5 Аналіз фінансових результатів діяльності залізниці План

1 Мета та інформаційні джерела аналізу, показники, які аналізуються

2 Етапи аналізу

3 Аналіз доходів від перевезень

4 Аналіз прибутку від перевезень. Резерви підвищення прибутку

1 Мета та інформаційні джерела аналізу, показники, які аналізуються

Мета аналізу фінансових результатів це:

- пошук резервів покращення фінансових результатів у тому числі скасування непродуктивних витрат як у цілому по залізниці так і по окремим її господарствам і підприємствам як по основній діяльності так і по фінансово інвестиційній.

Інформаційні джерела аналізу:

• форми статистичної звітності: ЦО-22, ЦО-27, Ф.№2 з додатками, план доходів та прибутку, інструкції та пояснювальна записка до річного звіту, накази Укрзалізниці.

Показники, які аналізуються

1) показники фінансової звітності: виручка, дохід від реалізації продукції (робіт, послуг), валовий прибуток, прибуток від операційної діяльності, фінансовий результат від звичайної діяльності, чистий прибуток.

2) специфічні для залізничного транспорту: – доходи від основної діяльності у т.ч від перевезень та підсобно допоміжної діяльності; доходи від перевезень всього у т.ч вантажних та пасажирських перевезень у т.ч. за видами сполучення.

3) допоміжні показники: середні доходні ставки: за 10 прив т-км, за 10 т-км, за 10 пас-км у тому числі по видам сполучення, а у вантажному русі також за видами вантажу.

2 Етапи аналізу

1) Аналіз доходів від перевезень у т.ч. від вантажних та пасажирських у т.ч. порівняльний аналіз та факторний аналіз. Аналіз виконується у цілому по дорозі, а також по видам сполучення.

2) Аналіз доходних ставок. Виконується факторний аналіз середньої доходної ставки за 10 прив. т-км; дорожної доходної ставки за 10 т-км, середної доходної ставки за 10 пас.-км; оцінюється вплив факторів доходних ставок на зміну доходів.

3) Аналіз доходів від підсобно-допоміжної діяльності у цілому та по окремих господарствах залізниці.

4) Аналіз прибутку від перевезень у т.ч. вантажних та пасажирських у т.ч. порівняльний та факторний аналіз

5) Аналіз прибутку від підсобно–допоміжної діяльності у т.ч. усього та по господарствам ( як правило порівняльний)

6) Аналіз доходів та прибутків від іншої операційної та іншої діяльності

7) пошук резервів покращення фінансових результатів.

3 Аналіз доходів від перевезень

Доходами називають кошти, які належать залізниці за виконані у її мережах перевезення і пов’язані з ними послуги.

Визнані доходи класифікуються за такими групами:

а) дохід від реалізації (продукції, товарів, послуг);

б) інші операційні доходи;

в) фінансові доходи;

г) інші доходи;

д) надзвичайні доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

• покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар або інший актив);

• підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

• сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

• є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Склад доходів від перевезень:

1. Доходи від перевезень всього:

1.1 дохід від вантажних перевезень

1.1.1. перерозподіл (між залізницями за перевезення у дальньому сполученні)

1.1.2. по тарифному принципу: за перевезення вантажів, за початково-кінцеву операцію, додаткові збори, митний збір, плата за користування вантажними вагонами.

1.2.доход від пасажирських перевезень

1.2.1. за перевезення пасажирів

1.2.2. за початкову операцію

1.2.3. за перевезення багажу

1.2.4. за перевезення вантажобагажу

1.2.5. за перевезення пошти

2 Доходи від підсобно–допоміжної діяльності по залізниці формуЮться по таким господарствам

