Тема 12 Основні макроекономічні показники (лекція 12)
План лекції
Показники обсягу національного виробництва
Методи обчислення ВВП
Інші показники обсягу національного виробництва
Показники рівня зайнятості
Показники рівня цін
Інфлювання та дефілювання
12.1 Показники обсягу національного виробництва
ВВП – ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у даній країні протягом певного періоду часу, як правило, року.
Номінальний ВВП – ВВП, обчислений у поточних ринкових цінах. Він одночасно віддзеркалює як кількість вироблених товарів і послуг, так і рівень їхніх цін.
Реальний ВВП – ВВП, обчислений у постійних цінах. Він дає змогу судити про зміни у фізичному обсязі продукції, а отже про стан справ в економіці країни.
Природний ВВП – ВВП, що відповідає природній нормі безробіття.
ВВП - розрив – різниця між природним і фактичним ВВП.
При обчисленні ВВП слід врахувати наступні моменти:
під час обчислення ВВП не враховують продаж уживаних речей.
У ВВП не враховують невиробничі фінансові операції, що здійснюються в економіці. До них належать державні трансферні платежі, які охоплюють видатки держави на соціальне страхування, допомогу з безробіття, пенсії, і приватні трансферні платежі (щомісячні суми, які студенти отримують із дому, операції з цінними паперами).
Для правильного визначення обсягу виробництва треба, щоб усі продукти й послуги, вироблені протягом року, були враховані лише один раз. Щоб уникнути багаторазового врахування частин продуктів, які продаються і купуються, при обчисленні ВВП враховують лише ринкову вартість кінцевих товарів і не враховують вартість проміжних товарів.
Кінцеві товари – товари і послуги, які купують для споживання, а не для перепродажу, подальшого оброблення чи перероблення.
Проміжні – товари і послуги, які використовуються для подальшого оброблення, тобто для виробництва інших товарів чи для перепродажу.
Аби уникнути подвійного рахунку при обчисленні ВВП, необхідно враховувати у ньому тільки додану вартість, створену кожною фірмою. Додана вартість – це різниця між виторгом фірми та вартістю сировини і матеріалів, які вона придбала в постачальників.
при обчисленні ВВП важливе значення мають поняття: резиденти та нерезиденти
“резиденти” – усі ті фізичні особи, хто проживає на території країни більше року, незалежно від громадянства. Щодо юридичних осіб, то всі підприємства, що створені відповідно до законодавства даної країни і здійснюють свою виробничу діяльність на території цієї країни, належать до її резидентів.
Методи обчислення ВВП
ВВП обчислюється трьома методами:
як суму видатків покупців на придбання товарів і послуг (за видатками – метод кінцевого використання);
як суму грошових доходів, отриманих від виробництва продукції у цьому році (за доходами – розподільний метод);
як суму доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва товарів і послуг (за галузями – виробничий метод).
Для визначення ВВП за видатками підсумовують усі види видатків на кінцеві товари і послуги – споживчі видатки населення, інвестиційні видатки фірм, державні закупівлі товарів і послуг та чистий експорт.
Особисті споживчі видатки охоплюють:
видатки домашніх господарств на товари тривалого користування;
видатки на предмети поточного вжитку;
видатки споживачів на послуги.
Інвестиційні видатки ділових фірм країни – це видатки на:
закупівлю машин, устаткування, верстатів підприємствами;
усе будівництво (виробничі будівлі й житлове будівництво);
зміни в запасах. Запаси – вироблені, але не продані у цьому році інвестиційні та споживчі товари.
Інвестиції поділяють на:
валові – усі вироблені інвестиційні блага, призначені для заміщення машин, верстатів, устаткування, споруд, що спожиті у процесі виробництва у цьому році, плюс ті, що становлять приріст капіталу в національній економіці;
чисті – додаткові інвестиції, тобто їхній приріст понад зношення капіталу в цьому році. Різниця між валовими і чистими інвестиціями становить амортизацію.
Державні закупівлі товарів і послуг охоплюють усі державні видатки (уряду, місцевих органів влади) на кінцеві продукти підприємств і на наймання в державний сектор робітників.
Чистий експорт – сума, на яку іноземні видатки на вітчизняні товари і послуги (експорт) перевищують вітчизняні видатки на іноземні товари і послуги (імпорт).
(12.1)
С – особисті видатки на споживання;
І – інвестиційні видатки;
G – урядові закупівля товарів та послуг;
К – вартість експорту;
М – вартість імпорту.
