§ 3. Види обшуку

Проведення обшуку залежить від багатьох чинників: особливостей процесуаль­ної процедури (кримінально-процесуальних розпоряджень); сформованої слідчої си­туації (ситуації розслідування і ситуації обшуку), сутності предмета пошуку та об'єктів обшуку; форми організації пошукових дій; обраної тактики обшуку і стратегії роз­слідування; специфіки взаємодії суб'єктів обшуку та ін. Індивідуальність кожного об­шуку не виключає можливості встановлення якихось загальних рис, виявлення ти­пового.

Обшуки можна класифікувати за видами залежно:

1. від виду злочину (обшук при розслідуванні: убивств; крадіжок, контрабанди та ін.);

2. від етапу розслідування (обшук на початковому етапі розслідування; обшук на наступному етапі розслідування);

3. від принципу повторності (первинний і повторний);

4. залежно від принципу одночасності (груповий і одиночний);

5. характеру об'єктів обшуку (обшук приміщень: жилих, нежилих, приміщень дипломатичних представництв; обшук ділянок місцевості; обшук особи; обшук транс­ портних засобів);

6. від характеру об'єктів пошуку (обшук, спрямований на виявлення: предметів, що можуть бути речовими (або письмовими) доказами, знарядь і засобів учинення злочину, предметів, що мають на собі сліди злочину, інших предметів, що знаходять­ ся у певному зв'язку зі злочином, різного роду документів; предметів і документів, заборонених до обігу або які можуть бути доказами по іншій кримінальній справі; речей і цінностей, здобутих злочинним шляхом; цінностей і майна обвинуваченого або підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації;

і» 02-36

1 ЗО Обшук і виі'мка

осіб, що переховуються від слідства і суду; осіб, яких переховують в тих чи інших місцях; трупів або частин розчленованого трупа);

7) від обсягу обстеження об'єктів обшуку (основний і додатковий обшуки).

З'ясовування видової своєрідності обшуку дає змогу більш повно усвідомити сут­ність даної слідчої дії, її роль і призначення. Розглянемо більш докладно підстави класифікації і характеристики окремих видів обшуку.

За повторюваністю обшуки поділяють на первинні і повторні. Важливе значен­ня має правильний підхід до оцінки первинного обшуку з негативним результатом. У криміналістичній літературі вказується, що повторний обшук може бути частиною тактичного прийому «первинний — повторний обшук». У цьому положенні зачепле­на досить цікава ідея про взаємозв'язок слідчих дій, наявність стратегічної лінії в по­ведінці слідчого, про переплетіння двох обшуків — явно неефективного і наступно­го ефективного. Тут йдеться про тактичну операцію як ефективний комплекс слід­чих дій — первинного і повторного обшуків.

Залежно від принципу одночасності в криміналістичній літературі розрізняють одиночний і груповий обшуки.

Груповий обшук — це не єдина слідча дія, це комплекс одночасних обшуків. Гру­повий обшук являє собою систему, що складається з однойменних слідчих дій у рам­ках одного акту розслідування з метою реалізації певного тактичного завдання. То­му груповий обшук — це тактична операція (комбінація), комплекс узгоджених між собою слідчих дій.

Під час підготовки до групового обшуку слід передбачити засоби зв'язку між учасниками, єдине керівництво і єдиний план його проведення, порядок обміну ін­формацією та одночасність проведення обшуків. Проведення групового обшуку має певну специфіку, а саме: 1) одночасно працюють кілька слідчо-оперативних груп; 2) реально існує кілька об'єктів обшуку; 3) має місце єдине керівництво в прове­денні обшуку кількох об'єктів; 4) існує єдність часу початку обшуку на всіх об'єктах; 5) запропоновано єдиний план проведення обшуку; 6) визначені засоби зв'язку між учасниками обшуку і порядок обміну інформацією між ними.

Груповий обшук може бути проведений тільки за наявності процесуальних і фак­тичних підстав. У цьому плані необхідно розрізняти і не змішувати груповий обшук, проведений у кількох осіб або в різних місцях одночасно, із масовими, повальними обшуками, що пов'язані зі сваволею в діяльності правоохоронних органів.

Залежно від характеру об'єктів обшуку можуть бути названі такі його види: 1) об­шук приміщень: жилих, нежилих, приміщень дипломатичних представництв; 2) об­шук ділянок місцевості; 3) особистий обшук; 4) обшук транспортних засобів.

Обшук у приміщенні передбачає примусове обстеження всіх приміщень, які є у володінні фізичних або юридичних осіб, якщо там можуть знаходитися об'єкти по­шуку. Усі приміщення, у яких може бути проведений обшук, можуть бути поділені на дві групи: 1) приміщення, обстеження яких має конструктивно-змістовні особ­ливості (квартири, котеджі, будинки, погреби, сараї та ін.); 2) приміщення, обсте­ження яких має процедурні особливості (приміщення дипломатичних представ­ництв, інші приміщення¹, для яких передбачений певний процесуальний порядок обшуку).

