До статті виправлення

ВИРІБ 1ПН58 — модернізований уніфікований нічний приціл. Приціл призначений для спостереження за полем бою і прицілювання при стрільбі. Експлуатується при температурі навколишнього середовища від плюс 50 °С до мінус 50 °С та відносній вологості повітря до 100% при температурі плюс 35 °С. Приціл, являє собою електронно-оптичний прилад, який працює в нічний час. ИЗДЕЛИЕ ІПН58.

ВИРІБ НСПУ — нічний стрілковий приціл уніфікований. При­значений для прицілювання при стрільбі з автоматів АКМН-1, АК74Н, кулеметів РПКН-1, РПК74Н, ПКМН-1, снайперської гвин­тівки СВДН-1, ручного протитанкового гранатомета РПГ-7Н1 і спо­стереження за полем бою в умовах природного нічного освітлення. ИЗДЕЛИЕ НСПУ.

ВИРОБЛЕНІСТЬ ПОЧЕРКУ — одна із загальних ознак по­черку, що відбиває здатність того, хто пише, користуватися сучасною системою скоропису; визначається темпом письма і координацією рухів при виконанні письмових знаків і їх з'єднань. Під В. п. розу­міють рівень оволодіння технікою письма, що виявляється в здат­ності виконувати рукописний текст у швидкому темпі, стійкими ко­ординованими рухами. Розрізняють три ступеня В. п.: високий, се­редній, низький. ВЬІРАБОТАННОСТЬ ПОЧЕРКА.

До статті виробленість почерку

ВИСИХАННЯ ТРУПНЕ. Після настання смерті тіло по­чинає втрачати рідину і частко­во висихати. Висихання шкір­них покровів і видимих слизо­вих стає помітним через кілька годин після смерті. ВЫСЫ­ХАНИЕ ТРУПНОЕ.

ВИСНОВОК ЕКСПЕР­ТА — процесуальний доку­мент, у якому викладаються підстави проведення експерти­зи, хід і результати експертно­го дослідження. В. є. скла­дається з трьох частин: 1) вступної (вказується назва екс­пертизи; дата і місце складан­ня висновку; дата постанови про призначення експертизи і хто ЇЇ виніс; перелік об'єктів, що надійшли на дослідження; питання, поставлені експерту; відомості про його особу; клопотання про надання додаткових матеріалів і результати їхнього розгляду; відомості про участь експерта в слідчих діях; прізвища і процесуальне становище осіб, які брали участь у проведенні експертизи); 2) дослідницької (описуються об'єкти експертизи; викладається процес експертного дослідження; проводиться аналіз і синтез отриманих результатів; наводяться різні розрахунки і довідкові дані, котрими користувався експерт; обґрунтовується його висновок; опис конкретних ознак, покладених в основу обґрунтування висновку); 3) висновкової (містяться висновки експерта, тобто відповіді на поставлені перед ним питання).

В. є. може бути у формі категоричного висновку або у формі висновку про неможливість вирішення питання, поставленого перед експертом. Категоричний висновок може бути позитивним або негативним. До висновку додається ілюстративний матеріал: фотознімки, схеми, креслення. Висновок підписується експертом. В. є. не має переваг перед іншими доказами. ЗАКЛЮЧЕНИЕ ЭКСПЕРТА.

Эйсман А.А. Заключение эксперта (Структура и научное обоснование). М. : Юрид. лит., 1967.

ВИТІСНЕННЯ — один із видів «психологічного захисту», що являє собою процес, внаслідок якого неприйнятні для індивіда думки, спогади, переживання виштовхуються із свідомості і переводяться у сферу несвідомого. Проте вони продовжують впливати на поведінку індивіда, і він переживає їх у формі тривоги, страху та ін. ВЫТЕСНЕНИЕ.

ВІДБИТОК ПЕЧАТКИ (ШТАМПА) — відбиття печат­ки (штампа) на документі. Є в багатьох випадках необхідним реквізитом документа. В. п. пе­редбачає перенесення відпо­відної штемпельної фарби на поверхню паперу або видав­лювання на її поверхні відпо­відного рельєфу. ОТТИСК ПЕЧАТИ (ШТАМПА)

ВІДБІР ПСИХОЛОГІЧ­НИЙ — визначення психічної придатності кандидатів до професійної чи навчальної діяльності з урахуванням результатів психологічного тестування. В. п. здійснюєть­ся стосовно працівників підрозділів органів МВС і СБ України. ОТ­БОР ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ

ВІДБЛИСК — світлова пляма або блиск світла на темному фоні. БЛИК.

ВІДДАННЯ ДО СУДУ — стадія кримінального процесу, на якій суддя (суд) у розпорядчому засіданні перевіряє достатність фактич­них даних і юридичних підстав для розгляду справи в судовому за­сіданні. ПРЕДАНИЕ СУДУ.

ВІДЕОДОКУМЕНТ — носій певної інформації, джерело до­казів у кримінальній справі. ВИДЕОДОКУМЕНТ.

ВІДЕОЗАПИС—засіб фіксації криміналістично значущої інфор­мації. Переваги В.: дозволяє одночасно фіксувати звук і зображення; може містити інформацію про динамічність події, про фази розвитку тієї або іншої дії або явища; не потребує лабораторного опрацювання знятого матеріалу; дає можливість багаторазово використовувати відеоплівку для запису; дозволяє в ході фіксації переходити з одного збільшення на інше, забезпечуючи більше зображення об'єкта (ділян­ки); передбачає можливість уповільнення руху кадру при перегляді і демонстрації, що дозволяє детально вивчити елементи руху об'єкта. Див.: Судовий відеозапис. ВИДЕОЗАПИСЬ.

ВІДЕОТЕХНІКА, що використовується у слідчій практиці: відеокамера, відеомагнітофон, плеєр, монітор або телевізор. ВИ­ДЕОТЕХНИКА.

ВІДМИЧКА—злодійський інструмент; пристосування, спеціально призначене для відмикан­ня певної групи замків. ОТ­МЫЧКА

ВІДМІННІСТЬ —від­ношення несумісності, не­рівності між мінімум дво­ма об'єктами (сукупностя­ми ознак), різночасними станами, родами чи група­ми об'єктів, виявлене по­рівнянням і зумовлене тим, що один із них має ознаки (сукупність ознак), яких

немає в іншого. Встановлення В. є позитивним результатом процесу диференціації або негативним результатом ідентифікації. Конста­тується у формі висновку про належність до різних множин або ви­сновку про відсутність тотожності одиночного об'єкта. РАЗЛИЧИЕ.

ВІДНОВЛЕНЕ ВОДНЕМ ЗАЛІЗО — дактилоскопічний по­рошок. Найефективніше діє на поверхнях, пофарбованих олійними фарбами, фанері, картоні, папері, дереві. ВОССТАНОВЛЕННОЕ ВОДОРОДОМ ЖЕЛЕЗО.

ВІДНОВЛЮВАНІСТЬ ПАПІЛЯРНОГО ВІЗЕРУНКА — влас­тивість папілярного візерунка; здатність візерунка відновлюватися після ушкодження шкіри, якщо не був порушений сосочковий прошарок дер­ми ВОССТАНАВЛИВАЕМОСТЬ ПАПИЛЛЯРНОГО УЗОРА.

ВІДТВОРЕННЯ — заключна стадія формування показань. В. розглядається як процес пам'яті, який полягає в актуалізації раніше сприйнятого матеріалу шляхом добування його з довгострокової пам'яті і переведення його в оперативну. В. може відбуватися у ви­гляді упізнавання або у вигляді спогаду. В. може бути безпосереднім і відстороненим, мимовільним і довільним.

У процесів, матеріал, що утримується в пам'яті, піддається перетворенню. При В., на відміну від попередніх стадій формуван­ня показань, бере участь як допитуваний, так і слідчий. Роль слідчо­го полягає в керуючому впливі на допитуваного з метою отримання найбільш повних і об'єктивних відомостей. Дача показань при до­питі — своєрідна форма В. подій минулого. Процес В. на допиті знаходить свій конкретний вияв у словесному вираженні допитува­ним своїх думок. ВОСПРОИЗВЕДЕНИЕ.

ВІДТВОРЕННЯ ОБЛИЧЧЯ ЗА ЧЕРЕПОМ. Може мати місце при значній або повній відсутності м'яких тканин. Відтво­рення обличчя (голови) за черепом здійснюється у вигляді скульп­турного портрета за методикою М. М. Герасимова. Методика за­снована на закономірностях співвідношення в будові м'яких тка­нин обличчя і черепа. В. о. за ч. у практиці використовується звичайно для оператпвно-розшукових цілей. ВОССТАНОВЛЕНИЕ ЛЙЦА ПО ЧЕРЕПУ.

