Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Безпека життєдіяльності.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
66.36 Mб
Скачать

1.3. Фактори зниження життєдіяльності

ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ

Кожна людина у процесі життєдіяльності набуває певних звичок Звички — це форма поведінки людей, що виникає під час навчання багаторазового повторення у різних життєвих ситуаціях, складові яких виконуються автоматично. Психофізіологічною основою звичок є динамічний стереотип, тобто добре засвоєна і закріплена тимчасовими зв'язками програма дії. Стосовно здоров'я людини та способу її життя звички можуть бути корисними і шкідливими.

Корисною, наприклад, є звичка дотримуватись режиму дня. Вона сприяє зміцненню здоров'я, підвищенню працездатності, і врешті — довголіттю. Що раніше ця звичка сформувалася, то організованіша людина міцніше її здоров'я, легше такій людині позбутися неприємностей.

Шкідливі ж звички, навпаки, дезорганізовують людину, послаблюють її волю, знижують працездатність, порушують здоров'я і скорочують тривалість життя. Що раніше вони утворюються, то згубніше діють і тим складніше їх позбутися. Ці звички завдають безліч бід і страждань Найпоширенішими факторами, що негативно впливають на стан здоров'ї людини, є такі шкідливі звички, як алкоголь, куріння, наркотики.

Алкоголь — підступний і дуже небезпечний ворог, який руйнуї здоров'я, знищує людину морально і фізично. Внаслідок частогої вживання алкоголю виникає хвороба — алкоголізм.

Алкогольним сп'янінням називають грубе порушення нормальної фізіології голоаногоЯ

І мозку внаслідок отруєння. Алкоголь за своїми психотропними властивостями^ належить до наркотичних речовин, однак не є наркотиком. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, від алкоголізму щорічно вмирає близько 6 млн.Н людей — це більше, ніж вмирає від такої страшно! хвороби, як рак.

Алкоголізм — велике соціальне лихо. Більшість злочинів скоюють у стані сп'яніння. Алкоголь негативно впливає і на центральну нервову' систему, вражаючи всі органи, веде до деградації особистості.

Унаслідок вживання спиртних напоїв порушується розумова і фізичнаї працездатність, посилюється втома. Алкоголь знижує працездатність на 16 —17 відсотків, при цьому втома настає швидше, ніж звичайно.

Особливо різко знижується працездатність в осіб. професійна діяльність яких вимагає посиленої уваги. Алкоголь знижує швидкість рухової реакції. Так, після випитої склянки пива швидкість рухової реакції знижується в середньому на 13 —16 відсотків, точність реакції на рухомий об'єкт на 17 — 21 відсоток, точність м'язових зусиль на 14—19 відсотків Алкоголь порушує нормальну фізіологію головного мозку внаслідок йогс отруєння. Це порушення пояснюється тим, що спирт особливо інтенсивне накопичується у нервовій тканині. Тому в мозку його концентрація набагато більша, ніж у крові. Після приймання навіть невеликих доз алкоголю знижується стійкість та інтенсивність уваги, порушуються процеси числення і пам'яті. Працівникові треба більше часу, щоб оцінити виробничу ситуацію і прийняти рішення, а це знижує його готовність до дії.

Куріння є причиною багатьох важких захворювань. Захоплення курінням набуває загрозливих розмірів. Це — шкідлива звичка не тільки чоловіків, а й жінок.

Суспільна думка, на превеликий жаль, мало або майже зовсім не засуджує цієї згубної звички, яка по сугі є однією з форм наркологічної хвороби. Виявлено, що у тютюновому димі міститься близько В відсотків окису вуглецю, нікотинова, синильна, мурашина, масляна, сірчана кислоти, сірчаний свинець, бензапірен, триокис миш'яку, радіоактивний елемент полоній, тютюновий дьоготь та Інші отруйні речовини. Одним з найшкідливіших для здоров 'я людини є нікотин. Дим від 25 цигарок містить близько двох крапель чистого нікотину, тобто таку кількість отрути, якої достатньо для того, щоб убити собаку. В світі від куріння щорічно гине 2,5 млн. чоловік, 1 , за прогнозом спеціалістів, до 2050 року ця цифра сягне 12 млн. У середньому кожна сигарета зменшує життя регулярного курця на 5,5 хвилини.

