Професійна лексика і терміни (тема 3.2.)

Більшість слів сучасної української літературної мови є загальновживаними. Ними користуються у всіх сферах життя і діяльності. Значно менше слів вузькоспеціальних, які вживаються окремими групами людей у різних галузях науки, культури тощо.

Слова або звороти, властиві мовленню людей певної професії, називаються професійними.

Професійні слова ( або професіоналізми) – це назви понять певної галузі виробництва, роду занять. За межами певного професійного середовища ці слова не завжди зрозумілі або не становлять інтересу.

Значна частина професіоналізмів – неофіційні розмовні замінники термінів.

Як утворюються професіоналізми?

По-перше, завдяки вживанню слова загальнонародної мови у специфічному значенні , наприклад: вікно у мовленні викладачів – не заповнений між лекціями час.

По-друге, шляхом усічення основ слів на зразок кібер (кібернетик), фіз-мат ( фізико-математичний факультет).

По-третє, через зміни в наголошенні слів (компас-компас, рапорт-рапорт).

По-четверте,звичайна потреба професіоналізмів визначити деталі виробничого процесі чи виробу приводить до появи фахових назв. Наприклад: частини глечика – дно- нижня частина виробу; утір – лінія, що окреслює дно, пук – середня опукла частина виробу, а також вінця, пелюстка, плечі, карнизик.

Де ж вживаються професіоналізми? Найчастіше в усному неофіційному мовленні людей певної професії. У писемному мовленні професіоналізми вживаються в науково-технічних професійних виданнях, призначених для фахівців ( журналах, буклетах).

Найбільше інформації професіоналізми несуть тоді, коли ними користуються фахівці.

У практиці ділового спілкування треба бути обережнішими щодо їх уживання в ділових паперах. Документ може перетворитися з офіційного в неофіційний або викликати непорозуміння, ускладнити ділові стосунки.

Окрім професіоналізмів, існує ще група вузько вживаних слів – це терміни. Термінами послуговуються науковий та діловий стилі.

Кожна вузька галузь має свої терміни: медичні, юридичні, філологічні, історичні тощо. Група таких слів-термінів утворює термінологію певної галузі науки, тобто вузькоспеціальну термінологію.

Правила вживання термінів

1. Термін мусить бути стандартним, тобто його потрібно вживати лише в

тій формі, що зафіксована у словнику ( напр.. діловодство, а не діловедення, автобіографія, а не життєпис)

2. Термін має вживатися з одним значенням, теж зафіксованим у словнику.

3. Якщо термін є багатозначним, то висловлювання слід будувати так, щоб було зрозуміло, яке значення терміна маємо на увазі.

Наприклад: справа – особова справа, судова справа.

Фразеологічні одиниці, кліше та використання їх у мовленні.

Фразеологія - розділ мовознавства, у якому вивчають лексично неподільні поєднання слів ; сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів.

Одиницю фразеологічної системи називають фразеологізмом і визначають як лексико-граматичну єдність двох і більше окремо оформлених компонентів, впорядкованих за принципом словосполучення чи речення. Він має цілісне значення, тому відтворюється в мові за традицією

Основними ознаками фразеологізмів є:

• відтворюється як готова значеннєва одиниця;

• має стійку структуру;

• значення фразеологізму єдине, узагальнене й експресивне;

• характеризується стійкістю граматичної форми й сталим порядком слів;

• слова у складі фразеологізму часто мають переносне значення.

Класифікація фразеологізмів (за В.Виноградовим):

а) фразеологічні зрощення – стійкі сполучення слів, значення яких не виводиться зі значень компонентів: точити ляси, терпець увірвався

б) фразеологічні єдності – цілісні сполучення слів, у яких значення частково мотивується значеннями окремих слів: мілко плавати, товкти воду у ступі

в) фразеологічні сполучення – стійкі мовні звороти, у яких кожний компонент має власне значення: брати близько до серця, насупити брови

До фразеологізмів також належать такі сталі словосполучення, як прислів’я, приказки, крилаті вислови.

