Тема 4 Споживання і попит (лекція 4)

План лекції

4.1 Крива індивідуального попиту

4.2 Ринковий попит

4.3 Зміни доходу і попит

4.4 Зміни ціни і попит

4.5 Ефекти доходу і заміщення

4.6 Зміна цін і добробут споживача. Надлишок споживача

4.1 Крива індивідуального попиту

Для побудови кривої індивідуального попиту на певне благо подивимось, як змінюється вибір споживача при зміні ціни блага. З цією метою розглянемо систему координат, для розширеного бюд­жетного обмеження.

Н ехай доход споживача дорівнює а ціни на благо зменшуються і дорівнюють, відповідно, (рис4.1.а). При зниженні ціни блага лінія бюджетного обмеження , розгортається праворуч уздовж осі до нових точок перетину з нею — Довжина кожного відрізка відповідає кількості товару, яку споживач був би готовий придбати, за умови витрачання всього доходу на благо при кожній заданій ціні. - точки рівноваги споживача при відповідних цінах.

Крива "ціна—споживання" з'єднує різні точки рівноваги споживача, що утворюються при зміні цін.

Якщо перенести точки кривої "ціна—споживання" в іншу систему координат, де по вертикальній осі відкладаємо ціни, а по горизонтальній — відповідні обсяги блага X, то отримаємо криву, що показує залежність обсягу блага, який індивід готовий спожити, від ціни (рис. 4.1.б).

Адже при ціні точка оптимуму споживача — і споживач готовий купувати товар у кількості При ціні відповідна кількість товару дорівнює так далі.

Отримана на рис. 4.1.6 лінія є кривою індивідуального попиту, яка встановлює зв'язок між обсягом попиту окремого споживача і ціною блага за інших рівних умов.

4.2 Ринковий попит

Якщо нам відомі криві індивідуального попиту на товар то можна побудувати криву ринкового попиту на благо (рис. 4.2).

Нехай на ринку блага X є лише два споживачі, і та — криві їхнього індивідуального попиту на благо Крива ринкового попиту отримується шляхом горизонтального додавання та

Це означає, що для кожної заданої ціни обсяг ринкового попиту зизначається як:

де та — обсяги індивідуального попиту споживачів при ціні

Зазначимо, що при цінах крива ринкового попиту збігається з кривою тому що перший споживач не готовий купувати товар при таких цінах.

4.3 Зміни доходу і попит

Розглянемо вплив збільшення (зменшення) доходу споживача при незмінних пінах на стан рівноваги споживача і кількість блага, яке він готовий купувати. Одночасне пропорційне підвищення (зниження) цін на обидва блага буде адекватним зміні номінального доходу споживача.

Для кожного рівня доходу і заданих цін на обидва товари та можна побудувати відповідну бюджетну лінію і знайти точки оптимуму споживача

З 'єднавши ці точки оптимуму, отримаємо криву "доход—споживання", яка показує співвідношення між доходом споживача і кількістю товару, що купується, при незмінності інших умов, які впливають на попит (рис.4.3).

Слід мати на увазі, що конкретний вигляд кривої "доход—споживання" залежить від типу товарів (благ). На рис.4.3 зображена крива "доход—споживання" для нормальних товарів, яка є монотонно зростаючою (рис. 4.3).

Адже із збільшенням доходу при постійних цінах попит на обидва товари та збільшується, тому що споживач може перейти на віддаленіші від початку координат криві байдужості. При зменшенні доходу попит зменшується, споживач змушений вдовольнятися меншим рівнем корисності.

Товари, споживання яких зменшується при збільшенні доходу, є товарами нижчої якості. Крива "доход—споживання" для товару нижчої якості показана на рис.4.4. Як видно з малюнка, при збільшенні доходу обсяг попиту спочатку зростає з до а потім, з певного "критичного" рівня доходу (що відповідає бюджетній лінії , починає зменшуватися з до У цьому випадку крива "доход—споживання", починаючи з точки повертається назад.

Оскільки тип товару залежить від того, хто його споживає (купує), один і той же товар може бути для одного споживача товаром нижчої якості, а для іншого — нормальним. Через те що питання визначення типу товару пов'язане з рівнем доходу, споживач може розглядати при певному рівні свого доходу якийсь товар як нормальний товар, а при збільшенні доходу вище цього рівня — як товар нижчої якості.

4.4 Зміни ціни і попит

Зниження ціни товару при незмінності інших цін і доходу споживача знижує відносну ціну товару, останній стає дешевшим порівняно з іншими товарами, і тому споживач замінює у своєму споживанні цим товаром інші товари, які відносно подорожчали.

