До статті дріб: „Розміри дробин”

№ п/п	Номер дробу	Діаметр дробин, мм	№ п/п	Номер дробу	Діаметр дробин, мм
1	6/0	5,5	9	3	3,50
2	5/0	5,25	10	4	3,25
3	4/0	5,0	11	5	3,0
4	3/0	4,75	12	6	2,75
5	2/0	4,50	13	7	2,50
6	0	4,25	14	8	2,25
7	1	4,0	15	9	2,0
8	2	3,75	16	10	1,75

ДУАН — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. ДУАН.

ДУБЛЕТЕР — різновид арбалета з двома паралельно розташованими тятивами з металевих пластинок. Такий арбалет може робити два постріли одночасно. ДУБЛЕТЕР.

ДУЛО — отвір на кінці ствола, з якого безпосередньо вилітає куля або дріб. ДУЛО.

ДУЛОВИЙ ЗРІЗ — площина дула, перпендикулярна до осі каналу ствола. ДУЛЬНЫЙ СРЕЗ.

ДУШЕВНА ХВОРОБА (психічна хвороба) — захворювання, яке полягає в порушенні нормальної психічної діяльності, що суттєво впливає на здатність особи правильно розуміти навколишню дійсність і контролювати свою поведінку. Д. х. проявляється в розладі сприйняття, мислення, пам'яті, емоцій, уваги, волі, потягів і поведінки. До Д. х. належать шизофренія, епілепсія, параноя, олігофренія та ін. психічні захворювання. ДУШЕВНАЯ БОЛЕЗНЬ.

ДУШЕВНЕ ХВИЛЮВАННЯ — у кримінальному праві сильне Д. х. визнається однією з обставин, що пом'якшує відповідальність особи, яка скоїла злочин. Д. х. не позбавляє людину здатності усвідомлювати себе у своїх діях і керувати ними, але значно утруднює самоконтроль і критичну оцінку прийнятих рішень. Див.: Афект. ДУШЕВНОЕ ВОЛНЕНИЕ.

ДЮЙМ — одиниця довжини, одна дванадцята фута, дорівнює 2,54 см. ДЮЙМ.

ДЯНЬГАНЦЗЮЄ — китайський стилет із клинком, круглим у перерізі. Загальна довжина 300 мм, довжина держака 120 мм. ДЯНЬГАНЦЗЮЕ.

Е

ЕДЖЕСКОПІЯ — розділ експертизи слідів папілярних візерунків, що вивчає можливості використання нерівностей на краях папілярних ліній. ЭДЖЕСКОПИЯ.

ЕЙДЕТИЗМ (від грецьк. єібо^ — вид, образ) — здатність деяких індивідів (ейдетиків) до збереження і відтворення надзвичайно живого і детального образу сприйнятих раніше предметів і сцен. ЭЙДЕТИЗМ.

ЕЙФОРІЯ (від грецьк. гх> — добре і форєсо—переношу) — піднесений, веселий настрій, стан благодушності і безтурботності, що не відповідає об'єктивним обставинам, при якому спостерігається мімічне і загальне рухове пожвавлення, психомоторне збудження. ЭЙФОРИЯ.

ЕКОЛОГІЧНІ ЗЛОЧИНИ — клас злочинів у криміналістичній класифікації, що об'єднує діяння, які посягають на встановлений законом режим використання природних ресурсів, охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки і заподіюють шкоду довкіллю чи здоров'ю людини або створюють загрозу такого заподіяння. Розслідування екологічних злочинів пов'язують із виникненням певних ситуацій. Типовими слідчими ситуаціями є: екологоспонтанна, еколо-годинамічна, екологопрогностична. Найпоширенішими слідчими діями при розслідуванні екологічних злочинів є: 1) огляд місця події; 2) допит свідків; 3) обшук і виїмка; 4) слідчий експеримент; 5) призначення судових експертиз (судово-екологічної; судово-агротехнічної; судово-ветеринарної; судово-іхтіологічної; судово-хімічної; судової санітарно-гігієнічної; судово-технічної; судової будівельно-технічної та ін). ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ.