Куріння сприяє виникненню різних заворювань. Найчутливішою до дії нікотину є центральна нервова система: спочатку вона збуджується, а потім пригнічується. Нікотин згубно впливає на пам'ять, внаслідок чого знижується швидкість запам'ятовування, обсяг пам'яті, сповільнюється швидкість та чіткість реакції, притуплюється увага, погіршується гострота зору і знижується м'язова сила.

Нікотин, звужуючи судини мозку, ускладнює надходження крові до мозку, в результаті чого виникає головний біль, запаморочення. Нікотин порушує діяльність серцево-судинної системи, підвищує тонус судинної стінки, спричиняє звуження кровоносних судин, сповільнює швидкість руху крові.

Недостатньо насичена киснем кров повільно тече по звужених судинах, спричиняючії кисневий голод тканин організму 1 передусім м'язу серця (міокарда). Спочатку виникає біль у ділянці серця, настає розлад кровопостачання міокарда (змертвіння його ділянки, тобто Інфаркт міокарда). Ймовірність виникнення Інфаркту у курців у 12 разів вища, ніж у тих, хто не курить. Коли людина курить, її пульс прискорюється до15—18 ударів за хвилину, підвищується артеріальний тиск. У курців серце скорочується за добу у 12—15 тис. разів частіше, ніжу людини, що не курить, у 5—8 разів частіше курці раптово вмирають від серцево-судинних захворювань.

Виявлено також шкідливий вплив нікотину на органи дихання. Під час куріння утворюється дуже шкідлива речовина, так званий тютюновий дьоготь (смолянистий темний наліт, який осідає у легенях курців). Людина яка щоденно викурює пачку цигарок, за рік поглинає 700 — 800 г дьогтю. Смолянисті речовини дьогтю є канцерогенними, сприяють захворюванню "а рак легень.

Курці часто забувають про те, що під час куріння вони можуть завдати неприємностей оточуючим, які, навіть того не бажаючи, стають пасивними курцями. Від диму цигарок забруднюється атмосфера, підвищується концентрація канцерогенних речовин у повітрі. Тютюновий дим, який потрапляє у навколишнє середовище, містить більше шкідливих речовин і тютюнових смол, ніж дим, яким дихає сам курець. У розвинутих країнах Західної Європи, США, починаючи з 60-х років, йде наполеглива боротьба проти куріння. У результаті скоротилася смертність від раку легенів. У той же час спеціалісти чекають збільшення кількості випадків захворювання на рак легенів у країнах СНД, адже сюди широким потоком ввозяться тютюнові вироби, причому не завжди кращої якості.

Наркоманія — справжнє зло всіх країн світу.

Це хвороба, викликана систематичним вживанням наркотиків, більшість з яких рослинного походження (морфій, кокаїн, героїн, пантопон, індійські коноплі та їх похідні у вигляді гашишу, маріхуани, анаші та інші). Наркоманія виявляється синдромом змішаної реакції, психічної і фізичної залежності, а також деякими психічними і соціальними феноменами. До наркоманії належить і зловживання снодійними препаратами. Заданими Всесвітньої організації охорони здоров'я, наркотики стали основною причиною передчасної смерті людей, випередивши серцево-судинні захворювання і злоякісні пухлини. Учені стверджують, що небезпечний кожний наркотик, навіть одноразове його вживання залишає слід у нервових клітинах мозку, у печінці, нирках і м'язах серця.

При повторному вживанні непомітно, але неминуче виникає звичка. При відсутності наркотика індивідуум відчуває нестерпний стан — абстиненцію. Людину переслідує відчай, неспокій, дратівливість, нетерпіння, біль у кістках, м'язах, вона страждає від важкого безсоння або жахливих снів. Під дією наркотиків збуджується нервова система, виникає екстаз, хворобливе захоплення і галюцинації. За останні п'ять років різко збільшилась кількість, особливо підлітків, які зловживають природними і синтетичними отруйними речовинами.

Соціальна небезпека наркоманії:

• наркомани погані працівники, їхня працездатність (фізична і розумова) знижена;

• наркоманія завдає великої матеріальної і моральної шкоди, є причиною нещасних випадків на виробництві;

• наркомани деградують фізично і морально, є тягарем для суспільства;

• наркомани входять до групи ризику розповюдження СНІДу;

• наркологічна хвороба в усіх її проявах соціальне небезпечна, психічні захворювання загрожують майбутньому нації, у зв'язку з цим проблема набуває глобального значення.