З іншого боку, зниження ціни означає збільшення реального доходу, наслідки якого неоднозначні. При зниженні ціни блага отримуємо нову бюджетну лінію замість старої лінії (рис.4.5)

П ервісний стан рівноваги споживача при початковій ціні блага _- точка відповідний обсяг попиту а новий стан рівноваги при нижчій піні блага - точка якій відповідає обсяг

Загальний ефект від зміни ціни блага полягає в зміні обсягу попиту на благо за умови, що споживач при кожній ціні робить опти­мальний вибір,

4.5 Ефекти доходу і заміщення

Загальний ефект від зміни ціни може бути розділений на два окремих ефекти: ефект доходу і ефект заміщення.

Ефект заміщення — зміна обсягу попиту, спричинена зміною відносної ціни товару при незмінному реальному доході.

Ефект доходу — зміна обсягу попиту, спричинена зміною реального доходу при незмінності відносних цін.

З ниження ціни дозволяє підвищити рівень задоволення споживача, тому що збільшується його реальний доход. Обсяг попиту на товар збільшується з до Для того щоб визначити, який доход споживача забезпечив би йому попередній рівень корисності при новому співвідношенні цін, слід провести лінію допоміжного бюджетного обмеження (рис.4.6). Вона паралельна лінії нового бюджетного обмеження (яка відображає нове співвідношення цін) і одночасно є дотичною до кривої байдужості (тобто забезпечує попередній рівень корисності). Отримаємо допоміжний стан рівноваги і відповідний обсяг попиту

При переході із точки у точку реальний доход споживача не змінюється. Ефект заміщення визначається як різниця:

(4.2)

він завжди призводить до збільшення попиту на товар, який став дешев­шим, тобто

При переході із точки у точку попит на товар збільшується внаслідок зростання реального доходу споживача при незмінному співвідношенні цін. Отже, ефект доходу визначається як різниця:

(4.3)

З агальний ефект визначається як:

(4.4)

Оскільки у даному випадку мова йде про нормальний товар, ефект доходу теж додатний, і обидва ефекти діють у одному напрямку, тобто тому і

Для товару нижчої якості при збільшенні доходу обсяг споживання зменшується. Ефект доходу для таких товарів від'ємний (рис.4.7). Для товарів нижчої якості ефект доходу рідко перевищує ефект заміщення, тому в цьому випадку загальний ефект залишається додатним, тобто: > E_T>0_.

Д ля деяких загальний ефект зниження ціни теоритично може призводити до зменшення обсягу попиту. Від’ємний ефект доходу у цьому разі переважає за абсолютною величиною ефект заміщення (рис. 4.8), тобто

E_S>0, E_I<0, , тому E_T<0.

Остання ситуація означає, що при зниженні ціни обсяг попиту на благо зменшується, що порушує закон попиту. Товар, для якого закон попиту не використовується називається товаром Гіфена. Товари Гіфена мають криву попиту, спрямовану в гору.

4.6 Зміна цін і добробут споживача. Надлишок споживача

В ажлива ціль мікроекономічного аналізу — здійснити оцінку впливу цін па добробут споживача в тих випадках, коли деякі споживачі готові заплатити за товар вищу ціну, ніж ціна рівноваги.

Споживачі при купівлі даного товару отримують певну чисту вигоду, яку називають надлишком споживача (виграшем споживача).

Так, величина надлишку при купівлі однієї одиниці товару відповідає різниці між ціною , яку споживач був би готовий за неї заплатити, згідно кривої попиту і ринковою ціною товару (рис.4.9).

Загальна вигода споживача від придбання першої одиниці товару дорівнює площі прямокутника а його витрати — площі прямокутника . Різниця двох площ, тобто площа є надлишком (чистою вигодою) споживача від купівлі одиниці товару. За другу одиницю товару споживач був би готовий заплатити ціну а сплачує знову тобто отримує чисту вигоду На третій одиниці товару він має зиск Чисельно чиста вигода споживача при купівлі трьох одиниць товару дорівнює сумарній площі заштрихованих прямокутників.

Я кщо узагальнити ці висновки на випадок ринку окремого товару, надлишок всіх споживачів даного товару на ринку, що перебуває в стані рівноваги відповідає площі трикутника Він розташований між кривими ринкового попиту лінією що відповідає рівню ринкової ціни (рис.4.10).

Надлишок споживачів є своєрідним мірилом добробуту споживачів, який утворюється на ринку окремого блага.

Контрольні запитання:

1. як будується крива «ціна-споживання»?

2. як будується крива «доход-споживання»?

3. що таке ефект доходу?

4. що таке ефект заміщення?

5. як визначається загальний ефект?