Зв'язність почерку

— у почеркознавстві загальна ознака почерку, що полягає в безперервності виконання пев­ної кількості письмових знаків і їх частин у межах одного сло­ва. Зв'язність характеризується як мала (при з'єднанні літер у більшості слів по дві-три), се­редня (при з'єднанні від чоти­рьох до шести) і велика (при виконанні шести і більше знаків в однім слові при безупинному русі руки в процесі письма). СВЯЗНОСТЬ ПОЧЕРКА.

ЗҐВАЛТУВАННЯ — злочин, який полягає у статевих зноси­нах із застосуванням фізичного насильства, погрози або з викорис­танням безпорадного стану потерпілої. 3. є найтяжчим і найнебезпечнішим статевим злочином (ст. 117 КК України). ИЗНАСИЛО­ВАНИЕ.

ЗДОГАД — припущення про ймовірність, можливість чогось. і. — це ще не версія. Щоб стати версією, здогад повинен стати ре­альним, обґрунтованим, співвідносним, висунутим належною осо­бою. ДОГАДКА.

«ЗЕНІТ» — малоформатний дзеркальний фотоапарат, що вхо­дить до фотокомплекту слідчого. «ЗЕНИТ».

ЗІГ АМ-55 — швейцарська двадцятичотирьох- і тридцятизаряд-на автоматична гвинтівка калібру 7,5 мм. Довжина 1050 мм. ЗИГ АМ-55.

ЗІМСОН, МОДЕЛЬ 1922 р. — німецький автоматичний пісто­лет. ЗИМСОН, МОДЕЛЬ 1922 г.

ЗІНГЕР — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм і 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. ЗИНГЕР.

ЗЛИТТЯ — у дактилоскопії окрема ознака папілярного візе­рунка. СЛИЯНИЕ.

ЗЛОВЖИВАННЯ — вчинок, що полягає у незаконному, злочин­ному використанні своїх прав і можливостей. ЗЛОУПОТРЕБЛЕНИЕ.

ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ АБО ПОСАДОВИМ СТАНО­ВИЩЕМ — злочин, який полягає в умисному, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб, вико­ристанні посадовою особою влади чи посадового становища всупе­реч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди держав­ним і громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб (ст. 165 КК Украї­ни); належить до посадових злочинів.

При розслідуванні необхідно з'ясувати: обов'язки і дії, фактич­но виконані посадовою особою; мету зловживання; форму зловжи­вання владою або посадовим становищем; у чиїх інтересах вчинено зловживання; чи не пов'язано зловживання з порушенням фінансо­вої дисципліни та ін.

Типові початкові слідчі дії: огляд і виїмка документів; допити свідків; огляд і виїмка зразків продукції та матеріалів; огляд місця події; обшук; допит підозрюваних. ЗЛОУПОТРЕБЛЕНИЕ ВЛА­СТЬЮ ИЛИ СЛУЖЕБНЫМ ПОЛОЖЕНИЕМ.

ЗЛОДІЙ — той, хто краде; злочинець, що займається крадіжка­ми. ВОР.

ЗЛОДІЙ У ЗАКОНІ — злочинний «авторитет», рецидивіст, прийнятий у злодійське угруповання, який зобов'язався дотримува­тися злодійських «законів», звичаїв, правил, прийнятий у «братер­ство» на злодійській сходці. ВОР В ЗАКОНЕ.

ЗЛОМ — засіб проникнення в помешкання, сховище, сейф з метою отримання інформації або вчинення злочину. 3. відбувається за допомогою певних знарядь та інструментів. Існують спеціально виготовлені в злочинних цілях знаряддя злому і злодійського інвен­таря («гусяча лапа», «фомка» та ін.). ВЗЛОМ.

ЗЛОЧИНИ ОРГАНІЗОВАНІ — найбільш небезпечний різновид групових злочинів. З.о. вчиняються групами. Мають керівні засади зло­чинної діяльності, внутрішньогрупову ієрархію, зрощування із офіцій­ними структурами, корумповану захищеність, налагоджену систему взаємодії між членами злочинного угруповання. Існують особливості розслідування 3. о. ПРЕСТУПЛЕНИЯ ОРГАНИЗОВАННЫЕ.

Основы борьбы с организованной преступностью /Под ред. В. С. Овчинского, В. Е. Эминова, Н. П. Яблокова. — М.: ИНФРА-М, 1996.

ЗЛОЧИННА ОРГАНІЗАЦІЯ (співтовариство) — згуртована організована група, створена для вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів, або об'єднання організованих груп, створених із тією ж метою. ПРЕСТУПНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ (сообщество).

