- •Тема 1.1. Вступ. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Функції мови. Стилі і типи мовлення.
- •Тема 1.1. Вступ. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Функції мови. Стилі і типи мовлення
- •Хід заняття
- •Ознайомлення студентів з літературою до курсу
- •1. Предмет і завдання курсу «Українська мова ( за професійним спрямуванням)»
- •Нормативні документи про державний статус української мови
- •Мовні обов’язки громадян
- •3. Мова як генетичний код нації, засіб пізнання, мислення, спілкування, як показник рівня культури людини
- •Комунікативна
- •Пізнавальна
- •5. Культурологічна
- •7. Ідентифікаційна
- •Волюнтативна
- •3. Філософсько-світоглядна
- •4. Державотворча
- •4.Стилі сучасної української літературної мови
- •Стилі мовлення
- •Офіційно-діловий стиль
- •Підстилі офіційно-ділового стилю
- •Тема 1.2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
- •Тема 1.3. Специфіка мовлення фахівця
- •Тема 1.2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
- •Хід заняття
- •1. Поняття літературної мови
- •Українська національна мова існує
- •3. Ознаки та аспекти культури мовлення
- •Способи підвищення культури мовленнєвої культури:
- •Культура мовлення під час дискусії
- •IV. Підсумок заняття
- •Зробіть правильний вибір слів, що характеризують, яким має бути
- •Якої Ви думки про фахівця,якщо він говорить так:
- •У кожному з наведених речень замість крапок вставте єдино
- •5. Знайдіть у наведених реченнях слова або вирази, що не відповідають
- •В українській мові є багато слів, які мають подвійний наголос
- •Запишіть в таблицю знання і вміння, що відповідають кожному складнику мовної компетенції
- •Тема 1.3. Специфіка мовлення фахівця
- •Хід заняття
- •Правильно вживайте стандартні словосполучення!
- •Практичні завдання
- •Специфіка мови професійного спілкування
- •Майстерність публічного виступу. Види і жанри публічних виступів. Підготовки до виступу
- •Види і жанри публічних виступів
- •Структура доповіді
- •Прийоми тактики
- •Структура професійної публічної промови
- •Текст промови
- •Форми публічного мовлення
- •Тема 2.1.: Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання
- •Тема 2.1.: Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання
- •Тема 2.2. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет.
- •Тема 2.2. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет
- •Хід заняття
- •Соціальні типи особистості в діловому спілкуванні
- •Не забувайте!
- •Розрізняють спілкування:
- •Десять кроків, що дозволять провести бесіду успішно
- •Тема 2.3. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів по телефону
- •Тема 2.3. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів по телефону
- •Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця
- •Вивчення, оцінка, організація взаємодії інтересів
- •Ділова розмова по телефону
- •Правила спілкування по телефону, дотримання яких дозволяє інтенсифікувати процес телефонного спілкування
- •Правила ведення телефонної розмови
- •Тема 3.1. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
- •Тема 3.1 . Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
- •3.2.Спеціаальна термінологія і професіоналізми
- •2. Способи творення термінів
- •3. Походження термінів
- •Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної
- •Професійна лексика і терміни (тема 3.2.)
- •Пригадаймо!
- •Тема 3.2. Спеціальна термінологія і професіоналізми (відповідно до напряму підготовки)
- •Професійна лексика і терміни (тема 3.2.)
- •Тема 3.3. Типи термінологічних словників (відповідно до фаху)
- •Класифікаційна схема термінологічних словників
- •Т ематичний обсяг
- •Спосіб семантизації і призначення словника
- •Словники і словникові видання
- •Корисно – шкідливо
- •Словники й словникові видання. Робота зі словниками різних видів
- •Словникова стаття
- •Корисно – шкідливо
- •Тема 3.4: Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів.