Герасимов М. М. Восстановление лица по черепу. — М., 1955.

ВІДШАРУВАННЯ — відділення частин, прошарків речовини з поверхні об'єкта; утворюється при слідоутворенні. У трасології йдеться про сліди-відшарування. ОТСЛОЕНИЕ.

ВІЗА — 1) позначка посадової особи на документі; 2) дозвіл на в'їзд у країну, виїзд або проїзд через неї, а також позначка в паспорті як знак такого дозволу. ВИЗА.

ВІКІНГ — американський шестизарядний револьвер 22 каліб­ру. ВЙКИНГ.

ВІКТИМНІСТЬ — підвищена здатність людини внаслідок ок­ремих духовних і фізичних властивостей, а також соціальної ролі і статусу ставати за певних обставин жертвою злочину. Види В.: 1) сукупність соціально-психологічних властивостей особистості, по­в'язаних з особливостями її соціалізації (віктимогенна деформація особистості); 2) «безособова» властивість, обумовлена виконанням деяких соціальних функцій (професійна В.); 3) біологічна властивість (вікова В.); 4) наслідок патологічного стану особистості (В. — «па­тологія» — психічна хвороба, фізична недуга та інші тяжкі сома­тичні розлади). ВИКТЙМНОСТЬ.

ВІКТОРІЯ — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм і 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. ВИКТОРИЯ.

ВІНЬЄРОН, М-2 — бельгійський тридцятидвозарядний пісто-лет-кулемет калібру 9 мм. Довжина з прикладом 886 мм, без при­клада 706 мм. Вага 3290 г. ВИНЬЕРОН, М-2.

ВІНЧЕСТЕР — рушниця, винайдена американським конструк­тором Б. Генрі в 50-ті pp. XIX ст. В. є магазинною рушницею, яка перезаряджається за допомогою спускової скоби. Магазин у вінчес­тера буває серединний або підствольний. ВИНЧЕСТЕР.

ВІС-35 — польський автоматичний пістолет армійського зраз­ка. ВИС-35.

ВІТЕ — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. ВИТЕ.

ВІЧКО — окрема ознака папі­лярного візерунка долонної по­верхні руки людини. ГЛАЗОК.

ВІЯЛО БОЙОВЕ — тип хо­лодної ударної простої зброї; транс­формувалося з побутового віяла. Складається з рукояті, лопастей або спиць. ВЕЕР БОЕВОЙ.

ВНУТРІШНЄ ПЕРЕКОНАН­НЯ. Виступає як принцип оцінки доказів. В. п. повинно спиратися на всебічний, об'єктивний і повний розгляд усіх обставин справи в їх сукупності. Категорія «В. п.» по суті виражає суб'єктивну впевненість особи відповідно до суб'єктивної оцінки об'єктивно існуючих обста­вин або фактів. ВНУТРЕННЕЕ УБЕЖДЕНИЕ.

ВОДЯНИЙ ЗНАК — один зі спеціальних засобів, який усклад­нює можливість підробки доку­ментів. ВОДЯНОЙ ЗНАК.

ВОЗДУШНИК (жаргон зло­дійський) — злодій-гастролер. ВОЗДУШНИК.

ВОЛНА-Р — радянська граната зі сльозоточивим газом. ВОЛНА-Р.

ВОРЧЕСТЕР — американський п'ятизарядний револьвер 32 ка­лібру. Виготовляється фірмою «Гаррінгтон і Річардсон». ВОРЧЕСТЕР.

ВПЛИВ — 1) процес і результат зміни індивідом або соціаль­ною групою поведінки інших людей, їхніх позицій, оцінок і устано­вок. В. може бути прямим і непрямим; 2) дія, спрямована на кого-що-небудь із метою домогтися чого-небудь, навіяти що-небудь. В. — цілеспрямоване перенесення руху та інформації від одного учасни­ка взаємодії до іншого. 1) ВЛИЯНИЕ; 2) ВОЗДЕЙСТВИЕ.

ВПЛИВ ПСИХОЛОГГЧНИЙ — процес передачі інформації з метоюіїикликати необхідну реакцію з боку іншої особи. Термін «В. п.» указує на його цільовий напрямок — психіку людини. Усяка комуні­кація, усяке спілкування є насамперед В. п. на співрозмовника. Вплив слідчого на психіку осіб, які беруть участь у справі, є одним з еле­ментів криміналістичної тактики.

Методи В. п. в судово-слідчій діяльності: 1) переконання; 2) пе­редача інформації; 3) постановка і варіювання розумового завдан­ня; 4) непряме навіювання; 5) рефлексія.

У тактичному прийомі зміст В. п. полягає в такому: 1) тактич­ний прийом є носієм В. п. Виступає технологічною стороною за­стосування психологічних методів впливу; 2) психологічні методи впливу не застосовуються поза тактичними прийомами. В. п. завж­ди трансформується в тактичні прийоми. Види В. п., що здійснюються слідчим або суддею: 1) за цільовою спрямованістю впливу (вплив, спрямований на діагностику психіч­ного стану обвинуваченого, свідка або потерпілого; вплив, що сприяє активізації дій окремих учасників кримінального судочинства; вплив, що передбачає зміну поведінки і позиції суб'єкта спілкування; вплив, що має на меті сприяти отриманню інформації; вплив, який має ви­ховну спрямованість); 2) за способом здійснення впливу (вербальний або нонвербальний); 3) за інтенсивністю впливу (насиченість емоція­ми, тривалість, стислість і т. ін.); 4) за складністю впливу (психологі­чно слабкий або, навпаки, сильної фіксації); 5) за інформаційно-пізна­вальним призначенням (спонукальний, стимулюючий, змушуючий, коригуючий вплив). ВОЗДЕЙСТВИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ.

Гончаренко В. Г., Сокирам Ф. М. Тактика психологічного впливу на попе­редньому слідстві: Навч. посібник. — К.: Укр. акад. внутр. справ, 1994.

ВСС — радянська десятизарядна спеціальна снайперська гвин­тівка калібру 9 мм. Довжина 894 мм. Вага без прицілу 2600 г.

ВСС. ВСТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНТАКТУ — встановлення найбільш сприятливої «атмосфери» спілкування під час допиту. Досягається використанням комплексу тактичних прийомів. Залежно від мети В. п. к. і процесуального становища допитуваного пропонуються підсистеми тактичних прийомів. Підси­стема тактичних прийомів, яка сприяє адаптації до обстановки до­питу і усуненню небажаних станів психіки обвинуваченого (підоз­рюваного) включає: 1) уточнення даних анкетно-біографічного ха­рактеру; 2) бесіду на абстрактну тему чи тему, що цікавить і не стосується предмета допиту; 3) демонстрацію слідчим поінформо­ваності про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси. Підсистема тактичних прийомів, яка сприяє адаптації до обстанов­ки допиту і усуненню небажаних станів психіки свідка (потерпіло­го) передбачає наявність таких прийомів: 1) повідомлення мети до­питу; 2) бесіда на абстрактну тему чи тему, що цікавить і не сто­сується предмета допиту; 3) переконання в невідворотності покарання злочинців. Підсистема тактичних прийомів, яка стиму­лює установку обвинуваченого (підозрюваного) на необхідність спілкування, включає: 1) роз'яснення значення щирого розкаяння допитуваного, інших пом'якшуючих обставин; 2) демонстрацію пер­спектив ситуації, що склалася; 3) використання позитивної оцінки окремих якостей допитуваного. Підсистема тактичних прийомів, що стимулює установку на необхідність спілкування у свідка (потерпі­лого), включає: 1) роз'яснення важливості повідомлення правдивих показань; 2) переконання в необхідності надання допомоги органам розслідування; 3) роз'яснення суті наслідків вчиненого злочину або можливості їх виникнення в майбутньому; 4) показ фотознімків (пред­метів), пов'язаних із вчиненим злочином і його наслідками; 5) вико­ристання позитивної оцінки окремих якостей допитуваного. УСТА­НОВЛЕНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО КОНТАКТА

Зорин Г.А. Психологический контакт при производстве допроса: Учеб. пособие. — Гродно: Гродненский гос. ун-т, 1986.

ВУЛКАН — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація^ браунінга 1906 p. ВУЛКАН.

«ВУСА ДРАКОНА» — вид тризубця; ко'лючо-ріжуча зброя з потрійним наконечником на древку з підтоком. Центральне відгалу­ження — двосічне, кинджалоподібне; бічні — хвилясті, двосічні, розходяться від древка в різні боки. Загальна довжина 2000 мм, роз­мах бічних відгалужень 500 мм, вага 1200 г. «УСЫ ДРАКОНА».