1 До інших приміщень, для яких передбачений певний процесуальний порядок обшуку, можуть бути віднесені жилі або службові приміщення осіб, статус яких урегульований спеціальним законодавством. Так, відповідно до законо­давства Російської Федерації проникнення в житло або службове приміщення судді, в особистий або використову­ваний ним транспорт, провадження там обшуку або виїмки, особистий обшук судді, а також вилучення або виїмка

Види обшуку 1 З 1

Провадження обшуку в приміщеннях залежить від характеру останніх, їх конст­руктивно-змістовних особливостей. Це можуть бути жилі приміщення (будинки, ко­теджі, квартири тощо), нежилі приміщення, що знаходяться у віданні фізичних осіб (сараї, підвали, погреби тощо), нежилі приміщення, що знаходяться у віданні юри­дичних осіб (приміщення підприємств, організацій, установ, виробничі дільниці, тор­говельні і підсобні приміщення, кабінети посадових осіб, робочі місця, комори, скла­ди та ін.).

У криміналістичній літературі існують певні рекомендації щодо послідовності об­шуку в приміщеннях. Рекомендується розпочинати обшук із найбільш «важких» ді­лянок помешкання, проводити пошуки спочатку в нежилих, а потім у жилих примі­щеннях, здійснювати обшук у напрямку від входу до приміщення. Також рекомен­дується обстеження приміщень починати з місць загального користування (кухня, туалет, коридор у комунальній квартирі).

У процесі обшуку в жилих приміщеннях необхідно ретельно обстежити предме­ти обстановки. Перевіряючи меблі, слід спочатку дослідити предмети і документи, які знаходяться в (на) них, а потім і самі предмети обстановки.

Обстеження нежилих приміщень має свої особливості. Це можуть бути різні за своїм функціональним призначенням приміщення: офіси підприємницьких структур, приміщення господарського призначення, кабінети посадових осіб, робоче місце та ін.

Пошукові дії в службових приміщеннях слід розпочинати з робочого місця об­шукуваного. Насамперед оглядається й обстежується робочий стіл, сейфи і шафи. У ряді випадків злочинці використовують конструктивні елементи будинку і влаш­товують схованки під підлогою, у стінах, під підвіконними дошками, у вентиляцій­ній шахті. При пошуку дрібних об'єктів або документів варто звертати увагу на кни­ги, альбоми, часописи тощо.

Обшук ділянки місцевості передбачає примусове обстеження присадибної ділян­ки, саду, городу або іншої території з обмеженим доступом, що знаходиться у відан­ні певних осіб. Обстеження місцевості варто проводити планомірно, у певній послі­довності, враховуючи особливості території. Якщо ділянка місцевості займає велику територію, то її попередньо розділяють на сектори або квадрати.

Під час обстеження необхідно перевірити купи землі, сміття, стоги сіна тощо. Потрібно звертати увагу на дерева, що ростуть, чагарники, наявні пташині гнізда, шпаківні, годівниці, дупла. Під час пошукових дій достатньо часто й успішно вико­ристовується щуп, метало- або трупошукач (газовий індикатор «Поиск-1», метало-шукачі «Омуль», «Гамма»).

У деяких випадках схованки обладнують у землі, купах сміття, клумбах, компо­стних ямах, собачих будках, деревах. Ознаками схованки на місцевості може бути: розпущеність ґрунту, його неоднакове забарвлення і рівень, ділянки трави, що не­рівномірно пожовкли, позначки на деревах та ін. Важливе значення при обшуку має виявлення умовних знаків (відміток або карбів на деревах чи ґрунті).

Обшук особи — це примусове обстеження тіла живої людини, її одягу, взуття і речей, що знаходяться при ній, а також предметів. Відповідно до ст. 184 КПК

його кореспонденції, майна і документів, що належать йому, провадиться по кримінальній справі, порушеній Генеральним прокурором РФ або особою, що виконує його обов'язки, і не інакше як із санкції прокурора відповідного рівня або за рішенням суду (ст. 16 Закона РФ от 26 июня 1992 г. «О статусе судей в Российской Федерации» в редакции от 21 июня 1995 г.// Российская юстиция, 1995. — № 11. — С. 56-63). Суддя Конституційного Суду РФ не може бути підданий обшуку без згоди Конституційного Суду РФ, за винятком випадків затримання на місці злочину (ст. 15 ФКЗ РФ «О Конституционном Суде Российской Федерации» // СЗ РФ. — 1994. — №13. — Ст. 1447).

