата, прибуток, конкуренція, тобто те, що відноситься до окремо узятої фірми, ринку.

Політекономія також має свій предмет. У процесі виробництва люди створюють блага не ізольовано один від одного, а об`єднуючись певним чином. Отже, в процесі виробництва люди вступають у відносини не тільки з природою, але й між собою, тобто вступають в економічні відносини.

Таким чином, предметом ПЕ ї економічні відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивними силами та політичними, ідеологічними і соціальними інститутами суспільства.

2. Економічні закони та категорії.

Економічні закони – найбільш істотні, стійкі об'єктивні взаємозалежності і причинно-наслідкові зв'язки в економічних процесах і явищах.

Класифікація економічних законів:

1. Загальні економічні закони (всезагальні), властивим усім типам економічної системи:

• закон відповідності рівня виробничих відносин рівню розвитку продуктивних сил;

• закон зросту продуктивної праці.

2. особливі, що виражають такі особливі економічні відносини, які є спільними для декількох типів економічних систем:

• закон вартості;

• закон попиту та пропозиції.

3. Специфічні економічні закони, що діють тільки в умовах певного економічного ладу, наприклад соціалістичного чи капіталістичного

4. Закони, що діють лише на одній стадії суспільного способу виробництва (стадіальні):

• закон породження монополій концентрацією виробництва.

Особливості економічних законів:

• економічні закони є менш строгими, ніж закони природничих наук (фізика, хімія). Наприклад, закон з фізики: при 100*С вода закипить. Це строгий закон. В економіці закони носять не настільки строгий характер. Тому іноді, щоб піти від такого строгого визначення, як «закон», уживають слово «принцип» чи «узагальнення». В економіці закони визначають найбільш ймовірний зв'язок. Тобто ми можемо довідатися з закону, чого можна чекати від людей у певних обставинах.

• Економічні закони менш довговічні, ніж закони інших наук. змінюються умови господарчої діяльності – змінюються економічні закони.

Економічні категорії – логічне поняття, що характеризує сутність якого-небудь економічного явища. Приклад категорій: капітал, ціна, робочий час, виробничі фонди.

Сутність економічної категорії визначається такими критеріями:

• відображає не природні властивості речей і предметів, а характерну властивість певної системи економічних відносин людей;

• має об`єктивний характер;

• має історичний характер, оскільки значна частина категорій ПЕ на певному етапі розвитку суспільного виробництва відмирає.

3. Методи політекономії.

Метод політекономії – сукупність способів, прийомів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем.

Розрізняють загальнонаукові та специфічні методи. Серед загальних слід виділити діалектичний та структурно-функціональний.

Діалектичний метод виходить з того, що будь-яке економічне явище:

• перебуває в русі: воно зароджується, розвивається, занепадає і вмирає;

• має притаманні йому відмінність, протилежність і суперечність, конфліктність;

• розвивається, що означає відмирання старого і зародження нового, боротьбу між ними, спосіб розв`язання суперечностей та повне утвердження нового.

Структурно-функціональний метод розглядає будь-яке економічне явище як системне з обов`язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів.

У процесі дослідження виробничих відносин використовуються більш конкретні методи: аналіз і синтез, індукція і дедукція, метод абстрагування, моделювання процесів і т.д.

Індукція – рух дослідження від окремих фактів до загальних висновків, узагальненням. Факти тут – статистичні дані, результати опитувань, спостереження. У результаті цих даних виявляються які-небудь залежності між явищами, показниками.

Дедукція – висування гіпотез і наступна їхня перевірка на фактах. Гіпотеза – припущення про ймовірність зміни економічного явища і спосіб його пізнання.

Абстрагування – навмисне спрощення досліджуваного об'єкта шляхом виключення з аналізу ряду його деталей. Наприклад, при дослідженні грошей нас цікавлять причини появи грошей, їхній вплив на економічні процеси. Одночасно ми не звертаємо уваги на їхнє розцвічення, художнє оформлення, захист від підробок, зносостійкість. Тобто абстрагування – відмовлення від поверхневих, незначних сторін явища з метою розкриття значимих, стійких і загальних зв'язків, дійсних тенденцій руху. Абстрагування – неминуча міра при дослідженні.

Аналіз – розкладання якого-небудь об'єкта на складові елементи і вивчення кожного з них окремо.

Синтез – вивчення взаємодії окремих елементів між собою (у системі). Узагальнення впливу окремих елементів на узагальнюючий показник.

Припущення «за інших рівних умов» – передбачається, що всі інші фактори (крім досліджуваних), якщо вони є, що можуть уплинути на досліджуваний фактор, залишаються незмінними. Наприклад, якщо знижуються ставки прибуткового податку, люди швидше за все будуть збільшувати свої покупки (зросте споживання). Однак, якщо в цей же час виростають процентні ставки в банку, люди почнуть робити внески в банки для одержання прибутку від виплати відсотків на внесок. У цьому випадку люди можуть не збільшити свої витрати на покупки товарів.

4. Функції політекономії:

1. пізнавальна – вона покликана вивчати і пояснювати процеси і явища економічного життя суспільства на основі наукового доказу.

2. практична зводиться до наукового обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.

3. прогностична виявляється в розробці наукових основ передбачення перспектив соціально-економічного розвитку країни в майбутньому.

4. методологічна полягає в тому, що ПЕ виступає як теоретичний фундамент цілого комплексу економічних наук.

5. виховна полягає у формуванні в громадян економічної культури, логіки сучасного ринкового економічного мислення, аналітичних здібностей, які забезпечують цілісне уявлення про функціонування економіки на національному і загальносвітовому рівнях і дають можливість виробити грамотну господарську поведінку в умовах ринкової системи.

Завдання вітчизняної ПЕ:

- дослідження проблем ефективного використання обмежених виробничих ресурсів і управління ними з метою досягнення максимального задоволення потреб людини;

- розкриття суті і тенденції розвитку соціально-економічних відносин у їх взаємозв`язку з продуктивними силами;

- вивчення системи законів, які управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням матеріальних благ, а також дослідження поведінки індивідів та інститутів, що займаються виробництвом, розподілом, обміном і споживанням продукції;

- дослідження змісту і стратегічних тенденцій еволюції соціально-економічних систем в останні століття та на рубежі ХХІ ст.

Контрольні запитання до теми:

1. що вивчає політекономія?

2. Які політекономія виконує функції?

3. В чому особливість економічних законів?

4. Які групи економічних законів виділяють?

5. Назвіть приклади економічних категорій.

6. Які існують методи вивчення економічних явищ та процесів?

Питання на домашнє завдання:

1. Зародження і розвиток політичної економії [1]с.13-16

2. Основні течії сучасної економічної думки [2]с.40-48