ЗМИВАННЯ — спосіб зміни змісту документа, при якому здійснюється видалення тексту різними розчинниками, що вимивають барвник штрихів. Ознаки 3.: послаблення блиску; наявність іон розмиву зі слабовираженими пофарбованими межами, покоробленість і шорсткість паперу; залишки барвника видалених штрихів. З метою виявлення ознак 3. використовуються збільшувальні оптичні засоби і ультрафіолетові освітлювачі. СМЫВАНИЕ.

ЗНАК — предмет (явище), що служить представником іншого предмета, явища, процесу. Наука про 3. - семіотика — виникла в другій половині ХІХ— початку XX ст. ЗНАК.

ЗНАРЯДДЯ ЗЛОЧИНУ — предмети і речовини, що використовуються злочинцем для досягнення злочинного результату; елемент криміналістичної характеристики злочинів. ОРУДИЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ.

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД ЛЮДИНИ — зовнішній вигляд, що являє собою сукупність даних, які сприймаються зором. ВНЕШНИЙ ОБЛИК ЧЕЛОВЕКА.

ЗОВНІШНІСТЬ — зовнішній вигляд чого-небудь. ВНЕШНОСТЬ.

ЗРАЗКИ — ідентифікуючі об'єкти, які без сумніву походять від об'єкта, що підлягає ідентифікації, які відбивають його ознаки. Класифікуються: 1) за характером: на зразки, які відбивають спосіб дії об'єкта (зразки почерку, які відбивають письмові навички людини) або структуру (зразки куль, відстріляні з даного екземпляра зброї, що відбивають структуру його деталей); зразки, що мають ті самі властивості, що й ідентифікований об'єкт (частини субстрату ідентифікованого об'єкта, еталони виробів, частина з яких підлягає ідентифікації); 2) за часом і умовами виникнення: що виникли до розслідуваної події і поза зв'язком з нею (вільні зразки); що виникли під час розслідуваної події, але не у зв'язку з розслідуванням справи (умовно вільні зразки); що виникли у зв'язку з розслідуванням справи (експериментальні зразки). Останні поділлються на зразки, що отримує слідчий (суд) особисто чи за учас­тю спеціаліста (слідчі і судові зразки), і зразки, що отримує екс­перт (експертні зразки). ОБРАЗЦЫ.

ЗРАЗКИ ДЛЯ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ — зразки почерку, відбитки пальців рук, ступнів, взуття, зліпки зубів, проби крові, слини, зразки шрифту конкретної друкарської машинки, які вірогідно належать певній особі і використовуються у процесі про­вадження експертиз як порівняльні матеріали при дослідженні ру­кописів, предметів зі слідами рук, ніг, зубів, документів та інших об'єктів, що подаються експерту для дослідження. У разі потреби слідчий має право винести постанову про вилучення чи відібрання зразків почерку та інших зразків, необхідних для порівняльного до­слідження. Про відібрання зразків складається протокол (ст. 199 КПК України). 3. для є. д. поділяються на експериментальні (спеціально отримані для цілей даної конкретної експертизи) і вільні (створені або отримані поза зв'язком із розслідуваною кримінальною спра­вою, як правило, до її порушення). ОБРАЗЦЫ ДЛЯ ЭКСПЕРТ­НОГО ИССЛЕДОВАНИЯ.

І

IB — англійський двадцяти- і тридцятизарядний автомат каліб­ру 4,85 мм. Довжина 770 мм. Вага 4100 г. ИВ.

ІВЕР-ДЖОНСОН 1883 р. — американський п'ятизарядний ре­вольвер 38 калібру. ЙВЕР-ДЖОНСОН 1883 г.

ІДЕАЛЬНІ СЛІДИ — сліди, які містяться в пам'яті людини. ИДЕАЛЬНЫЕ СЛЕДЫ.

ІДЕНТИФІКАЦІЙНА ОЗНАКА — у теорії ідентифікації влас­тивість об'єкта, яка відповідає певним вимогам. Експертний вис­новок про тотожність завжди базується на сукупності І. о. Роль І. о. можуть виконувати лише такі властивості об'єкта, які характеризують­ся відносною сталістю і специфічністю. За ідентифікаційною роллю ознаки можуть бути розподілені на загальні і окремі. Загальні І. о. вира­жають ті чи інші властивості, що притаманні певній класифікаційній групі. Окремі І. о. — особливості об'єкта, які не є виразником його групових властивостей. При ідентифікації враховується комплекс за­гальних і окремих І. о. ИДЕНТИФИКАЦИОННЫЙ ПРИЗНАК.