Гавриш С. Б., Грузкоеа В. Г., Дудников А. Л., Коновалова В. Е., Матусов-ский Г. А., Моисеенко Л. Е., Салтевский М. В. Экологические преступления: квалификация и методика расследования. — Харьков, 1994.

ЕКОНОМІЧНІ ЗЛОЧИНИ — клас злочинів у криміналістичній класифікації, що об'єднує: 1) злочини у сфері відносин власності, пов'язані із шахрайством (ст. 83 КК України), посадовою діяльністю: розкраданням державного або колективного майна шляхом привласнення, розтратою або зловживанням посадовим становищем (ст. 84 КК України); 2) злочини у сфері виконання бюджету: порушення законодавства про бюджетну систему України (ст. 803 КК України); видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку (ст. 804 КК України); 3) злочини у сфері фінансових відносин: виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів (ст. 19 КК України); порушення правил про валютні операції (ст. 80 КК України); приховування валютної виручки (ст. 80і \\ К України); ухилення від сплати податків (ст. 1482 КК України); порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів (ст. 148s КК України); підробка знаків поштової оплати і проїзних квитків (ст. 153 Кіч України); незаконне виготовлення, підробка, використання або збут незаконно виготовлених і одержаних чи підроблених марок акцизного збору (ст. 153і КК України); 4) злочини у сфері підприємницьких відносин: заняття забороненими видами підприємницької діяльності (ст. 148 КК України); порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю (ст. 1483 КК України); фіктивне підприємництво (ст. 1484 КК України); шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 1485 КК України); виготовлення спиртних напоїв і торгівля ними (ст. 149 КК України); спеку-пяція (ст. 154 КК України); незаконна торгівельна діяльність (ст. 1556 КК України); протидія законній підприємницькій діяльності (ст. 155s КК України); приховування банкрутства (ст. 1562 КК України); фіктивне банкрутство (ст. 1563 КК України); 5) злочини у сфері захисту від монополізму і недобросовісної конкуренції: незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю (ст. 1486 КК України); розголошення комерційної таємниці (ст. 1487 КК України); штучне підвищення і підтримання високих цін на товари народного споживання та послуги населенню (ст. 1555 КК України); зговір про фіксування цін (ст. 1557 КК України); примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 1982 КК України); 6) злочини у сфері обслуговування населення: випуск або реалізація недоброякісної продукції (ст. 147 КК України); обман покупців (ст. 155 КК України); обман замовників (ст. 155і КК України); одержання незаконної винагороди від громадян за виконання робіт, пов'язаних із обслуговуванням населення (ст. 1552 КК України); порушення правил торгівлі (ст. 1553 КК України); 7) злочини у сфері митного регулювання: контрабанда (ст. 70 КК України). ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ.

Волженкин Б. В. Экономические преступления. — СПб.: Изд-во Юридический центр Пресс, 1999.

Криминалистика: Расследование преступлений в сфере экономики: Учебник /Под ред. В. Д. Грабовского, А. Ф. Лубина. — Ниж. Новгород: Ни-жегород. ВШ МВД России, 1995.

Матусовский Г. А. Экономические преступления: криминалистический анализ.—Харьков: Консум, 1999.

ЕКСГУМАЦІЯ (пізньолат. exhumatio, від лат. ех — зі humus — земля, ґрунт) — виймання трупа з місця поховання з метою огляду, судово-медичного дослідження або пред'явлення для упізнання. Е. — слідча дія, яка проводиться у присутності понятих, судово-ме­дичного експерта і осіб, яким буде пред'явлено труп для упізнання. Рішення про проведення Е. оформляється постановою слідчого. Перед розкопуванням могили її слід сфотографувати, а потім до­цільно сфотографувати всі наступні стадії Е. Ніякі зміни трупа не можуть бути підставою для відмовлення від його повного судово-медичного дослідження. ЭКСГУМАЦИЯ.

