Тема 2 Попит та пропозиція: аналіз часткової рівноваги. Еластичність (лекція 2)

План лекції

2.1 Попит і обсяг попиту

2.2 Пропозиція і обсяг пропозиції

2.3 Ринкова рівновага

2.4 Зміна стану рівноваги. Обмеження цін та податки

2.5 Поняття еластичності

2.1 Попит і обсяг попиту

Попит — це завжди набір співвідношень цін та кількостей. Обсяг попиту відповідає конкретній кількості, яку споживач має намір купити за певною ціною. Деякі економісти вважають залежність попиту від ціни настільки фундаментальною, що звели її в ранг закону — закону попиту. Графічно це може бути подано у вигляді спадної лінії D (рис.2.1): чим вища ціна, тим менший обсяг попиту.

Аналітична залежність обсягу попиту від ціни в загальному вигляді може бути представлена функцією:

Q_D=f(P) (2.1)

Рисунок 2.1 - Графік лінійної функції попиту D.

Ця функція має назву функції попиту — математичного вираження закону попиту, що показує, як обсяги попиту на товар (Q) залежать від його ціпи (Р).

Розглянемо основні нецінові детермінанти попиту.

• Доход. Вплив доходу на попит є досить складним. Здебільшого зростання доходу призводить до зростання попиту (зсув кривої угору праворуч). Проте споживання деяких товарів може скорочуватися, якщо споживач замінює їх дорожчими і якіснішими (зсув кривої попиту униз ліворуч).

• Ціпи на суміжні товари. Попит може змінюватися в обох напрямках залежно від типу товару. Важливо вирізняти дві групи товарів: товари-замінники (альтернативні товари) і доповнювальні товари. Для альтернативних товарів при зростанні цін на один із них попит на інший збільшується (зсув кривої угору). Доповнювальні товари споживаються одночасно, тому із зростанням ціни на один такий товар скорочується попит на інший, і навпаки.

• Смаки й уподобання. Цілком можливою є зміна попиту в обох напрямках. Наприклад, реклама здорового способу життя змінює уподобання споживачів і спричиняє зростання попиту на спортивний інвентар і т. ін.

• Число споживачів на ринку. Із збільшенням цього показника попит зростає (зсув угору), і навпаки.

2.2 Пропозиція і обсяг пропозиції

Співвідношення між ціною товару та його обсягом, який продавці товару хочуть і можуть продати за такою ціною, називається пропозицією. Іншими словами, пропозицію можна визначити як таблицю, що описує зміну обсягу пропозиції залежно від зміни ціни товару.

За аналогією з попитом, пропозиція може бути задана функціонально:

Qs = f(P) (2.2)

На відміну від попиту, функція пропозиції має позитивний нахил (рис.2.2).

Рисунок 2.2 - Графік функції пропозиції

Нецінові детермінант пропозиції:

• Технологія. Вдосконалення технології сприяє зростанню пропозиції і зсуває лінію пропозиції праворуч.

• Ціни на ресурси. В залежності

• від підвищення або скорочення цін на ресурси, пропозиція відповідно зменшується (зсув ліворуч) або збільшується (зсув праворуч).

• Очікувана зміна цін у майбутньому. Залежність аналогічна попередній.

• Кількість продавців на ринку. Збільшення кількості продавців призводить до зростання пропозиції (зсув праворуч), зменшення — до її скорочення (зсув ліворуч).

2.3 Ринкова рівновага

Рисунок 2.3 - Стан рівноваги в моделі попиту і пропозиції.

Зображена на графіку ситуація відповідає рівновазі на товарному ринку, тобто стану ринку, коли для продажу пропонується саме така кількість товару, яку споживач готовий купити. Оскільки ми говоримо про окремий ринок, то ця рівновага називається частковою рівновагою.

Ціна Р_р яка встановлюється на ринку, називається ціною ринкової рівноваги, а кількість одиниць реалізованого (придбаного) товару Q_E — рівноважним обсягом.