-■•02-36

132 Обшук і виїмка

України обшук особи може провадитися тільки особою однієї статі з обшукуваним, при понятих тієї ж статі. Обшук особи провадиться відповідно до вимог ст. 177 КПК України на підставі постанови слідчого, санкціонованої прокурором. Проте існують випадки, коли обшук можна здійснювати без винесення постанови: 1) при фізичному захопленні підозрюваного уповноваженими на те особами, якщо є до­статні підстави вважати, що затриманий має при собі зброю або інші предмети, які становлять загрозу для оточуючих, чи намагається звільнитися від доказів, які ви­кривають його чи інших осіб у вчиненні злочину; 2) при затриманні підозрювано­го; 3) при взятті підозрюваного, обвинуваченого під варту; 4) за наявності достат­ніх підстав вважати, що особа, яка знаходиться в приміщенні, де проводиться об­шук чи примусова виїмка, приховує при собі предмети або документи, які мають значення для встановлення істини по справі.

Обшук особи рекомендується проводити у певній послідовності — «зверху униз». Спочатку обстежують головний убір, потім одяг (пальто, сукню, піджак, брюки то­що), взуття. Окремі предмети одягу знімаються з метою обстеження натільної білиз­ни та інших речей. Особливу увагу слід приділяти кишеням, швам на одязі, підклад­ці пальта або піджака, устілкам і каблукам взуття.

У процесі обшуку необхідно передбачити можливість вчинення опору обшуку­ваним. Тому слідчий повинен додержуватися певних правил, що забезпечують без­пеку. Зокрема, обшукуваного потрібно поставити обличчям до стіни або автомобіля під кутом 45° із широко розсунутими ногами і розведеними руками. Таке положен­ня зменшує стійкість обшукуваного. Обшукуючий, у свою чергу, не повинний силь­но нахилятися, щоб не втратити рівноваги.

Обшук особи повинен бути проведений без приниження людської гідності. При затриманні на вулиці або в іншому людному місці провадиться тільки зов­нішній обшук для вилучення зброї і предметів або речовин, що можуть бути за­стосовані затриманим для надання опору або втечі. Ретельному обшуку він підда­ється в ізоляторі тимчасового утримання, у кабінеті слідчого або в іншому відпо­відному місці.

Обстеження тіла обшукуваного доцільно здійснювати в присутності лікаря. Слід перевірити волосся обшукуваного, оглянути пахові западини і природні отвори. При провадженні обшуку особи може використовуватися портативний металошукач. Як­що є припущення, що обшукуваний проковтнув важливий для слідства об'єкт, то ви­никає необхідність в обстеженні його за допомогою рентгенівської установки.

Обстеженню підлягають також предмети і речі, які є у обшукуваного: портфелі, папки, дипломати, сумки, валізи, фотоапарати, гаманці, палиці тощо. Вони підляга­ють обстеженню з метою виявлення в них шуканих об'єктів або схованок. Детально обстежувати необхідно і невеличкі предмети: сірникові коробки, запальнички, авто­ручки, ключі, годинники та ін.

Обшук особи повинен виконувати слідчий у присутності понятих. Допомогу слід­чому може надавати лікар або інший спеціаліст.

Обшук транспортних засобів передбачає примусове обстеження будь-якого транс­портного засобу, який є у володінні громадянина (автомобіль, яхта, особистий літак, мотоцикл тощо). Обшук транспортних засобів — це відносно новий вид обшуку в практиці органів розслідування. Даний вид обшуку вимагає знання будови та особ­ливостей конструкції конкретного транспортного засобу.

Обшук транспортних засобів повинен мати певний порядок і послідовність. Для обстеження транспортного засобу слідчому бажано запросити відповідного спеціаліста

Підготовка до обшуку 133

(автотехніка, автомеханіка). У криміналістичній літературі містяться певні рекомен­дації щодо послідовності провадження обшуку легкового автомобіля. У такому випад­ку обшук пропонується починати з багажника і закінчувати мотором. У багажнику перевіряється сумка з інструментом, запасне колесо, інші предмети. У салоні зніма­ються килимки, настили, чохли. Перевіряється місце між сидіннями і спинками, до­сліджується торпеда, знімається автомагнітола тощо. Механізми і деталі автомобіля, що знаходяться під днищем, бажано обстежити на «ямі». Обстежується автомобіль й під капотом. При пошуку викрадених деталей автомобіля необхідно мати на увазі, що вони можуть бути не окремим предметом, а частиною обшукуваного автомобіля. Важливо звертати увагу і фіксувати правильність маркування тих або інших частин транспортного засобу.

Досить новим видом обшуку є обшук, спрямований на виявлення осіб, яких пе­реховують в тих або інших місцях. Норми чинного кримінально-процесуального за­конодавства не називають такий об'єкт пошуку. Водночас практика боротьби зі зло­чинністю свідчить, що такий об'єкт реально існує. Це стосується розслідування таких злочинів, як незаконне позбавлення волі, викрадення людей з метою викупу, тор­гівля органами людського тіла та ін.