ЕКСПЕРИМЕНТ (від лат. experimentum — проба, досвід) — один із основних методів наукового пізнання. ЭКСПЕРИМЕНТ.

ЕКСПЕРИМЕНТ ЛАБОРАТОРНИЙ — різновид експеримен­ту, проведеного в умовах спеціально обладнаних приміщень, що за­безпечує особливо суворий контроль незалежних і залежних пере­мінних. Завдяки цим умовам результати Е. л. звичайно мають порівня­но високий ступінь надійності й достовірності. ЭКСПЕРИМЕНТ ЛАБОРАТОРНЫЙ.

ЕКСПЕРИМЕНТ СЛІДЧИЙ. Див.: Слідчий експеримент. ЭК­СПЕРИМЕНТ СЛЕДСТВЕННЫЙ.

ЕКСПЕРТ (від лат. expertus — досвідчений) — особа, яка во­лодіє спеціальними знаннями і залучається органами розслідуван­ня, судом та іншими органами для проведення експертизи. Законо­давство визначає правовий статус Е. Судовими Е. можуть бути осо­би, які володіють необхідними знаннями для дачі висновку з досліджуваних питань. Спеціалісти державних спеціалізованих ус­танов і відомчих служб, які проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку і атестацію як су­дові Е. певного фаху (ст.1О Закону України «Про судову експерти­зу»). Судовий Е. має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються експертизи; порушувати клопотання про надання нових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або суду бути присутнім при провадженні допитів та інших слідчих дій і задавати особам, що допитуються, питання, які стосуються експертизи (ст. 77 КПК України). ЭКСПЕРТ.

ЕКСПЕРТИЗА ВУЗЛІВ — вид криміналістичної експертизи. Об'єктами дослідження є матеріали (мотузки, ремені тощо), зав'я­зані вузлами. Типові питання, які вирішуються Е. в.: до якого виду належить даний вузол; чи не має він ознак, що вказують па професію виконавця; чи не належить кілька вузлів до одного виду. ' Ж" СПЕРТЙЗА УЗЛОВ.

ЕКСПЕРТИЗА КОМІСІЙНА — експертне дослідження, здійснене групою — не менше двох обізнаних осіб (експертів). І призначається в особливо складних випадках, а також при провадженім повторних експертиз. Якщо експерти, що входять до комісії для про призначення експертизи (звичайно особи одного фаху), дійдуть спільного висновку, він підписується всіма експертами. При наявності розбіжностей між експертами кожний із них дає свій висновок окремо. Різновидом Е. к. є комплексна експертиза, коли експертне дослідження проводиться особами різних спеціальностей. У цьому разі кожний експерт самостійно проводить дослідження з питань, які належать тільки до його компетенції. Для відповіді на питання, що потребують інтеграції знань, експерти різних спеціальностей синтезують свої окремі висновки і формулюють спільну відповідь, яка підписується всіма експертами. ЭКСПЕРТИЗА КОМИССИОННАЯ.

ЕКСПЕРТИЗА НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА СИЛЬНОДІЮЧИХ РЕЧОВИН — вид судової експертизи. Типові питання, які вирішуються експертизою: чи є на предметі-носії (зазначається, на якому саме) сліди наркотичних засобів (сильнодіючих речовин); якщо є, то яких саме; чи є даний засіб наркотичним (чи є дана речовина сильнодіючою) і яким (якою) саме; чи мають дані наркотичні засоби (сильнодіючі речовини) спільну родову (групову) належність. ЭКСПЕРТИЗА НАРКОТИЧЕСКИХ СРЕДСТВ И СИЛЬНОДЕЙСТВУЮЩИХ ВЕЩЕСТВ.

ЕКСПЕРТИЗА РЕЛЬЄФНИХ ЗНАКІВ — вид криміналістичної експертизи. Об'єктами дослідження можуть бути відновлені спиляні (забиті), слабо видимі номери та інші рельєфні зображення на різного роду виробах. Експертизою встановлюються факт та спосіб змінення зображень. Типові питання, які вирішуються експертизою: чи піддавався зміні номер на даному екземплярі зброї (іншому виробі); яким був початковий номер на об'єкті дослідження; яким способом був знищений або змінений номер (знак) на даному виробі; чи були на даному виробі маркувальні позначення; чи піддавалися зміні маркувальні, позначення на даному виробі. ЭКСПЕРТИЗА РЕЛЬЕФНЫХ ЗНАКОВ.