ФАКТОРИ ВИРОБНИЧОГО 1 ПОБУТОВОГО СЕРЕДОВИЩА

Шкідливими факторами виробничого середовища є: рівень шуму, рівень вібрації, рівень електромагнітного і теплового випромінювання, ступінь загартованості і запиленості та ін.

Виробниче середовище — це середовище, де людина здійснює свою трудову діяльність. Воно включає комплекс підприємств, організацій, установ, навчальних закладів, об'єктів транспорту, комунікацій та ін. Виробниче середовище є частиною штучного середовища мешкання людини.

Значну частину свого часу працююча людина проводить на робочому місці. Тому важливо знати вплив цього середовища на життєдіяльність людини в процесі роботи.

Зокрема, у банківській установі мають місце такі небезпечні та шкідливі фактори.

Фізичні:

• піднімально-транспортувальні машини та механізми;

• автотранспортні засоби;

• електричний струм, що використовується у приладах технологічного устаткування, інших цілях та потребах;

• рухомі частини друкарських машинок, іншого виробничого устаткування;

• наявність зброї у деяких категорій працівників;

• підвищені рівні електромагнітного випромінювання (ЕМВ) шуму під час роботи на комп'ютерах статичної електрики, іонізації повітря. Психофізіологічні:

• статичні та динамічні перевантаження, розумове перенапруження,

• перенапруження зорового аналізатора.

Шум — одна з форм фізичної дії середовища, безпосередньо впливає на працездатність.

Джерелами шуму є: транспорт, насоси, двигуни, пневматичні та електричні інструменти, верстати, будівельна техніка.

У робітників, які мають справу з шумними машинами та механізмами, виникають стійкі порушення слуху. Проте тривала дія шуму впливає не лише на слух, вона робить людину нервовою, погіршує її самопочуття, знижує працездатність та швидкість руху, сповільнює розумовий процес, людина стає дратівливою та пригніченою. Такий стан може спричинити аварію на виробництві.

Продуктивність праці помітно знижується, як наслідок — неякісна робота.

На нинішній день шум — один з важливих факторів шкідливого впливу нашої цивілізації, він є не менш небезпечнішим, ніж забруднення повітря та води.

Умовною одиницею характеристики сили (інтенсивності) шуму є децибел (дБ), який показує, наскільки шум (звук) у відносних одиницях вище порогу слухового сприйняття людей. Допустимі межі сили шуму в різних умовах становлять 45—35 дБ, больовий поріг — 140 дБ.

У разі постійного шумового фону до 70 дБ виникає порушення ендокринної та нервової систем, 90 дБ — порушує слух, 120 дБ — призводить до фізичного болю, який може бути нестерпним. Шум, що утворюється під час тихої розмови між студентами в умовах навчального часу, вимірюється в 10—12 дБ і є перешкодою для роботи.

Рекомендовані такі діапазони шумів для приміщень різного призначення: для сну та відпочинку — 30—40 дБ, для розумової роботи — 45—55 дБ, для робітників цехів, гаражів, магазинів — 56—70 дБ.

Рівень шуму в приміщеннях банківських установ повинен відповідати вимогам ГОСТу 12.1.003-76 «Шум. Загальні вимоги безпеки». При цьому рівень шуму на робочих місцях службових приміщень (кабіна касира оборотної каси, господарсько-побутові приміщення) не повинні перевищувати норм, встановлених для приміщень управління та робочих кімнат, а у виробничих приміщеннях (склади, операційні каси перерахунку), де передбачене використання засобів механізації. — відповідно до даних таблиці 11).

Таблиця 11

Нормування рівня шуму в приміщеннях банку

Робочі місця

Рівні звукового тиску в дБ в октавних голосах із середньогеометричними частотами, Гц

Рівень звуку та еквівалентні рівні звуку в дБ

62 125 250 500 1000 2000 4000 8000

Службові приміщення касового вузла

79 70 68 58 55 52 50 49

60

Виробничі приміщення касового вузла

89 82 77 73 70 68 66 65

75

Для перерахунку металевих монет обладнують окремі приміщення та кабіни, стеля та стіни яких мають бути оббитими звукопоглинаючими матеріалами (перфорованою плитою, драпіровочними матеріалами і т.п.) відповідно до ГОСТу 12.1.029-80 «Засоби та методи захисту від шуму».

