Корисно – шкідливо

Сприяючи добрим наслідкам Завдаючи шкоди, збитків

Словник-довідник правильного слововживання

Будівельний –будівний-будівничий

Будівельний і будівний збігаються у знач. «пов'язаний з будівництвом, спорудженням чогось»

Будівельний виступає у сполученнях : будівельний майданчик, будівельна бригада, будівельне управління, будівельний досвід і т.д.

Будівничий ужив. У знач. «творчий». Будівнича сила

Будівний ужив. Переважно як частина складних слів : кораблебудівний, суднобудівний, домобудівний

Буркотіти, - очу, -отиш, -отимо, -отите, -отять; нак. –оти, -отім(о),

-отіть

Тема 3.4: Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів.

МЕТА: - ознайомити студентів з лексичними особливостями професійного мовлення;

• формувати уміння правильного написання та введення у текст складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень;

• розвивати уміння і навички доречно використовувати пароніми, омоніми й синоніми в усному і писемному діловому спілкуванні;

• розвивати уміння користуватися словниками, редагувати тексти , у яких порушено лексичні норми;

• виховувати культуру ділової мови, відчуття краси мови

Обладнання: словник російсько-українських відповідників, який застерігає від калькування у діловій сфері; слоник міжмовних омонімів; словники: паронімів, омонімів, синонімів, культури мовлення

ПЛАН

1. Багатозначні слова і контекст.

2. Синонімічний вибір слова.

3. Словники синонімів та паронімів. Правила користування.

4. Пароніми та омоніми у мові фаху.

5. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.

Абревіатури загальновживані та вузькоспеціальні

Зміст заняття

Багатозначні слова і контекст. Вибір слова відповідно до лексичного значення. Суржик і калькування як порушення лексичної норми. Багатозначність і омонімія у діловому мовленні. Міжмовні омоніми.

Пароніми у діловому мовленні. Різнокореневі і спільнокореневі пароніми.

Синоніми у діловому мовленні. Вживання абсолютних й відносних синонімів у професійному мовленні.

Уникнення помилок при використанні паронімів, омонімів, синонімів.

Розвиток умінь і навичок користуватися словниками.

Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.

Класифікація абревіатур. Визначення роду невідмінюваних абревіатур. Абревіатури загальновживані і вузькоспеціальні.

Правила написання та введення у текст професійного спрямування складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень.

Студенти повинні

знати:

• особливості використання багатозначних слів, паронімів, омонімів, синонімів у професійному мовленні;

• правила написання та введення у текст складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень;

уміти:

• доречно використовувати у діловому мовленні пароніми, омоніми, синоніми;

• користуватися словниками;

• редагувати тексти професійного спрямування.

ТЕМА: Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів

ПЛАН

6. Багатозначні слова і контекст.

7. Синонімічний вибір слова.

8. Словники синонімів та паронімів. Правила користування.

9. Пароніми та омонім у мові фаху.

10. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.

11. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціальні.

Слово - найважливіша структурно-семантична одиниця мови, що являє собою єдність звукового чи графічного знака і значення. Із слів складаються речення – основний засіб вираження думки. Усі слова, що вживаються в мові, становлять її лексику ( від грецьк. Lexsis - слово), або словниковий склад.

Найважливіша функція слів – називна. Слова можуть називати предмети, явища, ознаки дії, стан тощо. Співвіднесеність слова з певним поняттям, явищем дійсності називається лексичним значенням слова.

За характером співвіднесеності слова поділяються на повнозначні й службові. Усі повнозначні слова мають лексичне значення, доповнене граматичним. На відміну від інших повнозначних слів займенники не називають, а вказують на значення, що даються в інших словах. Смисловою специфікою займенників є загальність абстрактність. Значення займенників

Стилістика. Тема .Лексика ОДС

залежить від значення того слова, на яке вони вказують чи замість якого вони вживаються.

Службові слова позбавлені предметної відповідності, не називають предметів, явищ, ознак. ( на, від, і, а , також, чи) . Вони вказують на залежність між повнозначними словами і вживаються для зв’язку між словами, реченнями. Або надають різноманітних відтінив значенню слів чи всьому реченню.

Слова української мови поділяються на однозначні і багатозначні. Однозначність є характерною ознакою термінів будь-якої галузі. Багатозначні слова мають кілька значень. Значення багатозначних слів поділяються на прямі і переносні. Основне, вихідне значення називається прямим. Воно звичайно є нейтральним, позбавленим образності.

Багатозначність – один із найважливіших шляхів розвитку словникового складу мови. Але в окремих сферах ( зокрема офіційно-діловій) існують певні обмеження щодо функціонування багатозначних слів. Так, зважаючи на те, що науковий і офіційно-діловий стилі вимагають максимально точного позначення понять, у наукових працях, офіційних документах переважають однозначні слова, а багатозначні вживаються лише у прямому значенні, що забезпечує правильне сприйняття тексту.

Необхідно пам’ятати, що першим правилом вибору слова у будь-якій сфері спілкування є чітке знання мовцями його значення. При вживання слова у неправильному значенні зміст висловлювання стає перекрученим, спотвореним, незрозумілим, отже спілкування може втратити свою ефективність. Невмотивоване використання слів забруднює мову, а у спілкуванні людей воно може стати причиною непорозуміння, а то й конфлікту

Серйозну небезпеку для мови становить явище, яке дістало назву «суржик». Цей термін запозичений із сільськогосподарської галузі - із млинарства. Суржиком називалась суміш зерна – жита, пшениці, ячменю, вівса, а також борошно з такої суміші. Зрозумілою що це борошно низького ґатунку. Суржиком називають ще одну суміш – мовну, яка нерідко стає об’єктом для глузування.

Суржик неприпустимий у спілкування. Однак чуємо російсько-українську мішанину не лише у побутовій мові, а й в офіційно-діловій сфері.

Так дуже часто замість українських слів можна почути російські або схожі на них:

Правильно Неправильно

Папір Бум ага

Аркуш Лист

Кошторис Смета

Митниця Таможня

Тези Тезиси

Стилістика. Тема .Лексика ОДС

Відрядження Командировка

Наступний Слідуючий

Оголошення Об’ява

Іноді російські слова набувають українського звучання ( бувший, віддихати, вмішуватися, всігда, міроприємство, надобність, обіщати), але такі перетворення не роблять їх українськими. Замість них треба вживати: колишній, відпочивати, втручатися, завжди, захід, потреба, обіцяти.

Типовою помилкою, яка створює суржик, є калькування ( переклад по частинах) російських виразів. Дослівний переклад з російської мови речень

« Собрание состоялось вчера » дасть речення, що відповідають нормам української мови – «Збори відбулися вчора»

У багатьох випадках калькування спричинює утворення не властивих українській мові конструкцій, наприклад, ненормативних словосполучень.

Наведемо невеликий словник російсько0українських відповідників, який застерігає від калькування російських виразів, уживаних у діловій сфері.