Припустімо, що функції попи­ту і пропозиції обидві є лінійними:

Q_s=a+b∙P (2.3)

Та

Q_D=c-d∙P. (2.4)

Тут b, d, c — додатні параметри, а — довільний фіксований параметр. Тоді аналітично рівноважна ціна й рівноважний обсяг можуть бути визна­чені таким чином. Із умови рівноваги випливає, що Q_S=Q_D, тобто

Рисунок 2.4 - Відхилення цін від рівноважного рівня.

a+b∙P=c-d∙P (2.5)

Звідси виводимо рівноважну ціну:

^P_E=c-a/b+d (2.6)

Підставивши ціну Р_Е згідно (6) у будь-яку з формул, (3) чи (4), отримаємо алгебраїчний вираз для визначення рівноважного обсягу

Q_E=a∙d+c∙b/b+d (2.7)

2.4 Зміна стану рівноваги. Обмеження цін та податки

Розглянемо ситуації, коли відбувається:

• відхилення ціни від рівноважного рівня;

• зміна рівноваги.

Відхилення цін від рівноважного рівня можливе тоді, коли, наприклад, у процес ринкового ціноутворення втручається держава. У даному випадку можливими є два варіанти державного втручання:

• запровадження нижньої межі ціни (Р), коли Р> РЕ;

• запровадження верхньої межі ціни (P), коли P< PE

Рисунок 2. 5 - Окремі випадки зміни рівноваги.

Наслідки такого регулювання показано на графіку (рисунок 2.4).

В результаті запровадження верхньої межі ціни виникає ситуація дефіциту, оскільки споживач готовий купити за такою ціною кількість товару Q > Q_E, а фірма готова продати Q <Q_E

Величина ( Q - Q ) визначає дефіцит на товарному ринку.

Розглянемо тепер ситуації зміни стану рівноваги. Найпростіші з них пов'язані із зміною нецінових чинників попиту та пропозиції. Нехай внаслідок удосконалення технології крива пропозиції S₀ пересунеться праворуч вниз (S₁), як це зображено на графіку (див. рис. 2.5.а).

За таких умов відбувається зміщення стану рівноваги із точки Е₀ в точку Е₁ При цьому рівноважна ціна падає до рівня Р , а рівноважний обсяг зростає до рівня Q .

Очевидно, що підвищення цін на ресурси призводить до зростання витрат фірми і зсуву кривої пропозиції ліворуч вгору (S₂) (див. рис. 2.5.б). Рівноважна ціна під­німеться до рівня P , а рівноважна кількість скоротиться з Q_E до Q .

Рисунок 2.6 - Вплив на рівновагу впровадження акцизного податку.

Аналогічно можна розглянути ситуації зміни стану рівноваги внаслідок зміни інших нецінових чинників як пропозиції, так і попиту.

Можливі також ситуації зміни стану ринкової рівноваги пов'язані з державним реґулюванням.

Розглянемо запровадження акцизного податку на певне благо. Введення податку еквівалентне зростанню витрат фірми, а тому крива пропозиції S зсувається праворуч вгору (див. рис.2.6).

Довжина відрізка Е_tМ дорівнює ставці податку t. Проте, як бачимо на графіку, ціна зростає на величину меншу, ніж ставка податку, тобто податко­вий тягар розподіляється між споживачами й виробниками продукції. Про­порції такого розподілу є різними і залежать від нахилу ліній попиту та пропозиції (див. тему 3). У даному випадку слід запам'ятати, що база оподат­кування скорочується з (Q_E до Q_E¹), а загальні податкові надходження дорів­нюватимуть величині Q_E^t∙t, або, графічно, площі прямокутника P_S ME_t Р_Е^t∙t. При цьому площа прямокутника P_S ME_t Р_Е^t відповідає податковим надходжен­ням від споживача, а площа прямокутника P_EKMP_S — податковим надход­женням від виробника.

2.5 Поняття еластичності

Мірою відносних змін є показник еластичності, котрий визначається як відношення відносної зміни залежної змінної до відносної зміни функціонально пов'язаної з нею незалежної змінної.

Часто в економічному аналізі кажуть про еластичність як про співвід­ношення процентних змін залежної і незалежної змінних. Показник еластичності — величина безрозмірна і не залежить від одиниць вимірювання змінних. Він розраховується за формулою:

E_x = : = · . (2.8)

Такий показник еластичності називається еластичністю в точці, оскільки він визначається на певному відрізку функції як її граничне значення (при X 0) і стосується лише визначеної точки функції Y.

Еластичність попиту за ціною E_D — показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% ціни на товар вздовж даної кривої попиту на нього. Величина цінової еластичності попиту, як правило, виражається від'ємним числом.

Для функції попиту QD=f(P) еластичність в точці розраховується як:

_D ·= = · ,

або E_D = (2.9)

Попит може бути еластичним, нееластичним або мати одиничну еластичність (див. рис. 2.7).