2.1. промислове виробництво

2.2. паливне господарство

2.3. господарство матеріально-технічного забезпечення

2.4. господарство вантажної та комерційної роботи

2.5. транспортно-експедиційні операції

2.6. обслуговування пасажирів

2.7. господарство станцій

2.8. сільське господарство

2.9. господарство лісозахисних насаджень

2.10. торгівля

2.11. громадське харчування

2.12. ремонт вантажних вагонів в умовах депо

2.13. ремонт пасажирських вагонів в умовах депо

2.14. кап ремонт колії

2.15. будівельно-монтажні роботи

2.16. модернізація колії

2.17.вагони ресторани

2.18. реалізація електроенергії

2.19. ремонт локомотивів

2.20. інші види діяльності

Основні доходи формуються по промисловому виробництву, господарству станцій, обслуговуванню пасажирів, ремонту і модернізації колії і по реалізації електроенергії, ремонту вантажних вагонів.

Виконаємо порівняльний та факторний аналіз доходів від перевезень за вихідними даними таблиці 5.1

Таблиця 5.1- Виконання плану доходів з перевезень

Найменування показника	Значення		Відхилення від плану
	За планом	Фактично	Абсолютне, (+,-)	Відносне, %ВП
1	2	3	4	5
Усього доходів від перевезень, млн. грн у т.ч.	458,7499	449,0078	-9,7421	97,88
вантажних	402,2905	382,557	-19,7335	95,09
пасажирських	56,45938	66,4508	9,99142	117,7
Обсяг перевезень, привед. ткм, млн у т.ч.	19640	19342,8	-297,2	98,49
вантажообіг, тариф ткм, млн	12970	12750,2	-219,8	98,31
пасажирообіг, пас. км, млн	6670	6592,6	-77,4	98,84
Середня доходна ставка, коп., 10 привед. ткм	23,36	23,21	-0,15	99,36
10 ткм тариф	31,017	30,004	-1,013	96,73
10 пас. км	8,46	10,076	1,616	119,1

Висновки: усього доходи від перевезень порівняно з планом знизились на 9,7421 млн. грн. у т.ч. за рахунок вантажних перевезень доходи знизились на 19,7335 млн. грн., а за рахунок пасажирських - зросли на 9,99142 млн. грн. Зниження доходів відбувалось за рахунок зниження обсягу як вантажних, так і пасажирських перевезень. Відбулося також зниження доходної ставки за 10 прив. т-км та за 10 т-км, що також сприяло зменшенню доходів. Як позитивний фактор слід відмітити лише зростання доходної ставки за 10 пас-км, що і сприяло зростанню доходів за пасажирські перевезення.

Факторний аналіз доходів можливо виконати за наступними моделями:

• Перша модель (найпростіша) виходить з такої аналітичної залежності:

х (5.1)

де Д – доходи від перевезень;

— середня доходна ставка за 10 прив. т-км

• У другій моделі деталізується вплив ВЫДПОВЫДНИХ факторів на середню доходну ставку за 10 прив. т-км, виходячи з формули:

= х + х (5.2)

де , — середні доходні ставки відповідно за 10 пас-км та за 10 т-км;

, — структурні коефіцієнти, які характеризують питому вагу перевезень відповідно у пасажирському чи вантажному русі.

= (5.3)

= (5.4)

Графічна модель аналізу виглядає наступним чином:

Рисунок 5.1 — Графічна модель аналізу доходів від перевезень з урахуванням фактору структури

• У третій моделі доходи від перевезень деталізують за видами руху, вважаючи на те, що:

Д = Д_ван + Д_пас (5.5)

Д_ван = х (5.6)

Д_пас = х (5.7)

де Д_ван , Д_пас — відповідні доходи від вантажних доходів та від пасажирських перевезень

Графічна модель аналізу виглядає наступним чином:

Рисунок 5.2 – Факторна модель аналізу доходів від перевезень за видами руху

Для факторного аналізу доходів від пасажирських перевезень можливо деталізувати середню доходну ставку за 10 пас-км:

(5.8)

де - доходні ставки за 10 пас-км відповідно у місцевому, прямому та приміському сполученнях

Тоді графічна модель аналізу виглядає наступним чином:

Рисунок 5.3 – Факторна модель аналізу доходів від пасажирських перевезень (з урахуванням фактора структури)

Для факторного аналізу доходів від вантажних перевезень можливо деталізувати середню доходну ставку за 10 т-км, яка залежить від доходних ставок за перевезення вантажів за їх родами - d_вані та структури перевезення вантажів за їх родами :

(5.9)

Тоді графічна модель аналізу доходів від вантажних перевезень виглядає наступним чином:

Рисунок 5.4 — Факторна модель аналізу доходів від вантажних перевезень (з урахуванням фактору структури)

Зміну загальних доходів від перевезень у залежності від обсягу перевезень у приведених тонно-кілометрах та середньої доходної ставки за 10 приведених тонно-кілометрів оцінено за методом корегування. Вплив обсягу перевезень на доходи:

ΔД_{(∑ Plприв)}=Д⁰*І_{∑ Plприв}-Д⁰; (5.10)

ΔД_{(∑ Plприв)}= 458,7499*0,9849-458,7499= -6,927 млн.грн.

Вплив середньої доходної ставки на доходи:

ΔД_(dприв)=Д¹-Д⁰* І_{∑ Plприв}; (5.11)

ΔД_(dприв)= 449,0078-458,7499*0,9849= -2,815млн.грн.

Перевірка:

ΔД= Д¹-Д⁰= ΔД_{(∑ Plприв)}+ ΔД_(dприв);

ΔД= 449,0078-458,7499= -9,7421 млн. грн.

Оцінимо зміну загальних доходів від перевезень у залежності від вантажообігу, пасажирообігу, середніх доходних ставок від вантажних та пасажирських перевезень, структури перевезень за видами руху. Вплив вантажообігу на доходи:

ΔД_{(∑ Pl)}= Д⁰_ван*І_{∑ Pl}-Д⁰_ван; (5.12)

ΔД_{(∑ Pl)}= 402,2905*0,9831-402,2905= -6,7987млн.грн.

Вплив пасажирообігу на доходи:

ΔД_{(∑ Аl)}= Д⁰_пас*І_{∑ Аl}-Д⁰_пас; (5.13)

ΔД_{(∑ Аl)}= 56,45938*0,9884-56,45938= -0,6549млн.грн.

Вплив середньої доходної ставки від вантажних перевезень на доходи:

ΔД_(dван)=Д¹_ван-Д⁰_ван* І_{∑ Pl}; (5.14)

ΔД_(dван)= 382,557-402,2905*0,9831= -12,935 млн.грн.

Вплив середньої доходної ставки від пасажирських перевезень на доходи:

ΔД_(dпас)=Д¹_пас-Д⁰_пас* І_{∑ Аl}; (5.15)

ΔД_(dпас)= 66,4508-56,45938*0,9884= 10,646 млн.грн.

Вплив структурних змін

ΔД_(γприв)= ΔД_(dприв) - (ΔД_(dван)+ ΔД_(dпас)); (5.16)

ΔД_(γприв)= -2,815+12,935-10,646= -0,526млн.грн.

Перевірка:

ΔД= Д¹-Д⁰= 449,0078-458,7499=-9,7421млн.грн.

ΔД= ΔД_{(∑ Pl)}+ ΔД_{(∑ Аl)}+ ΔД_(dван)+ ΔД_(dпас);

ΔД= -6,7987-0,6549-12,935+10,646= -9,7426млн.грн.

Висновки: Таким чином бачимо, що під впливом зниження пасажиро- та вантажообігу доходи знизились на 7,4536 млн. грн. (-6,7987 - 0,6549), під впливом зміни структури перевезень, а саме збільшення питомої ваги пасажирських перевезень, доходи знизились на 0,526 млн. грн.; під впливом зниження доходної ставки за 10 т-км на 1,013 коп. доходи знизились на 12,935 млн. грн., а під впливом зростання середньої доходної ставки за 10 пас-км на 1,616 коп, доходи зросли на 10,646 млн. грн.