ЕКСПЕРТИЗА СИТУАЛОГІЧНА — комплексне дослідження експертами місця події для визначення обставин розслідуваної події. Крім вивчення слідів та інших об'єктів обстановки місця події експерти дають висновок за результатами аналізу всього комплексу ситуаційних чинників: фізичного та психічного стану учасників події, час доби, освітлення, метеорологічні умови та ін. Е. с. — ком­плексна експертиза, яка потребує залучення спеціалістів різних га­лузей знань: трасологів, судових медиків, автотехніків, балістів, пси­хологів та ін. У ході цієї експертизи визначається вплив стану до­рожнього покриття, профілю та освітленості дороги на механізм транспортної події та її сліди, вплив фізичного стану потерпілого і нападаючого на їх дії. Розвиток події інциденту моделюється екс­пертами у вигляді ряду послідовних ситуацій: початкової, проміжної, кінцевої. ЭКСПЕРТИЗА СИТУАЛОГЙЧЕСКАЯ.

ЕКСПЕРТИЗА СЛІДІВ НІГ ЛЮДИНИ ТА ВЗУТТЯ — вид трасологічної експертизи; основне завдання — ідентифікація люди­ни за слідами: босих ніг, шкарпеток, панчох, взуття та встановлення особливостей пересування людини. Типові питання, які вирішуються експертизою: чи є на даній поверхні (предметі) сліди босих ніг (пан­чох, шкарпеток, взуття) людини і чи придатні ці сліди для іденти­фікації або визначення їх родової (групової) належності; чи зали­шені сліди даною особою або шкарпетками, панчохами чи взуттям, вилученими у певної особи; взуттям якого виду залишені дані сліди і які його характеристики і особливі ознаки; який орієнтовно зріст людини, яка залишила сліди; які особливості ходи людини у "доріжці слідів". ЭКСПЕРТИЗА СЛЕДОВ НОГ ЧЕЛОВЕКА И ОБУВИ.

ЕКСПЕРТИЗА СЛІДІВ РУК (дактилоскопічна експерти­за) — вид трасологічної експертизи; основне завдання — ідентифі­кація особи за слідами рук, залишеними на місці події. Типові пи­тання, які вирішуються Е. с. р.: чи залишені сліди рук даною осо­бою; чи залишені сліди рук, вилучені з місця події, однією особою; чи є на даному предметі сліди рук і чи придатні вони для ідентифікації або визначення родової (групової) належності; якою рукою і якими пальцями руки залишені сліди; які особливості мають руки людини, яка залишила сліди (відсутність пальців, на­явність шрамів та ін.); якими ділянками поверхні долоні зали­шені сліди; внаслідок якої дії залишений слід (хапання, торкання і т. ін). ЭКСПЕРТИЗА СЛЕДОВ РУК (дактилоскопическая экспертиза).