ІДЕНТИФІКАЦІЙНЕ ПОЛЕ — сукупність ідентифікаційних ознак, які відбилися на об'єкті в конкретних умовах взаємодії. ИДЕНТИФИКАЦИОННОЕ ПОЛЕ.

ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ ПЕРІОД — тимчасовий інтервал, який дозволяє з урахуванням сталості і змінюваності ототожнюваних ознак об'єктів здійснювати процес ідентифікації. ИДЕНТИФИКАЦИОННЫЙ ПЕРИОД

ІДЕНТИФІКАЦІЯ (від пізньолат. identifico — ототожнюю) — процес установлення тотожності індивідуально-визначеного об'єкта або класифікаційної групи. За характером тотожності розрізняють індивідуальну (установлення тотожності індивідуально визначеного об'єкта) і групову І. (встановлення групової належності). Встановлення індивідуальної тотожності здійснюється на основі дослідження загальних і окремих ознак. За природою об'єктів, які ідентифікуються, розрізняють: ідентифікацію за уявним образом; за матеріально-фіксованим відбиттям об'єкта; ідентифікацію цілого за його частинами. За суб'єктом ототожнення розрізняють слідчу й експертну ідентифікацію. За об'єктом дослідження І. підрозділяється на: І. людини; І. предметів і речей; І. тварин.

Об'єкти, які беруть участь у процесі І., поділяються на: 1) іден-тифіковувані (ототожнювані), встановлення тотожності яких є метою ідентифікації (пістолет, знаряддя злому та ін.); 2) ідентифікуючі (ототожнюючі), за допомогою яких встановлюється тотожність шуканого об'єкта (відбиток папілярного візерунка, слід взуття, слід знаряддя злому). ИДЕНТИФИКАЦИЯ.

Колдин В. Я. Идентификация при расследовании преступлений. — М.: Юрид. лит., 1978.

Сегай М. Я. Методология судебной идентификации. — К.: РИО МВД УССР, 1970.

Седова Т. А. Проблемы методологии и практики нетрадиционной криминалистической идентификации. — Л.: Изд-во Ленинград, ун-та, 1986.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПЕЧАТКИ ЗА ВІДБИТКОМ. - Провадиться шляхом порівняльного дослідження, при якому встановлюється збіг і розходження загальних і окремих ознак. Загальними ознаками печатки є її форма, розміри, зміст і розміщення тексту, малюнок герба, емб-леми^розмір і малюнок шрифту. Окремими ознаками вважають деякі особливості, пов'язані з виготовленням і застосуванням печатки: форма дрібних деталей, особливості розміщення окремих елементів один щодо одного, розмір кутів з'єднання штрихів, ширина штрихів, скривлення і деформація окремих літер і знаків. ИДЕНТИФИКАЦИЯ ПЕЧАТИ ПО ОТТИСКУ.

ІДЕНТИФІКОВУВАНИЙ ОБ'ЄКТ — у теорії ідентифікації об'єкт, ототожнення якого становить завдання ідентифікації в кожному конкретному випадку. ИДЕНТИФИЦИРУЕМЫЙ ОБЪЕКТ.

ІДЕНТИФІКУЮЧИЙ ОБ'ЄКТ — у теорії ідентифікації об'єкт, за допомогою якого встановлюється індивідуальна тотожність. ИДЕНТИФИЦИРУЮЩИЙ ОБЪЕКТ.

ЩЕНТЙЧНИЙ—тотожний, цілком подібний. ИДЕНТИЧНЫЙ.

ІДЕОГРАМА (від грецьк. ібш — образ і урадца — риска, літера, написання) — письмовий знак, який умовно зображує поняття. ИДЕОГРАММА

ІДЕОГРАФІЯ (від грецьк. — образ і— пишу)— письмо за допомогою ідеограм. ИДЕОГРАФИЯ.

ІЄРОГЛІФ (від грецьк., — священний і — різьблене зображення)— фігурний знак в ідеографічному письмі (наприклад, китайському). ИЕРОГЛИФ.

ІЖ-18 — радянська одноствольна безкуркова мисливська рушниця зі стволом без нарізу 12, 16, 20, 28 і 32 калібру. Має ежектор. Вага до 2800 г. ИЖ-18.

ІЖ-27—радянська двоствольна мисливська рушниця з вертикальними стволами 12 і 16 калібру. Вага до 3300 г. ИЖ-27.

ІЖ-39 — радянська двоствольна мисливська рушниця з вертикальними стволами 12 калібру. Вага 3350-3700 г. ИЖ-39.

ІЖ-41 — радянська двоствольна мисливська рушниця з горизонтальними стволами 12 калібру. Вага до 3400 г. ИЖ-41.

