Особливості вживання числівників у діловому мовленні

У писемному діловому мовленні цифрова інформація може бути відтворена і за допомогою числівників, і за допомогою цифр. Вибір способу її запису залежить від виду цифрової інформації та від типу документа. Якщо число супроводжується найменуванням одиниць виміру, то воно записується цифрами : 50 тонн зерна.

У таких документах, як акт, розписка, доручення тощо спочатку пишуть цифру, а потім ( в дужках) записують її за допомогою числівників: на ремонт виділено 250 ( двісті п’ятдесят) тисяч гривень.

В усному діловому мовленні цифрову інформацію передають за допомогою числівників.

У сучасній українській літературній мові числівники за спільність відмінкових закінчень становлять такі типи відмінювання.

Числівники один, одна, одне та всі порядкові відмінюються подібно до прикметників.

Слід зауважити, що числівник одна має паралельні закінчення в родовому та орудному відмінках: однієї (одної), однією (одною).

У знахідному відмінку форма всіх числівників чоловічого роду однини і жіночого множини залежить від значення іменника, з яким вона поєднується:

- з іменниками – назвами неістот вживається форма називного відмінка ( виписати один комп’ютер)

- з іменниками – назвами істот – форма родового відмінка ( запросити одного спеціаліста)

Окремий тип відмінювання становлять числівники від 5 до 10, усі числівники на – доять.

У числівниках 50,60.70.80 відмінюється тільки друга частина:

Н.в.- шістдесят

Р.в. – шістдесяти, шістдесятьох

Д.в. – шістдесятьом

О.в. шістдесятьма, шістдесятьома

М.в. – на шістдесятьох, на шістдесяти

В усному діловому мовленні потрібно стежити за правильною вимовою числівників. Для сучасної української мови нормативним є наголошування компонента - надцять ( одинадцять, чотирнадцять)

У складних числівниках – назвах десятків наголос падає на другу частину, а не на першу ( сімдесят, сімдесяти)

Числівники 40, 90,100 у всіх непрямих відмінках, крім знахідного та називного, мають закінчення - а

. Написання числівників і від числівникових слів

1. У складних числівниках у кінці першої частини м’який знак не пишеться і вона не змінюється ( на позначення сотень –змінюється) – п'ятнадцять – п’ятнадцятьом, шістдесят – шістдесятьом, але: шістсот – шестисот, дев’ятсот – дев’ятисот .

2. Порядкові числівники на – сотий, - тисячний, - мільйонний, - мільярдний пишуться одним словом , і перша частина стоїть у родовому відмінку ( крім сто і дев’яносто) : трьохсотий, двохтисячний, п’ятдесятитисячний, трьохсотпятдесятитрьохмільярдний).

3. Порядкові числівники до складу яких входять слова з половиною, з чвертю пишуться окремо: п’ятий з половиною тисячний загін.

4. На початку складних слів (прикметників, іменників) числівники одно-, дво-, три-, чотири- закінчуються на голосний, якщо друга частина починається на приголосний: одноповерховий, двоскладовий, триярусний, чотирикутник. Форми двох-, трьох-, чотирьох- уживаються лише перед частинами, що починаються з головного: двохелементний, трьохактний; хоча із числівниками сто, тисяча, мільйон (трьохтисячний і тритисячний; чотирьохмільйонний і чотиримільйонний).

5. Числівники п’ять і т.д. (крім сто і дев’яносто) на початку складних слів мають форму родового відмінка : п’ятиденний, шістдесятирічний (але: стодоларовий, дев’яностовідсотковий – у формі Н.в.).

6. Якщо перша частина від числівникового слова записується цифрами, то кінцева частина приєднується через дефіс 53-мільйонний, 125-річчя, 250-квартирний.

7. Літери дописуються до цифр тільки на позначення порядкових числівників. Нарощення повинно складатися з однієї літери , коли закінчення має два голосних, приголосний чи –й) або двох літер ( коли закінчення має приголосний і голосний) : 6-й поверх, з 9-ї ранку, на початку 80-х років, 2-га редакція.

До римських цифр літери не дописуються: І квартал, на V етапі, з ХІ ст.(сторіччя)