Соціальні типи особистості в діловому спілкуванні

Проблему становить взаєморозуміння людей, які належать до різних великих і малих соціальних груп. Кожен з нас водночас є членом різних груп: за віком, статтю, професією, національністю.

Наприклад, різне світобачення та світосприймання мають, наприклад, старше та молоде покоління, жінки й чоловіки. Так, старше покоління зазвичай критично ставиться до інновацій. Молодь більшою мірою готова до змін, тому завжди прагне нового.

По-різному поводяться, спілкуючись, чоловіки й жінки. Чоловіки більше уваги приділяють змісту спілкування, жінки – безпосередньо процесу.

Чоловіки, як правило, слухають уважно10-15 секунд, а потім починають розмірковувати над тим, о самі хочуть сказати, тобто вони нерідко не вислуховують співбесідника до кінця, не прагнуть з’ясувати, чи правильно його зрозуміли. Жінки, на відміну від чоловіків, бачать в особі співбесідника особистість і розуміють її почуття.

Чоловіки активніше відстоюють свою позицію, а жінки легше піддаються переконанню і спокійніше сприймають чужу думку.

Успіх значною мірою залежить від рівня культури спілкування співбесідників, від знання ними психології особистості. Це стосується спілкування між людьми різних національностей. Орієнтація на загальнолюдські моральні цінності, самобутність, унікальність кожного народу сприяє встановленню взаєморозуміння, громадянської злагоди і християнської любові.

Звичаї кожного народу треба пізнавати і враховувати з метою досягнення взаєморозуміння.

Загальнолюдська культура допоможе подолати барєри взаєморозуміння, пов’язані із соціокультурними відмінностями.

Форми і функції ділового спілкування

Ділове спілкування як складова частина культури управління, повинне ґрунтуватися на засадах етичних норм, певних ритуальних правил ділових взаємин, знання й уміння, які пов’язані з обміном інформацією, використанням способів і засобів взаємовпливу та взаєморозуміння. У цьому контексті вагомого значення набуває моральний аспект ділового спілкування

Ключові поняття

Етикет (фр. etiguette – ярлик, етикетка з написом, церемоніал) - установлені норми поведінки; правила ввічливості.

Мовний етикет – сукупність словесних формул ввічливості, прийнятих у певному колі людей, у певному суспільстві, у певній країні. Це функціональна підсистема мови із своїм набором слів, стереотипних фраз, правилами поєднання їх.

Мовленнєвий етикет – застосування мовного етикету в конкретних актах спілкування; вибір засобів вираження.

Службовий етикет – система особистісних взаємовідносин керівника з підлеглими, вищестоящими керівниками і колегами. Визначальний принцип службового етикету – співпраця і взаєморозуміння.

Спілкування (комунікація)- своєрідна форма зв’язку людей у процесі їхньої пізнавально-трудової діяльності; обмін інформацією, що здійснюється за допомогою різних засобів, насамперед, мови. Засоби передачі інформації поділяються на вербальні (словесні) та невербальні ( несловесні) –жести, міміка, рухи, погляд, поза тощо.

Вивчивши тему , ви повинні

ЗНАТИ:

• скарбницю народної мудрості про культуру спілкування;

• національні особливості українського мовленнєвого етикету;

• етикетні формули спілкування;

• правила етикету під час ведення переговорів, укладення договорів тощо;

• мовленнєві одиниці із значеннями: прохання, вибачення, згоди, прощання;

• особливості комунікації працівників галузі культури;

• стиль,манери поведінки з партнерами.

УМІТИ:

• використовувати етикетні моделі під час спілкування (виступи, доповіді, обговорення);

• орієнтуватися в ситуаціях (влаштування на роботу, зустрічі з партнерами за круглим столом, ведення переговорів);

• Дотримувати правил мовленнєвого етикету під час прийому гостей; організації культурної програми;

• Виконувати ситуаційні завдання на знання особливостей мовленнєвого етикету: лексичні, стилістичні вправи (слововживання, фразування, редагування тощо);

• складати діалоги, полілоги з використанням етикетних форм комунікації;

• бути цікавим, культурним співрозмовником.

Ви відчуватимете себе фахівцем високої кваліфікації, якщо володітимете належною культурою професійного мовлення.