Г

Г-41 В — німецька десятизарядна автоматична гвинтівка каліб­ру 7,92 мм. Довжина 1138 мм. Вага 4875 г. Г-41 В.

ГАБІТОЛОГІЯ (від лат. habitus — вид, зовнішність) — ви­вчення і використання даних, що характеризують зовнішній вигляд людини, із метою її розшуку уі ототожнення. Див.: Габітоскопія криміналістична. ГАБИТОЛОГИЯ.

ГАБІТОСКОПІЯ КРИМІНАЛІСТИЧНА (від лат. habitus — вид, зовнішність і грецьк. окогсєсо — дивлюся, вивчаю) — галузь криміналістичної техніки, що включає систему теоретичних поло­жень про зовнішні ознаки людини і сукупність методів та науково-технічних засобів, що забезпечують збирання, дослідження і вико­ристання цих ознак для ототожнення особистості. В основі Г. к. ле­жать дані анатомії, антропології, біології. ГАБИТОСКОПИЯ КРИМИНАЛИСТИЧЕСКАЯ

ГАЗ ПОРОХОВИЙ — газ, що виділяється при згоранні поро­ху. ГАЗ ПОРОХОВОЙ

ГАЛАН 1870jp, — французький шестизарядний револьвер ка­лібру 12 мм. ГАЛАН 1870 г.

ГАЛЕЗІ — італійський автоматичний пістолет. ГАЛЕЗИ.

ГАЛІЛ АРМ — ізраїльський дванадцяти-, тридцятий'яти- і п'ят-десятизарядний автомат калібру 5,56 мм. Довжина з прикладом 970 мм, без приклада 740 мм. Вага 3900 г. ГАЛИЛ АРМ.

ГАЛЛІЯ — французький автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. ГАЛЛИЯ.

ГАЛЮЦИНАЦІЇ (від лат. hallucinatio — марення, бачення) — патологічне порушення перцептивної діяльності, яке полягає у сприйнятті об'єктів, що в даний момент не впливають на відповідні органи відчуття .ГАЛЛЮЦИНАЦИИ.

ГАЛЬМОВИЙ ШЛЯХ — відстань, яку проходить транспорт­ний засіб від початку до кінця гальмування і за яким визначається швидкість руху. ТОРМОЗНОЙ ПУТЬ.

ГАМІЛЬТОН, МОДЕЛЬ 1901 р. — шведський автоматич­ний пістолет. ГАМИЛЬТОН, МОДЕЛЬ 1901 г.

«ГАММА» (прилад ВМ-20Н) — портативний металошукач для пошуку різноманітних предметів із чорних і кольорових металів у середовищах, які не проводять або слабо проводять електричний струм: земляний ґрунт, цегла, дерево, пластмаса, одяг людини, тка­нина, папір. Дальність виявлення від 0,5 — 12 см; стійко працює в межах від минус 20 до плюс 40 °С, відносній вологості до 90%, ат­мосферному тиску 760 (±25) мм рт. ст. «ГАММА».

ГАММАГРАФІЯ — фотозйомка в гамма-променях; метод отри­мання тіньового зображення за рахунок дії на фотоматеріал гамма-променів, які пройшли через досліджуваний об'єкт. Г. полегшує вивчення внутрішнього устрою металевих предметів. ГАММАГРАФИЯ.

ГАССЕР — австро-угорський десяти- і шести­зарядний шпильковий ре­вольвер калібру 12 мм. ГАССЕР.

ГАСТРОЛІ (жаргон злодійський) — поїздки зло­діїв, проституток в іншу місцевість для вчинення злочинів. ГАСТРОЛИ.

ГАЧОК — у дактилос­копії окрема ознака папі­лярного візерунка. КРЮ­ЧОК

ГАШИШ — наркотична речовина з індійської коноплі. ГАШИШ.

ГВИНТІВКА — рушниця з на­різним стволом для дальнього бою. Гвин­тівки поділяються на капсульні, казно-зарядні, магазинні і самозарядні. ВИН­ТОВКА.

ГВИНТІВКА СИМОНОВА, ДО­СЛІДНИЙ ЗРАЗОК (1931 або 1938 р.) — радянська автоматична гвинтівка систе­ми Симонова калібру 7,62 мм. ВИН­ТОВКА СИМОНОВА, ОПЫТНЫЙ ОБРАЗЕЦ (1931 или 1938 г.).

ГВИНТІВКА ТОКАРЕВА, ДОСЛІДНИЙ ЗРАЗОК (1930 або 1938 p.) — радянська гвинтівка системи Токарева калібру 7,62 мм. ВИН­ТОВКА ТОКАРЕВА, ОПЫТНЫЙ ОБРАЗЕЦ (1930 или 1938 г.).

ГЕЙМ— 1) німецький шестизарядний револьвер 22 і 38 каліб­ру. Імітація кольта. Вага 700 г., 740 г. і 780 г.; 2) німецький кишень­ковий автоматичний пістолет. ГЕЙМ.

ГЕКІНГУАН — японська ударна ;зброя, що складається з ко­роткої гіалиці з ланцюгом. ГЭКИНГУАН.

ГЕКО — німецький шестизарядний револьвер 38 і 320 калібру. Копія ^Кольта і Сміта-Вессона. ГЕКО.

ГЕЛЬРІХТ, МОДЕЛЬ 2 — німецький автоматичний пістолет. ГЕЛЬРИХТ, МОДЕЛЬ 2.

ГЕНЕЛЬ — німецький шестизарядний револьвер калібру 9 мм. Імітація райхсревольвера. ГЕНЕЛЬ.

ГЕРАЛЬДИКА — опис гербів та їх історії. ГЕРАЛЬДИКА.

ГЕРБ — характерний знак держави, міста, стану тощо, що зоб­ражується на прапорах, монетах, печатках та ін. ГЕРБ.

ГЕРОЇН — сильнодіючий наркотик. ГЕРОИН.

«ГІАЦИНТ» — прилад для виявлення живої людини, яку пере­ховують у вантажах (контейнерах, ящиках, тюках), що перевозять на транспортних засобах. «ГИАЦЙНТ».

ГІДРОПЕРИТ — фармацевтичний препарат; у слідчій практиці використовується як засіб попереднього визначення крові. Для отри­мання робочого розчину 2 таблетки Г. розчиняють у 100 мл кип'яче­ної води. Краплю розчину наносять на досліджуваний об'єкт за допо­могою піпетки чи скляної палички. Якщо він утворений кров'ю,до через кілька секунд крапля рідини починає пінитися. ГИДРОПЕРИТ.

ГІЛЬЗА — тонкостінне стаканоподібне вмістилище для поро­хового заряду, капсуля, кулі або снаряда, у дробовому патроні — дробу і пижів. Складається з денця, корпуса і дульця, в якому закрі­плюється куля. У гільзі дробового патрона дульце відсутнє. Г. виго­товляється з металу або картону (рідше з пластмаси). ГИЛЬЗА.

ГІПНОЗ (від грецьк. rmvo^ — сон) — тимчасовий стан свідо­мості, який характеризується звуженням його обсягу і різким фоку­суванням на утриманні навіюваня, що пов'язано зі зміною функції індивідуального контролю і самосвідомості. Застосування гіпнозу в кримінальному судочинстві з метою відновлення забутого є дискусій­ною проблемою; належить до нетрадиційних методів впливу на осо­бистість. ГИПНОЗ.

Образцов В. А. Основы криминалистики. — М.: Юристъ, 1996.

ГІПНОТИЗАЦІЯ — збудження гіпнотичного стану, здійсню­ване гіпнотизером або самим суб'єктом за допомогою вербальних (словесних) і невербальних впливів. ГИПНОТИЗАЦИЯ.

ГІСАСОЛА — іспанський шестизарядний револьвер 38 каліб­ру. ГИСАСОЛА.

ГІТАРА (жаргон злодійський) — ломик, уживаний для зламу­вання, відтискування засувів дверей. ГИТАРА.

ГЛАДКИЙ СТВОЛ — ствол із каналом без нарізу. За цією ознакою вирізняється гладкоствольна зброя. ГЛАДКИЙ СТВОЛ.

ГЛОК 17 — сімнадцятизарядний автоматичний пістолет каліб­ру 9 мм. Довжина 188 мм. Вага 620 г. ГЛОК 17.

ГЛОРІЯ — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм і 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. ГЛОРИЯ.

ГЛУШИТЕЛЬ — насадка на дулову частину ствола. Служить для здійснення безшумного пострілу. Злочинцями використовується при вчиненні вбивств, у тому числі і на замовлення. ГЛУШИТЕЛЬ.