Позначимо ВВП через Y, а чистий експорт через Х.
(12.2)
Дане рівняння називають основною тотожністю національних рахунків.
При обчисленні ВВП за доходами враховується:
ЗП найманих працівників, яку фірми й уряд виплачують тим, хто пропонує працю; враховують також доповнення до ЗП;
Рента;
Процент, що являє собою виплати грошового доходу постачальникам грошового капіталу (виплати процентів домогосподарствам за вклади, за облігації підприємств);
Прибуток;
Непрямі податки на бізнес (ПДВ, АЗ, мито ліцензійні платежі і т.д.)
Амортизаційні відрахування (показують обсяг капіталу, спожитого у процесі виробництва впродовж року).
12.3 Інші показники обсягу національного виробництва.
ВНП – ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам певної країни, наприклад України, незалежно від того, де використовувались ці фактори – в Україні чи за кордоном. Навпаки, та частка продукції, що вироблена в Україні за допомогою факторів виробництва, що належать іноземцям, вираховується із ВНП України.
(12.3)
Чистий внутрішній продукт (ЧВП) – це ВВП, скоригований на суму амортизаційних відрахувань.
ЧВП = ВВП – Амортизація (12.4)
Національний доход (НД) – весь доход, зароблений упродовж року власниками ресурсів, що є резидентами певної країни, незалежно від того, де ці ресурси використовуються – у власній країні чи за кордоном.
НД = ВНП – Амортизація – Непрямі податки
У вітчизняній практиці НД поділяють на:
Фонд споживання – частина НД, що йде на задоволення особистих матеріальних і духовних потреб людей.
Фонд нагромадження – частина НД, що накопичується і використовується для збільшення факторів виробництва. Він складається як із засобів виробництва, так і предметів споживання, причому останні направляються на зміст додатково приваблюваних працівників.
12.4 Показники рівня зайнятості
Найчастіше рівень зайнятості в національній економіці характеризують за допомогою показника рівня безробіття.
Для обчислення цього показника все населення країни віком від 16 років поділяють на:
зайняті – люди, що виконують оплачувані види робіт, і ті, що мають робочі місця, але не працюють через хворобу, страйки або відпустки.
Безробітні – особи, що не мають роботи, але активно її шукають, а також ті, хто тимчасово увільнені від роботи і чекають виклику на неї
Ті, хто не належать до робочої сили – частина дорослого населення, яка зайнята в домашньому господарстві, перебуває на пенсії, не працює внаслідок інвалідності або у зв`язку з навчанням, чи просто не хоче працювати і не шукає роботи.
Відношення чисельності безробітних до загальної кількості робочої сили називають рівнем безробіття:
(12.5)
Коефіцієнт участі в робочій силі:
(12.6)
Рівень зайнятості:
(12.7)
12.5 Показники рівня цін
Динаміку всіх цін визначають за допомогою індексів цін: індексів Леспейреса, Пааше та Фішера.
Індекс цін Леспейреса показує, як змінився рівень цін упродовж певного проміжку часу, якщо структура виробництва і споживання не змінилася:
(12.8)
Р1 і Р0 – ціни відповідно в поточному і базовому періодах;
q0 – обсяг виробництва в базовому періоді.
Індекс Пааше розраховується по формулі:
(12.9)
q1 – обсяг виробництва в розрахунковому році.
Індекс Пааше, обчислений для набору товарів і послуг, що входять до ВВП країни, називають дефлятором ВВП.
Індекс Фішера згладжує неточності в оцінці зростання загального рівня цін, притаманні індексам зі змінними і постійними вагами:
(12.10)
12.6 Інфлювання та дефілювання
На величину номінального ВВП впливають: фізичний обсяг виробництва і рівень цін, а на величину реального ВВП – лише обсяг виробництва. Тому реальний ВВП знаходять:
(12.11)
Темп зростання реального ВВП = Темп зростання номінального ВВП – Дефлятор ВВП
Якщо дефлятор ВВП більший за одиницю, то зведення номінального ВВП до реального називають дефілюванням. Якщо дефлятор ВВП менший за одиницю, то зведення номінального ВВП до реального називають інфілюванням.
Контрольні питання:
що таке ВВП?
які існують методи для розрахунку ВВП?
чим відрізняється ВВП від ВНП?
як розраховується національний дохід?
як розраховується рівень безробіття, рівень зайнятості?
назвіть показники рівня цін.
що означає інфлювання та дефілювання?