Для захисту від шуму необхідно знижувати його рівень. Для цього використовують шумовловлюючі екрани, поглинаючі фільтри, встановлюють безшумні механізми, змінюють технологію виробництва та динаміку транспортних потоків, використовують зелені насадження, шумозахисні полоси будинків та споруд.

Вібрація — це тремтіння всього тіла або окремих його частин у результаті виконання певних робіт. Вібрації завдають великої шкоди здоров'ю людини — від перевтоми організму та незначних змін функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності, нервової системи, деформації м'язів, костей, порушення чутливості шкіри, кровообігу та ін. Вібрації частотою понад 200 Гц перевантажують нервову систему людини, потребують підвищеної психічної напруги.

Для зменшення вібрації на підприємствах використовують віброізоляції, пружинні опори та основи, віброгасячі рукавиці, прокладки, килимки.

Електромагнітні випромінювання — це процес утворення вільного електромагнітного поля, що випромінює прискорено рухомі заряджені частинки. Головними їх джерелами є телевізійні та радіолокаційні станції, високовольтні мережі електропередач, електротранспорт, установки радіозв'язку, комп'ютерна техніка. Підвищений рівень електромагнітних випромінювань шкодить здоров'ю людини. Передусім від цього страждають нервова і серцево-судинна системи, виникають головний біль, перевтома, порушення сну.

Електромагнітні поля виникають також в атмосфері при атомних вибухах. Вони є короткочасними, тому мають назву — електромагнітні імпульси. Одночасно з ними виникають радіохвилі, що сприймаються апаратурою як перешкоди. Під дію електромагнітного імпульсу можуть потрапити лінії зв'язку, електропостачання, а також апаратура, що пов'язана з ними. Тому всі наземні лінії повинні бути двопровідникові та добре ізольовані від землі. Захист від ЕМВ — екранування, засоби індивідуального захисту, скорочення часу перебування в зоні ЕМВ.

Теплове випромінювання виникає за рахунок внутрішньої енергії речовин при певній температурі і характеризується наявністю теплового потоку (кількість тепла, що проходить за одиницю часу через одиницю поверхні) і може викликати опіки, теплові вибухи.

Наведені вище параметри факторів виробничого середовища людина визначає сама, проектуючи і будуючи ті чи інші об'єкти. Межа зміни параметрів повинна забезпечити безпеку, а в деяких випадках і

комфортне забезпечення трудової діяльності. При цьому функціонування об'єкта в цілому повинно бути безпечним для навколишнього середовища.

Однак нормальне функціонування об'єкта під дією тих чи іншихі факторів порушується, а параметри можуть вийти за межі встановлених.! У результаті виникне загроза не лише для подальшого функціонування об'єкта, а й для здоров'я, а у деяких випадках і для життя працюючих нй об'єкті людей.

Наслідки надзвичайних ситуацій залежать від характеру виробництва. Так, надзвичайні ситуації на вибухонебезпечних об'єктах супроводжуються потужними вибухами, на пожежонебезпечних — великими пожежами, на радіаційних — зараженням місцевост радіаційними речовинами. Усе це призводить до значних матеріальни) збитків та людських жертв.

Побутове середовище — це середовище проживання людини, тобтс сукупність житлових будов, споруд спортивного і культурного характеру а також комунально-побутових організацій і установ.

Параметрами цього середовища умовно можна вважати:

• кількість житлової площі на людину;

• ступінь електрифікації та газифікації житла;

• наявність центрального опалення;

• наявність холодної та гарячої води;

• рівень розвитку громадського транспорту та ін.

Отже, параметри побутового середовища повністю визначают» комфортні умови проживання людей у даному регіоні та залежать вц ступеня цивілізації і рівня життя людей.

У нормальних умовах проживання параметри підтримують самі люди які проживають у даному регіоні.

Однак під дією тих чи інших факторів, і передусім природного ті воєнного характеру, ці параметри можуть вийти за межі умовності, і відтак може виникнути загроза для здоров'я і життя людей.

При цьому наслідки надзвичайних ситуацій у побутовому середовищ цілком залежать від факторів, що призвели до надзвичайних ситуацій.