ГНИТТЯ. Належить до пізніх трупних змін. Г. — складний про­цес розкладання органічних сполук, насамперед білків, під впли­вом мікробів. Починається звичайно на другу — третю добу після смерті. Розвиток його супроводжується утворенням ряду газів (сірко­водень, метан, аміак та ін.), яким притаманний специфічний для гниття неприємний запах. Інтенсивність процесу Г. залежить від ба­гатьох причин. Найбільш суттєвими є температура навколишнього середовища і волргість. ГНИЕНИЕ.

ГОЛОВА СУДУ — особа, яка очолює судовий орган, повсяк­денно керує його роботою та забезпечує всі процесуальні вимоги, що ставляться до судочинства. ПРЕДСЕДАТЕЛЬ СУДА.

ГОЛОВУЮЧИЙ У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ — суддя, який очолює склад суду першої інстанції при розгляді конкретної цивіль­ної чи кримінальної справи або склад колегії суддів, яка розглядає справу в касаційному чи наглядовому порядку. ПРЕДСЕДАТЕЛЬ­СТВУЮЩИЙ В СУДЕБНОМ ЗАСЕДАНИИ.

ГОМЕОСКОПІЯ — частина трасології, що вивчає методи до­слідження та ідентифікації слідів людини. Див.: Трасологія ГОМЕО-СКОПИЯ.

ГОП-СТОП {жаргон злодійський) — розбій, грабіж ГОП-СТОП.

ГОПКІНС-АЛЛЕН — американський револьвер, який випус­кається фірмою «Гопкінс-Аллен». ГОПКИНС-АЛЛЕН.

ГОРТЕНЗІЯ-Т — переносна рентгеновізуальна установка, при­значена для обстеження малоформатних об'єктів (невеличкої щільності). ГОРТЕНЗИЯ-Т.

ГОТУВАННЯ ДО ЗЛОЧИНУ — початкова стадія вчинення навмисного злочину, яка полягає в підшукуванні або пристосуванні засобів чи знарядь, або інше умисне створення умов для вчинення злочину. ПРИГОТОВЛЕНИЕ К ПРЕСТУПЛЕНИЮ.

ГРА ДІЛОВА — форма відтворення предметного і соціального змісту фахової діяльності, моделювання систем відношень, харак­терних для даного виду практики. Г. д. використовується при навчанні криміналістиці. Г. д. найчастіше має значення при відтворенні еле ментів допиту, обшуку, огля­ду місця події з навчальною мстою. ИГРА ДЕЛОВАЯ.

ГРАБІЖ — відкрите викрадення державного чи колективного майна (ст.82 КК України) або відкрите викрадення індивідуально­го майна громадян (ст. 141 КК України). Викрадення вважається відкритим, якщо воно відбувається в присут­ності потерпілого, осіб, у ве­денні або під охороною яких знаходиться майно, або в присутності сторонніх, коли винний усвідомлює, що ці особи розуміють характер його злочинних дій, але ігнорують дану обставину. ГРАБЕЖ. _ ГРАВЕР (жаргон злодійський) — фальшивомонетник. ГРАВЕР. ГРАНАТА НАСТУПАЛЬНА — ручна граната вагою 420 г із зйомною осколковою оболонкою. Під час вибуху осколки розлітають­ся в радіусі 25 м. ГРАНАТА НАСТУПАТЕЛЬНАЯ.

ГРАНАТА ОБОРОННА — ручна граната з розкиданням ос­колків на 200 м. Вага 600 г. ГРАНАТА ОБОРОНИ­ТЕЛЬНАЯ.

ГРАНАТА ПРОТИ­ТАНКОВА — ручна граната з моментальним детонато­ром. Вага 1100 г. ГРАНАТА ПРОТИВОТАНКОВАЯ.

ГРАНАТОМЕТ — артилерійська гармата, призначена для навісної стрільби гранатами. ГРАНАТОМЕТ.

ГРАНД, МІ — 1) американська восьмизарядна автоматична гвинтівка калібру 7,62 мм. Довжина 1092 мм. Вага 4050 г.; 2) американський п'ят-надцятизарядний автоматичний самозарядний карабін 30 калібру. Довжина 904 мм. Вага 360 г. ГРАНД, М1.

ГРАНД, М 2 — американський п'ятнадцяти- і тридцятизаряд-ний автомат ЗО калібру. Вага 2360 г. ГРАНД, М 2.

ГРАНТ — американський шестизарядний револьвер 22 і 32 калібру. ГРАНТ.

ГРАФІТ — мінерал темно-сірого або чорного кольору. Порошок Г. використовується з метою виявлення дактилоскопічних відбитків. ГРАФИТ.

ГРАФОЛОГІЯ (від грецьк. — пишу, — слово, вчення) — вчення про почерк як різновид виразних рухів, що відбивають психологічні властивості і психічні стани того, хто пише. Г. займається визначенням особистих якостей людини за її почерком. Ідея про зв'язок почерку з душевними якостями людини походить іще з античності (Аристотель, Теофраст та ін.). Термін «Г.» введений у літературу в другій половині XIX ст. абатом Ж. Мішо (Франція). Припущення про можливість діагностики за почерком складних щодо походження і структури властивостей особистості не набуло переконливого наукового підтвердження; не призвели до успіху спроби знайти прямі однозначні зв'язки між графічними ознаками письма і нібито відповідними до них рисами характеру, особливостями біографії. Проте є дані, що при деяких психічних захворюваннях почерк хворих набуває специфічних ознак. ГРАФОЛОГИЯ.

Ахшарумов Н.Д., Тишков Ф.Ф. Графологія или ученіе объ индивидуальности письма (объ отношеніи почерка къ характеру). Съ приложеніемь типичныхъ автографовъ. — Рига, 1894.

ГРАФОМАНІЯ (від грецьк. урафсо — пишу і uxxvux — безумство, захоплення) — непереборна пристрасть до письменництва в людини, позбавленої необхідних для цього здібностей. ГРАФОМАНИЯ.

ГРЕБІНЬ БОЙОВИЙ — китайський кастет, що трансформувався з гребеня. ГРЕБЕНЬ БОЕВОЙ.

ГРЕЙТ-ВЕСТЕРН — тип американських револьверів 22, 38, 44 і 357 калібру. ГРЕЙТ-ВЕСТЕРН.

ГРИФ (від франц. griffe) — 1) печатка, штемпель із зразком підпису або яким-небудь іншим рукописним текстом; 2) напис на документі або виданні, що визначає особливий порядок користування ними. ГРИФ.

ГРУПА ВІКОВА — один із різновидів умовної великої групи людей, що об'єднуються за ознакою віку. Необхідно враховувати при допиті для встановлення психологічного контакту, обрання режиму і тактики слідчої дії. ГРУППА ВОЗРАСТНАЯ.

ГРУПА ОФІЦІЙНА (формальна) — реальна або умовна соціальна спільність, що має юридично фіксований статус, члени якої в умовах суспільного поділу праці об'єднані соціально заданою діяльністю, яка організує їх працю. Г. о. завжди мають певну нормативно закріплену структуру, призначене або обране керівництво, нормативно закріплені права й обов'язки її членів. Так, типовими Г. о. у місцях позбавлення волі є бригади, ланки та ін. Прикладом Г. о. щодо праці слідчих можуть бути відділення слідчих, слідчо-оперативні групи, бригади слідчих. ГРУППА ОФИЦИАЛЬНАЯ (формальная).

ГРУПА РЕФЕРЕНТНА (від лат. referens — той, хто повідомляє) — реальна або умовна соціальна спільність, із якою індивід співвідносить себе як з еталоном і на норми, думки, цінності й оцінки якої він орієнтується у своїй поведінці і самооцінці. Г. р. виконує в основному дві функції: нормативну і порівняльну. Нормативна функція Г. р. виявляється в мотиваційних процесах: Г. р. виступає при цьому як джерело норм поведінки, соціальних установок і ціннісних орієнтацій індивіда. Порівняльна функція Г. р. виявляється в перцептивних процесах: Г. р. виступає тут як еталон, за допомогою якого індивід може оцінити себе та інших. ГРУППА РЕФЕРЕНТНАЯ.

ГРУПОВА НАЛЕЖНІСТЬ — визначення класифікаційної групи об'єкта (типу, класу, роду, виду, різновиду). Встановлення Г. н. може бути етапом ідентифікації або становити зміст самостійного експертного завдання. Віднесення об'єкта до певної сукупності проводиться на основі вивчення загальних ознак. ГРУППОВАЯ ПРИ НАДЛЕЖНОСТЬ.