Фразеологія ділової мови – це сукупність стійких, цілісних за складом і лексичним значенням словосполучень, наприклад : питома вага, нагальна потреба, на повну потужність, громадська думка.

В офіційно-діловому мовленні вживають переважно книжні фразеологізми. Насамперед це безобразні фразеологізовані словосполучення – звороти, що містять слова з обмеженою сполучуваністю: завдавати шкоди , потребувати допомоги, втілювати в життя, привертати увагу.

Іноді в діловому спілкуванні трапляються фразеологічні єдності – образні словосполучення, зміст яких певною мірою мотивований лексичним значенням слів, наприклад: зелена вулиця ( вільно); відкривати Америку ( давно відоме подавати як нове).

У діловому мовленні майже не вживають фразеологічні зрощення ( ідіоми) – стійкі образні словосполучення, значення яких не можна встановити з лексем, що є компонентами звороту: бити байдики ( ледарювати), пекти раків ( червоніти), глека розбити ( посваритися).

До типових фразеологізмів, які вживають в офіційно-діловому стилі мови, належать:

• власне книжні фразеологічні одиниці ( водити в оману, дамоклів

меч, відволікати увагу);

• термінологічні назви предметів, явищ , понять ( атмосферний тиск,

кишені пам’яті, автоматична телефонна станція, ланцюгова реакція, земна вісь)

• номенклатурні найменування ( білий гриб, антонівські яблука,

міністерство закордонних справ, старший науковий співробітник, військовий аташе);

- складені термінологізовані назви ( суспільно-політична термінологія : країни, що розвиваються, Соціалістична партія України, Європейське Економічне Співтовариство).

Ділове мовлення виробило власну фразеологію. Передусім це різноманітні назви ділових паперів : Почесна грамота, пояснювальна записка, витяг з трудової книжки, безперервний стаж, авторське право….

Ділове мовлення багате на стійкі дієслівні сполучення, наприклад: порушувати питання , надавати відпустку, приймати на посаду, доводити до відома.

Наведені канцеляризми як стандартизовані мовленнєві одиниці виконують різні функції – номінативну, інформативну.

Вправи:

Завдання 1. Прочитайте текст, визначте основну думку його, випишіть ключові поняття-терміни, пояснивши їх значення.

Завдання 2. У словнику іншомовних слів знайдіть значення нижчеподаних слів. Доберіть антоніми до виділених слів, уведіть їх у речення.

Альтернатива, бюджет, прогрес, експорт, стабілізація, комунікація, розвиток, пролонгація, маркетинг.

Завдання 3. Доберіть до слів іншомовного походження власне українські відповідники.

Імідж, дефіцит, фактор, компенсація, маркетинг, менеджмент, еквівалент, респектабельний, ліцензія, мораторій.

Завдання 4. Поясніть, чим відрізняються професіоналізми від термінів?

• Які з них – конкретні, які – абстрактні?

• Терміни чи професіоналізми не мають наукового визначення; не становлять цілісної системи?

• Терміни чи професіоналізми позбавлені емоційно-експресивного забарвлення?

• Терміни чи професіоналізми безпосередньо пов’язані зі сферою певної професії?

Завдання 5. Доберіть антоніми до нижчеподаних термінів, складіть текст, використовуючи (на вибір) антонімічні пари.

Кредит - …………. Актив - ……………………

Експорт - ………….. Рейтинг - …………………

Відкрити рахунок - …. Брутто - …………………..

Градація - ………….. Аргументи - ………………

Завдання 6. Поясніть значення професійних жаргонів, дібравши синоніми.

«Липовий звіт» - ………………….

« заморозити рахунки»-…………………

«Тверді ціни» - …………………………..

«Ліпити справу» - …………………………

Завдання 7. Уточніть відомості про терміни, підкресливши правильну думку.

У галузі однієї науки терміни (утворюють, не утворюють) систему(термінологію).

Термін (повинен, не повинен манти) синоніми.

Термін (може, не може) бути багатозначним.

Терміни (позбавлені, не позбавлені) будь-якої образності.

За структурою терміни можуть бути (одним лсовом, словосполученням).