ЕКСПЕРТИЗА СУДОВА АВТОТЕХНІЧНА. Предметом до­слідження є пов'язані з механізмом дорожньо-транспортної події фактичні дані, які визначають технічний стан транспортного засобу, дорожню обстановку на місці події і дії учасників події, а також обставини, що сприяли виникненню події, які експерт-автотехнік може досліджувати на основі своїх спеціальних знань. Об'єктами дослідження є: автомототранспорт, міський електротранспорт, трактори та інші самохідні механізми, які брали участь у дорожньо-транспортній події; місце дорожньо-транспортної події; матеріали (документи, речові докази, деталі, механізми та ін.), надані у розпорядження експерта. До компетенції судового зкеперта-автотехніка входить вирішення таких завдань: 1) дослідження технічного стану причетних до події транспортних засобів з метою встановлення: причин і часу виникнення технічних несправностей; можливості виявлення технічної несправності до моменту настання дорожньо-транспортної події; причинно-наслідкового зв'язку між виявленою технічною несправністю транспортного засобу і фактом дорожньо-транспортної події; технічної можливості запобігання події при технічному стані транспортного засобу на момент події; обставин, пов'язаних із технічним станом транспортних засобів, які сприяли або могли сприяти виникненню дорожньо-транспортної події; 2) дослідження обстановки на місці дорожньо-транспортної події з метою встановлення і уточнення: значення коефіцієнтів, які характеризують рух транспортних засобів та інших об'єктів у місці дорожньо-транспортної події (коефіцієнт зчеплення, коефіцієнт коливання тощо); траєкторії руху транспортних засобів до і після дорожньо-транспортної події; умов видимості і оглядовості з місця водія з урахуванням даних про дорожню обстановку в момент дорожньо-транспортної події; обставин, пов'язаних із дорожньою обстановкою перед дорожньо-транспортною подією, які сприяли або могли сприяти її настанню; 3) дослідження дій учасників дорожньо-транспортної події з метою: встановлення, як треба було діяти учасникам дорожньо-транспортної події в даній дорожній ситуації відповідно до технічних вимог правил безпеки руху і експлуатації транспорту; встановлення технічного боку причинного зв'язку між діями учасників дорожньо-транспортної події, установлених як слідством (судом), так і експертом, і настанням конкретного факту дорожньо-транспортної події (наїзду, зіткнення, перекидання та ін.), у разі, коли з'ясовування цих зв'язків потребує спеціальних знань експерта-автотехніка; 4) дослідження механізму дорожньо-транспортної події або окремих її елементів на підставі даних, установлених

слідчим шляхом і отриманих експертом у процесі дослідження, зок­рема із метою встановлення: напрямку дії сил між двома транспорт­ними засобами, що зіштовхнулися (разом із експертом-трасологом); швидкості руху транспортних засобів; гальмового і зупиночного шляхів транспортних засобів; взаємного розташування транспорт­них засобів у різні моменти дорожньо-транспортної події; технічної можливості запобігання події в момент розвитку дорожньої ситу­ації, зазначеної слідством і судом; часу подолання транспортним засобом певних ділянок шляху; моменту, коли водій ще не мав тех­нічної можливості запобігти дорожньо-травепортній події, і розта­шування перешкоди в цей момент. ЭКСПЕРТИЗА СУДЕБНАЯ АВ­ТОТЕХНИЧЕСКАЯ.

Романов Н. С. Автотехническая экспертиза как способ установления об­стоятельств, относящихся к механизму дорожно-транспортного проис­шествия. — К.: РИО МВД УССР, 1972.

ЕКСПЕРТИЗА ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ — вид криміналістичної експертизи; основне завдання — встановлення належності до хо­лодної зброї саморобних ножів, кинджалів, кастетів та подібних за призначенням предметів. Типові питання, які вирішуються експер­тизою: чи є даний предмет холодною зброєю; якщо є, то до якого виду холодної зброї він належить; чи є даний предмет заготовкою холодної зброї; чи використовувалось при виготовленні даної хо­лодної зброї заводське обладнання. ЭКСПЕРТИЗА ХОЛОДНОГО ОРУЖИЯ.

Подшибякин А. С. Вопросы криминалистического исследования холод­ного оружия: Учеб. пособие. — Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1975.

ЕКСПЕРТИЗА ЦІЛОГО ЗА ЧАСТИНОЮ — вид криміналі­стичної експертизи; основне завдання — ідентифікація об'єкта, роз­діленого на частини у зв'язку із здійсненням злочину. Встановлюєть­ся, чи мають частини предмета спільну лінію розділення, тобто чи становили вони раніше одне ціле. Типові питання, які вирішуються експертизою: чи становили знайдені частини єдине ціле (чи є ос­колки скла частинами розсіювача фар даного автомобіля, чи відко­лота дана тріска від певного поліна та ін.); який спосіб відокрем­лення від предмета його частини; до якого виду належить предмет, частина якого вилучена з місця події. ЭКСПЕРТИЗА ЦЕЛОГО ПО ЧАСТИ.

