2.5 Їжа та харчування. Традиції та звичаї (на самостійне опрацювання)

Крім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги. В українців пиріг — це символ астрального Бога Місяця. Начинкою до пирогів бувають різні продукти рослинного чи тваринного походження: м'ясо, риба, квасоля, горох, морква, капуста, сир, мак, вишні, сливи, яблука, груші. Ліплені пироги були ритуальною стравою протягом тисячоліть. Згодом вони здобули популярність і в інших народів. Символом Місяця є також вареники. Обрядовими стравами здавна вважалися український куліш та млинці, пампушки й галушки. Вони пов'язані з люнарним культом небесного вогню й води. Наш народ зберіг стародавню культуру з незапам'ятних часів.

Багато традиційних видів їжі, дійшовши до нашого часу, втратили своє ритуальне чи обрядове значення. Тому спинимося на них докладніше. Каша вважається символом продовження роду — це обрядова страва на родинах, її несуть діти до "своєї" баби перед Різдвом і обмінюють на бабину кашу. Баба сама варила кашу і приносила до породіллі, а всі присутні на родинах торгувалися за честь розбити горщик із кашею. Як правило, найвищу ціну давав кум. Тоді він розбивав горщик об ріг столу, а те, що розпадалося, клали на стіл і з'їдали або несли додому своїм дітям. Цей звичай використовували і бездітні подружжя, намагаючись схопити найбільше цієї каші, що ніби допомагало їм швидше продовжити свій рід, народити дитину. Обряд посвячення дитини (її прилучення до рідних Богів) існував задовго до християнізації.

Звичай обсипати молодих на весіллі горіхами і зерном символізує добробут, багатодітність. Він існував з давніх-давен у багатьох народів і насамперед у Стародавній Греції та Стародавньому Римі. Пізніше символічне значення горішків було перенесене на печиво у вигляді горіхів, бубликів, медових пряників тощо. Дослідники народних звичаїв вважають, що весільний коровай, частування хлібом-сіллю молодих, а також благословення їх батьками було найбільш ранньою формою фіксування шлюбу в дохристиянських обрядах.

Різдвяні свята пов'язувались із поминанням померлих. Споживання куті в давнину вважалося ритуалом принесення жертв. Поминальними стравами були також капусняк, іноді борщ, риба, кисіль молочний або фруктовий, голубці, локшина, м'ясо, вареники.

Коливо - це страва, яку слід куштувати найпершою. Готувалася вона з ячної або пшеничної крупи, іноді її заливали медом. Пізніше коливо почали варити з рису.

Найкращим засобом проти злих духів вважали часник, тому на Новий рік всі намагалися його вживати якнайбільше, щоб протягом року злі сили не турбували людей та їхнє житло.

На Масляну (Колодій) або "сирну неділю" улюбленою стравою були вареники з сиром, млинці, налисники, які запікались або поливалися сметаною.

Зустрічаючи весну, в Україні пекли сорок бубликів, жайворонків, голубів, носили їх вулицею і, роздаючи дітям, співали веснянки.

Великодній коровай (давньослов'янська "баба") має обрядове значення: пробудження природи, магічне сприяння плодючості полів, худоби і людей. Великодні короваї задовго до прийняття християнства споживали разом із обрядовими яйцями — крашанками, які є символом життя. Свято Спаса знаменувало достигання плодів. До освячення не можна було споживати плодів фруктових дерев. На Спаса їдять яблука, вмочаючи їх у мед".

В Україні існувало чимало так званих харчових заборон. Найчастіше це були пости — християнські заборони їсти м'ясо і м'ясо-молочні продукти. Чергування постів і м'ясниць було зумовлене головним чином християнським календарем. У піст їли борщ із грибами, рибою або просто з олією, картоплю, круп'яні куліші , киселі з сушених фруктів, а також галушки, пиріжки з квасолею, горохом, картоплею, капустою або вареники з такою ж начинкою.

В язичницькій релігії у наших пращурів харчових заборон, як і виснажливих постів, не було. Звичайно, їжа українців розрізнялася залежно від крайових (регіональних) особливостей, проте спільне для всіх було значення обіду як об'єднуючого чинника. Це традиційна форма спілкування всієї родини, а дуже часто і сусідів та громади (толока, поминальні дні). Об'єднання людей через їжу — дуже давній закон наших предків. Народна їжа має велику стійкість традицій, досить часто навіть більшу, ніж інші види матеріальної культури. Тому слід збирати і поширювати рецепти давніх страв і звичаїв, пов'язаних із харчуванням наших пращурів, адже в них простежуються особливості, зумовлені природними умовами, господарською діяльністю, особливостями сімейного побуту українців.