- •Словник російсько-українських відповідників, який застерігає від калькування у діловій сфері
- •Словник міжмовних омонімів
- •Пароніми у діловому мовленні
- •Словники синонімів і паронімів: правила користування
- •Корисно – шкідливо
- •Синонми
- •Пароніми
- •Словник російсько-українських відповідників, який застерігає від калькування у діловій сфері
- •Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
- •Скорочування слів і словосполучень
- •Основні правила скорочення
- •Розділ 4. Нормативність та правильність фахового мовлення
- •Тема 4.1. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови (робота з орфографічними та орфоепічними словниками)
- •Розділ 4. Нормативність та правильність фахового мовлення
- •Тема 4.1. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови (робота з орфографічними та орфоепічними словниками)
- •Особливості українського правопису
- •Небуквені орфограми:
- •2. Орфоепічні норми
- •Норми наголошування слів
- •Засоби милозвучності української мови
- •3.Систематизація правил з орфографії. (див. Глазова Українська орфографія)
- •4.Правопис прізвищ, імен та по батькові в українській мові
- •Правопис складних іменників та прикметників. Правопис складних іменників
- •Правопис відмінкових закінчень іменників іі відміни у родовому відмінку.
- •Правопис прислівників
- •Правопис прислівників разом та через дефіс.
- •Літери и, і в кінці прислівників
- •Тема 4.2. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм
- •Хід заняття
- •Тема 4.2. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм
- •Хід заняття
- •1. Рід іменників
- •1.1. Рід відмінюваних іменників
- •Виконання завдань
- •1.2.Рід невідмінюваних іменників
- •Виконання вправ
- •1.3.Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням
- •Виконання вправ
- •2. Число іменників
- •Особливості використання іменників у ділових паперах
- •. Особливості узгодження географічних та інших назв з означу вальним словом в одс
- •Займенник у діловому мовленні
- •Основні орфограми при написанні займенників
- •Уживання особових займенників
- •Особливості вживання числівників у діловому мовленні
- •4. Зв'язок числівника з іменником
- •Особливості використання числівників у ділових паперах
- •Позначення цифрової інформації в документах
- •Безособові форми на –но, -то
- •Прийменники у діловому мовленні
- •Синонімія прийменникових конструкцій
- •Прийменники, що передають відношення мети
- •Прийменники, що виражають причинові відношення
- •Прийменники, що виражають часові відношення
- •Прийменники, що передають відношення відповідності
- •Прийменники, що передають допустові відношення
- •Тема 5.1. Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів.
- •Тема 5.1. Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів.
- •Функції документа
- •Класифікація документів
- •Основні вимоги до складання документів
- •Оформлення сторінки
- •Тема 5.2. : Укладання документів щодо особового складу
- •Тема 5.2. : Укладання документів щодо особового складу
- •Кадрова служба на підприємстві. Загальна характеристика документації з кадрових питань
- •Документація при прийомі на роботу
- •Анкета (заповнюється власноруч)
- •Автобіографія
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •Характеристика
- •11 Класу зош і-ііі ступенів № 2
- •1983 Року народження, українці,
- •Тема 5.3. Текстове оформлення довідково-інформаційних документів
- •Види службових листів
- •Тема 5.4.: Особливості складання організаційних та розпорядчих документів
- •Тема 5.4.: Особливості складання організаційних та розпорядчих документів
- •Положення про структурний підрозділ
- •Структура тексту
- •1. Загальні положення
- •2. Основні завдання
- •3. Функції
- •4. Права і обов’язки
- •1.Загальні положення
- •2.Функції
- •3. Посадові обов»язки
- •4.Права
- •5.Відповідальність
- •6. Взаємини
- •Вкажіть правильний варіант відповіді
- •3. Який документ складають переважно під час створення нових підприємств тощо?
- •4. Запишіть назву документа після поданих визначень документів
- •5. Вкажіть правильний варіант перекладу:
- •7. Зробіть правильний вибір стандартних форм, часто вживаних у текстах організаційних документів. Підкресліть їх.
- •8. Утворіть словосполучення, дібравши до прикметників відповідні іменники, що в дужках
- •10. Доберіть синоніми до слів:
- •11. Поставте наголоси у поданих словах
- •2.Складіть 6 речень, використовуючи стандартні сполучення:
Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
Явище абревіації полягає у скороченні довгих мовних формул і
згортанні їх у семантичну єдність – абревіатуру.
Це порівняно новий спосіб словотворення, але досить продуктивний в сучасних умовах.