ЕКСПЕРТОЛОГІЯ СУДОВА — наукова дисципліна, яка вивчає закономірності, методологію і процес формування та розвитку на­укових основ судових експертиз. ЭКСПЕРТОЛОГИЯ СУДЕБНАЯ.

Винберг А. И., Малаховская Н. Т. Судебная экспертология (общетеоре­тические и методологические проблемы судебных экспертиз). — Вол­гоград, 1979.

ЕКСПРЕСИВНИЙ (від лат. expressio — вираження) — ви­разний, спроможний відбити емоційний стан. ЭКСПРЕССИВНЫЙ.

ЕКСПРЕСІЯ — виразність, сила прояву почуттів, переживань, експресивні реакції є зовнішнім проявом емоцій; почуттів людини (у міміці, пантоміміці, голосі і жестах). ЭКСПРЕССИЯ.

ЕКСТРАВЕРСІЯ — ІНТРОВЕРСІЯ (від лат. extra — поза, intro — усередину, versio — повертати, обертати) — характеристика іпдивідуально-психологічних відмінностей людини, крайні смуги якої відповідають переважній спрямованості особистості чи то на світ зовнішніх об'єктів, чи то на явища її власного суб'єктивного сні ту. ЭКСТРАВЕРСИЯ — ИНТРОВЕРСИЯ.

ЕЛЕКТРОМІТКА — специфічна ознака поразки електричним струмом. Е. виникають від контакту з провідником під електричним струмом звичайно при напрузі 100-250 В і температурі, що виді­ляється при цьому, не вище 120° С У 10-15% випадків Е. не утво­рюються. Е. мають різноманітну форму і ступінь виразності. Необ­хідно враховувати у процесі огляду трупа. ЭЛЕКТРОМЕТКА.

ЕЛЕКТРОЩУП — пошуковий криміналістичний прилад; скла­дається зі сталевої штанги, на кінці якої є конусний електродний наконечник з ізольованими один від одного електродами, поєднани­ми із мікроамперметром. Е. може застосовуватися для пошуку зако­паних і затоплених трупів або їх частин на глибині до 1,4 м або пред­метів, виготовлених із металів, які знаходяться в землі, воді, нечис­тотах. ЭЛЕКТРОЩУП.

ЕМОЦІЇ (від лат. emoveo — потрясаю, хвилюю) — психічний відбиток у формі безпосереднього переживання життєвого смислу явищ і ситуацій, що знаходить свій вияв у почутті гніву, печалі, ра­дощів. ЭМОЦИИ.

ЕМОЦІЙНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ. Передбачає з'ясування ре­акції допитуваного на подразник для встановлення ставлення до певних обставин скоєння злочину. Можливість використання Е. є. при допиті є дискусійною проблемою. ЭМОЦИОНАЛЬНЫЙ ЭК­СПЕРИМЕНТ.

ЕМОЦІЙНІСТЬ — властивості людини, які відбивають зміст, якість і динаміку її емоцій і почуттів. ЭМОЦИОНАЛЬНОСТЬ.

ЕМПАТІЯ {англ. empathy — співчуття, співпереживання) — у спілкуванні уміння поставити себе на місце іншого, здатність людини до довільної емоційної чуйності на переживання інших людей. У судово-слідчій діяльності в деяких випадках сприяє спілкуванню і встановленню необхідного рівня психологічного контакту. ЭМПАТИЯ.

ЕРМА — загальна назва німецьких автоматичних пістолетів. ЭРМА.

ЕСПАДРОН — колючо-рубляча клинкова холодна зброя у ви­гляді важкої укороченої, інколи злегка вигнутої шпаги. Використо­вується в спортивному фехтуванні. ЭСПАДРОН.

ЕХОЛАЛІЯ — автоматичне повторення чужих слів, яке спо­стерігається при деяких психічних захворюваннях. Е. іноді зустрі­чається і в дітей, які нормально розвиваються, як один із ранніх етапів становлення їх мови. ЭХОЛАЛИЯ.