ГРУПОВЕ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ — здійснюваний групою вибір однієї з можливих альтернатив поведінки. Має місце в діяльності слідчо-оперативних груп. ГРУППОВОЕ ПРИНЯТИЕ РЕШЕНИЙ

ГРУПОВИЙ ЗЛОЧИН — злочин, вчинений групою (із двох і більше осіб). Розрізняють такі типи злочинних груп: випадкові, типу компанії, організовані злочинні групи, злочинні організації (співтовариства). Розслідування Г. з. припускає встановлення ролі і функції кожного співучасника злочину, доведення його вини. Тактика розслідування Г. з. має специфіку, пов'язану з обранням послідовності слідчих дій, подоланням протидії з боку зацікавлених осіб усуненням суперечностей у показаннях членів групи. ГРУППОВОЕ ПРЕСТУПЛЕНИЕ.

ГРУПОФІКАЦІЯ — термін, іноді використовуваний укриміналістиці як синовнім групової належності. ГРУППОФИКАЦИЯ.

ГУСЯЧА ЛАПА — злодійський інструмент у вигляді консервного ножа, але значно більших розмірів (як правило, дорівнює довжині людської руки, щоб можна було ховати в рукав або під полу пальта). ГУСИНАЯ ЛАПА.

Ґ

ҐНІТ — шнур, при згорянні якого відбувається запалення вибухової або запалювальної речовини в снаряді. ФИТИЛЬ.

д

ДАВАТИ НАКОЛКУ (жаргон злодійський) — розвідати місце вчинення злочину, підказати таке місце. ДАВАТЬ НАКОЛКУ.

ДАВШСТЬ ПЕРЕБУВАННЯ ТРУПА У ВОДІ — встановлення часу в разі смерті від утоплення. Основним показником є розвиток на трупі процесів мацерації, що почалася уже в перші години потрапляння трупа у воду. Під дією води розпушується роговий прошарок епідерміса, що зовнішньо виявляється в набряканні і зморщуванні шкіри та її перлово-білому забарвленні. При тривалому перебуванні група у воді мацеровані прошарки шкіри відстають від дерми. На кистях рук і стопах ніг це призводить до відшарування поверхневих прошарків шкіри разом із нігтями у вигляді «рукавичок» або «чохлів». Мацерація виражена сильніше в місцях із грубою, товстою, омозоленою шкірою, головним чином на кистях і стопах. ДАВНОСТЬ ПРЕБЫВАНИЯ ТРУПА В ВОДЕ.

ДАВНІСТЬ СМЕРТІ — час настання смерті. ДАВНОСТЬ СМЕРТИ.

ДАКТИЛО СКОП Д-1 — прилад, призначений для розгляду, порівняльного дослідження і фотографування двох порівнюваних дактило-карт на фотопластинку форматом 9х 12 або 13x18. ДАКТИЛОСКОП Д-1.

ДАКТИЛОСКОПІЧНА ФОРМУЛА — формула десятипальцевої системи реєстрації, що записується в правому верхньому куті лицьового боку дактилокарти; має вигляд двох простих дробів. Перша іменується основною частиною формули, друга додатковою. Чисельник основної частини формули являє собою суму умовних цифрових позначень тільки завиткових візерунків парних пальців рук із додаванням одиниці, а знаменник — суму позначень завиткових візерунків непарних пальців із додаванням одиниці. Парні і непарні пальці визначають, переходячи від великого пальця правої руки до мізинця лівої. Для цифрових позначень усі пальці розподіляються на пари. Відповідним парам присвоюються такі цифрові позначення: великий і вказівний правої руки — 16; середній і безіменний правої руки — 8; мізинець правої і великий лівої руки — 4; вказівний і середній лівої — 2; безіменний і мізинець лівої — 1.

Додаткова частина формули являє собою дріб, де в чисельнику є ряд цифрових позначень усіх візерунків пальців правої руки, які насумуються, а в знаменнику — пальців лівої. ДАКТИЛОСКОПИЧЕСКАЯ ФОРМУЛА.

ДАКТИЛОСКОПІЧНІ ПОРОШКИ — порошки, які викори­стовуються для виявлення невидимих або маловидимих потожирових слідів рук (двоокис титану, аргенторат, основний вуглекислий свинець, бронзовий порошок, порошок алюмінію, сажа, графіт, по­рошок заліза). Розрізняють магнітні і немагнітні Д. п.; прості і складні. Використання Д. п. полягає в тому, що потожирові виділення на відбитках пальців рук тривалий час повністю не висихають, тому до них прилипають часточки по­рошків. Слід на темній поверхні фарбують світлим порошком, на світлій — темним. ДАКТИЛОС­КОПИЧЕСКИЕ ПОРОШКИ

Найдис И. Д. Использование следов рук при расследовании преступлений. — К.: УМКВО, 1988.

ДАКТИЛО СКОПІЮВАННЯ — отримання пальцевих від­битків живих осіб і трупів. При Д. живих осіб на гладку пластинку ви­давлюють невеличку кількість дру­карської фарби і розкочують її гу­мовим валиком. Дактилоскопійованому пропонують вимити руки теплою водою з милом, після чого нігтьові фаланги всіх пальців про кочують від краю до краю по пластинці з фарбою, потім у тому ж по­рядку прокочують їх у спеціально зазначених місцях на дактилокарті. Після прокочування на дактилокарту наносять контрольний відбиток чотирьох пальців одночасно (крім великого, що прокочується окремо в спеціально відведеній графі), що допомагає перевірити, чи нанесені окремі відбитки пальців на відповідні місця дактилокарти, і визначити, якою рукою і яким пальцем залишений відбиток на місці події.

Дактилоскопіювання трупа має свої особливості. Фарбу з плас­тинки за допомогою гумового валика наносять на пальці, а потім прокочують кожний палець окремими квадратиками паперу, покла­деними на сірникову коробку. Аркуші паперу з відбитками пальців наклеюються на відповідне місце дактилокарти. Контрольний відби­ток не робиться. ДАКТИЛОСКОПИРОВАНИЕ.

ДАКТИЛОСКОПІЯ (від грецьк. 8dicruA,o£ — палець і скотасо — дивлюся, розглядаю букв. — пальцероздивляння) — розділ тра­сології, що вивчає властивості і будову папілярних візерунків з ме­тою використання їх відбитків для ототожнення особистості і роз-криття злочинів. ДАКТИЛОСКОПИЯ.

Покар Э. Руководство по криминалистике / Под ред. С. П. Митричева. — М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1941.

ДАКТИЛОСКОПІЯ ГЕННА — метод ідентифікації особи, розроблений англійським вченим А. Джеффрісом. ДАКТИЛОСКО­ПИЯ ГЕННАЯ.

ДАЛЬНОМГР — прилад для визначення відстані. ДАЛЬНОМЕР.

ДАЛЬТОНІЗМ — хиба зору; нездатність розрізняти деякі ко­льори, здебільшого червоний і зелений. Необхідно враховувати Д. при отриманні показань від допитуваних. ДАЛЬТОНИЗМ.

ДАНВЕССОН — американський шестизарядний револьвер 357 калібру. Імітація хэнд еджектора. ДАН ВЕССОН.

ДАНА ЦАЛДАЙ — грузинська комбінована холодна зброя, яка являє собою поєднання ножа і бойової сокири. ДАНА ЦАЛДАЙ.

ДАНІ — відомості, необхідні для якого-небудь висновку, рішен­ня ДАННЫЕ.

ДАНТОН — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. і 1910 р. ДАНТОН.

ДАТОУБАН — 1) китайська булава довжиною 750-820 мм, кругла голівка якої іноді може зніматися і за допомогою короткої зв'язки перетворюватися на кістень; 2) китайський кістень на ко­роткій зв'язці з круглим металевим билом. ДАТОУБАН.

ДАТЧИК — пристрій, що безпосередньо приймає і передає спеціальним приладам дані про діяльність механізму, живого орга­нізму або інших явищ;, ДАТЧИК.

ДВООКИС ТИТАНУ — дактилоскопічний порошок білого ко­льору. Використовується для виявлення невидимих і маловидимих слідів рук. Матеріал слідоутворюючої поверхні: скло, лакована по­верхня меблів, нікельована і хромована поверхня, пластмаси. ДВУ­ОКИСЬ ТИТАНА.

ДЕ ЛЮКС — американський шестизарядний револьвер 45 ка­лібру. ДЕ ЛЮКС.

ДЕБЕТ — у прибутково-видаткових книгах: рахунок надхо­джень і боргів даній установі. ДЕБЕТ.

ДЕДУКЦІЯ — спосіб міркування, при якому нове положення ви­водиться чисто логічним шляхом від загальних положень до окремих висновків. Д. — рух знання від більш загального до менш загального, окремого, виведення наслідку із припущень. Д. тісно пов'язана з індук­цією. Логіка розглядає Д. як вид умовиводу. Д. — метод, що використо­вується у слідчому мисленні у процесі пізнання істини. ДЕДУКЦИЯ.