Вживання їжі було своєрідним ритуалом. У великих родинах, коли за столом збиралася вся сім'я, обід починався із молитви, якою освячувалася їжа. Такі молитви збереглися з давніх-давен. У Велесовій книзі є молитва при чаші:

- Вудьмо при чаші і пиймо цю суру. бо вона прийшла від Богів! Се бо силою укріпить і мудрістю огорне".

- У Рідній Вірі українців існують молитви до їжі і подяка за їжу: Дажбоже наш!

- Ти даєш нам їжу в добрий час. На щастя, на здоров'я, на життя Дай нам їжу і пиття!

- Слава Дажбогу за їжу щоденну!

- Для кріпості тіла поживну, Для Духа натхненну.

- Бо не ївши — легше. А поївши — краще".

У кожній родині існувала своя формула звернення до Богів і подяка їм за їжу.

Отже, традиції та звичаї народу нерозривно пов'язані з його побутовим життям. Знання традицій – не забобони, а емоційне сприйняття і усвідомлення історичних коренів пращурів.

^{Питання та завдання для самоконтролю}

1. Які цінності охоплює матеріальна культура?

2. Які ви знаєте провідні галузі господарства українців?

3. Назвіть найдавніші знаряддя землеробства?

4. На які основні напрями поділяється землеробство?

5. Які найдавніші городні культури України?

6. Які фрукти та ягоди більш за все полюбляли українці?

7. Чому уміння косити вважалося дуже відповідальною справою?

8. Чим обмолочували снопи?

9. Які традиції пов’язані з початком орання?

10. Розкажіть,як шанувалися звичаї, пов’язані з хлібом.

11. На які основні галузі прийнято поділяти тваринництво?

12. Як у давнину називали бджільництво? Чому?

13. Коли відбувалося перше збирання меду, друге? Які ви знаєте традиції, пов’язані з цим обрядом?

14. Яка галузь тваринництва є другою за значенням після скотарства? Чому?

15 Що таке хата,який існував її умовний поділ? Назвіть священне місце в хаті?

16 .Який елемент хати вважається найархаїчнішим?

17 Що символізував стіл?Які ви знаєте традиції й обряди, пов’язані з ним?

18 Які види скринь існували?

19 Чим зумовлювались зміни в інтер’єрі хати?

20 З якою метою господині розмальовували піч?

22.Без чого не можна було уявити українське подвір’я?

23.У чому полягає священна роль криниці?Яких вимог слід було дотримуватись при її будівництві?

24.Які ви знаєте приказки, прислів’я , пов’язані із побутом українців?

25.Що українці ,за будь-яких обставин ,не викидали з хати?

Словникова робота

Користуючись поданим нижче матеріалом,створіть словник термінів традиційного сільського житлового комплексу.

- в’їзні ворота;

- будівля для зберігання снопів ,сіна ,полови тощо ,а також для молотьби,віяння тощо; столода ;

- глибока ,захищена під обвалів дерев’яним зрубом яма, з якої брали воду за допомогою журавля або ворота мотузки з цеберкою,

- окрема будівля для зберігання зерна , продуктів тощо; приміщення в житловому будинку ,де тримають продукти харчування, хатні речі тощо;

- приміщення для курей;

- спеціально обладнана яма зі східцями,призначена для зберігання продуктів

(переважно овочів і фруктів);

- висока кам’яна або цегляна стіна навколо чогось;

- повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя тощо;

- стіна ,зазвичай дерев’яна ,що обгороджує або відгороджує що –

небудь;огорожа;

- певним чином обладнана частина огорожі;місце, де через неї перелазять,переступають, перескакують тощо;

- рублений хлів, у якому відгодовують свиней;

- огорожа, сплетена з лози, тонкого гілля, очерету тощо;

- невеликі вхідні двері в паркані або у брамі;те саме,що фіранка;

- будівля для свійської худоби та птиці;

- огорожа,паркан з кілків,жердин,паль тощо,густо забиті у землю одне біля одного.

Творча робота «Знайди помилки»