Це явище відповідає суспільній потребі мови – тенденції до уникнення зайвої інформації, економії мовної енергії, уникнення повторів, упорядкованості та регламентації.
Отже, абревіатура - скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових літер чи початкових слів, на основі яких твориться скорочення.
Суттєвою ознакою абревіатур є стабільна вимова за назвами букв (рідше звуків).
Основні умови функціонування абревіатур – доцільність, зрозумілість, стандартність.
Класифікація абревіатур залежно від їхньої структури та вимови має такий вигляд:
Ініціальні абревіатури –утворені з початкових літер (звуків) слів, які входять у вихідне словосполучення.
а) уквені – вимовляються як букви: МЗС – міністерство закордонних справ, МККМ – Миколаївський коледж культури і мистецтв;
б) звукові – їх вимовляють як звуки – НАН – Національна академія наук
2. Абревіатури складового типу – утворені усіченням основ двох (бо більше) слів, з початкових складів мотивуючого складного найменування : помреж – помічник режисера
3. Абревіатури змішаного типу – утворені з початкової частини або частин слів і повного слова. Це дуже поширений вид абревіатур у сучасній українській мові : держмито, спецзамовлення, Нацбанк.
4. Комбіновані абревіатури – утворені одразу двома з зазначеними вище способами: АвтоЗАЗ.
Абревіатури широко використовують у засобах масової інформації, діловій сферах. Серед ініціальних абревіатур найбільшу частину становлять назви установ, організацій.
Творення складноскорочених слів мусить відповідати таким вимогам:
а) слово має легко «розгоратися» в повне найменування;
б) не має збігатися зі словом або скороченнями, які вже є в мові;
в) відповідати нормам українського правопису.
Наслідком тривалої взаємодії української та російської мов є ненормативні сьогодні абревіатури, наприклад: ВУЗ, а треба ВНЗ або ВИШ.
Окремі абревіатури, які активно функціонують у сучасному політичному житті українського суспільства, мова запозичила в готовому вигляді без перекладу з мов міжнаціонального спілкування, зокрема англійської : НАТО ( NATO – North Atlantic Treaty Organization) – Північноатлантичний блок.
Вживаються абревіатури й в електронному дискурсі: WWW (World Wide Web)- всесвітнє інформаційне середовище.
Відмінна риса абревіації в електронних текстах – скорочення не тільки термінів, а й слів, які часто вживають у розмовній мові, словосполучень і окремих речень.
В діловому мовленні абревіатури виконують важливі функції – економії місця у ділових паперах. Вживати їх потрібно так, щоб були вони зрозумілими для всіх, хто читає документ. Тому при першому вживанні складноскороченої назви в тексті її потрібно розкривати в дужках, а потім уже вживати у скороченому вигляді.
Абревіатури є однослівним еквівалентом скорочення. Це самостійні слова-іменники, що мають граматичний рід, можуть бути незмінними або відмінюватися за відмінками.
У невідмінюваних абревіатурах буквеного типу рід визначають за головним словом у словосполученні (МККМ – Миколаївський коледж (чоловічий рід) культури і мистецтв - чоловічий рід)
В інших абревіатурах рід визначається граматично, за фінальною частиною скорочення. ( Донбас – ч.р., бо закінчуються на приголосний) .
Відмінюються абревіатури:
які утворюються з початкового складу прикметника і повної форми
іменника (педінститут, медсестра, за зразком самостійних іменників, що входять до їхнього складу)
які утворюються з початкових звукосполучень або початкових звуків
мотивуючого слова, наприклад, нардеп, жек,загс; за зразком тих іменників, з якими вони збігаються за зовнішньою формою, тобто як іменники чоловічого роду другої відміни твердої групи.
Не відмінюються абревіатури:
у яких другий елемент має форму непрямого відмінка (завканцелярії, начштабу, комроти)
ініціально-буквені чи ініціально-звукові, які не сприймаються як іменники, що мають визначений рід і тип відміни : ПТУ,ЗАТ
правильність написання, точність граматичної форми можна перевірити за спеціальними словниками скорочень української мови.