Анушат Э. Искусство раскрытия преступлений и законы логики (Серия «Классика криминалистики»). — К.: НВТ «Правник», 1997.

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ — свідоме поширення неправдивої інфор­мації. Використовується в оперативно-розшуковій діяльності. ДЕ­ЗИНФОРМАЦИЯ.

ДЕЗОРІЄНТУВАТИ — позбавити правильної орієнтації, при­вести до помилки. ДЕЗОРИЕНТИРОВАТЬ.

ДЕЙЗІ, МОДЕЛЬ 600 — однозарядна снайперська гвинтівка великої потужності. Калібр 14,5 мм. ДЕЙЗИ, МОДЕЛЬ 600.

ДЕЛІНКВЕНТ (від лат. delinquens — правопорушник) — суб'єкт, чия поведінка відхиляється у крайніх своїх проявах, являє собою кримінально карні дії. ДЕЛИНКВЕНТ.

ДЕЛІРІЙ (від лат. delirium — марення) — порушення свідо­мості, перекручений відбиток дійсності, що супроводжується галю­цинаціями, маренням, руховим збудженням. Виникає частіше за все на вищій стадії деяких інфекційних захворювань і після травм, що викликають органічну поразку головного мозку. ДЕЛИРИЙ.

ДЕЛЬТА ПАПІЛЯРНОГО ВІЗЕРУНКА — деталь папілярного візерунка, утворена зближенням трьох потоків папілярних ліній; являє собою фігуру, схожу на букву грецького алфавіту «дельту». ДЕЛЬТА ПАПИЛЛЯРНОГО УЗОРА.

ДЕМАСКУВАТИ — зняти або порушити маскування. ДЕМАСКИРОВАТЬ.

ДЕМЕНЦІЯ (від лат. dementia — безумство) — слабоумство як наслідок недорозвинення або атрофії вищих психічних функцій. ДЕМЕНЦИЯ.

ДЕМОН — іспанський автоматичний пістолет калібру 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. ДЕМОН.

ДЕНЦЕ — 1) елемент гільзи для кріплення капсуля, розташований напроти дульця; 2) нижня плоска частина кулі. І) ДОНЫШКО; 2) ДОНЦЕ.

ДЕПРЕСІЯ (від лат. depressio — пригнічення) — пригнічений психічний стан. Д. — афективний стан, що характеризується негативним емоційним фоном, зміною мотиваційної сфери, когнітивних (пов'язаних свідомістю) уявлень і загальної пасивності поведінки. Суб'єктивно людина в стані Д. відчуває насамперед важкі, болісні емоції і переживання — пригніченість, тугу, розпач. Почуття провини за події минулого і відчуття безпомічності перед життєвими труднощами поєднуються з почуттям безперспективності. Стан Д. необхідно враховувати при отриманні й оцінці показань. ДЕПРЕССИЯ.

ДЕРИВАЦІЯ (від лат. derivatio — відводити) бокове відхилення снарядів і куль при польоті. ДЕРИВАЦИЯ.

ДЕТАЛІЗАЦІЯ ПОКАЗАНЬ — тактичний прийом допиту, який полягає в постановці деталізуючих запитань. Д. п. використовується з метою викриття неправди і виявлення суперечностей у показаннях. ДЕТАЛИЗАЦИЯ ПОКАЗАНИЙ.

ДЕТЕКТИВ — агент розшукової поліції. ДЕТЕКТИВ.

ДЕТЕКТОР БРЕХНІ — набір апаратів для об'єктивного дослі­дження фізіологічних показників, що характеризують афективний стан людини. До людини, що піддається іспиту на Д. б., приєднуються дат­чики приладів, що реєструють шкірно-гальванічну реакцію (зміна елек­тричного опору шкіри), електроенцефалограму (запис біотоків мозку), плетизмограму (судинну реакцію організму), тремор (дрижаня м'язів) та ін. Показники всіх приладів виводяться на одну стрічку, і досвідче­ний дослідник за їх даними точніше може судити про емоційний стан випробуваного, ніж при спостереженні лише зовнішніх форм його по­ведінки, оскільки довільне керування вегетативними реакціями нетренованій людині практично не вдається. Іспити на Д. б. не дають га­рантії того, що він реєструє реакції саме на передбачувану емоціогенну ситуацію. Це можуть бути реакції на власне процедуру опитуванння, що викликає стан страху, тривоги, депресії. Відрізнити «справжні» емоції від «індуційованих» апаратурними методиками неможливо.

У ряді держав Д. б. використовується при проведенні допитів із метою визначення причетності особи до вчиненого злочину. Резуль­тати тестування на Д. б. розглядаються або як докази, або як опера­тивна, орієнтуюча інформація. В Україні в^ розслідуванні злочинів Д. б. не знайшов свого застосування. ДЕТЕКТОР ЛЖИ.

ДЕТОНАТОР — 1) пристосування в заряді, за допомогою яко­го відбувається запалення вибухової речовини; 2) пристосування в розривному снаряді або міні, що служить для запалення основного заряду. 1) ДЕТОНАТОР; 2) ВЗРЫВАТЕЛЬ.

ДЕТОНАТОР НАТИСКНИЙ — детонатор протипіхотної і про­титанкової міни, який приводиться в дію шляхом натискання. ВЗРЫ­ВАТЕЛЬ НАЖИМНОЙ.

ДЕТОНАТОР НАТЯЖНИЙ — детонатор протипіхотної міни, що приводиться в дію за допомогою дроту, об який спотикається піхотинець противника. ВЗРЫВАТЕЛЬ НАТЯЖНОЙ.

ДЕФЕНДЕР — американський п'яти-, шести- і дев'ятизарядний револьвер 22 і 38 калібру. Виготовлявся фірмою «Гаррінгтон і Річардсон». ДЕФЕНДЕР.

ДЕШИФРУВАННЯ — відновлення тексту, написаного шиф­ром. ДЕШИФРОВАНИЕ.

ДЖОНСОН 1941 p. — американська десятизарядна автоматич­на гвинтівка калібру 7,62 мм. Довжина 1160 мм. Вага 4300 г. ДЖОН­СОН 1941 г.

ДИКТАТОР — американський шестизарядний револьвер 32 калібру. ДИКТАТОР.

ДИКТОФОН (від лат. dicto і грецьк. (pcovrj) — прилад для запису і відтворення усного мовлення. Використовується при опе­ративних розробках. ДИКТОФОН.

ДИНАМІЧНИЙ СТЕРЕОТИП (від грецьк. бшацікоС — силь-пий, рухливий, отєреб — твердий, іхтоС, — відбиток) — інтег­ральна система звичних умовно-рефлекторних відповідей, яка відпо­відає сигнальній, порядковій і часовій характеристиці стимульного ряду. Нервові процеси, що лежать в основі формування Д. с, об'­єднуються внаслідок того, що поточна рефлекторна відповідь (функ­ціональний стан) стає сигналом для такої відповіді і підкріплюєть­ся ним. При усталеному стереотипі ця послідовність нервових про­цесів закріплюється, усі відповіді можуть бути відтворені — із зберіганням знака, інтенсивності і послідовності — навіть при пред'­явленні лише одного зі стимулів. Д. с — нейрофізіологічна основа павичок і звичок. ДИНАМИЧЕСКИЙ СТЕРЕОТИП.

ДИНАМІЧНІСТЬ НЕРВОВИХ ПРОЦЕСІВ (від грецьк. оЧ'лтхил^ — сила) — властивість нервової системи, яка характери­зується легкістю виникнення збудження і гальмування під час вироб­лення умовних рефлексів. Від Д. н. п. залежать швидкість і успішність первинного пристосування індивіда до нових умов. ДИНАМИЧ­НОСТЬ НЕРВНЫХ ПРОЦЕССОВ.

ДИСИМУЛЯЦІЯ — свідоме прагнення сховати хворобу і її симптоми. Спостерігається в основному при захворюваннях, які пов'язані для людини з деякими об'єктивно або суб'єктивно неви­гідними ситуаціями. Д. протилежна симуляції. ДИССИМУЛЯЦИЯ.

ДИСТАНЦІЯ ПОСТРІЛУ — відстань від дулового зрізу або переднього торця кожуха ствола вогнепальної зброї до об'єкта, що за знав ураження. При пострілі з близької відстані може бути визна­чена з точністю до 0,01 м. ДИСТАНЦИЯ ВЫСТРЕЛА.

ДИСТРАКТОР — іспанський автоматичний пістолет калібру 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. ДИСТРАКТОР.

ДИСФОРІЯ — знижений настрій із дратівливістю, озлоблені­стю, похмурістю, підвищеною чутливістю до дій навколишніх, із схильністю до спалахів агресії. ДИСФОРИЯ.