Попит еластичний, коли дана відсоткова зміна ціни призводить до відносно більшої відсоткової зміни кількості (за абсолютними величинами), тобто і >1

Рисунок 2.7 - Цінова еластичність попиту.

Попит нееластичний, коли дана відсоткова зміна ціни призводить до відносно меншої відсоткової зміни кількості (за абсолютними величинами), тобто <1

Одинична цінова еластичність попиту має місце, коли відсоткова зміна ціни дорівнює відсотковій зміні кількості запитуваного товару, тобто

Еластичність попиту за доходом (Е₁) — показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% доходу (І) споживача:

Еластичність попиту за доходом може бути додатною, від'ємною і нульовою (див. рис.2.8).

Еластичність попиту за доходом дорівнює нулеві для товарів, попит на які не залежить від змін доходу. Звичайно це товари першої необхідності.

Товари, попит на які збільшується із збільшенням доходу, називаються нормальними, або товарами вищої якості; для таких товарів еластичність попиту за доходом більша від нуля: якщо зростає доход, то збільшується і обсяг товару, який купується, тобто % І>0 і % Q>0, отже, E₁,>0.

Еластичність попиту за доходом більша від одиниці, якщо процентне збільшення доходу веде до вищого процентного збільшення купівель. Приклад — предмети розкошів.

Товари, попит на які зі збільшенням доходу зменшується, називають товарами нижчої якості; тобто, якщо зростає доход, зменшується обсяг товару, який купується, тобто

Еластичність попиту за доходом — важливий показник для планування діяльності фірми.

Таблиця 2.1 - Еластичність і витрати споживача на купівлю товару (виручка виробника).

Перехресна еластичність попиту — показник відсоткової зміни обсягу попиту на певний товар X при зміні на 1 відсоток ціни іншого товару У:

Величина перехресної еластичності попиту може бути додатною, від'ємною і нульовою (див. рис.2.9).

Рисунок 2. 9 - Перехресна еластичність попиту.

Еластичність пропозиції показує, на скільки відсотків зміниться кіль­кість товару, що пропонується, при зміні його ціни на 1 відсоток. При цьому мова може йти про еластичність пропозиції як окремого підприємства, так і галузі в цілому, тобто в основі її визначення може бути як крива пропозиції окремого підприємства, так і крива галузевої пропозиції.

Пропозиція еластична, коли коефіцієнт еластичності більший за 1, і нееластична, коли коефіцієнт еластичності менший за 1. Оскільки при цьому і ці­на, й кількість змінюються в одному напрямку, то еластичність пропозиції завжди більша 0.

Основним фактором, що визна­чає еластичність пропозиції, є час. Звичайно розглядаються три проміжки часу:

1. Миттєвий ринковий період.

У миттєвому ринковому періоді виробник не в змозі швидко запропонувати більшу кількість товару, якщо ціна на нього зростає внаслідок зростання попиту. На деякий найкоротший час пропозиція товару залишається незмінною. Пропозиція S_M у даному випадку абсолютно нееластична.

2. Короткостроковий ринковий період.

В короткостроковому періоді можливе деяке збільшення випуску продукції за рахунок збільшення змінних факторів виробництва. У цьому випадку крива пропозиції має додатний нахил, і можна запропонувати більшу кількість товару у відповідь на зростання попиту.

3. Довгостроковий ринковий період.

У довгостроковому періоді виробник має більше часу й може залучити, крім змінних, ще й постійні фактори виробництва. Крива пропозиції має вигляд горизонтальної лінії, тобто є абсолютно нееластичною. Слід мати на увазі, що горизонтальна лінія пропозиції є окремим випадком. Вона притаманна в довгостроковому періоді лише галузям із постійною вартістю. В даному випадку ми спрощуємо ситуацію, оскільки мова йде про тенденцію зміни еластичності пропозиції в залежності лише від одного фактора — часу.

Контрольні запитання:ї

1. що таке попит та обсяг попиту?

2. що таке пропозиція та обсяг пропозиції?

3. нецінові фактори попиту та пропозиції

4. що таке рівноважна ціна та рівноважний обсяг?

5. еластичність та її види.

6. як розраховується коефіцієнт цінової еластичності попиту?

7. як розраховується коефіцієнт перехресної еластичності попиту?

8. як розраховується еластичність попиту за доходом?

9. які це взаємозамінні та взаємодоповнюючі товари?