ЕХОПРАКСІЯ (від грецьк.— шум, звук, , — дія) — наслідувальне, автоматичне повторення рухів та дій інших людей. Одна з форм Е. — ехолалія. ЭХОПРАКСИЯ.

Є

ЄГЕР — німецький кишеньковий автоматичний пістолет. ЕГЕРЬ.

ЄНИФЕР {жаргон злодійський) — магазинний злодій; злодій, що спеціалізується на крадіжках із кіосків. ЕНЫФЕР.

Ж

ЖАКАН — куля особливої конструкції для стрільби з гладко-ствольної мисливської рушниці. ЖАКАН.

ЖАРГОН — мова певної соціальної або іншої об'єднаної за­гальними інтересами групи, що містить багато відмінних від загаль­ної мови, у тому числі штучних, іноді умовних, слів і виразів. ЖАР­ГОН.

ЖЕСТ — рух рукою або інший рух тіла, які щось позначають або супроводжують мовлення. ЖЕСТ.

ЖІЄФФЕКО — бельгійський автоматичний пістолет. ЖИЕФ-ФЕКО.

ЖИЛЕТКА (жаргон злодійський) — пристосування для розрізування кишень, вмонтоване в перстень. ЖИЛЕТКА.

ЖИРМАЧ {жаргон злодійський) — злодій, що чинить крадіжки з вітрин; кишеньковий злодій, який у момент учинення крадіжки прикриває руку яким-небудь предметом. ЖИРМАЧ.

ЖИРОВІСК — утворюється при похованні трупів у вологий, глинистий або болотистий ґрунт, а також при перебуванні їх у стоячих водоймах. Ж. (омилення трупа) — сірувато-білого кольору зерниста маса із сальним блиском і характерним запахом прогірклого сиру. Тканини набувають унаслідок цього білувато-жовтого кольору, грубозернистого вигляду, поступово твердіють і стають ламкими. Розвитку Ж. сприяє підвищений уміст жиру в тканинах трупа. Утворення Ж. стає помітним через 3-5 тижнів. Труп новонародженого звичайно перетворюється повністю на стан Ж. через 5-6 місяців, а труп дорослої людини — не раніше ніж через 10-12 місяців. Трупи в стані Ж. придатні для упізнання, на них можуть зберегтися сліди ушкоджень, странгуляційна борозна та інші зміни. Стан Ж. необхідно враховувати при ексгумації трупа. ЖИРОВОСК.

ЖУАНЬБЯНЬ — китайський бойовий батіг. ЖУАНЬБЯНЬ.

З

ЗАБУВАННЯ — процес, який характеризується поступовим зменшенням можливості пригадування і відтворення певного матеріалу. У процесі допиту можливе актуалізування забутого за допомогою спеціальних тактичних прийомів, заснованих на асоціативних зв'язках. ЗАБЫВАНИЕ.

ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ КРИМІНАЛІСТИКИ — методологічна основа, яка являє собою систему світоглядних принципів, концепцій, категорій, понять, методів і зв'язків, що відбивають предмет криміналістики як ціле. Основні елементи: а) вступ до загальної теорії криміналістики; б) окремі криміналістичні теорії; в) вчення про методи криміналістики; г) вчення про мову криміналістики; д) криміналістична систематика ОБЩАЯ ТЕОРИЯ КРИМИНАЛИСТИКИ.

Белкин Р. С. Общая теория советской криминалистики. — Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1986.

Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Об­щая и частные теории. — М.: Юрид. лит., 1987.

ЗАДАТКИ — уроджені анатомо-фізіологічні особливості нерво­вої системи, мозку, що складають природну основу розвитку здібно­стей. ЗАДАТКИ.

«ЗАКОН» (жаргон злодійський) —= сукупність звичаїв, моралі, традицій кримінально-злочинного середовища, дотримання яких було обов'язковим для всіх членів угруповання. «ЗАКОН».

ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ — рішення органу дізнання, слідчого, прокурора або суду про закінчення процесуаль­ної діяльності, що завершує провадження у справі (крім випадків винесення вироку). Допускається лише за наявності підстав, перед­бачених законом. ПРЕКРАЩЕНИЕ УГОЛОВНОГО ДЕЛА.

ЗАМІНА ЧАСТИН ДОКУМЕНТА — один із способів част­кової підробки. Полягає у заміні аркушів, уклеюванні окремих діля­нок і переклеюванні фотокартки. Ознаки заміни аркушів: порушен­ня порядку нумерації сторінок або невідповідність номерів сторінок; розходження в графічних ознаках друкарського шрифту, у малюнку захисної сітки, формі і розмірах лінування; невідповідність аркушів за розміром, за якістю паперу; додаткові проколи в місцях кріплен­ня аркушів та ін. Ознаки переклеювання фотокартки: відсутність на фотокартці відбитка печатки; розходження в графічних ознаках букв у частинах відбитка на фотокартці і документі; наявність розрізу на

фотокартці; розходження в кольорі часток клею, що _ виступає з-під фотокартки. ЗАМЕНА ЧАСТЕЙ ДО­КУМЕНТА.

ЗАМІЩЕННЯ — за­хисний механізм, який має дві різні форми прояву. У пси хоаналізі виділений захист шляхом заміщення об'єкта і захист шляхом заміщення потреби. ЗАМЕЩЕНИЕ.

ЗАМОК— присто­сування для замикання чого-небудь ключем (приміщень, сейфів, шаф та ін.). У криміналістиці важливе значення має експертиза замків (різновид трасологічної експертизи); 2) елемент вогнепальної зброї, що служить для запалення порохового заряду або капсуля. Замки розрізняються за типом конструкції механізму на ґнотові, колесикові, кремінно-ударні та ударні (зовнішньокуркові і внутрішньокуркові). ЗАМОК.

ЗАПАЛ — пристосування, засіб для запалення заряду, вибухової речовини. ЗАПАЛ.

ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ — узагальнена назва процесів, що забезпечують утримання матеріалу в пам'яті. 3. — найважливіша умова наступного відновлення набутих знань. Залежно від місця процесів 3. у структурі діяльності розрізняють довільне і мимовільне 3. У разі мимовільного 3. людина не ставить перед собою завдання запам'ятати той чи інший матеріал. Довільне 3. є спеціальною дією, конкретне завдання якої — запам'ятати точно, на максимально тривалий термін, із метою наступного відтворення або просто узнавання — визначає вибір способів і засобів 3. і таким чином впливає і на його результати.

3. є важливою стадією формування показань. У практиці розслідування злочинів рідко зустрічаються показання, засновані на навмисному 3. фактів із метою їх викласти згодом на допиті. Для продуктивності мимовільного 3. важливим є те місце, яке займає в діяльності даний матеріал. Людина тим краще і міцніше запам'ятовує певне сприйняття, чим більшу значущість має для неї це сприйняття. Збереження в пам'яті допитуваного сприйнятого матеріалу залежить від фактора часу. З часом небезпека втрати або перекручування інформації зростає. ЗАПОМИНАНИЕ.

ЗАПАХОВИЙ СЛІД — в одорології інформація, яка переноситься при випарі від запахоутворюючих поверхонь на об'єкти речової обстановки. 3. с — газоподібне утворення, що містить якісну інформацію про об'єкт. ЗАПАХОВЫЙ СЛЕД.

ЗАПЕРЕЧУВАННЯ — завзята відмова визнати свою провину в чомусь. ЗАПИРАТЕЛЬСТВО.

ЗАПИТАННЯ — звертання, яке потребує відповіді. 3. — це одна з форм судження. У ньому не повідомляється готова думка, а виражається прагнення того, хто говорить, спонукати співрозмовника до повідомлення або розвитку думки. Існують різноманітні форми і функції 3. За своїм цільовим призначенням 3. поділяються на основні, доповнювальні, уточнювальні, нагадувальні, контрольні.