5 Аналіз вантажообігу

1 Аналіз визначення плану вантажообігу починається з порівняльного аналізу (табл. 1.3).

Таблиця 1.3 – Аналіз виконання плану вантажообігу

Найменування показника	Значення		Зміна
	план	факт	абсолютне	відносне
Вантажообіг, в тарифних т – км. млн. у тому числі - пряме сполучення - міське сполучення	12750,2 11334,9 1415,3	13428,9 11965,1 1463,8	+678,7 +630,2 +48,5	105,32 105,56 105,43
2. Вантажообіг, в експлуатаційних т – км. млн.	13453,2	14258,8	+805,6	106,0
3. Середня дальність перевезень вантажів, км.	167,883	167,806	-0,077	99,95
4. Дальність перевезень у прямому сполученні, км. у місцевому сполученні, км.	174 131	180 108	+6 -23	103,45 82,44
5. Обсяг перевезень вантажів, тис.т. усього у тому числі пряме сполучення місцеве сполучення	75946,92 65143,1 10803,82	80026,48 66472,78 13553,7	+4079,56 +1329,68 +2749,88	105,3 102,04 125,45
6. Структура перевезень, % - пряме - місцеве	85,7 14,23	83,6 16,94	-2,1 +2,1	- -

Розрахуємо коефіцієнт розриву між тарифними та експлуатаційними т-км:

(1.8)

Коефіцієнт розриву буде зростати , коли зростання експлуатаційного вантажообігу перевищує зростання тарифного вантажообігу

Висновок:

У фактичному періоді порівняно з плановим спостерігається позитивна тенденція збільшення вантажообігу та обсягу перевезень вантажів відповідно 5,32% та 5,3%. Негативним є те, що знижується, але незначно, середня дальність перевезення вантажу; оскільки у структурі перевезень росте питома вага більш короткого місцевого сполучення. Темп зростання експлуатаційного вантажообігу – 106% випереджує темп росту тарифного вантажообігу – 105,32%, що викликає зростання коефіцієнту розриву між тарифними та експлуатаційними т-км і відповідно зниження прибутку від перевезень.

Для факторного аналізу вантажообігу використовують моделі:

1 Залежність вантажообігу від обсягу перевезень та середньої дальності

Рисунок 1.3 – Укрупнена модель аналізу вантажообігу

2. Залежність вантажообігу від вантажообігу за видами сполучень

ΣPl_пр ΣPl_м

Рисунок 1.4 – Модель аналізу вантажообігу за видами сполучен.

3. Модель передбачає деталізацію середньої дальності:

= (1.9)

(1.10)

де: γ – питома вага перевезень в даному виді сполучення

ΣPl

ΣP l_ван

l_м,пр γ_м,пр

Рисунок 1.5 – Модель аналізу вантажообігу за факторами обсягу та середньої дальності

Факторний аналіз вантажообігу виконуємо за моделлю 3. Ця модель є 3-х рівневою, тому аналіз проводиться за ступенями:

1. оцінюється вплив складних показників (ΣP, l_ван) на вантажообіг

2. оцінюється вплив простих факторів (дальності та структури перевезень за видами сполучень на середню дальність перевезень.

3. оцінюється вплив простих факторів на результативний показник

Виконаємо розрахунки за вихідними даними табл. 1.1. Оцінюємо вплив зміни обсягу перевезень та середньої дальності на вантажообіг:

= 4079,56 * 167,883 = 684,889 млн.ткм

= 80026,48 * (-0,077) = - 6,162 млн.т-км

Перевірка: 684,889 - 6,172 = 678,727 млн.т-км 13428,9-12750,2

Для того щоб оцінити вплив факторів зміни дальності та структури перевезень за видами сполучень необхідно застосувати метод структурних підстановок (змін), який є слідством з методу ланцюгових підстановок. Цей метод використовують для аналізу складних показників, які залежать від зміни структури явища. Наприклад, окрім аналізу середньої дальності перевезень цей метод використовують при аналізі таких середніх величин як середнє статичне навантаження , або середня доходна ставка ( ). Для застосування цього методу необхідно:

1) розрахувати “структурну підстановку” – умовну величину показника, який аналізується. При розрахунках цієї величини значення структурних коефіцієнтів приймаються на фактичному рівні, а значення якісних показників, на плановому, тобто маємо:

(1.11)

2. щоб оцінити вплив на результативний показник зміни структури, необхідно порівняти величину структурної підстановки із плановим значенням результативного показника;

3. щоб оцінити вплив якісних факторів, від фактичного значення результативного показника віднімають структурну підстановку6

(1.12)

(1.13)

= 174 * 0,836 + 131 * 0,1694 = 167,655 км

= 167,655 – 167,883 = – 0,228 км

= 167,806 – 167,655 = 0,1506 км

Перевірка: Δl = -0.228 + 0.151 = -0.077 км = 167.806 – 167.883

Висновок: під впливом зміни структури, тобто збільшення місцевого сполучення, середня дальність знизилась на 0,227 км, а за рахунок підвищення дальності в прямому сполученні, при зменшенні дальності у місцевому, дальність зросла на 0,15 км

Визначимо вплив зміни структури перевезень за видами сполучень та зміни дальності перевезень за видами сполучень на зміну вантажообігу:

(1.14)

= 80026,48*-0,228 = -18246,037 тис. ткм

(1.15)

= 80026,48*0,151= 12083,998 тис. ткм

Перевірка: =12083, 998 =

-6162,039 тис. ткм млн. т км

Результати розрахунків факторного аналізу вантажообігу для зручності зведемо у таблицю 1.4

Таблиця 1.4 – Вплив факторів на вантажообіг, млн. т-км

Найменування фактора	Вплив факторів на результативний показник
Вантажообіг, у тому числі: Кількість перевезених вантажів Середня дальність перевезення вантажів, у тому числі: Дальність перевезення вантажів за видами сполучення Структура перевезення вантажів за видами сполучення	684,889 -6,162 12,084 -18,246
Усього вплив факторів	678,727

Висновок: Таким чином ми бачимо, що під впливом зростання обсягу перевезення вантажу на 4079,56 тис. т-км, вантажообіг виріс на 684,889 млн. т-км, а під впливом зменшення середньої дальності на 0,07 км вантажообіг знизився на 6,162 млн. т-км. Зниження середньої дальності перевезень, а відповідно і вантажообігу було пов’язане зі змінною у структурі перевезення вантажу, а саме, з підвищенням у структурі перевезень питомої ваги місцевого сполучення, під впливом цього вантажообіг знизився на 18,246 млн. т-км.

Факторний аналіз можливо доповнити аналізом за видами сполучень, а також за родами вантажів.