ДІАЛОГ (від грецьк. 8iaA,oyoQ — почерговий обмін репліками (у широкому розумінні реплікою вважається і відповідь у вигляді дії, жесту, мовчання) двох і більше людей. Ведення Д. Використовується у процесі спілкування слідчого з іншими учасниками кримінального процесу (свідками, обвинуваченими, потерпілими та ін.). ДИАЛОГ.

ДІЗНАННЯ — одна з форм розслідування. Відрізняється від попереднього слідства за суб'єктом, предметом (підслідністю) і обсягом прав учасників процесу. Органами дізнання є: 1) міліція; 2) органи безпеки — у справах, віднесених законом до їх відання; 3) командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ — у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військо­вослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені працівниками і служ­бовцями Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків у розташуванні частини, з'єднання, установи; 4) митні органи — в справах про контрабанду; 5) начальники виправно-тру­дових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілак­торіїв і виховно-трудових профілакторіїв — у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівника­ми цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташу­ванні зазначених установ; 6) органи державного пожежного нагляду — у справах про пожежі і порушення протипожежних правил; 7) органи прикордонної охорони — у справах про порушення державного кор­дону; 8) капітани морських суден, що перебувають у далекому пла­ванні (ст. 101 КПК України). ДОЗНАНИЕ.

ДІЛО МОКРЕ (жаргон злодійський) — убивство. ДЕЛО МОК­РОЕ.

ДІЛО СУХЕ (жаргон злодійський)— злочин без фізичного на­сильства над потерпілим. ДЕЛО СУХОЕ.

ДІЯ — одиниця діяльності; довільна навмисна опосередкована активність, спрямована на досягнення усвідомленої мети. ДЕЙ­СТВИЕ.

ДІЯЛЬНІСТЬ — динамічна система взаємодій суб'єкта зі світом, у процесі яких відбувається виникнення і втілення в об'єкті психічного образу і реалізація опосередкованих ним відносин су­б'єкта в предметній дійсності. ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ.

ДІЯННЯ ЗЛОЧИННЕ — акт антисоціальної поведінки, яка відхиляється від норми, посягає на суспільні відносини, що охоро­няються кримінальним законом. Не може бути кримінальної відпо­відальності при відсутності Д. з. Кримінальне право виходить із того, що Д. з. повинно являти собою єдність фізичного і психічного, тоб­то усвідомлений акт людської поведінки, вираженої в підконтрольній свідомості, мотивованій дії або бездіяльності, охоплюваній тією або іншою статтею кримінального закону. ДЕЯНИЕ ПРЕСТУПНОЕ.

ДОБРОВІЛЬНА ВІДМОВА (від учинення злочину) — припи­нення зі своєї волі початих злочинних дій при наявності можливості довести злочин до кінця. ДОБРОВОЛЬНЫЙ ОТКАЗ (от соверше­ния преступления).

ДОВЕДЕННЯ — процес встановлення об'єктивної істини у кримінальній справі, змістом якого є збирання, дослідження, оцінка і використання доказів. ДОКАЗЬГВАНИЕ.

ДОВЕДЕННЯ ДО САМОГУБСТВА — у кримінальному праві суспільно небезпечне діяння (ст. 99 КК України). Д. до с є звичайно результатом жорстокого поводження з потерпілим, систематичного приниження його гідності. ДОВЕДЕНИЕ ДО САМОУБИЙСТВА.

ДОВІД — думка, яка пропонується для доведення чого-небудь. ДОВОД

ДОКАЗИ СУДОВІ — будь-які фактичні дані, на основі яких у вста­новленому законом порядку органи дізнання, слідчий, суд установлю­ють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка скоїла це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ДОКАЗАТЕЛЬСТВА СУДЕБНЫЕ.

Теория доказательств в советском уголовном процессе. Часть общая. — М.: Юрид. лит., 1966.

Теория доказательств в советском уголовном процессе. Часть особен­ная. — М.: Юрид. лит., 1967.

Теория доказательств в советском уголовном процессе. 2-е изд., испр. и доп. — М.: Юрид. лит., 1973.

ДОКУМЕНТ (від лат. dokumentum — свідчення, доказ чого-пебудь) — матеріальний об'єкт, у якому зафіксовані відомості про які-нєбудь факти, що відбулися чи передбачувані. У судово-слідчій практиці розрізняють такі види документів: 1) письмові (тексти, цифри та інші записи); 2) графічні (креслення, малюнки, схеми); 3) фотодо­кументи; 4) кіно-, відеодокументи; 5) фонодокументи. За своєю про­цесуальною природою письмові документи можуть виступати як письмові і речові докази. ДОКУМЕНТ.

ДОКУМЕНТИ—ПИСЬМОВІ ДОКАЗИ. Мають значення для встановлення істини у справі завдяки лише своєму змісту (наприк­лад, висновок експерта, акт ревізії та ін.). Д. — п. д. не є об'єктом кри­міналістичного дослідження і можуть замінюватися у справі копія­ми і дублікатами. ДОКУМЕНТЫ — ПИСЬМЕННЫЕ ДОКАЗА­ТЕЛЬСТВА.

ДОКУМЕНТИ — РЕЧОВІ ДОКАЗИ. Мають значення для роз­слідування не тільки завдяки своєму змістові, але й завдяки самому факту існування, а також способу їх виконання та іншим матеріальним ознакам. Д. — р.д. — у справі незамінні. Вони можуть бути: засобом учинення злочину; засобом приховування злочину; предметом зло­чинного посягання. ДОКУМЕНТЫ — ВЕЩЕСТВЕННЫЕ ДО­КАЗАТЕЛЬСТВА

ДОМІНАНТА (від лат. dominans — пануючий) — у психології тимчасово пануюча рефлекторна система, яка зумовлює роботу нер­вових центрів у даний момент і тим самим надає поведінці певну спрямованість. Як пануючий осередок збудження Д. підсумовує і накопичує імпульси, що йдуть у центральну нервову систему, вод­ночас стримуючи активність інших центрів.

Оборонна (захисна) домінанта характерна для осіб, які вчинили злочин. Викликає неупорядковану активність, «штовхає» винного на вчинення дій, що, за розрахунком злочинця, повинні захистити його від викриття. З цією метою злочинець створює інсценування, фабрикує докази невинності, робить помилкові заяви, поширює чут­ки, схиляє до лжесвідчення. ДОМИНАНТА.

ДОМУШНИК (жаргон злодійський) — квартирний злодій. ДО­МУШНИК

ДОНОС — таємне повідомлення представникові влади, на­чальникові про чиюнебудь непорядну, з їх точки зору, діяльність, вчинки. Кримінальне законодавство передбачає відповідальність за завідомо неправдивий донос суду, прокурору, слідчому або орга­ну дізнання про вчинення злочину (ст. 177 КК України). Повідом­ляючи неправдиві відомості в усній або письмовій формі, доно­щик може діяти тільки з прямим умислом, тобто усвідомлюючи, що вони неправдиві. Добросовісна помилка громадянина щодо істинності повідомлених ним відомостей, а також необгрунтова­на скарга на нібито злочинне порушення прав, подана компетен­тним органам або посадовим особам, не утворює складу злочи­ну. ДОНОС.

ДОПИСКА — спосіб зміни початкового змісту документа шляхом внесення в рукописний текст нових слів, фраз або окре­мих письмових знаків. Д. проводиться щодо літерних і цифрових записів. Ознаки Д.: нерівномірність проміжків між рядками, сло­вами, буквами усередині слів; зменшений розмір і розгін почер­ку певної частини тексту; неоднаковий нахил штрихів однойменних знаків; наявність обведення штрихів основного тексту; розходження в інтенсивності, відтінках барвника штрихів та їх копіювальних властивостей. Ознаки Д. можуть бути виявлені за допомогою збільшувальної техніки, світлофільтрів, що посилюють колірний контраст барвника штрихів. Д. розпізнається у процесі почеркознавчого і техніко-криміналістичного дослідження. ДОПИСКА

ДОПИТ — процесуальна дія, яка являє собою регламентований кримінально-процесуальними нормами інформаційно-психологічний процес спілкування між особами, що беруть у ній участь. Допит спрямований на отримання відомостей про відомі допитуваному факти, що мають значення для встановлення істини у справі. Д. — це процес передачі слідчому допитуваним інформації про розслідувану подію або пов'язані з нею обставини і особи. Д. одна із найскладніших слідчих (судових) дій і найпоширеніший спосіб одержання доказів. Порядок Д. регламентується нормами КПК України (статті 107, 143— 146, 166-171, 201, 300, 303, 304, 307, 308, 311). Мета Д. полягає в отриманні повних показань, які відбивають об'єктивну дійсність. Залежно від процесуального стану допитуваного розрізняють такі види допиту: допит свідка, допит потерпілого, допит підозрюваного, допит обвинуваченого, допит підсудного, допит експерта. Особливим видом допиту є допит на очній ставці і перехресний допит. До загальних положень процесуального характеру належать такі: Д. може бути проведений за місцем провадження слідства або за місцем перебування допитуваного, як правило в денний час; допитувані дають показання наодинці зі слідчим, за винятком випадків, прямо передбачених законом (присутність захисника, педагога, законних представників неповнолітнього та ін.); перед Д. слідчий за необхідності пересвідчується в особі допитуваного, роз'ясняє йому його права й обов'язки, з'ясовує відомості анкетного характеру; Д. по суті справи розпочинається з пропозиції допитуваному розповісти все відоме йому у справі. Закон забороняє домагатися показань шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів. Примушування давати свідчення на Д. признається злочином проти правосуддя. ДОПРОС.