ІЖ-58 — радянська двоствольна мисливська рушниця з горизон­тальними стволами 12, 16 і 20 калібру. Вага від 2700 г до 3300 г. ИЖ-58.

ІКС-3 — австралійський тридцятичотирьохзарядний пістолет-кулемет калібру 9 мм. Довжина 714 мм. Вага 3260 г. ИКС-3.

ІЛЮЗІЇ СПРИЙНЯТТЯ (від лат. illusio — помилка) — не­адекватний відбиток предмета, що сприймається, і його властивос­тей. На сьогодні найбільш вивченими є ілюзорні ефекти, які спосте­рігаються при зоровому сприйнятті двомірних контурних зображень. І. с є причиною виникнення помилок у свідченнях допитуваних. ИЛЛЮЗИИ ВОСПРИЯТИЯ.

ІЛЮЗІЯ — обман почуттів; те, що здається. ИЛЛЮЗИЯ.

ІМУНІТЕТ ДЕПУТАТА — депутатська недоторканність. ИМ­МУНИТЕТ ДЕПУТАТА.

ІМУНІТЕТ ДИПЛОМАТИЧНИЙ — сукупність прав і привілеїв, і наданих іноземним дипломатичним представництвам, їх главам і співро­бітникам. Імунітет дипломатичного представництва іноземної держави і полягає в недоторканності помешкання дипломатичного представництва. Влади держави перебування не мають права проникати в це помешкання і інакше, як за згодою глави дипломатичного представництва. Імунітет ди­пломатичного представника іноземної держави полягає насамперед у тому, що дипломатичний представник має особисту недоторканність: гла­ва представництва не може бути заарештований або затриманий; держа­ва країни перебування зобов'язана вживати всіх належних заходів для попередження будь-яких посягань на його особу, свободу і гідність. По­мешкання, у якому мешкає дипломатичний представник, має недотор­канність. ИММУНИТЕТ ДИПЛОМАТИЧЕСКИЙ.

ІМУНІТЕТ СВІДКА — надане свідкові право відмовитися від дачі показань у певних випадках. Звільнення від обов'язку давати по­казання може стосуватися випадків надання відомостей стосовно членів сім'ї або близьких родичів. Конституція України регламентує, що особа не несе відповідальності за відмову від дачі показань або пояснень стосовно себе, членів сім'ї або близьких родичів, коло яких визначається законом (ст. 63). ИММУНИТЕТ СВИДЕТЕЛЬСКИЙ.

ІНГРЕМ, МОДЕЛЬ 10 — американський тридцятизарядний пістолет-кулемет 45 калібру. Довжина з прикладом 548 мм, без при­клада 269 мм. Вага 2840 г. ИНГРЭМ, МОДЕЛЬ 10.

ІНГРЕМ, МОДЕЛЬ 11 — американський тридцятизарядний пістолет-кулемет калібру 9 мм. Довжина з прикладом 460 мм, без приклада 248 мм. Вага 1590 г. ИНГРЭМ, МОДЕЛЬ 11

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ СТИЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ — стійка інди­відуально-специфічна система психологічних засобів, прийомів, на­вичок, методів, засобів виконання тієї чи іншої діяльності. І. с. д. виробляється в судово-слідчій практиці. ИНДИВИДУАЛЬНЫЙ СТИЛЬ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ.

ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ ПОЧЕРКУ — неповторність сукуп­ності ознак конкретного почерку; конкретні відхилення від шкільних прописів та інших зразків, що має важливе ідентифікаційне значен­ня. І.п. зумовлюється факторами об'єктивного (методикою та умо­вами навчання письму, практикою письма людини) і суб'єктивного характеру (анатомо-фізіологічними і психологічними властивостями індивіда). ИНДИВИДУАЛЬНОСТЬ ПОЧЕРКА.

Найдис И. Д., Штемпель Е. Г. Судебное почерковедение. — Л., 1971.

ІНДИКАТОРНИЙ ПАПІР «ГЕМОКОЛІР» — діагностичний засіб для визначення наявності крові в слідах і різних субстратах (змивах, укоріненнях у текстильних тканинах, у ґрунті); являють собою листи паперу, на які нанесений стабілізований реактив азо-пірам. Папір змочують трьохвідсотковим перекисом водню і при­тискують до сліду; поява протягом двох хвилин у зоні контакту фіолетового забарвлення, що переходить потім у Пурпурне, свідчить про можливу наявність крові. ИНДИКАТОРНАЯ БУМАГА «ГЕ-МОЦВЕТ».

ІНДУКТОР (від лат. induco — уводжу, спонукаю) — суб'єкт, який адресує повідомлення реципієнтові. Синонім — комунікатор.