Бахин В. П., Когамов М. Ч., Карпов Н. С. Допрос на предварительном следствии (уголовно-процессуальные я криминалистические вопросы). — Алматы: вркениет, 1999.

Карнеева Л. М., Ордынский С. С, Розенблит С. Я. Тактика допроса на предварительном следствии. - М.: Госюриздат, 1958. Коновалова В. Е. Допрос: тактикам психология: Учеб. пособие. — Харь­ков: Консум, 1999.

Порубов Н. И. Допрос в советском уголовном процессе и криминалис- тике /Под ред. А.Р. Ратинова. -— Минск: Вышэйшая школа, 1968.

Шепітько В. Ю. Допит: Науково-практичний посібник. — Харків: Крим-Арт, 1998.

ДОПИТ АСОЦІАТИВНИЙ — тактичний прийом допиту, який передбачає використання асоціативних зв'язків у пам'яті допитува­ного. Д. а. використовується з метою актуалізації забутого. Див.: Асо­ціація. ДОПРОС АССОЦИАТИВНЫЙ.

ДОПИТ НА МІСЦІ ПОДІЇ — тактичний прийом, який сприяє актуалізації забутого. Суть прийому полягає у проведенні допиту на місці, де відбулася подія; має місце повторне сприйняття допитува­ним тієї обстановки, у якій відбувалася розслідувана подія. Повтор­не сприйняття збуджує асоціативні зв'язки і стимулює більш повне відтворення обставин, що цікавлять органи розслідування. ДОП­РОС НА МЕСТЕ СОБЫТИЯ.

ДОПИТ НЕПОВНОЛІТНІХ — вид допиту, особливості яко­го пов'язані з особистістю допитуваного. Допит Н. свідка, який не досяг 14-літнього віку, проводиться у присутності педагога. При­сутність педагога при допиті свідка у віці від 14 до 16 років не є обов'язковою. Вона віднесена на розсуд слідчого. У разі потреби при допиті Н. свідка можуть бути присутніми лікар, батьки або інші законні представники (ст. 168 КПК України). При допиті Н. обвинуваченого присутність педагога або лікаря, батьків чи інших законних представників віднесена на розсуд слідчого чи прокуро­ра або може бути здійснена за клопотанням захисника (ст. 438 КПК України). При Д. н. мають місце особливості, пов'язані із спосо­бом виклику неповнолітнього на допит, визначенням місця, часу і режиму провадження.

Вікові особливості допитуваних впливають на обрання так­тичних прийомів, спрямованих на усунення перекручень, добро­совісних помилок неповнолітніх (фантастичних нашарувань, пе­рекручень сугестивного характеру). При Д. н. використовуються специфічні тактичні прийоми: роз'яснення важливості повідом­лення правдивих показань; роз'яснення неправильно зайнятої до­питуваним позиції за мотивами псевдогеройства, помилкового ро­зуміння дружби і товаришування; роз'яснення суті і значення пред'явлених і оголошених матеріалів. ДОПРОС НЕСОВЕР­ШЕННОЛЕТНИХ.

Сафин Н. Ш. Допрос несовершеннолетнего подозреваемого в советском уголовном судопроизводстве (процессуальный и криминалистический аспекты проблемы). —Казань: Изд-во Казан, ун-та, 1990.

ДОПИТ ПЕРЕХРЕСНИЙ — специфічний вид судового допи­ту. У судовому засіданні правом постановки запитань наділені суд­дя, прокурор, захисник, експерти, цивільний позивач, цивільний шдповідач та їхні представники, а також підсудні і потерпілі. Допит є перехресним тільки тоді, коли в нього включаються рівноправні учасники кримінально-процесуальної діяльності. Кожний учасник судового розгляду має право задавати допитуваному додаткові запи­тання для з'ясовування або доповнення відповідей, що були дані на питання інших осіб.

На перехресному допиті можуть бути допитані всі учасники процесу (підсудні, свідки, потерпілі, цивільні позивачі і цивільні відповідачі, а також експерти), які допитуються в судовому засіданні. Д. п. має сильний вплив на психіку допитуваного. Він передбачає одночасний допит кількома учасниками процесу однієї особи щодо тих самих обставин. Особлива роль у Д. п. належить суду, який по­винен виконувати регулятивну функцію. Д. п. збільшує виникнення навіювання. Це пов'язано з постановкою однотипних питань, по­вторенням однакових питань кілька разів, різною тактикою тих, хто допитує. ДОПРОС ПЕРЕКРЕСТНЫЙ.

ДОРІЖКА СЛІДІВ НІГ — група слідів ніг людини, яка скла­дається з кількох послідовно розташованих відбитків босих ніг або взуття. Елементи Д. с н.: лінія напрямку руху; лінія ходьби; довжина кроку; ширина кроку; кут розгортання стопи. Д. с. н. має діагностичне значення. ДОРОЖКА СЛЕДОВ НОГ.

ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНА ПОДІЯ — злочинне порушен­ня правил безпеки руху й експлуатації автотранспорту, трамваїв, тро­лейбусів, тракторів, самохідних машин та інших механічних транс­портних засобів, унаслідок якого заподіяні легкі, середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження або настала смерть потерпілого. Д. т. п. залежно від механізму події поділяються на: 1) зіткнення транспор­тних засобів; 2) наїзд транспортного засобу (на пішохода, велосипе­диста, перепону та ін.); 3) перекидання транспортного засобу; 4) ви­падання пасажира з транспорту; 5) інші Д. т. п.

Обставини, які слід з'ясувати: 1) чи належить ця подія до Д. т. п., її вид; 2) дорожня обстановка в момент події; 3) які транспортні засоби брали участь у події, їх технічний стан; 4) наслідки події; 5) спосіб учинення Д. т. п.; 6) хто постраждав, поведінка учасників події; 7) при­чина Д. т. п.; 8) ступінь провини кожного з учасників події; 9) які поло­ження правил дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів були порушені; 10) чи існує причинний зв'язок між допущеними пору­шеннями правил дорожнього руху й експлуатації транспортних засобів і їх наслідками; 11) обставини, що сприяють злочину.

Типові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи: 1) огляд місця події; 2) огляд трупа; 3) огляд транспорту; 4) допит водія; 5) допит потерпілого; 6) виявлення свідків і їх допит; 7) розшук водія і транс­портного засобу; 8) призначення судово-медичної експертизи; 9) відтворення обстановки та обставин події; 10) призначення судової автотехнічної експертизи; 11) призначення інших судових експертиз. ДОРОЖНО-ТРАНСПОРТНОЕ ПРОИСШЕСТВИЕ.

Зотов Б.Л. Расследование и предупреждение автотранспортных проис­шествий. — М.: Юрид. лит., 1972.

ДОСЛІДЖЕННЯ В НЕВИДИМИХ ЗОНАХ СПЕКТРА — ви­користання інфрачервоних, ультрафіолетових або рентгенівських променів із метою дослідження об'єктів. ИССЛЕДОВАНИЕ В НЕ­ВИДИМЫХ ЗОНАХ СПЕКТРА.

ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКАЗІВ — пізнання особою, яка веде дізнання, слідчим, прокурором, судом їх змісту, перевірка достовір­ності існування тих фактичних даних, що складають зміст доказів, установлення узгодженості даного доказу з усіма іншими доказами у справі. ИССЛЕДОВАНИЕ ДОКАЗАТЕЛЬСТВ.

ДРАЙ БОЛО — філіппінський аналог і іунчаку.ДРАЙ БОЛО.

ДРАЙЗЕ — ні­мецький автоматич­ний пістолет. ДРАЙЗЕ.

ДРІБ — свинцеві кульки, рідше шма­точки свинцю, при­значені для пострілу з

дробової зброї. Д. має діаметр від 1,5 до 5 мм. Дріб, що має діаметр понад 5 мм, називається картеччю. ДРОБЬ.